Ухвала

від 30.05.2023 по справі 202/2072/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1308/23 Справа № 202/2072/23 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі

судового засідання ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу прокурорау кримінальномупровадженні ОСОБА_5 на ухвалуслідчого суддіІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська від12травня 2023року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Письменне Васильківського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчогосудді Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від12травня 2023року клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 залишено без задоволення, застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням відповідних обов`язків.

Обґрунтовуючи прийнятерішення,слідчий суддявказав, що матеріали провадження містять у своїй сукупності достатні дані стосовно обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого злочину, а також є доведеним на даний час ризик переховування від органів слідства та суду, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України, втім всі інші заявлені у клопотанні ризики є лише припущеннями та не підтверджуються будь якими даними.

Також враховано відомості про особу підозрюваного, який є неодруженим, має постійне місце проживання та роботи, не залишено поза увагою і стан здоров`я останнього.

Вказано, що для запобігання ризику переховування буде достатнім застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту і нічний час доби.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 923 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування своїх доводів вказує, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

Вказує, що слідчим суддею не було належним чином враховано, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, що підтверджується доданими до клопотання доказами, та з метою ухилення від відповідальності може вчинити дії, спрямовані на переховування від слідства.

Вказує, що слідчим суддею також не враховано, що підозрюваний може здійснювати вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань та отримання в майбутньому більш м`якого покарання.

Також вказує, що слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кількох епізодів кримінальних правопорушень, що свідчить про можливість продовження ним злочинної діяльності.

Крім того зазначає, що з огляду на спричинену суму збитків є необхідним застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у виді заставив сумі 2 391 350,04 грн.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, які заперечували проти доводів прокурора та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Колегія судів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона підтверджується клопотанням слідчого та доданими матеріалами в обсязі, достатньому для вирішення на даному етапі кримінального провадження питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, і це не оспорюється в апеляційній скарзі.

Також є правильними висновки слідчого судді про те, що ризик втечі підозрюваного у даному випадку обгрунтовується лише тяжкістю вчиненого злочину і передбаченого за нього покарання, оскільки відсутні інші обставини на підтвердження його вагомості. Є обгрунтованим і посилання слідчого судді на відсутність ризику впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також вчинення іншого злочину.

Твердження прокурора про виключну вагомість встановлених щодо ОСОБА_7 ризиків і можливість їх усунення виключно шляхом тримання його під вартою колегія суддів вважає непереконливими. Так, слідчим суддею в достатній мірі було враховано як тяжкість вчиненого злочину так і суворість покарання, яке загрожує підозрюваному, а висновок про те, що вказані обставини не можуть бути підставою для істотного обмеження прав та свобод ОСОБА_7 , є грунтовним та узгоджується із практикою ЄСПЛ, відповідно до якої міркування суворості ймовірного покарання самі по собі не є достатньою підставою для тримання підозрюваного під вартою.

Аналізуючи доводи прокурора щодо виключної вагомості встановлених щодо підозрюваного ризиків, передбачених ст. 177 КК України, та можливості їх усунення виключно шляхом тримання підозрюваного під вартою, колегія суддів не вважає їх обгрунтованими, оскільки ОСОБА_7 належною процесуальною поведінкою довів дієвість обраного відносно нього запобіжного заходу.

При цьому приймається до уваги, що станом на час апеляційного розгляду підозрюваний перебуває під домашнім арештом 18 днів, і стороною обвинувачення не надані відомості про вчинення ним у цей період будь-яких дій на шкоду досудовому розслідуванню з числа передбачених ст. 177 КПК України, неявки за викликом, або про те, що з будь-яких інших міркувань застосований до нього запобіжний захід виявися недостатньо дієвим.

У зв`язку із вищенаведеним, підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора не вбачається.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2023 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , підозрюваногоу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191 ККУкраїни залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3