Рішення

від 22.05.2023 по справі 755/7967/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7967/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.

за участю секретарів - Зілінської М.В., Івіної М.Ю., Передрій І.В.,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Халупний А.В.;

представник відповідачів - адвокат Казнадзей В.В.,

інші учасники справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родинний затишок - 24» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, повернення майна до попереднього стану, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родинний затишок - 24» - адвокат Халупний А.В. з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, повернення майна до попереднього стану.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд: витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Родинний затишок-24», місця загального користування, які вибули з володіння співвласників, а саме: №ХХVІ - частину коридору площею 4,3 кв.м, №ХХХ - тамбура площею 2.5 кв.м, №ХХХІ - умивальника площею 2.5 кв.м, №ХХХІІ вбиральні площею 1.6 кв м; зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відновити первісний стан захоплених приміщень - №ХХVІ - частина коридору площею 4.3 кв.м, №ХХХ - тамбур площею 2,5 кв.м, №ХХХІ - умивальник площею 2.5 кв.м, №ХХХІІ вбиральня площею 1.6 кв.м, який існував у відповідності з технічним паспортом приміщень громадського призначення вбудованих в житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , від 18 жовтня 2012 року; зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внести зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно в частині зменшення площі квартири АДРЕСА_1 , на площу приміщень №XXVI - частина коридору площею 4,3 кв.м, №ХХХ - тамбур площею 2,5 кв.м, №ХХХІ - умивальник площею 2,5 кв.м, №ХХХІІ вбиральня площею 1,6 кв.м, що ними були незаконно захоплені.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що співвласниками житлових/нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було створено ОСББ «Родинний затишок-24». На підставі отриманої первісної (на момент введення будинку в експлуатацію від 18 жовтня 2012 року) технічної документації на будинок, правлінням ОСББ «Родинний затишок-24» було проведено огляд будинку АДРЕСА_1 на його відповідність технічному паспорту та поверховому плану. За результатами огляду, було виявлено, що відповідно до технічної документації на будинок, приміщення: №XXVI - коридор площею

34,6 кв.м; №ХХХ - тамбур площею 2,5 кв.м; №ХХХІ - умивальник площею 2,5 кв.м; №ХХХІІ вбиральня площею 1,6 кв.м мають статус - місця загального користування і призначені для обслуговування будинку АДРЕСА_1 . Всі ці приміщення згідно з технічною документацією відділяються одне від одного стінами і є окремими. Однак, за фактом здійсненого огляду, ОСББ «Родинний затишок-24» було виявлено, що приміщення будинку не відповідають технічній документації, а саме зазначені вище приміщення загального користування на першому поверсі, на які розповсюджується спільна сумісна власність власників квартир, були самовільно та незаконно привласнені відповідачами, а саме: №XXVI - частина коридору площею 4,3 кв.м, №ХХХ - тамбур площею 2,5 кв.м, №ХХХІ - умивальник площею 2,5 кв.м, №ХХХІІ вбиральня площею 1,6 кв.м. До захоплення і розподілу зазначених вище місць загального користування будинку, відповідачі володіли офісним приміщення № 117 площею 74,6 кв.м. Представник позивача зазначає, що захопивши вищезазначені приміщення, відповідачі знесли стіну (між офісним приміщенням №117 і місцями загального користування №XXVI, XXX, XXXI, XXXII) та протиправно зареєстрували право власності на квартиру 117 (площею 85,5 кв.м). Об`єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1 , площею 85,5 кв.м, зареєстровано: за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 925, виданого 25 червня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Янчук Віра Олександрівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41783072 від 25.06.2018 12:15:13, приватний нотаріус Янчук Віра Олександрівна, Бобровицький районний нотаріальний округ, Чернігівська обл., зареєстровано право спільної часткової власності, розмір частки 1/3; за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 913, виданого 25.06.2018, видавник: приватний нотаріус Янчук Віра Олександрівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41783072 від 25.06.2018 12:15:13, приватний нотаріус Янчук Віра Олександрівна, Бобровицький районний нотаріальний округ, Чернігівська обл., зареєстровано право спільної часткової власності, розмір частки 1/3; за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 919, виданого 25.06.2018, видавник: приватний нотаріус Янчук Віра Олександрівна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41783072 від 25.06.2018 12:15:13. приватний нотаріус Янчук Віра Олександрівна, Бобровицький районний нотаріальний округ, Чернігівська обл., зареєстровано право спільної часткової власності, розмір частки 1/3. Однак, відповідно до технічного паспорту загальна площа об`єкту нерухомого майна №117 становить 74,6 кв.м. Таким чином, на думку позивача, на даний час місця загального користування, які призначені для обслуговування будинку АДРЕСА_1 , незаконно перебувають у приватній власності відповідачів.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання. (т.1 а.с.102-104)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року витребувано у приватного нотаріуса Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Янчук Віри Олександрівни завірену належним чином копію спадкової справи, в межах якої 25 червня 2018 року видано: ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 925, ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 913, ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 919, на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності за вказаними особами по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1 , в тому числі завірені належним копії зазначених свідоцтв про право на спадщину. (т.1 а.с.136, 138-139)

27 січня 2022 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Казнадзея В.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить в задоволенні позову відмовити. Згідно доводів відзиву отримання відповідачами квартири АДРЕСА_1 у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину суперечить доводам позовної заяви щодо протиправності захоплення приміщення. При оформленні спадщини ОСОБА_1 , як й іншими спадкоємцями, нотаріусу надавались необхідні правовстановлюючі документи, за якими нотаріус здійснив передбачені законом нотаріальні дії, а відповідачі отримали право власності на це житло. При цьому, в позовній заяві не зазначено, у який спосіб ОСОБА_1 здійснив захоплення приміщень, які згідно технічного паспорту є місцями загального користування, не визначив частку такого захоплення. Також представник відповідача вважає, що в позовній заяві викладено суперечливі позиції щодо статусу спірного приміщення. У відзиві наведено обґрунтування того, що долучений до позовної заяви технічний паспорт є неналежним доказом, оскільки підтверджує лише первинну здачу будинку в експлуатацію та реєстрацію в БТІ, але не відображає відомостей щодо отримання його на баланс ОСББ після створення останнього. Крім того, за доводами відзиву, в позовній заяві відсутні переконливі доводи щодо віднесення приміщень №XXVI - частина коридору площею 4,3 кв.м, №ХХХ - тамбур площею 2,5 кв.м, №ХХХІ - умивальник площею 2,5 кв.м, №ХХХІІ вбиральня площею 1,6 кв.м до місць загального користування, оскільки позивачем не надано правовстановлюючих документів, які б свідчили саме про таке. Також у відзиві наводяться доводи щодо підстав звернення до суду з віндикаційним позовом та зазначається, що з урахуванням набуття права власності на майно (житло) ОСОБА_1 та вимог цивільного законодавства, яке регулює дані правовідносини, задоволення позовних вимог з викладених підстав є неможливим. При цьому позивачем не наводиться обставин незаконності вибуття зазначених приміщень з власності ОСББ. Крім того, у відзиві наведені доводи щодо розповсюдження на спірні правовідносини загальних строків позовної давності, адже з часту створення ОСББ 15 грудня 2014 року саме позивачем нараховувались комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_1 , виходячи з її загальної площі 85,5 кв.м. (т.1 а.с.190-197)

22 лютого 2022 року до суду від приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Янчук Віри Олександрівни надійшла копія матеріалів спадкової справи. (т.1 а.с.175-188)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року залучено до участі у справі законного представника, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_4 . (т.1 а.с.205-206, 213-215)

02 листопада 2022 року від представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 , - адвоката Казнадзея В.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить в задоволенні позову відмовити. В цьому відзиві наведені доводи та міркування аналогічні тим, що були викладені у відзиві представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Казнадзея В.В. та додатково зазначено, що договором від 07 жовтня 2015 року, укладеним між власником житлового приміщення та управителем, врегульовувалось питання утримання багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , ремонт спільного майна тощо. Цей договір укладений між ОСОБА_5 , після смерті якого відповідачі отримали спадщину, та

ТОВ «Управляюча компанія ЛАД». Квартира 117 у вищевказаному будинку, як зазначено в технічному паспорті, належала ОСОБА_5 та становила загальною площею 85,5 кв.м. З наведеного, представник відповідачів вважає, що з урахуванням відсутності звернень ОСББ чи керуючої компанії до суду з приводу самовільного захоплення місць загального користування вказаного будинку попереднім власником, наявність у позивача відповідних даних щодо характеристики самої квартири станом на 2015 рік, вимоги позовної заяви щодо протиправного заволодіння відповідачами місцями загального користування є надуманими. (т.2 а.с.25-32)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родинний затишок - 24» - адвоката Халупного А.В. про проведення первинної будівельно-технічної експертизи. (т.2 а.с.37, 45-47).

31 січня 2023 року від представника позивача ОСББ «Родинний затишок - 24» - адвоката Халупного А.В. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. У відповіді зазначено, що підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує вчинення додаткових юридичних дій, зокрема створення ОСББ. Згідно доводів відповіді, протиправність набуття відповідачами полягає в тому, що на законних підставах вони взагалі не можуть бути його власниками, адже закон пов`язує право власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку не з окремими співвласниками, а з усіма співвласниками без винятку. Також у відповіді зазначено, що технічний паспорт відображає той вигляд будинку, який має відповідати дійсному, а співвласники на стадії інвестування отримали титул володільця спільним майном та ще на початковому етапі стали власниками спільного майна, купуючи нерухомість згідно існуючого проекту. При цьому, з утворенням ОСББ спільне майно й надалі залишилось зі статусом спільного майна, а позивач, внаслідок державної реєстрації набув лише право представляти та захищати права та інтереси співвласників багатоквартирного будинку. Також у відповіді зазначено, що віднесення майна до категорії допоміжних приміщень відбувається згідно цільового призначення цього майна. При цьому, належність майна до спільного визначається його функціональним призначенням, а також підтверджується даними технічного паспорту, тому інші правовстановлюючі документи законом не встановлені. Також вказано, що ОСББ є належним виразником інтересів більшості членів цього об`єднання, має пряме та безпосереднє відношення до усіх питань, що стосуються будинку, тому може мати власну, окрему від інтересів кожного окремого члена об`єднання, матеріально-правову зацікавленість у спорах що стосуються будинку. Оскільки допоміжні приміщення є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, то звернення ОСББ до суду з метою належного та ефективного захисту прав та інтересів цих осіб є правомірним. Крім того, представником позивача наведено обґрунтування щодо належності обраного способу захисту порушеного права та звернення до суду з даним позовом в межах строку позовної давності. (т.2 а.с.53-59)

17 лютого 2023 року від представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 , - адвоката Казнадзея В.В. надійшли заперечення, в яких представник просить відмовити в позові. В запереченнях зазначається, що повноваження представника позивача мають бути підтверджені, серед іншого, рішенням загальних зборів. За доводами заперечень, позивачем не аргументовано незаконне заволодіння будь-ким будь-якими місцями загального користування. При цьому зазначається, що відповідачі успадкували квартиру у відповідних сталих межах та ніяких протиправних дій щодо незаконного заволодіння місцями загального користування, як і попередній власник, не вчиняли. За доводами представника, долучений до позовної заяви технічний паспорт підтверджує лише первинну здачу будинку в експлуатацію та реєстрацію в БТІ та не містить відомостей щодо отримання будинку на баланс ОСББ після його утворення. Також заперечення містять обґрунтування щодо наявності підстав для застосування строків позовної давності. (т. 2 а.с. 72-75)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (т.2 а.с.85, 88-89)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року відмовлено у задоволені заяви представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родинний затишок - 24» - адвоката Халупного А.В. про поновлення процесуального строку на подачу заяви про зміну предмету позову. Заяву представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родинний затишок - 24» - адвоката Халупного А.В. про зміну предмету позову - залишено без розгляду. (т.2 а.с.106, 114-116)

Представник позивача ОСББ «Родинний затишок - 24» - адвокат Халупний А.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у заявах по суті справи та додатково пояснив, що позивачем з технічного паспорту на будинок та Єдиного державного реєстру було встановлено реєстрацію за відповідачами права власності на спірні приміщення, якими є місця загального користування, що належать співвласникам будинку і не можуть бути відчуженими. Зазначив, що долучений до позовної заяви технічний паспорт на будинок є первинним та таким же він має бути на теперішній час. Також пояснив, що квартира відповідачів первинно мала меншу площу та, згідно проекту, зазначалась, як офісне приміщення. Зазначив, що позивачем не досліджувались дані про першого та наступного власників спірної квартири, оскільки визнання угод недійсними не є належним способом захисту. Також стороні позивача не відомі підстави набуття права власності на квартиру попередніми власниками, як і чому місця загального користування вибули зі спільної сумісної власності співвласників будинку. Додатково пояснив, що будинок зданий в експлуатацію в 2012 році, документи на реконструкцію відсутні. Зазначив, що до часу фактичного здійснення ОСББ своїх повноважень, приватна компанія надавала послуги, як ЖЕК. Про передачу цій керуючій компанії будь-яких документів невідомо. За наявною у представника позивача інформацією, з цієї компанії до ОСББ будь-які документи не передавались. Зазначив, що позивачем технічний паспорт на будинок був отриманий в БТІ в 2020 році, з 2014 року (часу створення ОСББ) до 2020 року ОСББ фактично ніякою діяльністю не займалось. Представник припускає, що технічний паспорт на будинок був складений на замовлення забудовника. Також представник вважає, що співвласниками будинку спірні приміщення не відчужувались, проте не може це стверджувати, оскільки відсутні докази набуття права власності першим власником спірного приміщення. Також надав пояснення щодо наявності в нього всіх необхідних повноважень на представництво інтересів позивача в суді, як це передбачено статутом ОСББ. Вважає, що строки позовної давності, в даному випадку мають відраховуватися з дати отримання позивачем технічного паспорту на будинок.

Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 , - адвокат Казнадзей В.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у заявах по суті справи та додатково пояснив, що наданий позивачем технічний паспорт не підтверджує захоплення відповідачами приміщень, оскільки він був первинно поданий до БТІ для реєстрації. При цьому, на думку представника, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві в тому числі й на підтвердження того, що частина квартири належить до місць загального користування. Зазначив, що за договором від 2015 року, укладеним попереднім власником квартири з управляючою компанією, квартира в цілому належала не ОСББ а фізичній особі. При цьому доказів захоплення частини квартири попереднім власником немає, як і доказів перебування місць загального користування у володінні ОСББ. Також зазначив про відсутність документів щодо попередніх власників квартири. Наголосив на тому, що спадкування не може свідчити про незаконність вибуття приміщень з володіння ОСББ, а даних про нікчемність будь-яких договорів немає. Зазначив, що ОСББ з часу його створення було обізнане як з метражем спірної квартири так і з законністю володіння нею всіма власниками. Підкреслив про наявність у відповідачів технічного паспорту на квартиру, в якому відображений метраж, і зазначив, що цей технічний паспорт є єдиним. Також представник відповідачів навів обґрунтування щодо пропуску позивачем строків позовної давності та відсутності, на його думку, необхідних повноважень у представника позивача.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 15 грудня 2014 року проведено державну реєстрацію

ОСББ «Родинний затишок - 24», код ЄДРПОУ 39547679, місцезнаходження: 02090, м. Київ, бульвар Ярослава Гашека, будинок 24 (т.1 а.с.11-15).

ОСББ «Родинний затишок - 24» діє на підставі Статуту, який затверджено рішенням Загальних зборів ОСББ «Родинний затишок - 24» від 29 жовтня 2018 року (протокол №29.10.18). (т.1 а.с.16-31).

Згідно Статуту, ОСББ «Родинний затишок - 24» створено власниками квартир, нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно пункту 2.1. Статуту, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна об`єднання, своєчасного надходження коштів від співвласників/мешканців багатоквартирного будинку для сплати всіх необхідних платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Пунктом 2.2. Статуту визначено, що завданням об`єднання є забезпечення: належного утримання будинку та прибудинкової території; реалізація прав власників приміщень на володіння, користування та розпорядження спільним майном; сприяння співвласникам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; виконання співвласниками об`єднання своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Згідно долучених позивачем до позовної заяви аркушів Технічного паспорту приміщень громадського призначення, вбудованих в житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений КП Київської міської ради «КМБТІ» станом на 18 жовтня 2012 року, в будинку на час виготовлення Технічного паспорту, серед інших, були розташовані наступні приміщення: №ХХVІ - коридор площею 34,6 кв.м; №ХХХ - тамбур площею 2.5 кв.м; №ХХХІ - умивальник площею 2.5 кв.м; №ХХХІІ - вбиральня площею

1.6 кв.м. (т.1 а.с.34-39)

Як убачається зі Свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 25 червня

2018 року приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Янчук В.О., відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_5 набули (кожний по 1/3 частці) право власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14 січня

2015 року. (т.1 а.с.186-188)

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, спадкодавцем ОСОБА_5 право власності на вищевказану квартиру набуто на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14 січня 2015 року, укладеного з ОСОБА_6 , якому ця квартира належала на підставі договору купівлі-продажу квартири від 10 червня 2014 року та складалась з двох житлових кімнат, загальна площа квартири: 85,5 кв.м, житлова - 21,8 кв.м. (т.1 а.с.178-179)

25 червня 2018 року приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Янчук В.О. здійснена державна реєстрація права власності по 1/3 частині за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартиру під номером АДРЕСА_1 , загальна площа:

85,5 кв.м, житлова площа: 21,8 кв.м. (т.1 а.с.32-33)

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , який виготовлено станом на 22 березня 2018 року, вказана квартира розташована на першому поверсі та складається з двох кімнат, житловою площею 21,8 кв.м, загальною площею 85,5 кв.м. (т.1 а.с.181-182)

Сторонами не заперечується, що відображені у технічному паспорті, виготовленому КП Київської міської ради «КМБТІ» станом на 18 жовтня 2012 року, частина приміщення №ХХVІ - коридор площею 34,6 кв.м; приміщення №ХХХ - тамбур площею 2.5 кв.м; приміщення №ХХХІ - умивальник площею 2.5 кв.м; приміщення №ХХХІІ - вбиральня площею 1.6 кв.м, на час розгляду справи, згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , є частиною вказаної квартири, що належить відповідачам на праві спільної часткової власності.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до преамбули Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Так, за положеннями ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.

Згідно із п. 4 рішення Конституційного Суду України від 09.11.2011 року у справі

№ 14-рп/2011 за законодавством України допоміжне приміщення у дво-або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям «мешканців» требі розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт допоміжні приміщення.

Згідно із правовими висновками, які викладені в Постанові Верховного від 24 березня 2018 року суду по справі № 815/219/17, ОСББ є об`єднанням громадян, мета створення та діяльності якого пов`язані із забезпеченням і захистом прав співвласників будинку, а тому воно може звернутись до суду в інтересах своїх членів.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт витребування майно з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Так, власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (ст. 387 ЦК) та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати (ч. 3 ст. 388 ЦК).

Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК.

У такому випадку діюче законодавство не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором, права відчужувати це майно.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Таким чином, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня

2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно вимог статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, обов`язок доведення факту належності майна до власності особи, яка звернулась до суду з віндикаційним позовом, та вибуття такого майна з її володіння поза її волею, покладається саме на позивача.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідачі є законними співвласниками квартири АДРЕСА_1 , загальною площею: 85,5 кв.м, житловою площа: 21,8 кв.м на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом.

При цьому матеріали справи не містять ані акту приймання-передачі житлового будинку по АДРЕСА_1 на баланс ОСББ «Родинний затишок - 24», ані проведення комісією, створеною ОСББ обстеження активів цього житлового будинку, встановлення таких активів, ані затвердження рішенням загальних зборів

ОСББ переліку об`єктів (майна) спільної власності.

В матеріалах справи взагалі відсутня та не надана позивачем будь-яка документація на будинок, крім аркушів технічного паспорту, виготовленого станом на 18 жовтня 2012 року.

При цьому, в матеріалах справи наявна копія договору №117-2015 відносин власника житлового приміщення та управителя від 07 жовтня 2015 року, укладеного між

ТОВ «Управляюча компанія ЛАД» в особі генерального директора Лошицької Т.М, що діє на підставі статуту компанії та на підставі договору №01-2015 про передачу житлового комплексу ОСББ «Родинний затишок - 24» на баланс та в управління УК «ЛАД» від 04 січня 2015 року, з однієї сторони, та ОСОБА_5 - власником квартири АДРЕСА_1 , в якому відображена характеристика житлового приміщення, згідно якої житлова площа квартири - 21,8 кв.м, загальна площа - 85,5 кв.м. (т.2 а.с.4-9)

Разом з тим, стороною позивача не надані та в матеріалах справи відсутні докази або відомості про те, хто був першим власником квартири АДРЕСА_1 (з часу завершення забудови та введення багатоквартирного будинку в експлуатацію, яке згідно пояснень представника позивача відбулось в 2012 році), якою була загальна площа цієї квартири (за твердженнями представника позивача нежитлового приміщення), на підставі яких правовстановлюючих документів першим власником було набуто право власності на спірне майно та його технічні характеристики.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, яким чином спірні приміщення, зазначені в позовній заяві під №ХХVІ, №ХХХ, №ХХХІ, №ХХХІІ перейшли у власність першого власника квартири/ нежитлового приміщення, тобто що вони вибули з володіння позивача поза його волею.

Вимоги позовної заяви про повернення майна до попереднього стану є похідними від вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, які не доведені належними, допустимими та достатніми доказами.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родинний затишок - 24» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, повернення майна до попереднього стану не підлягає задоволенню в повному обсязі через недоведеність позовних вимог.

Що стосується заяви відповідачів про застосування строків позовної давності, викладеної у відзивах на позовну заяву, то суд не наводить обґрунтування щодо наявності або відсутності підстав для застосування позовної давності оскільки в задоволенні позову відмовлено через недоведеність позовних вимог.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити про безпідставність доводів сторони відповідачів щодо відсутності у представника позивача ОСББ «Родинний затишок - 24» - адвоката Халупного А.В. повноважень на представництво інтересів позивача в суді, оскільки він представляє інтереси позивача в даному судовому провадженні на підставі ордеру (т.1 а.с.45), що відповідає положенням ч.4 ст.62 ЦПК України.

Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи та усних поясненнях, суд зазначає, що у п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) «Пронін проти України» зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, суд відносить витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 317, 319, 321, 328, 387, 388, Цивільного кодексу України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статтями 2, 4, 10, 12, 13, 48, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родинний затишок - 24» (ЄДРПОУ: 39547679, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Ярослава Гашека,

буд. 24) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 (

ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), про витребування майна з чужого незаконного володіння, повернення майна до попереднього стану - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 01 червня 2023 року.

Суддя: