Постанова

від 02.06.2023 по справі 200/8233/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 року

м. Київ

справа №200/8233/20-а

касаційне провадження № К/9901/15517/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш»

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Блохін А.А., судді: Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.)

у справі № 200/8233/20-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш»

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» (далі - ПрАТ «НВП «Спецвуглемаш», позивач, платник, підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення зменшення загальної суми боргу (недоїмки) в інтегрованій картці платника податку в сумі 2 203 745,54 грн та зобов`язання провести зменшення загальної суми боргу (недоїмки) в розмірі 2 203 745,54 грн ПрАТ «НВП «Спецвуглемаш» в інтегрованій картці платника податку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 200/5894/19-а за позовом ПрАТ «НВП «Спецвуглемаш» до ГУ ДПС у Донецькій області визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 квітня 2019 року № Ю-2691-43 на загальну суму 2 203 745,54 грн, тому податковий орган повинен провести зменшення загальної суми боргу (недоїмки) в інтегрованій картці платника.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при скасуванні вимоги про сплату боргу недоїмка, яка обліковувалась в інтегрованій картці платника податку (далі - ІКП), не підлягає коригуванню, оскільки не виключає факт винесення іншої вимоги.

Не погодившись з рішенням апеляційного суду, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року.

Мотивуючи касаційну скаргу, підприємство посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те що, апеляційним судом не враховано правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі № 826/9288/18, від 01 липня 2020 року у справі № 640/8980/19.

Верховний Суд ухвалою від 18 червня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «НВП «Спецвуглемаш».

Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надійшов, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 200/5894/19-а за позовом ПрАТ «НВП «Спецвуглемаш» до ГУ ДПС у Донецькій області визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 квітня 2019 року № Ю-2691-43 на загальну суму 2 203 745,54 грн.

31 липня 2020 року ПрАТ «НВП «Спецвуглемаш» звернулось до ГУ ДПС у Донецькій області з запитом щодо забезпечення достовірності даних в інтегрованій картці платника шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску в розмірі 2 203 745,54.

Листом від 17 серпня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області повідомило платника, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язок платника щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період проведення антитерористичної операції не виконувати його у встановлені строки та в повному обсязі, тому будь-які підстави щодо виключення з інтегрованої картки платника недоїмки з єдиного внеску в сумі 2 203 745,54 грн відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За приписами пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за встановленою формою, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п`ята); єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома); платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма); єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).

За правилами частини першої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Аналіз вказаних норм свідчить, що за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3 (з 13 березня 2015 року в зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності 13 лютого 2020 року, пункт 9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» виключено.

Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач посилається на неврахування судом апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі № 826/9288/18, від 01 липня 2020 року у справі № 640/8980/19.

У названих судових рішеннях Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску протиправною з огляду на відсутність у суб`єкта господарювання податкового боргу, вимога про здійснення коригування відомостей в ІКП є також обґрунтованою, оскільки дані ІКП повинні відображати його дійсний стан розрахунків з бюджетом.

Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04 квітня 2019 року № Ю-2691-43 на загальну суму 2 203 745,54 грн була скасована рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 200/5894/19-а, оскільки була протиправною на момент її формування. Вказане рішення містить висновок, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язок платника зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає лише можливість на період проведення антитерористичної операції не виконувати його у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

При цьому, висновку про визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску протиправною з підстав відсутності у підприємства податкового боргу назване рішення не містить.

Відтак, є помилковим посилання позивача на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі № 826/9288/18, від 01 липня 2020 року у справі № 640/8980/19.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що недоїмка позивача, яка обліковувалась в ІКП, не підлягає коригуванню.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» залишити без задоволення.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді С. С. Пасічник

Р. Ф. Ханова