Постанова

від 23.05.2023 по справі 608/302/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 608/302/22 пров. № А/857/1035/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 18 жовтня 2022 року у справі № 608/302/22 (головуюча суддя Коломієць Н.З., м. Чортків) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В :

10 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просила скасувати постанову серії ВМ № 00006254 від 06.01.2022 та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 січня 2022 року щодо неї ( ОСОБА_1 ), як директора ТОВ ,,Дружба Нафто-Трейд (код ЄДРПОУ 42789141, юридична адреса: вул. За Рудкою, 33, офіс 23, м. Тернопіль, 46003), уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00006254. З постанови вбачається, що вона як відповідальна особа 10.11.2021 о 12 год. 44 хв. на а/д М-12, км 208+505, Хмельницька область, допустила рух транспортного засобу DAF CF 75.310, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 6,4% (2,944 тон). За вказане правопорушення на неї накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Позивач вважає, що постанова є незаконною, оскільки адміністративного правопорушення вона не вчиняла, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували її вину у даному правопорушенні, а тому постанова підлягає скасуванню.

Рішенням від 18 жовтня 2022 року Чортківський районний суд Тернопільської області у задоволенні позову відмовив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що спірна постанова містить відомості лише щодо маси перевищення вагової норми (навантаження на ось) та її відсоток, проте ні величини фактичного навантаження, ні гранично допустимого у ній не зазначено, а відповідач пояснень та доказів щодо вказаних обставин суду не надав.

Суд першої інстанції не долучив та не дослідив договір оренди ТЗ від 22.07.2020, який доводить факт належного користування ПП ,,Дружба-Нафтопродукт транспортним засобом DAF CF 75.310, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Оскаржена постанова всупереч вимогам Інструкції № 512 від 27.09.2021 не містить опису обставин, встановлених під час розгляду справи, а саме: повну масу транспортного засобу; смуги руху; напрямку руху; категорії транспортного засобу; типу транспортного засобу; ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі; допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті подала відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що Пуківська І. І. є керівником юридичної особи ТОВ ,,Дружба Нафто-Трейд, яке є власником транспортного засобу - спеціального паливозаправника DAF CF 75.310, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Зі змісту оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі вбачається, що відповідальна особа ОСОБА_1 10.11.2021 о 12 год. 44 хв. на а/д М-12, км 208+505, Хмельницька область, допустила рух транспортного засобу DAF CF 75.310, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 6,4% (2,944 тон), тому притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Вважаючи постанову протиправною, позивач звернулась до суду із даним позовом про її скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме позивач як керівник юридичної особи - власника транспортного засобу має нести відповідальність за порушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина сьома статті 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-III ,,Про автомобільний транспорт ( далі Закон №2344-III) передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

За визначеннями, наведеними в абзацах 18, 58 частини першої статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Статтею 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV ,,Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: в) навантаження на вісь: на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр - 11,5 (7) тонн, від 1 до 1,3 метра -16 (10) тонн, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 (10,5) тонн, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19 (11,5) тонн, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни - 23 (11,5) тонн, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 (11,5) тонн.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 ,,Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами

Пункт 3 вказаних Правил визначає, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4. Правил допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Таким чином, у разі порушення вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник несе відповідальність, передбачену статтею 132-1 КУпАП.

Відповідно до статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідальність за перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме - навантаження на одиночну вісь транспортного засобу DAF CF 75.310, державний номерний знак НОМЕР_1 , на 6,4% (2,944 тон), яке мало місце 10.11.2021 о 12 год. 44 хв. на а/д М-12, км 208+505, Хмельницька область, несе відповідальна особа ОСОБА_1 , як керівник юридичної особи ТОВ ,,Дружба Нафто-Трейд, яке є власником транспортного засобу - спеціального паливозаправника DAF CF 75.310, державний номерний знак НОМЕР_1 .

При цьому суд першої інстанції аргументовано спростував доводи позивача про те, що адміністративну відповідальність має нести належний користувач паливозаправника, яким є ПП ,,Дружба Нафтопродукт згідно договору оренди транспортного засобу (без номеру) від 22.07.2020 та тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 від 28.07.2020, оскільки на момент вчинення адміністративного правопорушення відомості про належного користувача вказаного транспортного засобу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 не були внесені.

Так, пункт перший Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1197 (далі - Порядок № 1197) передбачає, що цей Порядок визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач).

Відповідно до підпункту третього пункту другого Порядку № 1197 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги, що оскаржена постанова суперечить вимогам Інструкції № 512 від 27.09.2021, а тому підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Пунктом 3 Розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 (далі Інструкція № 512), передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Апеляційний суд зазначає, що Інструкцією № 512 затверджена лише форма, а не вимоги до постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові.

Вимоги до постанов у справі про адміністративне правопорушення встановлює стаття 283 КУпАП, згідно з якою постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Наявна в матеріалах справи копія постанови (а.с.8) відповідає усім визначеним у ст. 283 КУпАП вимогам.

Окрім того, виходячи з ієрархії нормативно-правових актів, застосуванню підлягають в першу чергу норми закону, які мають вищу юридичну сили щодо підзаконних актів, до яких належить вказана вище Інструкція.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 18 жовтня 2022 року у справі № 608/302/22 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 02.06.2023