Постанова

від 23.02.2024 по справі 380/16842/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/16842/22 пров. № А/857/11325/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційні скарги Моршинської міської ради та Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, прийняте суддею Кисильовою О.Й. у місті Львові, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело» до Моршинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ТОВ «Моршинське Джерело» (надалі ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Моршинської міської ради (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 20.10.2022 № 469 «Про відмову ТОВ «Моршинське джерело» у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки по вул. Джерельна у місті Моршин; зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 6,5829 га по вул. Джерельна в місті Моршин (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) та про виділення з неї і надання позивачу в оренду земельної ділянки площею 0,3800 га по вул. Джерельній, 9Б в місті Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд зазначив, що підставою для прийняття рішення про відмову, була відсутність у заявника документів, що підтверджують право власності ТОВ на об`єкт нерухомого майна (об`єкт незавершеного будівництва); виду технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки, враховуючи те, що вказана земельна ділянка перебуває у користуванні Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі ДП «Санаторій «Моршинкурорт»).

Суд погодився із доводами позивача про те, що державна реєстрація права ТОВ на незавершене будівництво 100 місного корпусу у м. Моршин по вул. Джерельній, 9Б можлива тільки у разі отримання у користування земельної ділянки, на якій розміщене це майно. Відповідач жодним чином не спростовує факту існування у ТОВ майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.

Той факт, що позивач не може реалізувати своє право щодо державної реєстрації права на об`єкт незавершене будівництва, на переконання суду, не позбавляє його права на звернення до відповідача із заявою про передачу земельної ділянки у користування на умовах оренди.

Оскільки ДП «Санаторій «Моршинкурорт» є юридичною особою приватної форми власності, то таке підприємство не може мати в постійному користуванні земельні ділянки оздоровчого призначення.

Втім, рішенням Моршинської міської ради від 22.12.2020 № 43 ДП «Санаторій «Моршинкурорт» наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) площею 6,5829 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей по вул. Джерельна у м. Моршині за рахунок земель оздоровчого призначення.

Суд критично оцінив твердження відповідача про те, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку технічної є перебування спірної земельної ділянки у користуванні ДП «Санаторій «Моршинкурорт».

Суд зазначив, що земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у користування для обслуговування об`єкту нерухомого майна вже є сформованою (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045), а відтак її подальше формування шляхом поділу здійснюється лише за технічною документацією.

Відповідач заперечує наявність законних підстав на передачу у користування позивачу земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка належить на праві користування ДП «Санаторій «Моршинкурорт».

Беручи до уваги ту обставину, що на час розгляду справи відсутні докази набуття третьою особою права користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, суд вважає, що ця земельна ділянка перебуває у власності Моршинської міської ради, яка є розпорядником цих земель та відповідно до ст. 122 ЗК України наділена повноваженнями передавати земельну ділянку у власність або у користування для всіх потреб.

Таким чином, Моршинська міська рада наділена повноваженнями на прийняття рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 6,5829 га по вул. Джерельна в місті Моршин (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Моршинська міська рада та ДП «Санаторій «Моршинкурорт» подали апеляційні скарги. Вважають, що судом першої інстанції ухвалено рішення із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просять скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги Моршинська міська рада покликається на постанову Верховного Суду від 23.10.2020 по справі №802/1535/17-а у якій зазначено, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або у користуванні, без зміни їх цільового призначення є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» відсутній такий її вид як технічна документація із землеустрою щодо виділу. Відповідно, Моршинська міська рада не могла рішенням сесії надавати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, яка не передбачена чинним законодавством.

Позивач при зверненні до відповідача із клопотанням не надав передбачені законодавством підтверджуючі документи того, що він є власником, заставодержателем чи користувачем земельної ділянки, тобто ТОВ не є суб`єктом звернення щодо поділу та об`єднання земельної ділянки у відповідності до приписів законодавства, відповідно Моршинська міська рада не може приймати рішення, яке у клопотанні зазначає позивач.

Не надано також і жодних правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на об`єкт нерухомого майна (об`єкт незавершеного будівництва) по АДРЕСА_1 .

Звертає увагу на те, що земельна ділянка загальною площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) перебуває у постійному користуванні ДП «Санаторій «Моршинкурорт» на підставі Державного акту на право постійного користування серія ЛВ 11 від 22.06.1994.

Беручи до уваги правові висновки Верховного Суду пункт статті 141 Земельного кодексу України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають. Подібний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №906/706/19.

Зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Моршинська міська рада вказала конкретні підстави з посиланням на норми законодавства, які слугували підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки по вул.Джерельна у м.Моршин.

ДП «Санаторій «Моршинкурорт» у своїй апеляційній скарзі зазначає, що ними подано клопотання від 27.01.2023 через підсистему «Електронний суд» про те, що йому не відомі обставини даної судової справи, оскільки не отримано ні ухвал суду, ні позовної заяви. Відповідно ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 про витребування документів не виконана у встановлений строк та наполягалось надати позовну заяву для надання відповідних пояснень щодо предмета спору, документів вказаних в ухвалі суду та продовжити встановлений строк. 30.01.2023 на електронну адресу отримано позовну заяву з додатками. 07.02.2023 направлено через підсистему «Електронний суд» пояснення до позову та додатки. Проте, суд у оскаржуваному рішенні вказав, що ДП «Санаторій «Моршинкурорт» не виконало вимоги ухвали та жодних доказів суду не надіслало.

Звертається увага на те, що ДП «Санаторій «Моршинкурорт» багато років володіє нерухомим майном Санаторію «Світанок», в тому числі і користується земельною ділянкою, яка була надана на підставі Державного акту. Крім того ДП «Санаторій «Моршинкурорт» уже багато років сплачує податок за земельну ділянку кадастровий номер 4610700000:01:006:0045.

Відповідно до Статуту ДП «Санаторій «Моршинкурорт» є правонаступником дочірнього підприємства «Санаторій «Світанок», частково майно якого, зі слів позивача належить ТОВ.

Суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень встановивши факти, які не мають значення для вирішення справи, зробивши висновок про право, зокрема, про припинення безстрокового права постійного користування ділянкою кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, що є втручанням суду у право ДП «Санаторій «Моршинкурорт» на мирне володіння своїм майном.

Із суті обґрунтування позовних вимог випливає, що позивач фактично оспорює належне ДП «Санаторій «Моршинкурорт» право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, що існує на підставі Державного акту на право постійного користування серія ЛВ 11 від 22.06.1994. Отже, наявний спір про право. Відповідно, провадження у цій адміністративній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст.238 КАС України (якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

Моршинська міська рада не мала права рішенням сесії надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, яка не передбачена чинним законодавством, що в свою чергу є однією із законодавчих підстав для відмови у задоволенні вищевказаного клопотання позивача.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2020 по справі №802/1535/17-а у якій судом зазначено, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або у користуванні, без зміни їх цільового призначення є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а провадження у справі закриттю, у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що Прикарпатська територіальна рада з управління курортами профспілок та Ждановський металургійний комбінат «Азовсталь» у 1987 уклали Договір №1533/3/111 про надання МК «Азовсталь» прав забудовника з питань реконструкції спального корпусу Санаторію «Світанок» на курорті «Моршин». Договір № 1533/3/111 затверджений 20.01.1988 заступником голови Центральної ради з управління курортами профспілок.

Рішенням Моршинської селищної ради від 22.06.1994 № 110 затверджені складені матеріали та видані державні акти на право користування землею юридичним особам, у тому числі Санаторію «Світанок» площею 9,40 га.

На підставі рішення Моршинської селищної ради від 22.06.1994 № 110 Санаторію «Світанок» виданий Державний акт на право постійного користування землею площею 9,40 га для оздоровчих цілей.

Додатковою угодою № 1 від 16.10.2000 до Договору №1533/3/111 підтверджено, що Договір № 1533/3/111 від 20.01.1988 уклали закрите акціонерне товариство «Укрпрофоздоровниця», як власник Санаторію «Світанок», та відкрите акціонерне товариство МК «Азовсталь» як забудовник.

Рішенням виконавчого комітету Моршинської міської ради від 21.06.2000 № 153 вирішено закріпити за спальним корпусом № 5 Санаторію «Світанок», який переданий на період реконструкції на баланс Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь», земельну ділянку площею 0,4251 га. Надати Маріупольському МК «Азовсталь» у тимчасове користування земельну ділянку площею 0,4251 га по вул. Джерельній у м. Моршин на період будівництва та реконструкції спального корпусу № 5. Пунктом 4 цього рішення встановлено, що у випадку зміни власника корпусу № 5 після закінчення реконструкції, дане рішення втрачає чинність.

24.10.2014 ПАТ МК «Азовсталь» направив Моршинській міській раді Львівської області лист № 01/1012, зазначивши, що ПАТ МК «Азовсталь» припинило свою участь у будівництві 100 місного спального корпусу по вул. Джерельна, 9б у місті Моршині. На підставі рішення Моршинської міської ради від 21.06.2000 № 153 ПАТ МК «Азовсталь» не є користувачем земельної ділянки та не заперечує проти оформлення користування вищевказаною земельною ділянкою ТОВ у встановленому діючим законодавством порядку.

31.10.2014 ПАТ МК «Азовсталь» та ТОВ «Моршинське Джерело» уклали Договір про уступку долі, предметом якого є уступка ПАТ МК «Азовсталь» на користь ТОВ прав та обов`язків забудовника в Договорі № 1533/3/111 від 20.01.1988 та Додатковій угоді № 1 від 16.10.2000 на майнові права у незавершеній будові 100 місного корпусу в м. Моршин по вул. Джерельній, 9Б, Львівська область.

На підтвердження положень укладеного між сторонами Договору, 31.10.2014 ПАТ МК «Азовсталь» та ТОВ підписали акт прийому-передачі долі у договорі № 1533/3/111 від 20.01.1988 та Додатковій угоді № 1 від 16.10.2000. Також за формою № ОС-1 31.10.2014 складений акт прийому-передачі ТОВ основних засобів вартістю 1409238,72 грн, затверджений Генеральним директором ПАТ МК «Азовсталь».

Рішенням Моршинської міської ради від 04.06.2015 № 1141 виконавчому комітету Моршинської міської ради наданий дозвіл на розробку детального плану території із реконструкції незавершеного будівництвом спального корпусу під курортний готель по вул. Джерельна, 9б у місті Моршині.

Рішенням Моршинської міської ради від 21.04.2016 № 135 ДП «Санаторій «Моршинкурорт» наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі у м. Моршині, у тому числі Санаторію «Світанок» орієнтовною площею 9,40 га.

З метою здачі в експлуатацію завершеного спального корпусу № 5 та державної реєстрації речових прав на нього, ТОВ неодноразово зверталося до Моршинської міської ради щодо виділення земельної ділянки за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Джерельна, 9б.

30.09.2020 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про поділ земельної ділянки площею 6,5829 га кадастровий номер 4610700000:01:006:0045.

Згідно із заявою ДП «Санаторій «Моршинкурорт» від 18.12.2020, підприємство просило поділити земельну ділянку площею 6,5829 га кадастровий номер 4610700000:01:006:0045 на такі земельні ділянки: по вул. Джерельна, 9 Б 3383,18 кв м; по вул. Проліскова (гараж Кісіля) 920,0 кв м; по вул. Проліскова 2208,0 кв м; по вул. Проліскова (сан. Світанок) 59317,82 кв м.

Моршинська міська рада розглянула клопотання позивача від 30.09.2020 разом із заявою ДП «Санаторій «Моршинкурорт» від 18.12.2020 № 363/13-16-2020 щодо поділу земельної ділянки Санаторію «Світанок» (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) площею 6,5829 га на чотири земельні ділянки орієнтовною площею, у тому числі «земельна ділянка 3383,18 кв м; вул. Джерельна, 9-б».

Рішенням Моршинської міської ради від 22.12.2020 № 43 ДП «Санаторій «Моршинкурорт» наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) площею 6,5829 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей по вул. Джерельна у м. Моршині за рахунок земель оздоровчого призначення.

31.03.2022 позивач звернувся до відповідача із клопотанням щодо вирішення питання з орендою земельної ділянки площею 0,38 га за адресою: м. Моршин, вул. Джерельна, 9б.

У відповідь листом від 28.04.2022 № 315 відповідач повідомив, що земельна ділянка площею 0,3800 га знаходиться в межах земельної ділянки площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045), яка перебуває у постійному користуванні ДП «Санаторій «Моршинкурорт» на підставі Державного акту на право постійного користування. Отже, для розгляду питання щодо передачі в оренду земельної ділянки позивачу необхідно надати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, вказаній у заяві позивача, а також згоду ДП.

22.09.2022 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про внесення змін до рішення Моршинської міської ради від 22.12.2020 № 43 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Джерельна в м. Моршині ДП «Санаторій «Моршинкурорт» та надання ТОВ дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про поділ земельної ділянки загальною площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) та про виділення з неї і надання в оренду земельної ділянки площею 0,3800 га по вул. Джерельній, 9Б у місті Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.

20.10.2022 Моршинська міська рада прийняла рішення № 469, яким відмовила ТОВ «Моршинське Джерело» у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про поділ земельної ділянки загальною площею 6,5829 га (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Земельного кодексу України, відсутністю поданих правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності ТОВ на об`єкт нерухомого майна (об`єкт незавершеного будівництва) та у зв`язку з відсутністю виду технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки, враховуючи те, що вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ДП «Санаторій «Моршинкурорт».

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першоюстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першоїстатті 4 КАС Українисуб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першоїстатті 19 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини першоїстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 11 вересня 2019 у справі № 826/4509/17.

Суд першої інстанції встанов, що відповідач прийняв оскаржене рішення, яке, за твердженням позивача, всупереч частині другійстатті 120 ЗК України створює йому перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкоюдля розміщення та обслуговування об`єкту незавершеного будівництва спального корпусу, що на ній розташований та оформлення права власності на цей об`єкт.

Отже, у спірних правовідносинах орган місцевого самоврядування виступає як суб`єкт права власності, а не як суб`єкт владних повноважень. Тому такі відносини мають приватноправовий характер.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оскаржуватися на предмет його законності, а вимоги про визнання такого рішення незаконним - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може вважатися способом захисту порушеного цивільного права застаттею 16 ЦК Українита пред`являтися до суду для розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оскарження цивільного речового права особи (наприклад, права власності (користування) на земельну ділянку), що виникло внаслідок і після реалізації відповідного рішення суб`єкта владних повноважень (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 24 квітня 2018 у справі № 401/2400/16-ц, від 18 грудня 2019 у справі №263/6022/16 та Верховного Суду, викладені у постанові від 20листопада 2018 у справі № 911/44/17).

Отже, оскаржене рішення є актом, необхідним для реалізації права на земельну ділянку. Тому спірні правовідносини мають приватноправовий характер, а оскарження вказаного рішення має відбуватися за правилами господарського судочинства, виходячи із суб`єктного складу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 у справі №604/835/15-ц та у постанові від 22 вересня 2020 у справі № 540/480/19.

Колегія суддів бере до уваги те, що ДП «Санаторій «Моршинкурорт» володіє нерухомим майном Санаторію «Світанок», в тому числі і користується земельною ділянкою, яка була надана на підставі Державного акту на право постійного користування від 22.06.1994 серія ЛВ 11 на 9,40 га., утримує, здійснює відповідне розпорядження на підставі правовстановлюючих документів, виданих уповноваженими державними органами в порядку чинних нормативно-правових актів.

Крім того ДП «Санаторій «Моршинкурорт» сплачує податок за земельну ділянку кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, що підтверджується податковою декларацією з плати за землю.

Відповідно до Статуту ДП «Санаторій «Моршинкурорт» у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання за рішенням Загальних зборів акціонерів від 25.05.2006 підприємство є правонаступником Дочірнього підприємства Санаторій «Світанок» стосовно всього майна, усіх прав та обов`язків, а також зобов`язань стосовно всіх кредиторів та боржників, коли позивач обґрунтовує своє право на земельну ділянку наявністю у нього майна вказаного Санаторію «Світанок».

Колегія суддів також звертає увагу на те, що на вказаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які перебувають на балансі ДП «Санаторій «Моршинкурорт», що підтверджується відомістю про приватне майно, яке перебуває на балансі станом на 31.12.2022 а саме: 1. Адміністративний корпус «Світанок», по вул.. Джерельна,5а в м. Моршин 2. Корпус №2 «Світанок», по вул.. Проліскова,6б в м. Моршин 3. Лікувальний корпус «Світанок», вул.. Проліскова,6 в м. Моршин 4. Корпус №3 «Світанок», вул.. Проліскова,4 в м. Моршин 5. Корпус №4 «Світанок», вул.. Джерельна,11в в м. Моршин 6. Їдальня «Світанок», вул.. Проліскова,6а в м. Моршин.

Позивач фактично оспорює належне ДП «Санаторій «Моршинкурорт» право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, що існує на підставі Державного акту на право постійного користування серія ЛВ 11 від 22.06.1994, а також є питання і щодо об`єкту незавершеного будівництва ТОВ, відповідь на які суд в порядку адміністративного судочинства надати не може.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 у справі№ 713/1817/16-ц).

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, у даному випадку вбачається спір про право.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин слід закрити провадження у справі, роз`яснивши позивачу, ТОВ «Моршинське Джерело», що даний спір підлягає до розгляду в порядку господарського судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційні скарги Моршинської міської ради та Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» задовольнити частково.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі № 380/16842/22.

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело» до Моршинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар