Рішення

від 05.06.2023 по справі 388/1651/21

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/1651/21

провадження № 2/388/61/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2023м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Степанов С.В.

при секретарі - Гриненко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , фермерське господарство «Паросток» про визнання договору купівлі - продажу земельної ділянки недійсним, -

ВСТАНОВЛЕНО:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3521981300:02:000:5604, загальною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 08.06.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 422.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.01.2019 року позивачем видано довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. за реєстровим номером 47 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мали оформити документи на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею до 2,0 га та здійснити пошук особи, що візьме вказану земельну ділянку в оренду зі сплатою орендної плати в розмірі 7000.00 грн щороку. Іншої домовленості встановлено не було. В листопаді 2019 року було з`ясовано, що на підставі виданої довіреності та відповідно до наказу Головного управління Дергеокадастру в Кіровоградській області № 11-2528/14-19-СГ від 20.05.2019 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» позивач став власником земельної ділянки кадастровий номер 3521981300:02:000:5604, загальною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Земельна ділянка відповідно до договору купівлі - продажу від 08.06.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 422, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко С.О. перейшла у власність ОСОБА_2 . Теперішній власник земельної ділянки - ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_4 , які виступали в якості довірених осіб позивача та між якими фактично досягнуто зловмисну домовленість про заволодіння земельною ділянкою позивача поза його волею. Крім того, дії представника та особи, що стала власником земельної ділянки містять ознаки шахрайських дій, коли користуючись довірительними відносинами були вчиненні дії на свою користь, а не на користь Довірителя - позивача по справі.

Із листа відповіді Головного управління Дергеокадастру в Кіровоградській області № 29-11-0.2-3947/2-20 від 02.04.2020 року стало відомо, що державним кадастровим реєстратором було скасовано державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3521981300:02:000:5604, яка належала позивачу ОСОБА_1 шляхом об`єднання вказаної земельної ділянки з декількома та присвоєнням їм нового кадастрового номера : 3521981300:02:000:5527. Власником об`єднаної вказаної земельної ділянки з 07.11.2019 року є відповідач по справі - ОСОБА_3 , який в свою чергу, 05.12.2019 року уклав договір оренди зазначеної вище земельної ділянки з третьою особою по справі - фермерським господарством «Паросток», засновником і директором якого є сам - ОСОБА_3 , який був довіреною особою позивача.

Позивач своєї згоди на продаж земельної ділянки не надавав, грошові кошти від такого продажу не отримував. За таких обставин, спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки має бути визнаний судом недійсним, а земельна ділянка має бути повернута позивачеві.

В судове засідання сторона позивача не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі за наявними в справі матеріалами. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Сторона відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову, просив відмовити в позові.

Сторона відповідача - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся.

Треті особи - представник ФГ «Паросто» та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись, про причини неявки суду не повідомили.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку з наступного.

Судом встановлено, що згідно копії довіреності від 12.02.2019 року зареєстрованої за № 47 посвідченої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. вбачається, що вона була видана позивачем ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бути його представником, в тому числі представляти його інтереси як учасника антитерористичної операції, у будь-яких органах, установах, підприємствах та організаціях, незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої належності, у будь-яких органах влади та місцевого управління, в тому числі в сільських селищних, міських радах, в органах райдержадміністрації, в органах бюро технічної інвентаризації, перед суб`єктами господарювання, в податкових органах перед фізичними особами підприємцями, в експертних установах, у всіх відповідних органах державної влади та управління, в тому числі в Управлінні земельних ресурсів, в органах Держгеокадастру, в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в органах Укрдержгеокадастру, в органах юстиції, в органах нотаріату, в інших компетентних службах, установах та організаціях з питань виділу, приватизації, оформлення, державної реєстрації права власності та отримання на його ім`я свідоцтва про право власності на земельну ділянку орієнтованою площею 2 гектара для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кіровоградської області, при цьому конкретне місце знаходження земельної ділянки, її розмір, межі, площу та будь-які інші умови представники вправі визначати на власний розсуд; після чого надає йому право користування та розпорядження цією ж земельною ділянкою (здачі в оренду, позичку, продажу, міни, укладення договорів емфітевзису, суперфіцію, а також будь-яких інших цивільно-правових угод, дозволених законодавством) за ціну та на умовах за своїм розсудом, при цьому всі істотні та факультативні умови договорів, в тому числі, але не виключно, строк дії договорів оренди та розмір орендної плати, суму, за яку буде продаватися земельна ділянка, тощо, представник вправі визначати самостійно згідно їхніх попередніх домовленостей (а.с.127).

Із копії заяви від 14.05.2019 року слідує, що уповноважена особа за довіреністю ОСОБА_3 від ОСОБА_1 зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про затвердження проекту землеустрою для передачі у власність земельної ділянки за кад № 3521981300:02:000:5604 загальною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення за адресою: Кіровоградська область, Долинський район, Варварівська сільська рада (а.с.12).

З копії договору купівлі - продажу від 08.06.2019 року посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко С.О. укладеного між ОСОБА_3 (сторона - продавець), який діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (сторона - покупець) предметом договору є земельна ділянка площею 2,0000 гектара, яку продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв та сплатив за неї обговорену грошову суму, місце розташування земельної ділянки: Кіровоградська область, Долинський район, Варварівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3521981300:02:000:5604, продаж земельної ділянки було вчинено за 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень (а.с. 120-121).

З копії паспорта серії НОМЕР_1 вбачається, що громадянка ОСОБА_2 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який зареєстрований відділом ЗАГС смт. Петрове Кіровоградської області від 12 жовтня 1985 року (а.с.131-133).

За змістом ст. 15 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правовою гарантією на судовий захист особистого немайнового або майнового права та інтересу особи являється ст. 16 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 232 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК України).

Положеннями ст. 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно зі ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Змістом статей 244, 245 ЦК України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

За змістом пунктів 19, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 229 - 233 ЦК (435-15) правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК (435-15) необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Згідно зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 232 ЦК України визначено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_3 діючи в інтересах ОСОБА_1 відчужив за спірним договором купівлі-продажу від 08 червня 2019 року належну позивачеві земельну ділянку на користь відповідача - ОСОБА_2 .

Отже, ОСОБА_3 будучи представником ОСОБА_1 під час вчинення спірного правочину діяв у своїх інтересах, оскільки за цим правочином став співвласником земельної ділянки, що прямо суперечить вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України та в силу ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним.

Таким чином, у судовому засіданні знайшло підтвердження вчинення представником правочину від імені особи, яку він представляє в особистих інтересах (в силу положень СК України щодо спільного майна подружжя), а отже доведені правові підстави для визнання укладеного представником договору недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 79, 141 ЗК України, ст. ст. 177, 178, 181, 203, 204, 215, 232, 233, 237, 238, 239, 545, 606, 715 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП- НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ОСОБА_4 , фермерське господарство «Паросток» (код ЄДРПОУ 20642440) про визнання договору купівлі - продажу земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3521981300:02:000:5604, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 08.06.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 422, укладений між ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір в розмірі 908 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено у порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.В. Степанов