Рішення

від 23.05.2023 по справі 925/283/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/283/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 156095,68 грн

Секретар судового засідання Бадика Д.Д.

Представники учасників справи:

Прокурор Лєнкова Н.Д.;

позивач не з`явився;

відповідач не з`явився.

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 27.02.2023 Перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286) в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" (ідентифікаційний код 39246219, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1 каб. 5)

1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення з ТОВ "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,2 га за кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 по вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, за період з 01.08.2020 по 10.08.2022 у розмірі 156095,68 грн.

1.3. У позові прокурор просив стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

1.4. 08.03.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 925/283/23, розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 29.03.2023 о 12 год. 00 хв.

1.5. Ухвалу суду від 08.03.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав учасникам справи: прокурору та позивачу рекомендованими листами та електронними листами на пошту, вказану в позовній заяві; та відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, який відповідачу не вручений та повернутий на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта" про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 104-107).

1.6. У підготовче судове засідання 29.03.2023 з`явились прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури Лєнкова Наталія Дмитрівна, представник позивача Чехівський Ярослав Олегович. Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

1.7. 29.03.2023 суд відклав розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 06.04.2023 на 12 год. 00 хв., про що учасники справи, які з`явилися у судове засідання, повідомлені під розписку (а.с. 113).

1.8. Ухвала суду від 29.03.2023 про відкладення розгляду справи надіслана учасникам справи: прокурору та позивачу електронними листами на пошту, вказану в позовній заяві; та відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, який відповідачу не вручений та повернутий на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта" про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 119-121).

1.9. 06.04.2023 позивач Черкаська міська рада подала до суду заяву про проведення судового засідання без участі її представника (а.с. 122) та просила закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

1.10. У підготовче судове засідання 06.04.2023 з`явилась прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури Лєнкова Наталія Дмитрівна. Представники позивача та відповідача у підготовче судове засідання не з`явилися.

1.11. 06.04.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.05.2023 на 10 год. 30 хв., про що учасник справи, який з`явився у судове засідання, повідомлений під розписку (а.с. 124).

1.12. Ухвалу суду від 06.04.2023 про призначення справи до судового розгляду по суті суд надіслав учасникам справи: прокурору та позивачу електронними листами на пошту, вказану в позовній заяві; та відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, який відповідачу не вручений та повернутий на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта" про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 129-131).

1.13. Судове засідання, призначене на 02.05.2023 на 10 год. 30 хв. не відбулося у зв`язку із перебування судді у відпустці.

1.14. 15.05.2023 суд призначив розгляд справи на 23.05.2023 на 11 год. 00 хв.

1.15. Ухвала суду від 15.05.2023 про призначення судового засідання надіслана учасникам справи: прокурору та позивачу електронними листами на пошту, вказану в позовній заяві; та відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, який відповідачу не вручений та повернутий на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта" про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 13-137).

1.16. 23.05.2023 Черкаська міська рада подала до суду заяву (а.с.138) про розгляд справи без участі її представника, позов підтримала та просила його задовольнити.

1.17. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи норми пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення відповідачу ухвал суду від 08.03.2023, 29.03.2023, 06.04.2023 та 15.05.2023 є дні проставлення на поштовому повідомленні відмітки про відсутність відповідача за адресою місцезнаходження 14.03.2023 (а. с. 104), 03.04.2023 (а.с. 119), 10.04.2023 (а.с. 129), 17.05.2023 (а.с. 135).

1.18. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

08.03.2023, 29.03.2023, 06.04.2023 та 15.05.2023 суд з метою забезпечення прав відповідача бути поінформованими про розгляд справи №925/283/23 за його участю оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України у мережі Інтернет (а. с. 102, 117, 127, 133).

1.19. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.20. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.21. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.22. У судове засідання 23.05.2023 з`явилась прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури Лєнкова Наталія Дмитрівна. Представники позивача та відповідача у підготовче судове засідання не з`явилися.

1.23. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.24. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.25. Суд ухвалив розглядати справу без участі позивача та відповідача.

1.26. 23.05.2023 суд розпочав розгляд справи по суті.

1.27. Прокурор Лєнкова Наталія Дмитрівна у судовому засіданні просила суд позов задовольнити повністю.

1.28. 23.05.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/283/23.

Вислухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться у справі, та оцінивши докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову є майнова вимога прокурора про стягнення з ТОВ "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,2 га за кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 по вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, за період з 01.08.2020 по 10.08.2022 у розмірі 156095,68 грн.

2.2. Позовні вимоги прокурор обґрунтовує порушенням відповідачем вимог земельного законодавства та користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомого майна відповідача, без оформлення прав на земельну ділянку та договору оренди та порушенням прав Черкаської міської ради як власника земельної ділянки на отримання коштів у виді орендної плати, за захистом яких прокурор звернувся до суду з позовом.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у справі є обставини користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно відповідача, без укладення договору оренди землі; строк користування земельною ділянкою; розмір плати за землю; порушення суб`єктивного права Черкаської міської ради, за захистом якого прокурор звернувся до суду.

3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.11.2020 у справі №925/1195/20 стягнуто з ТОВ "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради 50693,44 грн за період з 27.11.2019 по 31.07.2020 безпідставно збережених коштів (неотриманого доходу) за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7110136400:05:009:0043.

На підставі частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.11.2020 у справі №925/1195/20, зокрема обставини користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 площею 1,2 га у м. Черкаси по вул. Героїв Холодного Яру, 72, та яка належить на праві комунальної власності Черкаській міській раді, на якій розташовані об`єкти нерухомості відповідача, без укладення договору оренди, не підлягають доказуванню у справі.

4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

4.1.1. Згідно із Інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.10.2022 №313297684 (а.с. 18-19) 15.01.2018 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. здійснено державну реєстрацію за номером 39198645 права власності за ТОВ "Пивоварений завод на нежитлова будівлю фруктосховища з підвалом, об`єкт житлової нерухомості на підставі договору купівлі продажу, серія та номер 278.

4.1.2. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від від 28.07.2022 №НВ-9901217062022 (а.с.22) земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043, з місцем розташування: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, з цільовим призначенням за категорією земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 1,2 га, належить до комунальної власності і 13.12.2011 сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

4.1.3. Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 у м. Черкаси по вул. Першотравнева (перейменова на вул. Героїв Холодного Яру), 72.

4.1.4. Черкаська міська рада зверталась до господарського суду про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період з 27.11.2019 по 31.07.2020 за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без здійснення плати.

4.1.5. Рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1195/20 від 30.11.2020 стягнуто з ТОВ "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради 50693,44 грн за період з 27.11.2019 по 31.07.2020 безпідставно збережених коштів (неотриманого доходу) за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7110136400:05:009:0043. 09.03.2021 Північний апеляційний господарський суд виніс постанову у справі №925/1195/20, у якій залишив рішення від 30.11.2020 без змін (а.с. 24-29).

4.1.6. Відповідно до рішень Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 "Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси" (а.с. 30-33), від 13.05.2010 № 5-657 "Про плату за оренду землі" (а.с. 34-35), від 27.06.2019 № 2-4690 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" (а.с. 36-58), від 23.12.2021 № 16-22 "Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2022 рік" (а.с. 59-68), наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" (а.с. 69-72), постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок" (а.с. 73-78), витягу з технічної документації про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки від 18.10.2022 № 16549/42-22 (а.с. 21), додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.07.2022 №9901217062022 (а.с. 23) здійснено розрахунок заборгованості відповідача за використання земельної ділянки за кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 площею 1,2 га без правовстановлюючих документів.

4.1.7. За розрахунком Черкаської міської ради (а.с. 20) заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2020 по 10.08.2022 становить 156095,68 грн (31265,36 грн за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 за 153 дні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2493054,55 грн) +74791,64 грн за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 за 365 дні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2493054,55 грн) +82270,80 грн за період з 01.01.2022 по 10.08.2022 за 222 дні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2742360,00 грн).

4.2. Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема такими засобами як письмові докази.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

4.3. На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані прокурором докази суд визнає належними.

4.4. Суд не встановив, що докази подані прокурором, отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.

4.5. Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані прокурором, достовірними.

4.6. Відповідач, на спростування обставин, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги, доказів не подав.

5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, невизнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.1. Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими такі обставини:

- належність відповідачу на праві приватної власності нежитлової будівлі фруктосховища з підвалом, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 у м. Черкаси по вул. Першотравнева (перейменова на вул. Героїв Холодного Яру), 72 та належить Черкаській міській раді на праві комунальної власності;

- користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 площею 1,2 га у м. Черкаси по вул. Героїв Холодного Яру, 72, на якій розташовані об`єкти нерухомості відповідача, без укладення договору оренди;

- земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав;

- виникнення у відповідача обов`язку сплатити за користування земельною ділянкою;

- заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2020 по 10.08.2022 становить 156095,68 грн: (2493054,55 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2020 -2021 роках), 2742360,00 грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році) х 3% (коефіцієнт для нарахування орендної плати); й зокрема за період:

1) 01.08.2020 по 31.12.2020 (153 дні): 2493054,55 грн х 3% : 12 міс. : 31 день х 153 днів =31265,36 грн;

2) 01.01.2021 по 31.12.2021 (12 місяців): 2493054,55грн х 3% : 12 міс. х 12 місяців = 74791,64 грн;

3) 01.01.2022 по 10.08.2022 (222 дні): 2742360,00 грн х 3% : 12 міс. х 222 дні = 82270,80 грн.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.3. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.4. У даній справі, враховуючи наявність чітких та переконливих доказів, а також вірогідність доказів поданих прокурором на підтвердження обставин, які є предметом доказування у справі, суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами зобов`язання на підставі користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, не здійснення відповідачем сплати за користування земельною ділянкою.

5.5. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, якими прокурор доводить позовні вимоги, а тому суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідач також не надав суду доказів існування інших обставин ніж ті, що встановлені судом під час судового розгляду справи. З огляду на це суд визнає обставини, на які прокурор покликається як на підставу своїх вимог, доведеними.

6. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

6.1. Передумовою виникнення спору є користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без укладення договору оренди.

Причиною виникнення спору є несплати відповідачем за користування земельною ділянкою.

6.2. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Висновки про застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, неодноразово наведені у постановах Верховного Суду.

6.3. Предметом позову прокурора є вимога про стягнення коштів за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого позивачем Черкаською міською радою не отримано дохід у вигляді орендної плати.

Правовою підставою позову є норми статті 1212 Цивільного кодексу України.

6.5. За змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено частинами 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

6.6. На підставі письмових доказів, що містяться у справі суд встановив, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельні ділянці площею 1,2 га з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

6.7. Вказана земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

6.8. Відповідач договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043, площею 1,2 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не уклав.

6.9. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

6.10. Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

6.11. Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.

6.12. Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладеніу постановахвід 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 23 травня2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

6.13. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

6.14. У разі не оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник не доотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц.

6.15. Суд установив, що відповідач є власником нерухомого майна та користується земельною ділянкою, на якій таке майно знаходиться. Відповідач, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою. На підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Ухилення відповідача від обов`язкової сплати орендної плати за користування землею є підставою для застосування положень статей 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2017 у справах №922/207/15, №922/5468/14, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

6.16. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.17. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

6.18. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.19. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.20. Користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить до земель комунальної власності, безоплатно, без укладення договору оренди та без відповідної землевпорядної документації на земельну ділянку є порушує вимоги земельного законодавства та є формою порушення права позивача на отримання плати за користування земельною ділянкою.

6.21. Стаття 1212 ЦК України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 756/3966/17.

6.22. Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

6.23. Збереження відповідачем коштів, які він повинен сплатити за користування земельною ділянкою, є результатом недобросовісної поведінки відповідача та відбулося без достатньої правової підстави.

6.24. Збереження коштів відповідачем без достатньої правової підстави є формою порушення права позивача. Прокурор, звернувшись в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування прагне захистити порушене право у спосіб стягнення із користувача земельної ділянки безпідставно набутого майна.

6.25. На переконання суду, безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України у цьому разі є належним та ефективним способом захисту.

6.26. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 156095,68 грн безпідставно збережених коштів несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належним та ефективним, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

7. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які суд застосував, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 стаття 96 Земельного Кодексу України).

Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Розділу XII Податкового кодексу України передбачає, що орендна плата обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно із частиною 1 статтею 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (частина 2 статті 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (стаття 124 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

8. Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.

8.1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України).

8.2. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України Про прокуратуру).

8.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

8.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

8.5. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

8.6. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

8.7. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

8.8. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

8.9. Черкаська міська рада, як власник земельної ділянки, була обізнана про факт безпідставного збереження коштів відповідачем у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, проте належних заходів, направлених на припинення порушень, що виникли внаслідок неналежної поведінки відповідача, не вжила.

8.10. 14.10.2022 Черкаська обласна прокуратура надіслала Черкаській міській раді лист № 15/1-789 вих 22 (а.с. 81-84) щодо наміру звертатися з позовом до суду з метою захисту майнових інтересів територіальної громади міста Черкаси у спірних правовідносинах.

8.11. 02.11.2022 Черкаська міська рада у відповіді № 15605-01-11 (а.с. 85-86) повідомила обласну прокуратуру, що не заперечує стосовно стягнення з відповідача заборгованості за користування земельною ділянкою.

8.12. 14.02.2023 Черкаська обласна прокуратура надіслала Черкаській міській раді лист № 15/1-125 вих 23 (а.с. 87-90), у якому повідомила, що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Черкаської міської ради про стягнення з ТОВ "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,2 га за кадастровим номером 7110136400:05:009:0043, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72, за період з 01.08.2020 по 10.08.2022 у розмірі 156095,68 грн.

8.12. Суд дійшов висновку, що не звернення Черкаської міської ради до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси позивача свідчить про те, що Черкаська міська рада неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом припинення порушень відповідача, які виникли внаслідок неналежної поведінки відповідача, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та у постанові Верховного Суду у справі № 910/7916/20.

8.13. Бездіяльність Черкаської міської ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Черкаська міська рада впродовж тривалого часу не забезпечує стягнення з відповідача належних міській раді грошових коштів за користування землею.

Зволікання міської ради щодо звернення до суду з відповідним позовом в подальшому може призвести до спливу строків позовної давності та втрати можливості стягнення до бюджету коштів.

8.14. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді. Тому підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.

9. Розподіл судових витрат.

9.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

9.2. Черкаською обласною прокуратурою сплачено за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2684,00 грн на підставі платіжного доручення №2617від 29.12.2022 (а. с. 17).

9.3. У позові перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури просив стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

9.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

9.5. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволенні повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" (ідентифікаційний код 39246219, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1 каб. 5) на користь Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36) 156095,68 грн (сто п`ятдесят шість тисяч дев`яносто п`ять гривень 68 копійок) безпідставно збережених коштів в розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" (ідентифікаційний код 39246219, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1 каб. 5) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 02.06.2023

Суддя А.І. Гладун