Постанова

від 22.05.2023 по справі 440/10310/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 р.Справа № 440/10310/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Токар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 03.12.21 року по справі № 440/10310/21

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України (надалі відповідач, МОН України) в якій просив:

- визнати протиправними діяння відповідача щодо забезпечення здійснення адресного розміщення державного замовлення за спеціальністю 081 "Право" освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" (освітньо-науковими програмами) з урахуванням суперобсягу державного замовлення - 80;

- зобов`язати відповідача забезпечити здійснення адресного розміщення державного замовлення за спеціальністю 081 "Право" освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" (освітньо-науковими програмами) з урахуванням суперобсягу державного замовлення, що затверджено постановою КМУ від 30.06.2021 №708 "Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2021 році" (далі постанова КМУ №708).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 (далі апелянт) подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції протиправно розглянув справу без виклику сторін в спрощеному провадженні без виклику сторін та протиправно відмовив йому у задоволенні клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням. Апелянт вважає, що суд першої інстанції протиправно позбавив його можливості надати пояснення по справі, усно аргументувати свою позицію. Вважає, що відповідач не має повноважень на затвердження обсягів державного замовлення, оскільки такі повноваження надані лише Кабінету Міністрів України. Стверджує про порушення відповідачем строків оприлюднення рішення конкурсної комісії щодо обсягу державного замовлення та ухвалення наказу МОН України № 882 від 04.08.2021.Зазначив, що файл-додаток до рішення конкурсної комісії №1 під назвою «Плановий розподіл обсягу державного замовлення між базами вступу» де зазначено обсяг, що є предметом оскарження у справі, завантажено на гугл-диск лише 8 вересня 2021 року. Крім того, при завантаженні архіву під назвою «Протокол засідання КК №1» чітко видно, що файл «Плановий розподіл обсягу державного замовлення між базами вступу» було завантажено на цей гугл диск 7 вересня 2021 року о 17:04. Відповідно до п.4 Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році, що затверджено наказом Міністерства освіти і науки україни 15.10.2020 №1274 (далі - Умови прийому на навчання) для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра рекомендації для зарахування за державним замовленням надаються не пізніше 2 серпня. 2 серпня 2021 року були надані відповідні рекомендації, тобто здійснено фактичний розподіл державного замовлення, що підтверджується інформацією з вебсайту МОН України. Тобто, фактично МОН України спочатку провело розподіл обсягу державного замовлення та лише через місяць оприлюднило інформацію щодо Рішення конкурсної комісії №1 про визначення обсягу державного замовлення. Протокол конкурсної комісії є підставою для видання наказу МОН Украни про результати конкурсного відбору виконавців державного замовлення. Такий наказ МОН України є нормативно-правовим актом, що має обов`язкову юридичну силу.

Аплянт стверджував, що відповідач діяв на підставі наказу МОН України від 04.08.2021 №882 «Про затвердження обсягу державного замовлення у 2021 році». Проте цей наказ ухвалено 04.08.2021, а відповідно до п.4 Умов прийому на навчання, для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра рекомендації для зарахування зазначено 2 серпня 2021 року. Нормативно-правові акти не можуть набирати чинності раніше за день їх опублікування. На день фактичного розподілу державного замовлення необхідно керуватися саме обсягом, що зазначений в постанові Кабінету Міністрів України, а не 80. Судом першої інстанції не надано оцінку цим доводам.

Постановою КМУ №708 затверджено обсяги прийому державного замовлення на підготовку фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у закладах вищої освіти та наукових установах на 2021 рік. Відповідно до постанови КМУ №708 встановлено обсяг державного замовлення на підготовку фахівців за освітнім ступенем магістра на 2021 за галуззю знань 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право» - 714 осіб.

Повноваження щодо затвердження державного замовлення належать Кабінету Міністрів Україні, а не МОН України чи Конкурсній комісії. Апелянт вважає, що відповідач діючи поза межами повноважень, встановив обмеження обсягу державного замовлення на підготовку фахівців ОР «Магістр» зі спеціальності «Право» за освітньо-науковими програмами у розмірі «80».

Відповідач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав заперечення в яких просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказав на те, що у межах спірних правовідносин діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством.

В обгрунтування відзиву зазначив, що відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі Положення про МОН України) Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або проводять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Відповідач зазначив, що обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістрів становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Відповідно до умов прийому на навчання для прийому вступників на здобуття вищої освіти освітнього ступеня магістра на основі освітнього ступеня бакалавра за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» застосовується модель адресного розміщення державного замовлення. Тобто місця державного замовлення надаються не закладам вищої освіти, а вступникам, які показали кращі результатаи під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Заклади вищої освіти перед початком вступної кампанії визначали максимальні обсяги державного замовлення. Це не кількість бюджетних місць, які надані відповідному закладу вищої освіти, а максимальний обсяг місць, який заклад може отримати у випадку, якщо до нього подадуть заяви абітурієнти з кращими конкурсними балами. Сума максимальних обсягів по всіх закладах вищої освіти України за відповідними спеціальностями, як правило, більша ніж обсяг державного замовлення, затверджений Урядом.

За пропозиціями закладів вищої освіти за освітньо-науковими програмами підготовки магістрів за спеціальністю 081 «Право» загальна кількість максимальних місць становила 221 місце. Тобто 80 місць суперобсягу становить 36,2% від загального максимального обсягу за освітньо-науковими програмами підготовки магістрів за спеціальністю 081 «Право» (2,76 осіб на 1 місце). Загальний максимальний обсяг державного замовлення за освітньо-професійними програмами магістрів за спеціальністю 081 «Право» становив 1820 місць. Суперобсяг 634 місця, що становить 34,8% від загального максимального обсягу за освітньо-професійними програмами (2,87 осіб на 1 місце).

Позивач подав документи для вступу за освітньо-науковою програмою підготовки магістрів за спеціальністю 081 «Право» до Київського націнального університету імені Тараса Шевченка та Національного університету «Києво-Могилянська академія». До університету державної фіскальної служби позивача було зараховано за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів.

На виконання Умов прийому на навчання інформування громадськості про ліцензований обсяг, обсяг місць, що фінансуються за державним замовленням, вартість навчання за спеціальностями, осіб, які подавали заяви щодо вступу, їх рекомендації до зарахування та зарахування до закладів вищої освіти здійснюється інформаційними системами на підставі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО). На вебсайті ЄДЕБО в розділі статистика можно ознайомитися з інформацією щодо кількості поданих заяв за датами та середнім конкурсним балом, показниками адресного розміщення державного замовлення за спеціальностями органами управління і закладами освіти, а також із широким рейтинговим списком у розрізі освітніх ступенів, спеціальностей, форми навчання, конкурсного балу та інше.

Представник відповідача зазначив, що МОН України діяло на підставі та у межах визначених законодавством, прав позивача порушено не було.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи проведено в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

На виконання постанови КМУ від 20.05.2013 № 363 МОН України прийнято наказ № 646 від 30.05.2013 «Про затвердження Положення про конкурсну комісію Міністерства освіти і науки України з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів».

Конкурсною комісією з відбору виконавців державного замовлення, склад якої затверджено наказом МОН України від 30.06.2021 № 736 на виконання Постанови № 363 відповідно до Умов прийому на навчання було прийнято рішення про затвердження обсягів для проведення адресного розміщення державного замовлення окремо за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю 081 «Право» та окремо за освітньо-науковою програмою.

Протоколом №1 засідання Конкурсної комісії Планові дані суперобсягу державного замовлення для проведення адресного розміщення державного замовлення для закладів вищої освіти, що знаходяться у сфері управління суперобсяг за освітньо-професійною програмою визначено 634 (54 заклади вищої освіти), за освітньо-науковою програмою 80 місць (4 заклади вищої освіти).

Позивач вважаючи дії відповідача, щодо забезпечення здійснення адресного розміщення державного замовлення за спеціальністю 081 "Право" освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" (освітньо-науковими програмами) з урахуванням суперобсягу державного замовлення 80 протиправними, звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, вказавши, що відповідач правомірно затвердив обсяг для проведення адресного розміщення державного замовлення за спеціальністю 081 "Право" освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" (освітньо-науковими програмами) з урахуванням суперобсягу державного замовлення 80.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.

Прийом на основі ступеня бакалавра на навчання для здобуття ступеня магістра здійснюється за результатами вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та вступних іспитів у закладі вищої освіти або творчих конкурсів з предметів (дисциплін), з яких не проводяться вступні іспити з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання, включаючи єдиний вступний іспит з іноземної мови з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання. Особа може вступити до закладу вищої освіти для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра чи магістра, здобутих за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та вступних іспитів у закладі вищої освіти або творчих конкурсів з предметів (дисциплін), з яких не проводяться вступні іспити з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання (частина 10 статті 44 Закону України «Про вищу освіту»).

Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році, затверджено наказом МОН України 15 жовтня 2020 року № 1274, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09 грудня 2020 року за № 1225/35508.

Відповідно до абзацу 26 пункту 3 розділу IV Умов прийому на навчання, обсяг прийому за державним замовленням на основі повної загальної середньої освіти визначається загалом для всіх виконавців державного замовлення, крім вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти), окремо за формами здобуття освіти: за спеціальностями (предметними спеціальностями, спеціалізаціями) інших галузей знань, а також для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» та на основі здобутого ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти за спеціальністю 293 «Міжнародне право» (за освітньо-науковими та освітньо-професійними програмами підготовки окремо), крім випадків, передбачених у пунктах 4 - 6 цього розділу, а його розподіл між конкурсними пропозиціями закладів вищої освіти здійснюється з використанням адресного розміщення бюджетних місць.

Пунктом 5 розділу IV Умов прийому на навчання визнано, що адресне розміщення державного замовлення для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти, магістра на основі здобутого ступеня бакалавра за спеціальністю 081 «Право» та на основі здобутого ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти за спеціальністю 293 «Міжнародне право» в закладах вищої освіти державної форми власності незалежно від сфери управління (крім підготовки курсантів у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти) здійснюється за єдиним конкурсом для всіх державних замовників за формами здобуття вищої освіти.

Обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у закладах вищої освіти та наукових установах на 2021 рік, затверджено постановою КМУ № 708.

У розділі «Державне замовлення на підготовку фахівців за освітнім ступенем магістра на 2021 рік (прийом)» Постанови КМУ № 708 визначено, що усього обсяг державного замовлення за освітнім ступенем магістра за спеціальністю 081 «Право» складає 1053 особи, які розподілені таким чином:

- за Міністерством внутрішніх справ 140 осіб;

- за Міністерством оборони України 80 осіб;

- за Міністерством освіти і науки 714 осіб;

- за Службою безпеки України 64 особи;

- за Міністерством фінансів України 45 осіб;

- за Міністерством юстиції України 10 осіб.

Отже, обсяг державного замовлення Міністерства освіти і науки за освітнім ступенем магістра за спеціальністю 081 «Право» у 2021 році складав 714 осіб.

Відповідно до Положенням про МОН України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630, Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча) програма - єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення передбачених такою програмою результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої або освітньої та професійної (професійних) кваліфікації (кваліфікацій). Освітня програма може визначати єдину в її межах спеціалізацію або не передбачати спеціалізації (п. 17 ч. 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту»).

Згідно з ч. 5 статті 5 Закону України «Про вищу освіту» магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Механізм розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних і робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, що здійснюється державними замовниками на конкурсних засадах виходячи з принципів добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості, об`єктивного і неупередженого оцінювання конкурсних пропозицій вищих та професійно-технічних навчальних закладів, закладів післядипломної освіти і наукових установ державної та комунальної форми власності - учасників конкурсу, що проводить державний замовник, у сфері управління якого вони перебувають (далі - конкурс), визначено Порядком розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 363 (надалі Порядок № 363).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 363 державними замовниками можуть бути міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук, національні галузеві академії наук, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, інший визначений Кабінетом Міністрів України державний орган - головний розпорядник бюджетних коштів.

Згідно із пунктами 3 та 4 Порядку № 363 виконавцями державного замовлення можуть бути вищі, професійно-технічні навчальні заклади, заклади післядипломної освіти, наукові установи державної та комунальної форми власності, які пройшли конкурсний відбір та з якими укладено державний контракт на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів за державним замовленням. Відбір виконавців державного замовлення проводиться конкурсною комісією, яка утворюється щороку державним замовником.

Відповідно до пункту 1 Положення про конкурсну комісію Міністерства освіти і науки України з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 30.05.2013 № 646, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 червня 2013 р. за № 957/23489(надалі Положення № 646), конкурсна комісія Міністерства освіти і науки України з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (далі - Комісія) створюється з метою розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів серед вищих та професійно-технічних навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та наукових установ, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України, на конкурсних засадах, на принципах добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості, об`єктивного та неупередженого оцінювання пропозицій учасників конкурсу.

Згідно з п. 3 Положення № 646 основними завданнями Комісії є:

1) відбір виконавців та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів серед вищих та професійно-технічних навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та наукових установ, які перебувають у сфері управління МОН України;

2) розроблення форми заявки та переліку документів, що подаються вищими та професійно-технічними навчальними закладами, закладами післядипломної освіти та науковими установами, які перебувають у сфері управління МОН України, для участі у відборі виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

3) розгляд доведеного виконавцю обсягу державного замовлення, отримання обґрунтованих пропозицій, необхідних для внесення змін до натуральних показників державного замовлення;

4) прийняття рішення щодо відбору виконавців та розміщення державного замовлення без проведення конкурсного відбору в разі:

забезпечення оборони України, державної безпеки і захисту державного кордону, Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших військових формувань та правоохоронних органів, служби цивільного захисту, організація і порядок діяльності яких визначаються законом;

забезпечення підготовки фахівців за відповідною спеціальністю одним навчальним закладом відповідно до наданої ліцензії;

наявності конкретної угоди про надання освітніх послуг між навчальним закладом та замовником кадрів;

5) здійснення контролю за виконанням державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.

Наказом МОН України від 30.06.2021 № 736 затверджено склад конкурсної комісії МОН України з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2021 році.

На виконання наведених приписів чинного законодавства конкурсною комісією МОН України з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів ухвалено протокол №1 засідання Конкурсної комісії, яким затверджені планові дані суперобсягу державного замовлення для проведення адресного розміщення державного замовлення для закладів вищої освіти, що знаходяться у сфері управління за освітньо-професійною програмою у кількості 634 місць (554 заклади вищої освіти), за освітньо-науковою програмою - 80 місць (4 заклади вищої освіти).

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» державне замовлення разом з прогнозними загальними обсягами натуральних показників державного замовлення за освітньо-кваліфікаційними та науковими рівнями на наступні за плановим два бюджетні періоди щороку затверджуються окремим рішенням Кабінету Міністрів України.

Отже, аналіз вказаної норми свідчить, що Кабінет Міністрів України визначає лише загальний обсяг державного замовлення за освітньо-кваліфікаційними та науковими рівнями, а розподіл вказаних показників вже безпосередньо віднесений до компетенції відповідних державних замовників, зокрема, Міністерства освіти і науки України.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає помилковим твердження апелянта про те, що відповідач поза межами повноважень визначив обсяг замовлення за освітньо- науковою програмою 80 місць, оскільки вказаний обсяг разом із обсягом за освітньо-професійної програми становить 634 місця у сумі складає 714 місць, які були визначені Кабінетом Міністрів України (у Постанові № 708) для Міністерства освіти і науки.

Також колегія суддів зауважує, що надання рекомендацій для зарахування на бюджет не є тотожнім затвердженню планового розподілу обсягу державного замовлення між базами вступу, а тому надання рекомендації для зарахування на бюджет не може вважатися розподілом обсягу державного замовлення між базами вступу.

З урахуванням викладеного вище колегія суддів правомірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем відповідно до Умов прийому на навчання було прийнято рішення про затвердження обсягу для проведення адресного розміщення державного окремо за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю 081 «Право» та окремо за освітньо-науковою програмою підготовки магістрів за спеціальністю 081 «Право».

Посилання апелянта на порушення строків оприлюднення рішення Конкурсної комісії № 1 під назвою "Плановий розподіл обсягу державного замовлення між базами вступу" та ухвалення наказу МОН України від 04.08.2021 №882 «Про затвердження обсягу державного замовлення у 2021 році» колегія суддів вважає такими, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції по даній справі. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розміщення на офіційному вебсайті МОН України додатку до протоколу №1 засідання Конкурсної комісії 07.09.2021 08.09.2021, не доводять протиправності дій відповідача щодо затвердження обсягу для проведення адресного розміщення державного замовлення за спеціальністю 081 "Право" освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" (освітньо-науковими програмами) з урахуванням суперобсягу державного замовлення 80.

Щодо доводів апелянта про про порушення вимог процесуальногозакону, які полягали в тому, що суд протиправно відмовив йому у розгляді справи в загальному провадженні чим позбавив можливсті надати пояснення по справі, усно аргументувати свою позицію перед судом, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першоїстатті 257 КАС Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 2ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За ч. 3ст. 257 КАСУкраїни при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 257 КАСУкраїни за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такі самі положення містить також ч. 4 ст. 12 КАС України.

Відповідно до ч. 6ст. 12 КАС України для цілей цьогоКодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенніЗакону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; .

З цими положеннями співвідносяться (частково) норми ч.1ст. 263 КАС України, яка визначає особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності ( щодо: 1) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначенихзаконом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію).

Згідно з ч 5ст. 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Враховуючи вище зазначені правові норми, а також характер спірних правовідносин, склад учасників та предмет доказування, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта на обов`язковіть розгляду справи в загальному провадженні. Також є безпідставними посилання апелянта на те, що суд позбавив його можливості надати пояснення по справі, оскільки позивачем надавалися клопотання, відповідь на відзив, які враховані судом при постановленні судового рішення.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з приписами п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявленого позову, вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року по справі №440/10310/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 01.06.2023