Рішення

від 05.06.2023 по справі 385/406/23

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

385/406/23

2/385/203/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання - Стародуба В.В.,

представника відповідача - адвоката Дяченко М.І.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Гайвороні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Олена" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фермерського господарства "Олена" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 згідно державного акту про право приватної власності на землю серія КР від 09.04.1999 року, належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0003, площею 2.9675 га. яка розташована на території Гайворонської міської ради, Кіровоградської області.

30.11.2012 року між позивачем та ФГ «Олена» було укладено договір оренди землі строком на 10 років на належну їй земельну ділянку тобто до 30.11.2022 року.

Починаючи з осені 2022 року позивачка не одноразово зверталась до ФГ «Олена» з повідомленням про небажання подальшої співпраці, та просила повернути належну їй земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди.

21.12.2022 року позивачки звернулась до державного реєстратора з заявою про надання інформаційної Довідки по належній їй земельній ділянці, яка є предметом розгляду даної справи.

Отримавши інформаційну довідку № 318331460 від 21.12.2022 року, позивачу стало відомо, що 30.11.2022 року Державним реєстратором Корсун Віталіною Станіславівною Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду б/н від 18.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 року з автоматичним продовженням дії договору.

В даному випадку позивачка не підписувала жодних додаткових угод з відповідачем по справі, не бажала те не бажає подальшої спів праці з ним.

Всі ці обставини грубо порушують її права як власниці земельної ділянки, тому вона вимушена звернутись до суду для захисту своїх порушених прав, оскільки належна їй земельна ділянка використовується без законних на то підстав.

Оскільки додаткова угода до договору оренди землі від 18.11.2022 року є неукладеною, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) договору оренди землі, проведена 30.11.2022 року, номер запису про інше речове право №48590279.

Просить суд зобов`язати Фермерське Господарство «Олена», усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим № 3521110100:02:000:0003 площею 2.9675 га., яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 18.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена» 30.11.2012 року, зареєстрованої 30.11.2022 року номер запису про інше речове право № 48590279, та стягнути з Фермерського господарства «Олена» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився надіслав заяву в якій підтримав позов та просив суд його задовольнити і стягнути понесені судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала поданий до суду відзив, та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно копії державного акту про право приватної власності на землю серія КР від 09.04.1999 року, та копії свідоцтва про одруження належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0003, площею 2.9675 га. яка розташована на території Гайворонської міської ради, Кіровоградської області. (а.с. 6-7).

06.01.2012 року між позивачем та ФГ «Олена» було укладено договір оренди землі строком на 10 років на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, який зареєстровано 30.11.2012 року (а.с. 9, 11).

30.05.2022 року позивачка зверталась до ФГ «Олена» з повідомленням про небажання подальшої співпраці, та просила повернути належну їй земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди (а.с. 10-11).

З інформаційної довідки № 318331460 від 21.12.2022 року, вбачається, що 30.11.2022 року Державним реєстратором Корсун Віталіною Станіславівною Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду б/н від 18.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 року з автоматичним продовженням дії договору (а.с. 8-9).

Позивач як на підставу позову вказує те, що на підписання додаткової угоди від 18.11.2022 згоди не давала, угоди не підписувала.

Враховуючи, що суду не надано оригіналу додаткової угоди від 18.11.2022 р. суд позбавлений можливості призначити у справі відповідну експертизу.

Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України визнати обставину неподання відповідачем додаткової угоди №б/н від 18.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року, такою, що свідчить про те, що позивачем вона не підписувалася та не укладалася.

Суд враховує, що відповідачем не було надано доказів, які б спростовували доводи позивача з приводу не підписання останнім додаткової угоди №б/н від 18.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) регулює питання поновлення договору оренди землі. Так, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 34 Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (стаття 31 Закону України «Про оренду землі»).

Позивач посилається на те, що відповідачем зазначені вимоги Закону виконано не було, жодних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди ОСОБА_1 від ФГ «Олена» не надходило, згоди на укладення додаткової угоди позивач не давала та останньої не підписувала, після закінчення строку дії договору оренди, земельна ділянка позивачу відповідачем не повернута. Вказане відповідачем жодними доказами не спростовано.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №387/970/17 зроблено висновок про те, що у тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Судом встановлено, що додаткова угода б/н від 18.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 року, позивачем не підписувалася та не укладалася. Після закінчення строку дії договору оренди землі, і на час постановлення рішення у справі земельна ділянка позивачу не повернута, що не заперечується учасниками справи.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Власником вказаної вище земельної ділянки є позивач.

Разом з тим, реєстрація неукладеної між сторонами додаткової угоди б/н від 18.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 року порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження належної їй земельною ділянкою.

Отже, реєстрація права оренди ФГ «Олена» на вищевказану земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди від 30.11.2012 на підставі додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди від 18.11.2022, коли такої угоди ОСОБА_1 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 125/702/17 та від 19.08.2020 у справі №387/970/17.

Враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині вимог про скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 18.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена» 30.11.2012 року, зареєстрованої 30.11.2022 року номер запису про інше речове право № 48590279.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства "Олена" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі - задовольнити.

Зобов`язати Фермерське Господарство «Олена», усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим № 3521110100:02:000:0003 площею 2.9675 га., яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 18.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена» 30.11.2012 року, зареєстрованої 30.11.2022 року номер запису про інше речове право № 48590279.

Стягнути з Фермерського господарства «Олена» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 1073.60 по сплаті судового збору та 11000 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Панасюк

Дата документу 05.06.2023