Ухвала

від 05.06.2023 по справі 471/723/22

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/723/22

1-кс/467/47/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні (у режимі відеконференції) заяву захисника підозрюваного ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 у розгляді клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26 травня 2022 року у справі №471/723/22

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою голови Миколаївського апеляційного суду від 05 травня 2023 року матеріали заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 у розгляді клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26 травня 2022 року у справі №471/723/22 відносно підозрюваного ОСОБА_6 були направленні до Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Заява про відвід обґрунтована тим, що впровадженні слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 перебуває клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26 травня 2022 року у справі №471/723/22.

Захисник підозрюваного вважає, що слідчий суддя Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 не може брати участь у кримінальному провадженні з розгляду вищевказаного клопотання та підлягає відводу на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК У країни, оскільки слідча суддя безпосередньо заявила про самовідвід від розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні.

На думку захисника підозрюваного, на переконання самої слідчої судді ОСОБА_5 існують передбачені КПК України підстави, які виключають її участь у цій справі. При цьому, сам лише факт відмови в задоволенні заяви про самовідвід слідчої судді ОСОБА_5 іншим слідчим суддею іншого суду, не виключає фактичні існування (фактичну наявність) заявленої підстави для самовідводу. Тому, фактичне визнання слідчим суддею існування підстав, які виключають її участь у кримінальному провадженні, закріплене в належній процесуальній формі (заява про самовідвід), обрунтовано вказує на існування сумнівів у нього, як захисника, в її неупередженості.

В судове засідання захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 не з`явився надіслав на адресу суду заяву про розгляд поданої ним заяви про відвід слідчого судді без його участі, заяву підпримує та просить про її задоволення.

Слідчий суддя Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заяви про відвід слідчого судді, посилаючись на те, що заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_5 у розгляді клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26 травня 2022 року розглянута Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області та у задоволенні якої було відмовлено. Посилаючись на п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, захисником не доведено, що слідча суддя є упередженою. Крім того, захисником по даній справі заявлялись відводи слідчому судді ОСОБА_5 , тому вбачаються ознаки зловживання правом на відвід. За такого просив відмовити в задоволенні заяви про відвід слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, враховуючи думку заявника, суд приходить до наступного.

Згідно з ст.ст. 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

За приписами ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно ч. 1ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

При вирішенні цих заяв, суддя керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).

Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність слідчого судді презюмується. Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.

Суддя не вважає заяву про відвід судді безумовною підставою для відсторонення судді від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

На думку судді, не може бути підставою для відводу слідчого судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18). Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді. Наприклад, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення». Крім цього, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 " Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Так, вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст.75,76 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Вирішуючи заяву захисника адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 , суд виходить з того, чи відносяться зазначені у заяві адвоката ОСОБА_4 обставини до переліку підстав, які передбачені ст. 75 КПК Українидля відводу слідчого судді.

Зокрема, у відповідності до п. 4 ч.1 ст. 75 КПК Українисуддя не може брати участь у кримінальному провадженні і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Проте, наведені у заяві про відвід слідчого судді обставини, не свідчать про наявність будь - яких обставин, які б викликали сумнів в її неупередженості під час розгляду нею клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26 травня 2022 року у справі №471/723/22відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Так, ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2023 року в задоволенні заяви судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 про самовідвід у розгляді клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26 травня 2022 року у справі №471/723/22, відмовлено. Оцінку заявленим підставам для самовідводу слідчого судді, було надано та викладено в даній ухвалі суду.

Тобто, адвокат фактично не погоджується із прийнятим судовим рішенням від 28 березня 2023 року та наголошує про існування та наявність і на теперішній час заявлених слідчим суддею підстав для самовідводу.

За такого, незгода будь - кого із учасників кримінального провадження з прийнятим суддею процесуальним рішенням по справі чи вчиненням головуючим процесуальних дій в рамках КПК України під час судового розгляду у провадженні, не входить до переліку підстав, передбаченихст. 75 КПК Українидля відводу судді. Те,що заявниквнаслідок суб`єктивнихміркувань непогоджуються зпроцесуальними діямита рішеннямисудді несвідчить проїї упередженістьі,як наслідок,не тягнеза собоювідвід.Тому дана обставина, на яку посилається заявник не єпідставою відводусудді.

Судовим розглядом не встановлено і заявником не наведено аргументованих обставин, які викликали б сумніви в неупередженості судді і унеможливлювали б винесення нею об`єктивного рішення у справі. Доказів, наявності будь-яких обставин, які б викликали сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 , відповідно, про наявність підстав для її відводу з мотивів, зазначених в заяві про відвід, судом не встановлено.

Інших підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_5 передбачених ст.ст. 75-79 КПК України не зазначено.

За таких обставин вважаю заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 за своєю суттю такою, що не ґрунтуються на вимогах ст. 75 КПК України, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст.75, 80, 81 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката захисника підозрюваного ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 у розгляді клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26 травня 2022 року у справі №471/723/22 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_1