Постанова

від 30.05.2023 по справі 580/3758/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року

м. Київ

справа №580/3758/19

адміністративне провадження № К/990/6784/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Івченка М.В.

представника позивача Тележинського М.М.

представника відповідача Єгорова А.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Східного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» (далі- ТОВ «Сокар Петролеум», Товариство) звернулось до суду з позовом до Східного Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків(далі-відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 4 вересня 2019 року №0007344617.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, про правомірність віднесення сум безповоротної фінансової допомоги у сумі 100 000 000 грн до складу витрат. Зазначає, що положеннями Податкового кодексу України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за витратами у вигляді безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток, який не оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року, позов задоволено в повному обсязі.

4. Постановою Верховного Суду від 08.12.2021 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у задоволенні позову було відмовлено.

5.1. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив з того, що ТОВ «Сокар Енерджі Україна» є єдиним засновником (власником) ТОВ «Сокар Петролеум», суд дійшов висновку, що за своєю суттю операції з надання безповоротної фінансової допомоги на користь ТОВ «Сокар Енерджі Україна» є операціями, які призводять до зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів, що призводить до зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення власником.

Таким чином, на порушення статей 1 4 Закону №996, п. 6 П(С)БО «Витрати» ТОВ «Сокар Петролеум» операції з виплати засновнику безповоротної фінансової допомоги відображено у складі витрат за Звітом про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) (Форма №2), що призвело до заниження фінансового результату (рядок 2290 «Фінансовий результат до оподаткування» на загальну суму 110 000,0 тис. грн, в т.ч. за 2016 80 000,0 тис. грн, за 2017 30 000,0 тис. грн.

6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" задоволено.

6.1. Податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0007344617 від 04.09.2019 визнано протиправним та скасовано.

7. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказував, що безповоротна фінансова допомога була надана позивачем ТОВ «Сокар Енерджі Україна», яке є платником податку на прибуток на загальних підставах, тому відповідно до підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті, 140 Податкового кодексу України різниці щодо податку на прибуток не виникають, норма щодо коригування не застосовується і у позивача відсутній обов`язок збільшувати фінансовий результат на суму виданої безповоротної фінансової допомоги.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Податковий орган не погодившись з рішенням апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 202 року та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року.

8.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №580/3758/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

8.2. Податковий орган указує, що на порушення п.1 частини четвертої статті 328 КАС України, суди першої та апеляційної інстанції у своїх рішеннях неправильно застосували норму права, а саме п.140.5.10 статті 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами і доповненнями (в редакції станом на час здійснення господарських операцій), без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року по справі №580/3758/19, що відповідно є підставою для касаційного оскарження.

8.3. Отже, вважають, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права, оскільки якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги є підприємство - платник податку на прибуток за ставкою 0%, на суму такої допомоги необхідно збільшити об`єкт обкладення податком на прибуток (здійснити коригування бухгалтерського фінансового результату згідно з підпунктом 140.5.10 ПК України). Якщо ж отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах, то підприємство - надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

8.4. Крім того, відповідач зазначає, що в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України позивачем занижено дані рядка 2 Декларації з податку на прибуток підприємства Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 110 000 000 грн. (2016 рік - 80 000,0 тис. грн., 2017 рік - 30 000, 0 тис. грн.), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 19 800,0 тис. грн. (2016 рік - 14 400,0 тис. грн, 2017 рік 5 400,0 тис. грн.).

8.5. Претензії контролюючого органу ґрунтувалися на допущеному позивачем порушенні порядку відображення операції з виплати засновнику безповоротної фінансової допомоги у складі витрат підприємства за Звітом про фінансові результати (враховуючи, що за висновком податкового органу, така виплата призвела до повного вилучення власного капіталу власником, що, в розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не може вважатися витратами звітного періоду, а тому є неправомірним їх відображення у Звіті про фінансові результати у складі витрат).

9. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить закрити касаційне провадження у справі або відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції.

10. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року вказану справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

11. У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів касаційної скарги та наголошував на тому, що відповідно до науково-правового висновку Торгово-промислової палати України витрати у вигляді безповоротної фінансової допомоги не відносяться до вилучення капіталу, а твердження податкового органу про те, що операції з виплати безповоротною фінансової допомоги є операціями, які призводять до зменшення економічних вигоду вигляді зменшення активів, що призводять до зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення власником, не відповідають податковому законодавству України.

12. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи касаційної скарги та просив останню задовольнити шляхом скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

13. Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі плану-графіку документальних перевірок на 2019 рік контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сокар-Петролеум» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року. За результатами проведеної перевірки 8 серпня 2019 року відповідачем складено акт.

14. Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України; пунктів 5, 7, 21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/84153; пункту 6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за №27/4248; статей 1, 3, 4, 8, 9, 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV); пунктів 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88; розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186, пунктів 3.10, 3.20 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 28 березня 2013 року №433, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 19824492 грн, у тому числі: за 2016 рік - 14422103 грн, в т.ч.: півріччя 2016 року - 15327 грн, три квартали 2016 року - 21903 грн; за 2017 рік - 5 402 389 грн, в т.ч.: І квартал 2017 року - 940 грн, півріччя 2017 року - 2322 грн, три квартали 2017 року 2360 грн, та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2019 року у сумі 82095 грн, в тому числі за рахунок встановлених порушень за 2018 рік - 80898 грн (на підставі пп.140.4.2 ПК України).

15. На підставі встановлених перевіркою порушень 4 вересня 2019 року Офісом ВПП ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0007344617 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 50 % на загальну суму 29713747,5 грн (основний платіж - 19809165 грн, штрафні санкції - 9904582,5 грн).

16. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. Позиція Верховного Суду

17. Спірним питанням у цій справі є наявність/чи відсутність коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку.

18. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

19. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

20. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

21. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

22. Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

23. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

24. Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

25. Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

26. За приписами підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

27. Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно із засновницькими документами, власниками ТОВ «Сокар Петролеум» є: ТОВ «Сокар Енерджі Україна» (код ЄДРПОУ 36866563) - 98% та ТОВ «Торговий дім Сокар Україна» (код ЄДРПОУ37037544) - 2%.

28. Згідно з умовами Договору № 25/11-16, надання безповоротної фінансової допомоги, укладеного 25.11.2016 року (далі-Договір) між ТОВ «Сокар Петроліум» (Сторона -1) та ТОВ «Сокар Енерджі Україна» (Сторона-2) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона -1 надала Стороні-2 безповоротну фінансову допомогу (далі-Фінансова допомога), а саме передала у власність Сторони -2 грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 даного Договору (пункт 1.1. Договору).

29. Умовами указаного Договору не передбачено повернення отриманих Стороною -2 грошових: коштів, а також не передбачено будь-якого виду компенсацій з боку Сторони-2 за отримані від Сторони-1 грошові кошти (пункт 1.2. Договору).

30. Розмір Фінансової допомоги за цим Договором становить 80 000 000,00 грн. (вісімдесят мільйонів гривень 00 коп.) (пункт 2.1. Договору).

31. Сторони погодили, що фінансова допомога може бути передана Стороною-1 Стороні-2 або одним платежем, або різними платежами протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати підписання Сторонами даного До говору (пункт 3.1. Договору).

32. Фінансова допомога передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Стророни-2, вказаний в даному Договорі (пункт 3.2. Договору).

33. Фінансова допомога вважається переданою в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-2 (пункт 3.3. Договору).

34. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, за період листопад 2016 року - грудень 2016 року, між ТОВ «Сокар Петроліум» та ТОВ «Сокар Енерджі Україна» за Договором №25/11-16 від 09.11.2017, сума фінансової допомоги у розмірі 80 000 000 грн. 00 коп. перерахована повністю і станом на 31.12.2016 року заборгованість відсутня.

35. Згідно з Договором № 09/11-17 надання безповоротної фінансової допомоги, укладеного 09.11.2017 року між ТОВ «Сокар Петроліум» (Сторона -1) та ТОВ «Сокар Енерджі Україна» (Сторона-2) у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона -1 надає Стороні-2 безповоротну фінансову допомогу, а саме передає у власність Сторони -2 грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 даного Договору (пункт 1.1. Договору).

36. Умовами вказаного Договору не передбачено повернення отриманих Стороною -2 грошових коштів, а також не передбачено будь-якого виду компенсацій з боку Сторони-2 за отримані від Сторони-1 грошові кошти (пункт 1.2. Договору).

37. Розмір Фінансової допомоги за цим Договором становить 30 000 000,00 грн. (пункт 2.1. Договору).

38. Сторони погодили, що Фінансова допомога може бути передана Стороною-1 Стороні-2 або одним платежем, або різними платежами до 31 грудня 2017 року (пункт 3.1. Договору).

39. Фінансова допомога передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Стророни-2, вказаний в даному Договорі (пункт 3.2. Договору).

40. Фінансова допомога вважається переданою в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-2 (пункт 3.3. Договору).

41. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, за період листопад 2017 року грудень 2017 року, між ТОВ «Сокар Петроліум» та ТОВ «Сокар Енерджі Україна», за Договором №09/11-17 від 09.11.2017, сума Фінансової допомоги у розмірі 30 000 000 грн. 00 коп. перерахована повністю, станом на 31.12.2017 року заборгованість відсутня.

42. У бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені наступним чином :

- за Дт 3771 «Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)» та Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

- за Дт949 «Інші витрати операційної діяльності» та Кт 3771 «Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)»

- за Дт79 «Фінансові результати» та Кт 949 «Інші витрати операційної діяльності» відбулось зменшення по Формі 2 рядка 2290 «Фінансовий результат до оподаткування» на загальну суму 110 000,0 тис. грн.

43. У звітах про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) (форма №2) Рядок 2 Декларації податку на прибуток «Фінансовий результат» занижено, тому що вказану суму було включено в Інші витрати рядок 2270, так як отримувач є платником ПДВ.

44.Так, податковий орган указує, що «для розрахунків по операціях з учасниками використовується рахунок 67 «Розрахунки з учасниками», а використання прибутку здійснюється за ДТ 441 «Прибуток не розділений».

45. Тобто, контролюючий орган дійшов висновку, що позивач надав безповоротну фінансову допомогу за рахунок власного капіталу - нерозподіленого прибутку.

46. Однак, як правильно встановив суд апеляційної інстанції, що для вилучення власного капіталу або зменшення власного капіталу та/або виплати дивідендів має бути наявне Протокольне рішення власника платника податку, а саме ТОВ "Сокар Енерджі Україна", яке відсутнє на момент укладення договорів безповоротної фінансової допомоги, що сторонами не заперечується.

47. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено що статутний капітал позивача не змінювався з дня його формування та становить 10 000,00 грн.

48. Суд звертає увагу податкового органу на те, що з матеріалів справи вбачається, що безповоротна фінансова допомога надавалась на підставі договорів укладених між ТОВ "Сокар Петроліум " та ТОВ "Сокар Енерджі Україна" в особі їх виконавчих органів.

49. Відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 83, належне документальне оформлення і підтвердження господарських операцій з надання і отримання безповоротної фінансової допомоги є підтвердженням того, що, з метою податкового адміністрування, зазначені господарські операції є саме операціями з надання безповоротної фінансової допомоги, а Договори про надання безповоротної фінансової допомоги та платіжні доручення на перерахування коштів оформлені згідно законодавству України та не мають дефектів форми змісту або походження, які в силу п.2.4 цього Положення призводять до втрати первинними документами юридичної сили та скасування витрат.

50. Колегія суддів зазначає, що укладені позивачем Договори безповоротної фінансової допомоги є діючими та не є предметом спору а надана безповоротна фінансова допомога відповідає умовам, встановленим підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті ПК України, що підтверджує правомірність відображення позивачем виданої допомоги, як безповоротної у бухгалтерському та податковому обліку, і, як наслідок, дозволяє керуватися у подальших своїх діях податковим законодавством, що регулює облік та оподаткування доходів і витрат безповоротної фінансової допомоги.

51. Відповідно до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі- положення №318) витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

52. Пунктом 7 положення №318 визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

53. Колегія суддів зазначає, що норми п.6, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 не суперечать підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПК України, яка встановлює умови для нарахування податку на прибуток, а тому доводи податкового органу щодо порушення вимог ПСБО є помилковими.

54. Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, який пов`язує виникнення порушення у позивача щодо формування податку на прибуток в залежності від оплати податку на прибуток, особою, яка отримала фінансову допомогу.

55. Згідно з Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та аналізу господарських операцій, які проводяться на рахунку 45 «Вилучений капітал», вилучений капітал - це собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників, та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства. На рахунку 45 ведеться облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо. За дебетом рахунку 45 «Вилучений капітал» відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

56. Сума безповоротної фінансової допомоги у надавача включається до складу витрат звітного періоду, а у одержувача - до складу доходів. У цьому випадку, витрати класифікуються як інші витрати операційної діяльності і відображуються на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

57. Таким чином, надання безповоротної фінансової допомоги враховується платником податку у витратах звітного періоду і впливає на розрахунок фінансового результату до оподаткування.

58. Оскільки з метою оподаткування, у періоді виконання згаданих договорів, єдиною відмінністю між виплатою дивідендів та наданням безповоротної фінансової допомоги на користь учасника товариства була форма такого правочину, а наявні у матеріалах справи документи свідчать про відсутність обов`язкового для дивідендів рішення загальних зборів, такі правочини неможливо кваліфікувати як розподіл або вилучення капіталу товариства, натомість, застосування виключень із норми п. 6 ПСБО 16, як підстави для висновку про протиправне визнання позивачем витрат на суми безповоротної фінансової допомоги, є необґрунтованим.

59. З урахування викладеного, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що операції з виплати безповоротної фінансової допомоги є операціями, які призводять до зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів, що призводять до зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення власником не відповідають вказаним нормативним актам, оскільки витрати у вигляді безповоротної фінансової допомоги не відносяться до вилученого капіталу.

60. Отже, витрати у вигляді безповоротної фінансової допомоги не відносяться до вилученого капіталу, а твердження про те, що операції з виплати безповоротної фінансової допомоги є операціями, які призводять до зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів, що призводять до зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення власником, не відповідають податковому законодавству.

61. Суд звертає увагу на те, що ТОВ «Сокар Петролеум» яке є надавачем безповоротної фінансової допомоги та яке є платником податку, перераховані суми допомоги правомірно віднесено до складу витрат.

62. Аналізуючи обґрунтованість доводів податкового органу щодо неправомірності відображення ТОВ «Сокар Петролеум» безповоротної фінансової допомоги у складі поточних витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення ПК України не покладають на платника податків обов`язку щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, а, відтак, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку (без коригування на податкові різниці).

63. Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №440/1005/19.

64. При цьому, за результатом проведеної документальної планової перевірки ТОВ «Сокар Петролеум» податковий орган підтвердив відсутність порушення законодавства в частині відображення податку на прибуток та відображення отриманих сум безповоротної фінансової допомоги до доходу.

65. Крім того, безповоротна фінансова допомога була надана позивачем ТОВ «Сокар Енерджі Україна», яке є платником податку на прибуток на загальних підставах, тому відповідно до підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті, 140 Податкового кодексу України різниці щодо податку на прибуток не виникають, норма щодо коригування не застосовується і у позивача відсутній обов`язок збільшувати фінансовий результат на суму виданої безповоротної фінансової допомоги.

66. Оцінюючи посиланням у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції застосував пункт п.140.5.10 ст.140 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року по справі №580/3758/19, Суд не приймає до уваги оскільки указаною постановою не формувався правовий висновок а прийнято рішення щодо направлення справи на новий розгляд.

67. Зважаючи на заявлені підстави касаційного перегляду підстави для задоволення касаційної скарги податкового органу та скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

68. У зв`язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, вони лише зводяться до суб`єктивної переоцінки відповідачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.

69. Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

70. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

71. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

72. Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги податкового органу слід відмовити.

73. Стосовно клопотання позивача про закриття провадження у справі на підставі п. 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд зазначає наступне.

74. Верховний Суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав для задоволення клопотання представника позивача про закриття касаційного провадження відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України, оскільки оцінка подібності правовідносин, у цій справі та у постановах Верховного Суду на які посилається скаржник у касаційній скарзі, була надана колегією суддів під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій справі.

75. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

76. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

77. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

VІІ. Судові витрати

78. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

79. Повний текст постанови складено 02 червня 2023 року.

80. Керуючись статтями 3, 328, 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Східного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №580/3758/19 - залишити без змін.

3. На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко