Ухвала

від 29.05.2023 по справі 125/1563/19

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1563/19

1-кп/125/67/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілої юридичної особи Комунального підприємства "Бар-благоустрій" ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акта, затвердженого прокурором Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_6 27 червня 2019 року, ОСОБА_4 було пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, а саме розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

31 березня 2023 року у порядку, передбаченому ст. 338 КПК України, прокурор Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_6 змінив обвинувачення, склав обвинувальний акт, погоджений 31 березня 2023 року керівником Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_7 , та надав його до суду у зв`язку із зміною обсягу обвинувачення та правової кваліфікації, оскільки під час судового розгляду були встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 (а.с. 10-17 т. 5).

Відповідно обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного інженера, згідно з наказом про прийняття на роботу № 10 від 25 березня 2013 року, будучи в період часу з 20 жовтня 2015 року до 24 жовтня 2015 року виконувачем обов`язків начальника Комунального підприємства "Бар-благоустрій" Барської міської ради (юридична адреса: м. Бар, вул. Героїв Майдану, 18, код ЄДРПОУ 37572331), на підставі наказу № 66 від 19 жовтня 2015 року вказаного підприємства, та який відповідно до розділу 2 Посадової інструкції начальника Комунального підприємства "Бар-благоустрій" від 2013 року керує всією господарською та фінансовою діяльністю комунального підприємства; забезпечує рентабельну господарчо-фінансову діяльність комунального підприємства, в тому числі систематичне зниження експлуатаційних витрат, виконання планів поточного і капітального ремонту, своєчасне придбання і збереження матеріалів, обладнання; керує складанням господарчо-фінансового плану, бухгалтерських звітів і балансів, своєчасним представленням їх в вищестоящі інстанції та який є розпорядником бюджетних коштів, тобто, будучи наділеним організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, будучи відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовою особою, у зв`язку з виконанням вищезазначених функцій, допустив службову недбалість при таких обставинах.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи про укладення договору поставки Комунальним підприємством "Бар-благоустрій" Барської міської ради № 23/10/15-01 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокомфорт плюс" на придбання труби ПВХ М d315x7.7 мм L300 у кількості 22 шт. загальною вартістю 32978 грн 88 коп.; договору поставки № 23/10/15-02 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокомфорт плюс" на придбання відсіву вагою 150 тон та щебеню 5*20 вагою 30 тон загальною вартістю 29142 грн; договору поставки № 23/10/15-03 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокомфорт плюс" на придбання кільця КЦ - 0,8 м у кількості 1 шт., плити ПО 1/1,2х1,2х0,1/отв. - 2 шт. та плити ПО 1/1,2х1,2х0,12 у кількості 1 шт. загальною вартістю 2880 грн, маючи повноваження керувати всією господарською та фінансовою діяльністю комунального підприємства, забезпечувати своєчасне придбання і збереження матеріалів, обладнання, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби, через несумлінне ставлення до своїх службових обов`язків не перевірив чи будівельні матеріали, перелічені у вказаних вище договорах поставки, були дійсно поставлені на підприємство, склав, засвідчив своїм підписом та завірив печаткою Комунального підприємства "Бар-благоустрій", як виконуючий обов`язки начальника Комунального підприємства "Бар-благоустрій" Барської міської ради офіційні документи, які передбачені наказом Мінстату від 21 червня 1996 року № 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": видаткову накладну № РН-0000080 від 23 жовтня 2015 року на придбання труби ПВХ М d315x7.7 мм L300 у кількості 22 шт. загальною вартістю 32978 грн 88 коп.; видаткову накладну № РН-0000081 від 23 жовтня 2015 року на придбання відсіву вагою 150 тон та щебеню 5*20 вагою 30 тон загальною вартістю 29142 грн та видаткову накладну № РН-0000082 від 23 жовтня 2015 року на придбання кільця КЦ-0,8 м - 1 шт., плити ПО 1/1,2х1,2х0,1/отв. - 2 шт. та плити ПО 1/1,2х1,2х0,12 - 1 шт. вартістю 2880 грн.

В подальшому, підписані обвинуваченим ОСОБА_4 видаткові накладні № РН-0000080 від 23 жовтня 2015 року, № РН-0000081 від 23 жовтня 2015 року та № РН-0000082 від 23 жовтня 2015 року були подані до бухгалтерії підприємства для проведення оплати.

На підставі поданих обвинуваченим ОСОБА_4 податкових накладних 26 жовтня 2015 року Управлінням державної казначейської служби у Барському районі Вінницької області відповідно до платіжного доручення № 98 від 23 жовтня 2015 року на рахунок ТОВ "Автокомфорт плюс" № 3896343 було перераховано грошові кошти в сумі 32978 грн 88 коп. згідно договору поставки № 23/10/15-01 від 23 жовтня 2015 року; відповідно до платіжного доручення № 99 від 23 жовтня 2015 року на рахунок ТОВ "Автокомфорт плюс" № 3896343 було перераховано грошові кошти в сумі 29142 грн згідно договору поставки № 23/10/15-02 від 23 жовтня 2015 року; відповідно до платіжного доручення № 100 від 23 жовтня 2015 року на рахунок ТОВ "Автокомфорт плюс" № НОМЕР_1 було перераховано кошти в сумі 2880 грн згідно договору поставки № 23/10/15-03 від 23 жовтня 2015 року.

Однак, будівельні матеріали Комунальному підприємству "Бар- благоустрій" від ТОВ "Автокомфорт плюс" поставлені не були та в результаті неналежного виконання своїх службових обов`язків обвинуваченим ОСОБА_4 , Комунальне підприємство "Бар-благоустрій" безпідставно перерахувало ТОВ "Автокомфорт плюс", яке не виконало умови договорів та не поставило зазначені в договорах будівельні матеріали, грошові кошти в сумі 65000 грн 88 коп.

В результаті вищевказаних недбалих дій обвинувачений ОСОБА_4 завдав збитки Комунальному підприємству "Бар-благоустрій" Барської міської ради на суму 65000 грн 88 коп., що є істотною шкодою.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди інтересам окремих юридичних осіб.

Прокурор Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 подали до суду клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, просив задовольнити його клопотання та клопотання прокурора про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні прокурор Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримала заявлені клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Вивчивши клопотання прокурора Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 , заслухавши думку учасників судового провадження дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 367 КК України в редакції Закону № 3207-VI від 07 квітня 2011 року, що діяла на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України (23 жовтня 2015 року), санкція даної частини статті передбачала штраф від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

В редакції Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року санкція цієї норми передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що погіршує становище обвинуваченого ОСОБА_4 порівняно з минулою редакцією цієї статті, тому застосуванню підлягає норма ч. 1 ст. 367 КК України (в редакції Закону України № 3207-VI від 07 квітня 2011 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено штраф від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, а саме службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди інтересам окремих юридичних осіб, за яке передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року (в редакції Закону № 3207-VI від 07 квітня 2011 року).

З урахуванням зазначеного вище, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, у даному випадку кваліфікується як кримінальний проступок.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є:

- закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК строків;

- відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 - 4 ст. 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є:

- притягнення особи як обвинуваченого;

- згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284 - 288 КПК України).

Відповідно до п. 8 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23 грудня 2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 127/26665/16-к висловився щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та звернув увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

ВС зазначив, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження. За правилами частини 8 вказаної статті, закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї ж статті не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Касаційний Кримінальний Суд у складі Верховного Суду у постанові від 19 листопада 2019 року в справі № 345/2618/16-к, зробив висновок про те, що за змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, тобто з 23 жовтня 2015 року минув трирічний строк давності, обвинувачений не ухилявся від слідства або суду та не вчинив нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого, надав згоду щодо звільнення його від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав, тому, суд убачає у кримінальному провадженні наявність правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, тому вважає за необхідне клопотання прокурора Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності, задовольнити, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2019 року накладено арешт на тимчасово вилучені оригінали документів, а саме: договір поставки № 23/10/15-01 від 23 жовтня 2015 року, договір поставки № 23/10/15-02 від 23 жовтня 2015 року, договір поставки № 23/10/15-03 від 23 жовтня 2015 року, видаткову накладну PH-0000080 від 23 жовтня 2015 року, видаткову накладну PH-0000081 від 23 жовтня 2015 року, видаткову накладну PH-0000082 від 23 жовтня 2015 року, платіжне доручення № 98 від 23 жовтня 2015 року, платіжне доручення № 99 від 23 жовтня 2015 року, платіжне доручення № 100 від 23 жовтня 2015 року, акт списання товарів № 250 від 31 жовтня 2015 року

З урахуванням, зазначеного вище, суд дійшов висновку про те, що потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження щодо арешту майна відпала, тому арешт майна слід скасувати.

Питання про речові докази вирішити згідно з ст. 100 КПК України.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся; процесуальні витрати відсутні; запобіжний захід не обирався.

На підставі ст. 58 Конституції України, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 367 КК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 8 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23 грудня 2005 року, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288, ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 371, ст. 372, частинами 1, 5-7 ст. 376, п. 3 ч. 1 ст. 392, п. 1 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2019 року на тимчасово вилучені оригінали документів, а саме: договір поставки № 23/10/15-01 від 23 жовтня 2015 року, договір поставки № 23/10/15-02 від 23 жовтня 2015 року, договір поставки № 23/10/15-03 від 23 жовтня 2015 року, видаткову накладну PH-0000080 від 23 жовтня 2015 року, видаткову накладну PH-0000081 від 23 жовтня 2015 року, видаткову накладну PH-0000082 від 23 жовтня 2015 року, платіжне доручення № 98 від 23 жовтня 2015 року, платіжне доручення № 99 від 23 жовтня 2015 року, платіжне доручення № 100 від 23 жовтня 2015 року, акт списання товарів № 250 від 31 жовтня 2015 року.

Речові докази: договір поставки № 23/10/15-01 від 23 жовтня 2015 року, договір поставки № 23/10/15-02 від 23 жовтня 2015 року, договір поставки № 23/10/15-03 від 23 жовтня 2015 року, видаткову накладну PH-0000080 від 23 жовтня 2015 року, видаткову накладну PH-0000081 від 23 жовтня 2015 року, видаткову накладну PH-0000082 від 23 жовтня 2015 року, платіжне доручення № 98 від 23 жовтня 2015 року, платіжне доручення № 99 від 23 жовтня 2015 року, платіжне доручення № 100 від 23 жовтня 2015 року, акт списання товарів № 250 від 31 жовтня 2015 року, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 05 червня 2023 року о 8 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_1