Постанова

від 30.05.2023 по справі 922/1914/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/1914/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача Швидкий О.В. (в порядку самопредставництва) (в залі суду);

від відповідача Малахатко І.І. (в порядку самопредставництва);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків (вх. №369) на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2023 (суддя Присяжнюк О.О., повний текст рішення підписаний 02.02.2023)

у справі №922/1914/21

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Шагія", м.Харків,

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шагія" про зобов`язання ТОВ "Шагія" за свій рахунок знести самочинно збудовану надбудову другого поверху нежитлової будівлі літ. "А-1" за адресою: м. Харків, вул. Чугуївська, 80, привівши нежитлову будівлю до попереднього стану відповідно до поверхового плану нежитлової будівлі за зазначеною адресою, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 82571, що знаходиться у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.01.2023 у справі №922/1914/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:

- захист власником земельної ділянки права власності на відповідну земельну ділянку від самочинного будівництва повинен здійснюватися шляхом приведення винною особою (або за її рахунок) у первісний стан, тоді як у даному випадку позивач просить захистити його право власності на земельну ділянку шляхом знесення надбудови, що не пов`язана із землею;

- згода власника земельної ділянки на здійснення реконструкції будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту не передбачена, у зв`язку з чим позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору оренди землі;

- припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова № 184-П від 25.11.2020 з вимогою добровільно усунути порушення та негайно зупинити проведення робіт, було закріплено на об`єкті благоустрою, а на вказаному приписі відсутня відмітка про його отримання, що унеможливлювало відповідачу відреагувати в термін; у справі відсутній доказ факту фотофіксації прикріплення вищевказаного припису на об`єкті, як передбачено 8.4.7.3. Правил благоустрою території міста Харкова, а також скріншот публікації припису на офіційному сайті Харківської міської ради;

- після укладення відповідного договору у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку, при цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України;

- органом місцевого самоврядування не доведено факту порушення відповідачем законних прав позивача в частині захисту його права власності на земельну ділянку шляхом знесення надбудови, що не пов`язана із землею.

Позивач, Харківська міська рада, непогоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження обставин справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2023 у справі №922/1914/21 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Харківська міська рада посилалась на наступне:

- судом першої інстанції зроблено хибний висновок про відсутність у матеріалах справи доказів розміщення припису від 25.11.2020 №184 на об`єкті відповідача, що підтверджується матеріалами фотофіксації (фото №3 додатку №2 до акту №184-А перевірки благоустрою міста Харкова від 02.12.2020), де зображено факт розміщення припису на склі вхідних дверей об`єкту);

- припис є лише однією з доказових складових сторони на підтвердження обставин проведення відповідачем робіт з влаштування надбудови без декларативно-дозвільних документів, який позивач з поміж інших доказів використав для доведення самочинності дій та небажання відповідача власними силами привести будівлю у попередній стан;

- місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного судового рішення не було враховано те, що умовами договору оренди землі, укладеного між сторонами спору, заборонено будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на земельній ділянці, а також зміна її цільового призначення без наявності відповідного дозволу; наведене свідчить про те, що позивач як власник земельної ділянки наділений правом звернення до суду про знесення самочинного будівництва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.03.2023 для розгляду справи №922/1914/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №922/1914/21, зокрема, апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №369) на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2023 у справі №922/1914/21 залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду: докази сплати (доплати) судового збору у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі (3 405,00грн); витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1914/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №922/1914/21, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради, м. Харків (вх. №369) на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2023 у справі №922/1914/21; призначено справу до розгляду на "11" травня 2023 р. о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; встановлено відповідачу строк до 14.04.2023 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншим сторонам у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; встановлено учасникам справи строк до 14.04.2023 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи; повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про можливість подання клопотання про розгляд справи за відсутності представника; доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі №922/1914/21 клопотання Харківської міської ради про відкладення розгляду справи задоволено; розгляд справи відкладено на 30 травня 2023 року о 13:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132; доведено до відома, що неявка сторін або інших учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити у їх задоволенні, оскаржуване судове рішення просив залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шагія» є власником нежитлових будівель за адресою: м Харків, вул Чугуївська, 80. Належні відповідачу нежитлові будівлі розташовані на землях комунальної власності і кадастровим номером 6310138800:04:010.0061.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна нежитлові будівлі: літ. «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-2», літ. «Г-1», літ. «Д-1», літ. «Е-1», літ. «Ж-1» за адресою: м. Харків, вул. Чугуївська, 80 на праві приватної власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Шагія» на підставі свідоцтва про право власності б/н від 01.12.2010.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі правовідносин між позивачем та відповідачем щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800.04:010:0061 за договором оренди землі від 31.05 2013, у відповідності до умов якого:

- в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:04:010:0061) загальною площею 1,0333га, у тому числі під забудовою 0,4263га, інших угідь 0,607га (п.1 договору);

- інші особливості об`єкту оренди, які можуть вплинути на орендні відносини будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу (п.7 договору);

- договір укладено строком на 01.12.2037; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строку; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням (п.8 договору);

- земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень літ. «А-1» (адміністративна будівля), літ. 2Б-1» (адміністративна будівля); літ. «В-2» (виробнича будівля), літ. «Г-1» (адміністративно-виробнича будівля), літ. «Д-1» (гараж, склад), літ. «Ж-1» (склад; цільове призначення земельної ділянки землі промисловості; умови збереження стану об`єкту забороняється самовільна забудова земельної ділянки (п. п. 15-17 договору).

На підставі направлення для проведення перевірки благоустрою міста Харкова №184-Н від 19.11.2020, виданого начальником Інспекції з благоустрою, головними спеціалістами - інспекторами з благоустрою сектору контролю за станом благоустрою у сфері житлово-комунального господарства Інспекції з благоустрою (далі - інспектори з благоустрою) проведено перевірку благоустрою міста Харкова, а саме: територію за адресою: м. Харків, вул. Чугуївська, 80.

За результатами наведеної перевірки інспекторами з благоустрою встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, а саме: проводяться роботи з реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-1" шляхом влаштування надбудови другого поверху над частиною приміщень з металоконструкцій та металевого профлиста, орієнтовними розмірами в плані 5x6м (влаштовано чотири металопластикових вікна та двері) без декларативно - дозвільних документів. Крім того, встановлено факт самочинного будівництва другого поверху над нежитловою будівлею літ. "А-1" попередніх років будівництва.

25.11.2020 Інспекцією з благоустрою Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради винесено Припис №184-П про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова.

Інспекторами з благоустрою складено Акт перевірки благоустрою міста Харкова № 184-А від 02.12.2020 про порушення п. 1 ч. 1 ст. 16 (на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом), п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; п. 4.2.2. (здійснювати благоустрій території житлової та громадської забудови з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, а також встановлених державних стандартів, норм і правил); п. 5.7.1.1. Правил (на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом) та видано Припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова № 184-П від 25.11.2020 з вимогою добровільно усунути порушення та негайно зупинити проведення робіт.

Із зазначеного Припису від 02.12.2020 вбачається, що інспектором з благоустрою встановлено те, що вимоги про усунення виявлених порушень відповідачем не виконано.

Протоколів про скоєння адміністративних правопорушень за наслідком невиконання приписів щодо уповноважених осіб відповідача матеріали справи не містять.

У відповідності до листа Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Харківської міської ради № 395/0/250-21 від 11.05.2021 відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 здійснювався позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва: "Реконструкція нежитлових будівель по вул. Чугуївській, 80 у м. Харкові", за результатами якого складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 427/447-А від 30.05.2017.

Із зазначеного Акту вбачається, що під час перевірки встановлено здійснення будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-1" з надбудовою другого поверху (стіни з газоблоку, вікна металопластикові, двері металеві, покрівля з металевих профільованих листів) без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів І-ІІІ категорії складності.

Посилаючись на наведене, позивач вказує про те, що відповідачем ще у 2017 році було проведено роботи з влаштування другого поверху над частиною приміщень без відповідних документів дозвільного характеру, що фактично є самочинним будівництвом.

З посиланням на положення ст. 19, ч.2 ст. 376 Цивільного кодексу України Харківська міська рада зазначає про застосування нею неюрисдикційної форми захисту, реалізовуючи право на самозахист цивільних прав, шляхом здійснення законодавчо визначеного повноваження щодо самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів і встановлення факту проведення робіт з реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-1" шляхом влаштування надбудови другого поверху над частиною приміщень з металоконструкцій та металевого профлиста, орієнтовними розмірами в плані 5x6м (влаштовано чотири металопластикових вікна та двері), а також факту влаштування самочинного будівництва другого поверху над нежитловою будівлею літ. "А-1" попередніх років будівництва (про що свідчить Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 427/447-А від 30.05.2017), що належать на праві приватної власності ТОВ "Шагія", на земельній ділянці комунальної власності, яка не була відведена особі для цієї мети, за відсутності відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі правових відносин між позивачем та відповідачем щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800.04:010:0061 на підставі договору про оренду землі від 31.05 2013.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

За приписами частини 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

У відповідності до положень статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Самочинне будівництво є порушенням установлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об`єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.

Згідно статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Ця норма передбачає декілька правових підстав для визнання нерухомого майна самочинним будівництвом.

Положеннями цієї статті, зокрема, визначено, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети (ч.1); право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.3).

При цьому, статтею 376 ЦК України передбачено три можливих наслідки самочинного будівництва, а саме: визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва за особою, яка їх збудувала; визнання права власності на ці об`єкти за власником земельної ділянки, на якій вони розташовані; знесення цих об`єктів самочинного будівництва.

Згідно ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування; прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Поняття будівництво включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об`єктів будівництва (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно з ч. 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Як встановлено вище, пунктом 7 договору оренди від 31.05.2013, укладеного між сторонами спору, передбачено інші особливості об`єкту оренди, які можуть вплинути на орендні відносини будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу.

Пунктом 7 вказаного договору передбачено інші особливості об`єкту оренди, які можуть вплинути на орендні відносини будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу.

За змістом пунктів 15-17 наведеного договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень літ. «А-1» (адміністративна будівля), літ. 2Б-1» (адміністративна будівля); літ. «В-2» (виробнича будівля), літ. «Г-1» (адміністративно-виробнича будівля), літ. «Д-1» (гараж, склад), літ. «Ж-1» (склад; цільове призначення земельної ділянки землі промисловості; умови збереження стану об`єкту забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Аналіз наведених умов договору свідчить, що сторонами правочину не було погоджено надання позивачем згоди на здійснення будь-якого будівництва на земельній ділянці, з урахуванням чого захист права власності на земельну ділянку від самочинного будівництва повинен здійснюватися шляхом приведення земельної ділянки у первісний стан винною особою або за її рахунок, тоді як позивач просить захистити його право власності на земельну ділянку шляхом знесення надбудови, що не пов`язана із землею, і розміщена у межах визначеного технічною документацією фундаменту.

Відповідачем не були виконані та не виконувалися роботи з прибудови, забудови самої земельної ділянки, а роботи виконані виключно у межах власних нежитлових приміщень без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, про що також не заперечується орендодавцем.

У матеріалах справи не містяться доказів, що спростовували би твердження відповідача про факт виконання будівельних робіт в межах існуючого фундаменту наявних у нього на праві власності нежитлових приміщень, а також відсутні будь-які докази (відомості), що спростовують твердження відповідача про відсутність факту зміни зовнішньогеометричних розмірів нежитлових приміщень.

Не спростовано таких доводів також і скаржником у своїй апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

У рішенні у справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Рішенням Харківської міської ради 16.11.2011 № 504/11 затвердженні Правила благоустрою території міста Харкова (зі змінами та доповненнями), які є нормативно-правовим актом, яким встановлюються економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою м. Харкова, порядок благоустрою та утримання території об`єктів благоустрою міста, регулюються права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначається для забезпечення чистоти і порядку у місті.

Розділом 8 Правил врегульований порядок самоврядного контролю в сфері благоустрою території міста Харкова.

Самоврядний контроль у сфері благоустрою території міста Харкова здійснюється Інспекцією з благоустрою Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, а також іншими виконавчими органами Харківської міської ради та комунальними підприємствами в межах наданих повноважень (п. 8.2. Правил).

Інспектор благоустрою Інспекції благоустрою Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (далі інспектор з благоустрою) проводить перевірку території міста Харкова з метою здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою (п. 8.4.1. Правил).

Перевірка території міста Харкова проводиться уповноваженим інспектором з благоустрою на підставі виданого начальником Інспекції з благоустрою Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради направлення, форма якого затверджується Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (п. 8.4.3. Правил).

Під час перевірки інспектор з благоустрою здійснює візуальний огляд території, об`єкта (елемента) благоустрою, перевіряє стан дотримання законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, здійснює фото та/або відеофіксацію об`єкта (елемента) благоустрою, що ним перевіряється, складає акт перевірки, який зберігається в Інспекції з благоустрою Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради. Якщо під час перевірки інспектором з благоустрою встановлено порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, то ним виноситься обов`язковий для виконання припис із вимогою про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій міста Харкова. У приписі інспектор з благоустрою визначає строк виконання про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій міста Харкова в затверджених цим рішенням строків і межах вимог. Припис складається у 2 примірниках. Один залишається в Департаменті територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, другий видається винній особі. У разі відмови від отримання припису особа, яка складає припис, робить про це відповідний запис. Якщо власника (балансоутримувача) або фактичного користувача території чи об`єкта (елемента) благоустрою не встановлено, або винна особа ухиляється від вручення припису, або така особа відсутня під час проведення перевірки території, припис закріплюється на об`єкті (елементі) благоустрою або в інший спосіб, що залежить від умов місцевості, з фотофіксацією факту його прикріплення, а також такий припис публікується на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету (п. 8.4.6.- 8.4.7.3. Правил).

Під час проведення перевірки власник (балансоутримувач) або фактичний користувач об`єкта (елемента) благоустрою, зобов`язаний виконувати вимоги припису інспектора з благоустрою щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері благоустрою населених пунктів (п. 8.4.5.- 8.4.5.3 Правил).

Матеріалами справи встановлено, що припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова № 184-П від 25.11.2020 з вимогою добровільно усунути порушення та негайно зупинити проведення робіт, відповідно до 8.4.7.3. Правил, як зазначає позивач, було закріплено на об`єкті благоустрою, оскільки у вказаному приписі відсутня відмітка про отримання припису відповідачем.

Разом з тим, доказу факту фотофіксації прикріплення вищевказаного припису на об`єкті, як передбачено 8.4.7.3. Правил благоустрою території міста Харкова, а також скріншоту публікації припису на офіційному сайті Харківської міської ради матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на те, що з наявних додатків до актів про порушення вбачається за можливе встановити факт дотримання вимог щодо закріплення припису, судова колегія вважає безпідставними, оскільки відповідні фотографії не надають змоги встановити наведені обставини.

Доказів притягнення відповідача до юридичної відповідальності за наслідком невиконання вимог приписів про усунення порушень державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів матеріали справи не містять та позивачем не доводяться.

Верховний Суд під час розгляду справ за позовами про знесення самочинно збудованого нерухомого майна у справах: № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, №814/2645/15, № 813/6423/14 сформулював такі правові висновки:

- відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкту або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови;

- у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову;

- знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Аналогічний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 06.09.2021 у справі № 465/7206/18 та у постановах від 17.08.2018 у справі №820/3183/16, від 31.07.2018 у справі № 813/6426/14, від 06.03.2019 у справі № 814/2645/15, від 15.05.2019 у справі № 813/6423/14 та від 06.09.2021 у справі № 465/7206/18.

Судом апеляційної інстанції, у тому числі у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів доведення до відома відповідача наявності припису про усунення порушень державних стандартів, не встановлено наявності доказів на підтвердження неможливості або відмови усунення допущених відповідачем порушень, а також доказів, що знесення самочинного будівництва надбудови в межах периметру належних на праві власності орендаря нежитлових приміщень, поруч із наявними правовими засобами застосування до порушника відповідальності за недодержання норм містобудівної діяльності, є єдиним способом захисту порушених прав позивача як орендодавця та власника земельної ділянки.

Спірна земельна ділянка за умовами укладеного між сторонами договору була передана в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень із цільовим призначенням земельної ділянки землі промисловості, при цьому позивачем не доведено здійснення відповідачем забудови земельної ділянки поза межами належних йому на праві власності нежитлових приміщень та, як наслідок, нецільового використання земельної ділянки, що свідчило б порушення прав та законних інтересів Харківської міської ради як сторони господарсько-правових правовідносин.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на те, що у даному випадку органом місцевого самоврядування як власником земельної ділянки комунальної форми власності, орендодавцем за договором оренди землі, не було доведено належними та допустимими доказами факту порушення відповідачем законних прав позивача в частині захисту його права власності на земельну ділянку шляхом знесення надбудови, що не пов`язана із землею, судова колегія погоджується із правильністю висновків місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а тому рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2023 у справі №922/1914/21 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №369) на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2023 у справі №922/1914/21 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2023 у справі №922/1914/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження до Верховного Суду встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.06.2023

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко