Рішення
від 02.06.2023 по справі 420/7212/23
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7212/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» (вул. Чорноморського козацтва, 103, оф. 205-А, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 37476952) до Одеської митниці ВП Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» до Одеської митниці ВП Державної митної служби України, в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500020/2023/000052/2 від 20.03.2023 року, №UА500020/2023/000054/2 від 20.03.2023 року, №UА500020/2023/000053/2 від 20.03.2023 року;

визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2023/000112, №UА500020/2023/000111, №UА500020/2023/000113.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» (покупець) та ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD (продавець), у березні 2023 року на адресу ТОВ «ГРІНПІС» було здійснено поставку фотоелектричних генераторів із Китайської Народної Республіки (КНР). На підставі вказаного декларантом Приватним підприємством «КАМІОН», яке надавало послуги з декларування товарів Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» до Одеської митниці було подано наступні митні декларації: №23UA500020003876U2 від 20.03.2023 року, №23UA500020003879U0 від 20.02.2023 року, № 23UA500020003877U1 від 20.03.2023 року на товар «фотоелектричні генератори постійного струму, потужністю понад 50 Вт, але не більш як 75 кВт цивільного призначення....», торговельної марки «LP», фірма-виробник «ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD», країна виробництва - CN.

Товар надійшов на адресу позивача в трьох контейнерах MSKU8390852, MSKU1739217, MRSU6372510, відповідно до зовнішньоекономічного контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року, продавцем Товару є китайська компанія ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD.

Декларантом було визначено митну вартість за першим основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У зв`язку з цим, декларантом в митних деклараціях №23UА500020003876U2, № 23UА500020003879U0, №23UА500020003877U1 митну вартість Товару було визначено на рівні 1 287 616, 97 грн.

По зазначеним митним деклараціям Одеською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2023/000052/2, № UА500020/2023/000054/2, № UА500020/2023/000053/2, в яких відповідач застосував шостий (резервний) метод для визначення митної вартості Товару.

При цьому в Рішенні № UА500020/2023/000052/2 митну вартість Товару, заявленого в митній декларації, встановлено на рівні 79,0996 доларів США за одиницю (загальна вартість 57426,3 доларів США - 2 099 999,76 грн.), замість заявленої декларантом митної вартості у розмірі 1 287 616,97 грн., тобто на 812 382,79 грн. більше, ніж визначено декларантом, що призвело до штучного збільшення розміру митних платежів на 211 219,53 грн.

В Рішенні № UА500020/2023/000054/2 митну вартість Товару, заявленого в митній декларації, встановлено на рівні 79,0999 доларів США за одиницю (загальна вартість 57426,53 доларів США - 2 100 007,80 грн.), замість заявленої декларантом митної вартості у розмірі 1 287 616,97 грн., тобто на 812 390,83 грн. більше, ніж визначено декларантом, що призвело до штучного збільшення розміру митних платежів на 211 221,62 грн.

В Рішенні № UА500020/2023/000053/2 митну вартість Товару, заявленого в митній декларації, встановлено на рівні 79,0996 доларів США за одиницю (загальна вартість 57426,3 доларів США - 2 099 999,76 грн.), замість заявленої декларантом митної вартості у розмірі 1 287 616,97 грн., тобто на 812 382,79 грн. більше, ніж визначено декларантом, що призвело до штучного збільшення розміру митних платежів на 211 219,53 грн., а загалом митні платежі було збільшено на 633 660, 68 грн.

З Рішень митного органу також вбачається, що рівень митної вартості визначався на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, згідно яких встановлено, що рівень митної вартості товару у максимально приближений до митного оформлення час є більшим та становить, стосовно заявленого у митній декларації товару, 3,4600 дол. США/ 1 кг. нетто, тоді як митна вартість «акумуляторних батарей..» заявлена декларантом визначена на рівні 2,1215 дол. США за 1 кг. нетто, в результаті чого відповідачем до Товару було застосовано шостий (резервний) метод для визначення митної вартості Товару.

На підставі Рішень про коригування митної вартості товарів Одеською митницею було винесено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2023/000112, № UА500020/2023/000111, № UА500020/2023/000113.

Як зазначає позивач, відповідно до Рішень про коригування, на думку відповідача, подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, позивач з такими рішеннями митного органу не погоджується та стверджує, що товар було оформлено у порядку передбаченому Митним кодексом України. При цьому, на думку позивача, застосування резервного методу визначення митної вартості є необґрунтованим, а також не наведено підстави незастосування певних другорядних методів.

Таким чином, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення незаконними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року адміністративний позов було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 160, 161 КАС України. Суд роз`яснив позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом: надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України; надання доказів, які б підтверджували ціну позову за вимогами майнового характеру, а саме: показники щодо розміру митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та показники щодо розміру митних платежів, які позивачу нараховані у зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, для визначення суми різниці до якої застосовується ставка судового збору (на виконання п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України); надання оригіналу документу про сплату судового збору.

11.04.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшов уточнений адміністративний позов з додатками та примірниками для відповідача. Разом із позовом до суду надані платіжні документи від 10.04.2023 року №№ 513, 514, 515, 516 про сплату судового збору у загальному розмірі 17556,91 грн.

Таким чином, у строк, наданий судом, недоліки адміністративного позову позивачем усунуто.

Ухвалою судді від 17.04.2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також витребувано в Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UА500020/2023/000052/2 від 20.03.2023 року, №UА500020/2023/000054/2 від 20.03.2023 року, №UА500020/2023/000053/2 від 20.03.2023 року та карток відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2023/000112, №UА500020/2023/000111, №UА500020/2023/000113.

03.05.2023 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем повідомлено, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару «Фотоелектричні генератори постійного струму, потужністю понад 50 Вт, але не більш як 75 кВт цивільного призначення: 450W, LP450M -726шт. Торговельна марка - LP Фірма-виробник - ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD Країна виробництва - CN.» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 23UA500020003876U2 від 20.03.2023.

По товару «Фотоелектричні генератори постійного струму, потужністю понад 50 Вт, але не більш як 75 кВт цивільного призначення: 450W, LP-450M -726шт. Торговельна марка - LP Фірма-виробник - ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD Країна виробництва - CN.» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 23UA500020003879U0 від 20.03.2023.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На запит митного органу 20.03.2023 року декларантом позивача надані листи уповноваженої особи від 20.03.2023 з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Як зазначив відповідач, у відношенні товарів можливо застосувати резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, експорту в Україну з тієї ж країни та аналогічним комерційним умовам, є більшим:

по МД № 23UA500020003876U2 від 20.03.2023, по товару (Фотоелектричні генератори постійного струму,потужністю понад 50 Вт, але не більш як 75 кВт цивільного призначення: 450W, LP-450M -726шт. Торговельна марка - LP Фірма-виробник - ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD Країна виробництва - CN.) становить 3,4600 дол. США / кг нетто за (МД №UA50020/2023/3056 від 06.03.2023);

по МД № 23UA500020003879U0 від 20.03.2023, по товару (Фотоелектричні генератори постійного струму,потужністю понад 50 Вт, але не більш як 75 кВт цивільного призначення: 450W, LP-450M -726шт. Торговельна марка - LP Фірма-виробник - ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD Країна виробництва - CN.) становить 3,46 дол. США/кг за (МД від 06.03.2023 № UA500020/2023/003056). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано з рівня 2,1215 дол. США/кг до рівня 3,46 дол. США/кг;

по МД № 23UA500020003877U1 від 20.03.2023, по товару (Фотоелектричні генератори постійного струму,потужністю понад 50 Вт, але не більш як 75 кВт цивільного призначення: 450W, LP-450M -726шт. Торговельна марка - LP Фірма-виробник - ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD Країна виробництва - CN.) становить 3,4600 дол. США / кг нетто за (МД №UA50020/2023/3056 від 06.03.2023).

У противагу доводам позивача, відповідач стверджує, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500020/2023/000052/2 від 20.03.2023; № UA500020/2023/000054/2 від 20.03.2023, № UA500020/2023/000053/2 від 20.03.2023 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2023/000052/2 від 20.03.2023; № UA500020/2023/000054/2 від 20.03.2023, № UA500020/2023/000053/2 від 20.03.2023 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2023/000112 від 20.03.2023, № UA500020/2023/000111 від 20.03.2023, № UA500020/2023/000113 від 20.03.2023 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС».

10.05.2023 року, на виконання ухвали суду від 17.04.2023 року, відповідачем до суду було надано копії документів, які були підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UА500020/2023/000052/2 від 20.03.2023 року, №UА500020/2023/000054/2 від 20.03.2023 року, №UА500020/2023/000053/2 від 20.03.2023 року та карток відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2023/000112, №UА500020/2023/000111, №UА500020/2023/000113.

15.05.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що твердження Відповідача не відповідають дійсності з огляду на наступне.

Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

На виконання вимог закону та для підтвердження розміру митної вартості разом з митними деклараціями до митниці було подано:

- з декларацією № 23UA500020003876U2 - зовнішньоекономічний контракт № ISCE23007 від 12.01.2023 року; інвойс від 12.01.2023 року № ISCE23007-03, пакувальний лист від 12.01.2022 року № ISCE23007-03PL, CMR № 03-10.

- з декларацією № 23UA500020003879U0 - зовнішньоекономічний контракт № ISCE23007 від 12.01.2023 року; інвойс від 12.01.2023 року № ISCE23007-02, пакувальний лист від 12.01.2022 року № ISCE23007-02PL, CMR № 03-09.

- з декларацією № 23UA500020003877U1 - зовнішньоекономічний контракт № ISCE23007 від 12.01.2023 року; інвойс від 12.01.2023 року № ISCE23007-01, пакувальний лист від 12.01.2022 року № ISCE23007-01PL, CMR № 03-08.

Цими документами підтверджено, що ціна Товару:

- за митною декларацією №23UA500020003876U2, вагою брутто 17313,0 кг., нетто 16597,2 кг. (тобто, разом з упаковкою) підлягає сплаті у розмірі 35 211,00 доларів США;

- за митною декларацією № 23UA500020003879U0, вагою брутто 17313,0 кг., нетто 16597,2 кг. (тобто, разом з упаковкою) підлягає сплаті у розмірі 35 211,00 доларів США;

- за митною декларацією № 23UA500020003877U1, вагою брутто 17313,0 кг., нетто 16597,2 кг. (тобто, разом з упаковкою) підлягає сплаті у розмірі 35 211,00 доларів США.

Позивач зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Також позивач звертає увагу на ту обставину, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді. коли подані документи є недостатніми чи такими що у своїй сукупності не спростовують сумніву у достовірності наданої інформації.

При цьому, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, а не обмежуватися припущеннями. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів

30.05.2023 року до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке за своєю суттю відповідає відзиву на адміністративний позов. Крім того, у заперечення відповідач зауважує, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності Позивача 12.01.2023 року між Компанією ZHE JIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір № ISCE23007, відповідно до предмету якого Постачальник зобов`язується поставляти товари у власність Покупцю, a Покупець зобов`язується подавати замовлення на Товар, приймати, оплачувати поставлені товари відповідно до умов цього Контракту (п. 1.1. Контракту).

Даний контракт вступає в законну дію з дати зазначеної в ньому, і діє на первісних умовах протягом 24 місяців. В разі не надання письмового повідомлення про припинення дії контракту однією із Сторін другій Стороні протягом 30 днів до моменту закінчення дії Контракту, даний Контракт вважається продовженим на наступний календарний рік (п. 1.3. Контракту).

Відповідно до п. 2.1. Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року, на кожну поставку Товарів Постачальник оформляє інвойс(-и). Належним чином оформлені та підписані Постачальником інвойси є документами, визначаючими кількість, асортимент (номенклатуру) і вартість Товарів для кожної конкретної поставки. Інвойси є додатками до цього Контракту, як такі, складаючи його невід`ємну частину, замінюючи Специфікацію.

Поставка Товарів будуть здійснюватися за цим Контрактом на умовах СРТ Одеса (редакції Інкотермс 2020). При цьому всі митні платежі сплачує Покупець (п. 3.1. Контракту).

Згідно із п. 4.1. Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року загальна вартість Контракту складається із суми всіх виставлених інвойсів. Вартість зазначається в інвойсах на кожну партію Товару і включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки і маркування Товару, оформлення всіх необхідних супровідних документів.

Відповідно до п. 5.2. Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року оплата за цим Контрактом може здійснюєшся одним із таких способів: - Передоплата 100% суми замовленого Товару Покупець оплачує на підставі Рахунку Продавця. - Передоплата не потрібна, Покупець зобов`язується сплатити 100% від суми замовленого Товару протягом 180 днів з дня поставки товару. Продавець зобов`язується зробити поставку товару не пізніше 180 днів із моменту отримання передоплати. Покупець має право здійснювати оплату будь-яким із перерахованих вище способів на свій вибір.

В межах Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року ТОВ «ГРІНПІС» імпортовано на митну територію України в березні 2023 року товар, зазначений у інвойсі № ISCE23007-03 від 12.01.2023 року, а саме: сонячні панелі в загальній кількості 726 шт. на загальну суму 35211,00 дол. США.

20.03.2023 року уповноваженою позивачем особою (Приватним підприємством «КАМІОН») з метою митного оформлення імпортованого товару до Одеської митниці подано митну декларацію № 23UA500020003876U2 на:

Товар 1 Фотоелектричні, генератори постійного струму,потужністю понад 50 Вт але не більш як 75 кВт цивільного призначення: 450W, LP-450M -726 шт. Торговельна марка LР Фірма-виробник - ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD Країна виробництва CN.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- Пакувальний лист (Packim list) № ISCE23007-03PL від 12.01.2023 року (0271);

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ISCE23007-03 від 12.01.2023 року (0380);

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 03-10 від 16.03.2023 року (0730);

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № ISCE23007-03 від 12.01.2023 року (0862);

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № ISCE23007 від 12.01.2023 року (4104);

- Договір про надання послуг митного брокера № 005/22 від 01.12.2022 року (4207).

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно розділу 4.1 контракту витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 12.01.23 №ISCE23007-03 поставка товарів здійснюється на умовах CPT. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) Згідно п. 5.2 наданого контракту оплата за цим контрактом може здійснюватися одним із таких способів:- передоплата 100% суми замовленого товару на підставі рахунку; - покупець сплачує 100% від суми замовлення товару протягом 180 днів з дати поставки. В наданому інвойсі терміном оплати вказано 90 днів з дати поставки товару в Україну;

4) відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо транспортної складової у калькуляції вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) митну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову; 2) рахунки про здійснення платежів за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом. 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженою особою декларанта до митного органу було надіслано лист від 20.03.2023 № 190 з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. Оскільки розбіжності не було спростовано, відповідно до п.2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами відповідно до статей 59,60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

20.03.2023 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2023/000052/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, експорту в Україну з тієї ж країни та аналогічним комерційним умовам, є більшим, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено що рівень митної вартості товару є більшим ніж заявлено декларантом по товару №1 та відповідає 3,4600 дол. США / кг нетто (МД №UA50020/2023/3056 від 06.03.2023).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 20.03.2023 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2023/000112.

Також, в межах Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року ТОВ «ГРІНПІС» імпортовано на митну територію України в березні 2023 року товар, зазначений у інвойсі № ISCE23007-02 від 12.01.2023 року, а саме: сонячні панелі в загальній кількості 726 шт. на загальну суму 35211,00 дол. США.

Товар 1 Фотоелектричні, генератори постійного струму, потужністю понад 50 Вт але не більш як 75 кВт цивільного призначення: 450W, LP-450M -726 шт. Торговельна марка LР Фірма-виробник - ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO., LTD Країна виробництва CN.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

- Пакувальний лист (Packim list) № ISCE23007-02PL від 12.01.2023 року (0271);

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ISCE23007-02 від 12.01.2023 року (0380);

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 03-09 від 16.03.2023 року (0730);

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № ISCE23007-02 від 12.01.2023 року (0862);

- Договір про надання послуг митного брокера № 005/22 від 01.12.2022 року (4207).

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 23.04.2018 № 179336Р поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим, у п.4.1 Контракту, зазначено, що ціни, зазначені в дійсному контракті, включають в себе вартість упаковки, маркування, в яких постачається товар. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) згідно п. 5.2 наданого контракту оплата за цим контрактом може здійснюватися одним із таких способів:- передоплата 100% суми замовленого товару на підставі рахунку; - покупець сплачує 100% від суми замовлення товару протягом 180 днів з дати поставки. В наданому інвойсі терміном оплати вказано 90 днів з дати поставки товару в Україну;

4) згідно п.3.6. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2023 № ISCE23007 постачальник надає з кожною партією товарів, зокрема B/L (теелкс-реліз). Проте, даний документ до митного оформлення не надавався; 5) відповідно до контракту від 12.01.2023 № ISCE23007, постачальник «ZHE JIANG ISOLA NEW ENERGY CO.,LTD» в усіх пунктах контракту вживається у відповідному найменуванні. Разом з тим, на печатці відповідного підприємства, його назва відрізняється від вказаної «ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO.,LTD» - відсутні пробіли у назві компанії. Наведене викликає сумніви щодо автентичності поданого контракту та може свідчити про наявні ознаки підробки.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) транспортні (перевізні) документи, а також документа, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також, у відповідності до статті 254 МКУ, запропоновано надати переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженою особою декларанта до митного органу було надіслано лист від 20.03.2023 № 191 з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості на підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні.

Так, 20.03.2023 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2023/000054/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів з урахуванням партії, товару у максимально наближений час є більшим і становить 3,46 дол. США/кг. (МД від 06.03.2023 № UА500020/2023/003056). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано з рівня 2,1215 дол. США/кг до рівня 3,46 дол. США/кг.

Також, в межах Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року ТОВ «ГРІНПІС» імпортовано на митну територію України в березні 2023 року товар, зазначений у інвойсі № ISCE23007-01 від 12.01.2023 року, а саме: сонячні панелі в загальній кількості 726 шт. на загальну суму 35211,00 дол. США.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

- Пакувальний лист (Packim list) № ISCE23007-01PL від 12.01.2023 року (0271);

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ISCE23007-01 від 12.01.2023 року (0380);

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 03-08 від 16.03.2023 року (0730);

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № ISCE23007-01 від 12.01.2023 року (0862);

- Договір про надання послуг митного брокера № 005/22 від 01.12.2022 року (4207).

1) відповідно до пп.в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно розділу 4.1 контракту витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 12.01.23 № ІSCE23007-01 поставка товарів здійснюється на умовах СРТ. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) згідно п. 5.2 наданого контракту оплата за цим контрактом може здійснюватись одним із таких способів: - передоплата 100% суми замовленого товару на підставі рахунку; - покупець сплачує 100% від суми замовлення товару протягом 180 днів з дати поставки. В наданому інвойсі терміном оплати вказано 90 днів з дати поставки товару в Україну;

4) відповідно до вимог розділу III «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо транспортної складової у калькуляції вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ та частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) митну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову; 2) рахунки про здійснення платежів за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженою особою декларанта до митного органу було надіслано лист від 20.03.2023 № 192 з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть.

З огляду на викладене 20.03.2023 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2023/000053/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, експорту в Україну з тієї ж країни та аналогічним комерційним умовам, є більшим, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено що рівень митної вартості товару є більшим ніж заявлено декларантом по товару №1 та відповідає 3,4600 дол. США / кг нетто (МД №UA50020/2023/3056 від 06.03.2023).

Вважаючи протиправними та необґрунтованими спірні Рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Митниця в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів вказує, що відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно розділу 4.1 контракту витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Відповідно до п. 3.1. Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року поставки Товарів будуть здійснюватися за цим Контрактом на умовах СРТ Одеса (редакції Інкотермс 2020). При цьому всі митні платежі сплачує Покупець.

Також пунктом 2.1. Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року передбачено, що на кожну поставку Товарів Постачальник оформляє інвойс(-и). Належним чином оформлені та підписані Постачальником інвойси є документами, визначаючими кількість, асортимент (номенклатуру) і вартість Товарів для кожної конкретної поставки. Інвойси є додатками до цього Контракту, як такі, складаючи його невід`ємну частину, замінюючи Специфікацію.

При цьому, в інвойсах № ISCE23007-01 від 12.01.2023 року, № ISCE23007-02 від 12.01.2023 року та № ISCE23007-03 від 12.01.2023 року наявних в матеріалах справи та наданих до митного оформлення разом із митними деклараціями № 23UA500020003877U1 від 20.03.2023 року, № 23UA500020003879U0 від 20.03.2023 року, № 23UA500020003876U2 від 20.03.2023 року відповідно, умови поставки зазначені - СРТ ODESSA.

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс CPT (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination, ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)), термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.

Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Згідно із розділом А.9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

У свою чергу, пунктом 7.1 Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року товари мають бути запаковані y відповідності з вимогами до кожного виду Товару. Зовнішня і внутрішня упаковка мають забезпечувати захист від пошкодження та атмосферних дій. Коробки, в яких запакований Товар мають бути від марковані з трьох сторін: верхньої та двох протилежних одна одній бокових сторін. Bсi супровідні документи (упаковочні листи, специфікації) також, як і маркування і технічна документація мають бути складені на англійській мові.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій № 23UA500020003877U1 від 20.03.2023 року, № 23UA500020003879U0 від 20.03.2023 року, № 23UA500020003876U2 від 20.03.2023 року, позивачем зазначено ZZ00 (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Також, митниця в оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів вказує, що відповідно, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів, а відповідно до наданих інвойсів поставка товарів здійснюється на умовах CPT. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Так, умови поставки СРТ за Інкотермс 2020 не встановлюють обов`язковість страхування товару. Отже відповідач робить висновок про те, що вартість страхування не включена у вартість товару, хоча страхування товару не є обов`язковим.

Суд зазначає, що страхування при СРТ є зоною відповідальності покупця (Позивача), якщо він вважає, що це потрібно. Контрактом № ISCE23007 від 12.01.2023 року не передбачено подання документів зі страхування товару покупцю.

При цьому, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадках, якщо здійснювалось страхування, про що зазначено в п.8 ч.3 ст.53 МК України.

Також суд зауважує, що в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000054/2 від 20.03.2023 року митний орган посилається на начебто наданий позивачем інвойс від 23.04.2018 № 179336Р. Проте, зазначена інформація не підтверджується жодними доказами, адже відповідно до матеріалів справи рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000054/2 від 20.03.2023 року було винесено стосовно митної декларації №23UA500020003879U0, разом з якою для здійснення митного оформлення товарів було надано, зокрема, інвойс від 12.01.2023 року № ISCE23007-02.

Тому суд доходить висновку, що контролюючим органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та витрат на підтвердження страхування товару.

Щодо твердження відповідача, що згідно з п. 5.2 наданого контракту оплата за цим контрактом може здійснюватись одним із таких способів: - передоплата 100% суми замовленого товару на підставі рахунку: - покупець сплачує 100% від суми замовлення товару протягом 180 днів з дати поставки, а в наданому Інвойсі терміном оплати вказано 90 днів з дати поставки товару в Україну, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, відповідно п. 5.2. Контракту № ISCE23007 від 12.01.2023 року платежі по даному Контракту можуть здійснюватися як у вигляді попередньої оплати, так і з відстрочкою платежу. Разом з цим, відповідачем не обґрунтовано, яким чином зазначення в наданому Інвойсі терміну оплати в 90 днів з дати поставки товару в Україну впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості не підтверджено, чи які розбіжності і в чому були спричинені.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.04.2018 року по справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Таким чином, суд не приймає до уваги зазначені аргументи відповідача.

Також, митниця в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів вказує, що відповідно до вимог розділу III «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедицій них послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо транспортної складової калькуляції вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Судом встановлено, що позивачем для підтвердження витрат на транспортування при митному оформленні товару були надані автотранспортні накладні № 03-08 від 16.03.2023 року, № 03-09 від 16.03.2023 року та № 03-10 від 16.03.2023 року, відомості в яких узгоджуються та корелюються з інформацією зазначеною в інвойсах та пакувальних листах, зокрема, у вказаних документах кореспондують між собою відомості стосовно назв Покупця і Продавця, номери інвойсів та загальна вага товарів.

Суд вважає перелічені докази достатніми для підтвердження понесених позивачем витрат на транспортування, а також зазначає, що вони узгоджуються між собою за вказаними в них даними.

У постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов правового висновку, що, оскільки МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання відповідача стосовно витрат на транспортування.

Щодо зауваження митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500020/2023/000054/2 щодо того, що згідно п.3.6. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2023 № ISCE23007 постачальник надає з кожною партією товарів, зокрема B/L (теелкс-реліз). Проте, даний документ до митного оформлення не надавався.

Суд зазначає, що телекс реліз - це просте повідомлення, яке відправляється судноплавної лінією або її агентом в порту навантаження в їх офіс в порту вивантаження, інформуючи тим самим про те, що вантажовідправник або експортер здав один або всі оригінали коносамента, які були видані лінією в порту відвантаження.

Отже, телекс реліз жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників. Разом з цим, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Тому суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості перевірки відомостей, що підтверджують вартість товару, через ненадання декларантом телекс релізу та вважає, що позивач при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.

Стосовно твердження відповідача в рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500020/2023/000054/2 про те, що відповідно до контракту від 12.01.2023 № ISCE23007, постачальник «ZHE JIANG ISOLA NEW ENERGY CO.,LTD» в усіх пунктах контракту вживається у відповідному найменуванні, а на печатці відповідного підприємства, його назва відрізняється від вказаної «ZHEJIANG ISOLA NEW ENERGY CO.,LTD» - відсутні пробіли у назві компанії, що викликає сумніви щодо автентичності поданого контракту та може свідчити про наявні ознаки підробки, суд зазначає наступне.

У контракті № ISCE23007 від 12.01.2023 року містяться печатка та підпис покупця і постачальника, що є свідченням юридичної сили та офіційності документу. Розбіжність в найменуванні постачальника є формальною опискою та не може впливати на коригування митної вартості товарів. Таким чином, вказане твердження відповідача судом до уваги не приймається.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ГРІНПІС» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Застосування відповідачем резервного методу було обумовлено неможливістю застосування митним органом попередніх методів, в тому числі і методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті 55 МК України. Суд зазначає, що копія митної декларації, що була підставою для коригування митної вартості товарів за МД №UA50020/2023/3056 від 06.03.2023 року, до суду відповідачем не надано.

На підставі викладеного суд вважає, що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «ГРІНПІС», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішень про коригування митної вартості № UA500020/2023/000052/2 від 20.03.2023 року, № UA500020/2023/000054/2 від 20.03.2023 року, № UA500020/2023/000053/2 від 20.03.2023 року.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було прийнято картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2023/000112, № UА500020/2023/000111, № UА500020/2023/000113 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000052/2 від 20.03.2023 року, № UA500020/2023/000054/2 від 20.03.2023 року, № UA500020/2023/000053/2 від 20.03.2023 року, у зв`язку з чим вони належать до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 17 556,91 грн. як за три вимоги майнового характеру та три вимоги немайнового характеру.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 17 556,91 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» (вул. Чорноморського козацтва, 103, оф. 205-А, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 37476952) до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500020/2023/000052/2 від 20.03.2023 року, №UА500020/2023/000054/2 від 20.03.2023 року, №UА500020/2023/000053/2 від 20.03.2023 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2023/000112, №UА500020/2023/000111, №UА500020/2023/000113.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» (вул. Чорноморського козацтва, 103, оф. 205-А, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 37476952) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 17556,91 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість грн. 91 коп.)

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	02.06.2023
Оприлюднено	05.06.2023
Номер документу	111293397
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Радчук А.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 02.06.2023 по справі 420/7212/23ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/7212/23

Рішення від 02.06.2023

Рішення
від 02.06.2023 по справі 420/7212/23
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД