Постанова
від 31.05.2023 по справі 191/2426/20
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3982/23 Справа № 191/2426/20 Суддя у 1-й інстанції - Твердохліб А.В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Кислянського ліцею Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2023 року в цивільній справі номер 191/2426/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального опорного закладу освіти «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: Зайцівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, відділ освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Комунального опорного закладу освіти «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: Зайцівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, відділ освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З урахуванням уточненої позовної заяви обґрунтувала свої вимоги тим, що вона працювала на посаді вчителя французької мови Зайцівської філії І-ІІ КОЗО «Кислянська ЗШ І-ІІІ ступенів». Наказом №54-к/тр від 10 серпня 2020 року була звільнена з займаної посади у зв`язку із закінченням терміну підписання строкового трудового договору (контракту) на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України і підпункту 2 пункту 3 розділу Х Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Позивачка вважає звільнення незаконним.

Так, 16 січня 2020 року прийнято новий Закон України «Про повну загальну середню освіту», який набрав чинності 18 березня 2020 року. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

До 01 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.

Отже, на думку позивача, вказаний закон передбачає не звільнення педагогічних працівників, яким виплачується пенсія за віком, а визначає механізм їх переведення з безстрокових трудових договорів на строкові на один рік, після закінчення строку дії яких можуть укладатися нові договори строком від 1 до 3 років відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 Закону. Педагогічний працівник, який отримує пенсію за віком, може бути звільнений до 1 липня 2020 року лише у випадку небажання продовжувати свою педагогічну діяльність на основі строкового договору. Така згода має бути надана шляхом написання педагогічним працівником відповідної письмової заяви або шляхом підписання ним письмового строкового трудового договору (у разі, якщо керівник закладу освіти запропонував підписання такого договору), або в будь-який інший зручний спосіб, погоджений між педагогічним працівником і керівником закладу освіти. У разі ж не надання педагогічним працівником до 01 липня 2020 року відповідної письмової згоди на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору керівник закладу освіти має звільнити такого педагогічного працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України у зв`язку з відмовою продовжувати трудові відносини на умовах строкового трудового договору.

На виконання Закону України «Про повну загальну середню освіту» 28 квітня 2020 року позивачка надала на адресу відповідача заяву з проханням змінити умови трудового договору, перевівши її на роботу з безстрокового трудового договору на строковий з 01 липня 2020 року по 30 червня 2021 року включно, заява була подана вчасно та у передбачений законом спосіб. Примірник строкового трудового договору позивачці не надавався і не надсилався у встановлений чинним законодавством спосіб.

Наказ №46-к/тр від 25 травня 2020 року позивачкою був отриманий 25 травня 2020 року, проти якого вона також не заперечувала і який підтверджує її волевиявлення на укладання строкового трудового договору.

Що стосується Акту №1 від 26 травня 2020 року позивачка зазначає, що їй не зрозуміла ціль і характер його складання, оскільки з нього не вбачається відмова позивача від підписання строкового трудового договору, а мова йде лише начебто про відмову підписати наказ №46-к/тр від 25 травня 2020 року, хоча вона особисто не уповноважена підписувати наказ, а має бути лише з ним ознайомлена.

Позивачка просила суд визнати незаконним і скасувати наказ про її звільнення з займаної посади №54-к/тр від 10 серпня 2020 року, поновити її на посаді вчителя французької мови Зайцівської філії І-ІІ ступенів КОЗО «Кислянська ЗШ І-ІІІ ступенів» на умовах строкового трудового договору, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 10 серпня 2020 року до дня поновлення її на роботі.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального опорного закладу освіти «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: Зайцівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, відділ освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано наказ Комунального опорного закладу освіти «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №54-к/тр від 10 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади вчителя французької мови Зайцівської філії І-ІІ ступенів Комунального опорного закладу освіти «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та п.п. 2 п. 3 розділу Х Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя французької мови Комунального закладу освіти Кислянського ліцею Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням не погодився Кислянський ліцей Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Доводами апеляційної скарги наведено, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не дотримано вищевказаних вимог законодавства, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права та процесуального права.

З боку керівництва КОЗО «Кислянська ЗОШ І-ІІІ ступенів» вжиті всі заходи для того, щоб педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком були переведені на строкові договори та мали змогу працювати, про що свідчить витяг з комплектації педагогічними кадрами КОЗО «Кислянська ЗОШ І-ІІІ ступенів» на 2020/2021 рік. «Образ і принижень» з боку керівництва КОЗО «Кислянська ЗОШ І-ІІІ ступенів» відносно ОСОБА_1 не було, факт конфлікту між вчителем та директором підтверджений не був.

Нехтуючи вимогами підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту», вимогами керівництва, правилами субординації, позивачка у КОЗО «Кислянська ЗОШ І-ІІІ ступенів» не приїхала, вимогу директора КОЗО ОСОБА_2 прибути до школи проігнорувала, процедуру щодо обов`язкового укладання з нею строкового трудового договору (контракту) не завершила, свій підпис про ознайомлення із запропонованим їй наказом № 46-к/тр від 25 травня 2020 року «Про припинення безстрокового трудового договору з одночасним укладанням строкового трудового договору з ОСОБА_1 » не поставила і цей же наказ зі своїм підписом в ознайомленні до навчального закладу не передала, та контракт про трудові відносини строком з 01 липня 2020 року до 30 червня 2021 року на її ім`я не підписала. Натомість кожного разу при спілкуванні з керівництвом КОЗО вона висловлювала своє небажання у подальшому працювати КОЗО «Кислянська ЗОШ І-ІІІ ступенів». Тобто, вимоги вказаного закону до 01.07.2020 року вчителем ОСОБА_1 виконані не були.

Тому звільнення позивачки відбувалося не з ініціативи роботодавця, а з підстав передбачених іншими законами (п. 9 ч. 1 статті 36 КЗпП України), на підставі підпункту 2 пункту 3 розділу Х Закону України «Про повну загальну середню освіту» та з урахуванням ст. 3 Закону України «Про відпустки».

До апеляційної скарги відповідачем додано рішення Зайцівської сільської ради №163-9/VIII від 26 серпня 2021 року про зміну типів та найменувань закладів загальної середньої освіти Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, відповідно до якого змінено назву відповідача з Комунального опорного закладу освіти «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на Кислянський ліцей Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с. 95-96, том 2).

Від позивачки та третіх осіб відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Кислянського ліцею Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Шмагайло Н.В. доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, судове рішення скасувати та відмовити позивачці в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного суду представник третьої особи Зайцівської сільськоїради Синельниківськогорайону Дніпропетровськоїобласті Батура В.В. з доводами апеляційної скарги погодилась, просила скаргу задовольнити, судове рішення скасувати та відмовити позивачці в

задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного суду представник третьої особи відділу освітивиконавчого комітетуЗайцівської сільськоїради Синельниківськогорайону Дніпропетровськоїобласті Гринько С.В. з доводами апеляційної скарги погодилась, просила скаргу задовольнити, судове рішення скасувати та відмовити позивачці в задоволенні позову.

В судове засідання апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 124-126, том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю позивачки.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя французької мови Зайцівської філії І-ІІ КОЗО «Кислянська ЗШ І-ІІІ ступенів» (а.с. 18-20, том 1).

З повідомлення від 23 квітня 2020 року директора Комунального опорного закладу освіти «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» вбачається, що ОСОБА_1 повідомлена про можливість її переведення з безстрокового трудового договору на строковий трудовий договір на 1 рік на виконання вимог підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту», оскільки вона є пенсіонером за віком (а.с. 11, том 1).

Заявою від 28 квітня 2020 року позивачка ОСОБА_1 надала згоду, і просила змінити умови трудового договору, перевівши її на роботу з безстрокового трудового договору на строковий з 01 липня 2020 року до 30 червня 2021 року включно (а.с. 21, том 1).

Відповідно до наказу директора Комунального опорного закладу освіти «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» №46-к/тр від 25 травня 2020 року з 01 липня 2020 року з позивачкою ОСОБА_1 припинено безстроковий трудовий договір і укладено трудовий договір строком на 1 календарний рік з 01 липня 2020 року до 30 червня 2021 року (а.с. 12, том 1).

04 травня 2020 року наказом №30 затверджено рішення педради від 30 квітня 2020 року (протокол №4), зокрема затверджено форму контракту для педагогічних працівників, які отримують пенсію за віком (а.с. 71-73зв., том 1).

Згідно з комплектацією педагогічними кадрами КОЗО «Кислянська ЗОШ І-ІІІ ступенів» на 2020/2021 рік зазначено за №5 ОСОБА_1 навантаження: стовпчик 10 4 години, стовпчик 11 4 години (а.с. 75зв., том 1).

З заяви від 15 травня 2020 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до директора КОЗО «Кислянська ЗШ І-ІІІ ступенів» з проханням про надання відпустки тривалістю 56 календарних днів з 15 червня 2020 року до 10 серпня 2020 року і перебувала у відпустці до 10 серпня 2020 року (а.с. 22, том 1).

Наказом №54-к/тр від 10 серпня 2020 року ОСОБА_1 звільнена з займаної посади у зв`язку із закінченням терміну підписання строкового трудового договору (контракту) на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України і підпункту 2 пункту 3 розділу Х Закону України «Про повну загальну середню освіту». У наказі зазначено, що останнім робочим днем слід вважати 10 серпня 2020 року останній день відпустки (а.с. 14, 110, том 1).

Згідно з книгою руху трудових книжок Зайцівської філії І-ІІ ступенів КОЗО «Кислянська ЗШ І-ІІІ Ступенів» 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 отримала трудову книжку (а.с. 73-74, том 2).

15 грудня 2017 року Зайцівською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області прийнято рішення №26-3/VII про утворення централізованої бухгалтерії відділу освіти Зайцівської сільської ради та затвердження її штатного розпису (а.с. 24, том 2).

Відповідно до наказу відділу освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 02 січня 2019 року №7 затверджено Положення про централізовану бухгалтерію відділу освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с. 25-28зв., том 2).

До матеріалів справи долучено Положення (нова редакція) про відділ освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради (додаток 1 до рішення №48-4/VII від 28 грудня 2017 року (а.с. 29-34, том 2)

Задовольняючи позовні вимоги в частині спору про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення позивача з займаної посади, поновлення її на роботі, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості цих вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині спору про стягнення з Комунального опорного закладу освіти «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 10 серпня 2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний заклад не є розпорядником коштів, тобто не є належним відповідачем у справі.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним та таким, що відповідає обставинам справи та нормам закону.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

За змістом наведених положень закону судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право позивача.

У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи (стаття 23 КЗпП України).

Зі змісту ст. 24 КЗпП України вбачається, що письмова форма трудового договору є обов`язковою тільки у випадках, передбачених законодавством. При цьому, незалежно від того, в якій формі (письмовій чи усній) укладено трудовий договір, його оформлення здійснюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Правовідносини, які склалися між сторонами є трудовими правовідносинами та стосуються порядку трудових відносин працівників закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, що виникли в зв`язку з набуттям законної сили Закону України «Про повну загальну середню освіту»,

який набув чинності 18.03.2020 року (далі Закон).

Педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами

відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.

Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

У пункті 9 частини 1статті 36 КЗпП Українизазначено, що підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.

Отже,відповідно доЗакону України«Про повнузагальну середнюосвіту»,в редакції,що діялана часвиникнення спору,у разінезгоди зпродовженням трудовихвідносин наумовах строковоготрудового договорупедагогічні працівники,яким виплачуєтьсяпенсія завіком,звільняються згідноз пунктом9частини першоїстатті36КЗпП України(підпункт2пункту 3розділуХ Закону).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя французької мови Зайцівської філії І-ІІ КОЗО «Кислянська ЗШ І-ІІІ ступенів».

23 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлена про можливість її переведення з безстрокового трудового договору на строковий трудовий договір на 1 рік на виконання вимог підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту», оскільки вона є пенсіонером за віком.

Заявою від 28 квітня 2020 року позивачка ОСОБА_1 надала згоду, і просила змінити умови трудового договору, перевівши її на роботу з безстрокового трудового договору на строковий з 01 липня 2020 року до 30 червня 2021 року включно.

Відповідно до наказу директора Комунального опорного закладу освіти «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» №46-к/тр від 25 травня 2020 року з 01 липня 2020 року з позивачкою ОСОБА_1 припинено безстроковий трудовий договір і укладено трудовий договір строком на 1 календарний рік з 01 липня 2020 року до 30 червня 2021 року.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для звільнення позивачки, оскільки вона реалізувала своє передбачене законом право на продовження своєї трудової діяльності у вказаному закладі на умовах строкового трудового договору шляхом надання письмової згоди.

Відповідач не довів, що, крім винесення наказу про укладання трудовогодоговору строкомна 1календарний рікз 01липня 2020року до30червня 2021року,має бутиукладений зпозивачкою контракт.Затверджену формуконтракту дляпедагогічних працівників,які отримуютьпенсію завіком,їй дляознайомлення ненадано разомз повідомленнямвід 23квітня 2020року.

Апеляційний суд також вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 10 серпня 2020 року до дня поновлення ОСОБА_1 на роботі, оскільки відповідач не є розпорядником коштів, тобто не є належним відповідачем у справі.

Такі висновки зроблено судом першої інстанції на основі дослідження всіх наявних у справі доказів у їх сукупності та співставленні, їх належної оцінки, правильного визначення характеру спірних правовідносин і норм права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Доводи апеляційноїскарги пронезгоду зрішенням судупершої інстанціїпро поновлення ОСОБА_1 на роботівисновківсуду неспростовують,не впливаютьна правильністьухваленого вцій частинірішення таспрямовані напереоцінку доказіву справі,що всилу вимогстатті 367ЦПК Українивиходить замежі розглядусправи судомапеляційної інстанції.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що доводів стосовно спору про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційна скарга не містіть.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати Кислянського ліцею Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кислянського ліцею Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області залишити без задоволення, рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 червня 2023 року.

Судді:

Дата ухвалення рішення31.05.2023
Оприлюднено06.06.2023
Номер документу111303151
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —191/2426/20

Постанова від 31.05.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Космачевська Т. В.

Постанова від 31.05.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Космачевська Т. В.

Ухвала від 08.05.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Космачевська Т. В.

Ухвала від 20.04.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Космачевська Т. В.

Ухвала від 10.04.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Космачевська Т. В.

Ухвала від 07.03.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Космачевська Т. В.

Рішення від 24.01.2023

Цивільне

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Твердохліб А. В.

Рішення від 03.02.2023

Цивільне

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Твердохліб А. В.

Рішення від 24.01.2023

Цивільне

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Твердохліб А. В.

Ухвала від 17.02.2022

Цивільне

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Твердохліб А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні