Постанова

від 02.06.2023 по справі 393/618/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2023 року м. Кропивницький

справа № 393/618/21

провадження № 22-ц/4809/318/23

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів Голованя А. М., Дуковського О. Л.

розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області у складі судді Рачкелюк Ю. В. від 13 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ера права» про стягнення коштів, -

встановив:

23 грудня2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вищевказаною позовною заявою та просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_2 кошти в сумі 9000 грн та 1000 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що між нею та ТОВ «Юридична компанія «Ера права», в особі директора Бараннікова Ігора Володимировича був укладений договір про надання юридичних послуг. ТОВ «Юридична компанія «Ера права» взяла на себе зобов`язання надати їй правову допомогу, пов`язану з визнанням припиненим договору майнової поруки між нею та ПАТ «Укрсоцбанк». Відповідно до п.5.2 договору вартість за цим договором складає 9000 грн, які сплачуються одноразово.

Також вказала, що з ОСОБА_2 мала домовленість про те, що останній буде вести справу в суді за 1000 доларів США, у спорі між нею та ТОВ «Кредитні ініціативи», щодо реєстрації права власності на підставі іпотечного договору на квартиру - предмет іпотеки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка акцентує увагу, що отримання коштів відповідачем, було за ведення справ у суді як фізичною особою. Як доказ надає розписки від 02 липня 2018 року та 23 січня 2019 року.

Зазначила, що після отримання коштів відповідач жодних дій щодо захисту її прав не здійснив, ніяких послуг не надав.

Вказала, що 09 червня 2019 року звернулася до ОСОБА_2 із заявою про повернення коштів в сумі 9000 грн та 1000 доларів США. На що відповідач, ознайомившись із заявою, по теперішній час грошові кошти не повернув.

Із урахуванням наведеного, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 9000 грн та 1000 доларів США, а також понесені судові витрати.

Заочним рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13 червня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому посилається на неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, за твердженням скаржниці, суд першої інстанції:

-помилково зазначив щодо неналежного відповідача по справі, адже ОСОБА_2 саме як фізична особа, надав розписку про отримання ним 9000 грн;

-неправильно застосував статтю 1212 ЦК України у спірні правовідносини, у зв`язку з чим безпідставно відмовив у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача 1000 доларів США.

Отже, вважає, що суд першої інстанції невірно надав оцінки правовим відносинам між сторонами.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог позивачки, вказавши на безпідставність пред`явлених до нього вимог.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргапідлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Юридична компанія «Ера права», в особі директора Бараннікова Ігора Володимировича укладений договір про надання юридичних послуг (а. с. 14-15).

Згідно п. 2.1. умов договору ТОВ «Юридична компанія «Ера права» взяла на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 правову допомогу, пов`язану з визнанням припиненим договору майнової поруки між замовником (позивачем) та ПАТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до п.5.2 договору вартість послуг за цим договором складає дев`ять тисяч грн, які сплачуються одноразово.

02 липня 2018 року ОСОБА_2 отримав від позивачки 9000 грн за ведення справ, пов`язаної з захистом її прав, як майнового поручителя по кредитному договору ОСОБА_3 з ПАТ «Укрсоцбанк» та у відносинах з ТОВ «Кредитні ініціативи», що підтверджується копією розписки (а. с 12).

23 січня 2019 року ОСОБА_2 від позивачки отримав 1000 доларів США, та зобов`язався вести справу, пов`язану із скасуванням рішення про державну реєстрацію спірної квартири - предметом іпотеки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13).

Договору по веденню справи, пов`язаної із захистом прав ОСОБА_1 , як майнового поручителя по кредитному договору у відносинах з ТОВ «Кредитні ініціативи» пов`язаних із скасуванням рішення про державну реєстрацію квартири, який би за свою формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами не укладено.

Встановивши дані обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку із неналежним суб`єктним складом учасників справи.

Також суд зазначив, що розписка про отримання коштів в сумі 1000 доларів США відповідачем, який не має свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не може розцінюватися судом як договір про надання юридичних послуг. Суд вказав, що позивачка може пред`явити до ОСОБА_2 кондикційний позов, що відповідатиме належному способу захисту своїх прав.

Апеляційний суд не зовсім погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення коштів за договором від 02 липня 2018 року ОСОБА_1 відповідачем вказала ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Враховуючи те, що позивачка уклала договір про надання правової допомоги з ТОВ «Юридична компанія «Ера права», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у даній справі та відмовив у задоволенні позову в частині стягнення коштів у сумі 9000 грн.

Щодо висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 1000 доларів США з ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що позивачем не доведено факт укладання з відповідачем договору про надання правової допомоги на вказану суму, колегія суддів зазначає наступне.

Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з предметом й підставою позову.

Відповідно до частини першоїстатті 175 ЦПК Україниу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьоїстатті 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Оскільки повноваженняорганів владиє законодавчовизначеними,суд згідноз принципомjuranovitcuria(«судзнає закони»)під часрозгляду справимає самостійноперевірити доводисторін,а,з`ясувавшипри розглядісправи,що сторонаабо іншийучасник судовогопроцесу наобґрунтування своїхвимог абозаперечень пославсяне наті нормиправа,що фактичнорегулюють спірніправовідносини,самостійно здійснюєправильну правовукваліфікацію останніхта застосовуєдля прийняттярішення тінорми матеріальногоі процесуальногоправа,предметом регулюванняяких євідповідні правовідносини.

Згідно ізчастиною першою,пунктом 1 частини другої статті 11,частин першої,другої статті 509 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установленихстаттею 11 ЦК України.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Зачастиною першою статті 177 ЦК Україниоб`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК Українивстановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положеньчастини першої,пункту 1 частини другої статті 11,частини першої статті 177,частини першої статті 202,частини першої статті 1212 ЦК Українидає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбаченічастиною другою статті 11 ЦК України.

Водночас сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідно встановити факт їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

За твердженням позивача, остання передала кошти у розмірі 1000 доларів США відповідачу ОСОБА_2 , що підтверджується відповідною розпискою, де зазначено наступне: « ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 одну тисячу доларів США за ведення справи пов`язаної з скасування рішення про державну реєстрацію квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира зареєстрована за ТОВ «Кредитні ініціативи» 23.01.2019 /підпис/»

Належних, допустимих і достатніх доказів на спростування неотримання вказаних грошових коштів відповідач не надав.

Поряд з цим, в матеріалах справи не міститься будь-якого договору, угоди тощо, які б свідчили про надання правової допомоги відповідачем на користь позивача ії необхідністю оплати, зокрема, у вказаному розмірі.

Відтак, матеріалами справи не встановлено наявність між сторонами договірних правовідносин, а відповідач, не спростував отримання вказаних коштів від позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що відповідач набув спірні грошові кошти позивачки і таке набуття відбулось за відсутності правової підстави, а відтак наявні підстави, визначеніст.1212 ЦК України,щодо повернення ОСОБА_2 безпідставно набутого майна, а саме 1000 доларів США ОСОБА_1 .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 1000 доларів США на користь ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

За ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Позивач просив стягнути кошти з відповідача в сумі 9000 грн та 1000 доларів США є еквівалентно 27192,90 грн за курсом НБУ станом на день подання заяви.

В цій справі про судові витрати заявив лише позивач і вони складаються зі сплаченого нею судового збору за додання до суду позовної заяви в сумі 908 грн та за подання апеляційної скарги 1362 грн, а всього 2270 грн.

Так, позовні вимоги задоволені на 75,13 % = ((27192,90/36192,90)*100), де 36192,90 - заявлена ціна позову, а 27192,90 - сума в гривні, що підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1705,45 грн.

Керуючись ст.ст. 367,374,375,382-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13 червня 2022 року в частині відмови у стягненні 1000 доларів США на користь ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення даної вимоги.

Стягнути з ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), що проживає в АДРЕСА_1 , кошти в розмірі 1000 доларів США, та судові витрати по справі в сумі 1705,45 грн судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

О.А.Письменний А. М. Головань О. Л. Дуковський