Ухвала

від 01.06.2023 по справі 699/330/23

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/330/23

Номер провадження № 1-кс/699/159/23

УХВАЛА

щодо арешту майна

01.06.2023 року м. Корсунь-Шевченківський

Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 про арешт майна,

УСТАНОВИВ:

26.05.2023до Корсунь-Шевченківськогорайонного судуЧеркаської областізвернувся зклопотанням слідчийвідділення поліції№ 1Черкаського районногоуправління поліціїГУНП вЧеркаській області ОСОБА_3 ,погодженого начальникомКорсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 , про арешт майна.

Внесене клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділення поліції № 1 Черкаського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, які 14.02.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023250380000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України.

Підставою для внесення відомостей про вказане кримінальне правопорушення до ЄРДР стала заява заступника начальника ГУ ДПС у Черкаській області від 14.02.2023 щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 посадовими особами ДП Корсунь-Шевченківський гранкар`єр "СІВАЧ" щодо невиплати податкового боргу.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст.382 КК України умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду від 23.05.2023 надано дозвіл на проведення обшуку на території підприємства, а саме земельної ділянки, комплексу будівель і споруд, що знаходяться на території дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранкар`єр «Сівач» Приватного акціонерного товариства «Сівач» (ЄДРПОУ 31440826, юридична адреса: м. Корсунь-Шевченківський, урочище Сівач Черкаського району, Черкаської області), з метою відшукання наступних речей:

щебеню фракції 5-10 в кількості 3681 тон, щебеню фракції 10-20 в кількості 3062,1 тон, відсіву в кількості 4012,3 тон, екскаватора марки ЕКГ-4,6, р.в. НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 , які зберігаються на території дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранкар`єр «Сівач» Приватного акціонерного товариства «Сівач» (ЄДРПОУ 31440826, юридична адреса: м. Корсунь-Шевченківський, урочище Сівач Черкаського району Черкаської області);

та оригіналів документів:

щодо продажу щебеню фракції 5-10, щебеню фракції 10-20, відсіву, екскаватора марки ЕКГ-4,6, р.в. НОМЕР_1 (договори купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, шляхові листи) після 05.05.2022;

щоденних, квартальних та інших звітів по реалізації продукції, в яких відображено загальна вага реалізованої продукції та отримані кошти після 05.05.2022 ;

журналів обліку виїзду та в`їзду транспортних засобів на/з території ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар`єр «Сівач» Приватного акціонерного товариства «Сівач», а також журналів обліку вивозу продукції з території ДП «Корсунь-Шевченківський гранкар`єр «Сівач» Приватного акціонерного товариства «Сівач» після 05.05.2022, які можуть бути предметом кримінального правопорушення та мати значення для розкриття кримінального правопорушення.

25.05.2023 у ході проведення обшуку було вилучено речі, які не входять до переліку майна щодо якого надано дозвіл на відшукання в ухвалі про проведення обшуку, а саме чорнові записи та записи реалізації щебеневої продукції та відсіву з території дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранкар`єр «Сівач» Приватного акціонерного товариства «Сівач», які поміщено до сейф-пакету №PSP3104480, блокнот червоний з записами реалізації продукції та блокнот блакитний з записами реалізації продукції, які поміщено до сейф-пакету № INZ4004480.

Постановою слідчого ОСОБА_3 від 26.05.2023 вилучене майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.

На даний час виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримала дане клопотання, просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Представник дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранкар`єр «Сівач» Приватного акціонерного товариства «Сівач» ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки заблокована робота товариства через вилучення блокнотів, у яких записані паролі до комп`ютерів. Надав пояснення, аналогічні змісту поданого заперечення.

Перевіривши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання повністю, виходячи з наступного.

Відомості про дане кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України 14.02.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровані за №12023250380000056 (а.с.2).

Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду від 23.05.2023 надано дозвіл на проведення обшуку на території підприємства, а саме земельної ділянки, комплексу будівель і споруд, що знаходяться на території дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранкар`єр «Сівач» Приватного акціонерного товариства «Сівач» (ЄДРПОУ 31440826, юридична адреса: м. Корсунь-Шевченківський, урочище Сівач Черкаського району, Черкаської області, зазначений перелік речей, які підлягають відшуканню (а.с.11-13).

В ході проведення обшуку 25.05.2023, крім речей, указаних в ухвалі про проведення обшуку, вилучено чорнові записи та записи реалізації щебеневої продукції та відсіву з території дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранкар`єр «Сівач» Приватного акціонерного товариства «Сівач», які поміщено до сейф-пакету №PSP3104480, блокнот червоний з записами реалізації продукції та блокнот блакитний з записами реалізації продукції, які поміщено до сейф-пакету № INZ4004480 (а.с.14-16).

Постановою від 26.05.2023 вилучене в ході обшуку майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.17-19).

Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У відповідності до положень ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173КПК України привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 ст.172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Строк подання до суду клопотання про арешт майна, що передбачений ч.5 ст.171 КПК України, не порушено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України,для прийняттязаконного таобґрунтованого рішення,слідчим суддеюз`ясовано обставини,які передбачаютьпідстави дляарешту майнаабо відмовиу задоволенніклопотання проарешт майна.

У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, зазначено, що критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування передбачуваними. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення Європейського суду з прав людини у справах Рисовський проти України від 20.10.2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04) , Кривенький проти України від 16.02.2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07).

Ураховуючи, що вилучене в ході проведення обшуку майно,яке невходить допереліку,щодо якогопрямо наданодозвіл навідшукування вухвалі продозвіл напроведення обшуку, набулостатусу тимчасововилученого,визнано речовимидоказами укримінальному провадженні,з метоюзабезпечення збереженняречових доказів,суд приходитьдо висновкупро необхідністьнакладення арештуна майношляхом заборониїхнього користування до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.

Місцем зберіганняарештованого майнаслід визначити відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

Керуючись ст.ст. 117, 167, 170, 172-173, 309, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити повністю.

Накласти арешт на

- чорнові записи та записи реалізації щебеневої продукції та відсіву з території дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранкар`єр «Сівач» Приватного акціонерного товариства «Сівач», які поміщено до сейф-пакету №PSP3104480,

- блокнот червоний з записами реалізації продукції та блокнот блакитний з записами реалізації продукції, які поміщено до сейф-пакету № INZ4004480,

шляхом забороникористування ними до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.

Місцем зберіганняарештованого майнавизначити матеріали кримінального провадження відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1