Рішення

від 24.05.2023 по справі 675/2070/21

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/2070/21

Провадження № 2/675/82/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2023 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Пашкевича Р. В., з участю: секретаря судового засідання Гедзенюк В. В., прокурора Шудри Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В грудні2021року першийзаступник керівникаШепетівської окружноїпрокуратури звернувсядо судуз позовомв інтересахдержави,в якомувказав,щонаказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-30146-СГ від 11.11.2016, затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6822184500:06:018:0794), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (право власності зареєстровано 15.11.2016).

В подальшому, 16.03.2017 ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 ОСОБА_1 . Зазначена земельна ділянка увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 площею 16 га, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-13980-СГ від 06.06.2016, ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6825082200:03:006:0232), що розташована на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Таким чином, ОСОБА_2 при повторному зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не повідомив про те, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і незаконно набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876.

ОСОБА_1 придбала вказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини не мала права її отримувати та відчужувати. Земельна ділянка площею 2,000 га з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 вибула із державної власності внаслідок незаконних дій ОСОБА_2 .

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26.08.2021 у справі №675/1193/19 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016 року № 22-30146-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822184500:06:018:0794) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, а також вирішено витребувати у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2,0000 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом № 22-30146-СГ від 11.11.2016 у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Xмельницької області.

Поряд із цим встановлено, що ОСОБА_1 вчинено дії із об`єднання ряду земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, придбаних попередньо у громадян, внаслідок чого земельна ділянка за кадастровим номером 6822184500:06:018:0794, що вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_2 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:007:0876, площею 16 га, та 12.12.2018 на підставі рішення державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 на новоутворену земельну ділянку зареєстровано право власності за ОСОБА_1 .

Тому, перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури з врахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд: скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1724998468221); скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянку за кадастровим номером 6822184500:06:018:0876.

Ухвалою суддівід 15.12.2021рокупозовну заяву першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, які позивачем усунуто у встановлені строки.

Ухвалою судді від 28.12.2021 року прийнято позовну заяву першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2022 року по даній справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Поділля Вест», оскільки спірна земельна ділянка, яка є предметом розгляду даної справи 02.05.2019 увійшла до статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест».

Ухвалою судувід 22.03.2023рокуприйнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмету позову.

Ухвалою судувід 20.04.2023рокузакрито підготовче провадження за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор Шудра Ю. В. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, з врахуванням поданих уточнень.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою в судове засідання не з`явилася, проте відповідно до письмової заяви поданої нею та її представником адвокатом Савченко О. В., останні просили розглядати справу у їх відсутності, заявлені вимоги визнають повністю.

Представник Плужненськоїсільської радиШепетівського районуХмельницької областітаТОВ «Поділля Вест» в судове засідання не з`явилися та явку своїх повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неприбуття суд не повідомили, заяв та клопотань не надіслали.

Відтак, з огляду на положення ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи по суті за відсутності вказаних учасників справи та їх представників.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення прокурора, з`ясувавши позицію відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено,що наказомГоловного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій областівід 11.11.2016№ 22-30146-СГзатверджено проектземлеустрою щодовідведення ОСОБА_2 земельної ділянкиплощею 2,0000га зкадастровим номером6822184500:06:018:0794,що знаходитьсяза межаминаселених пунктівМ`якотівської сільськоїради Ізяславськогорайону Хмельницькоїобласті,та переданоїї увласність дляведення особистогоселянського господарства.В подальшому,15.11.2016 ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2017 право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.08.2018 на земельну ділянку з кадастровими номерами 6822184500:06:018:0794 накладено арешт, який не скасований на момент розгляду справи.

Надалі, всупереч існуючого обтяження у вигляді арешту майна, земельна ділянка з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 площею 16,00 га, а 12.12.2018 на підставі рішення державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 право власності на новоутворену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 .

Дані обставинипідтверджуються інформаційноюдовідкою зДержавного реєструречових правна нерухомемайно №286360815від 23.11.2021,повідомленням Відділу № 3 Управління у Шепетівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.11.2021 № 10-22-0.393-587/34-21, технічною документацією із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок ОСОБА_1 , яка виготовлена у 2018 році ФОП ОСОБА_4 .

Також, згідно акту приймання передачі від 02.05.2019 та рішення засновника № 1 ТОВ «Поділля Вест» від 02.05.2019 встановлено, що ОСОБА_1 передала належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 площею 16,00 га ТОВ «Поділля Вест», яке прийняло вказану земельну ділянку до статутного капіталу вказаного товариства.

Проте, будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку за ТОВ «Поділля Вест» відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суду не надано.

Разом з тим, рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26.08.2021 (Справа № 675/1193/19), яке набрало законної сили 03.12.2021, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016 № 22-30146-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822184500:06:018:0794) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Витребувано у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2,0000 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом №22-30146-СГ від 11.11.2016 у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 29516152 від 12.12.2018 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876.

Таким чином, на момент утворення земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 площею 16,00 га, земельна ділянка, яка увійшла до її складу з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876, перебувала під арештом, який не скасований на момент розгляду справи, та вибула з власності держави незаконним шляхом незаконної приватизації ОСОБА_2 , який в порушення вимог ст. 116 ЗК України, раніше реалізував своє право безкоштовної приватизації.

На момент звернення до суду з позовом, земельна ділянка з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 як об`єкт цивільного права вже не існувала, оскільки шляхом об`єднання та поділу увійшла до складу іншої земельної ділянки.

Судом береться до уваги й те, що у відповідності до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції на час ухвалення судового рішення земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Як встановлено судом, спірна земельна ділянка як окремий об`єкт нерухомості була сформована до набрання чинності п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, однак на даний час відноситься до земель комунальної власності, а тому обраний прокурором спосіб захисту щодо скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права власності, та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794, який відновить права на володіння Плужненської сільської ради як правонаступника всього майна, прав та обов`язків М`якотівської сільської ради, є правомірним.

Таким чином, у разі набрання судовим рішенням законної сили спірна земельна ділянка на підставі п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України має перейти у власність відповідної територіальної громади.

У зв`язку із викладеним, прокурором направлено Плужненській сільській раді повідомлення від 25.11.2021 № 54-7506 вих-21 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді відповідно до п. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» з позовною заявою з метою повернення у державну власність земельної ділянки, що є предметом розгляду у даній справі.

Натомість сільською радою повідомлено про відсутність наміру вживати заходи представницького характеру у судовому порядку самостійно, утому числі через відсутність коштів на сплату судового збору. Така бездіяльність уповноваженого органу призводить до неможливості повернення у власність держави незаконно вибутої земельної ділянки та захисту прав територіальної громади у вказаній сфері.

У відповідності до правової позиції,викладеної у постанові Верховного суду України від 29.06.2016 у справі № 6-1376ц16, прийняття рішення про передачу в приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України(стаття 14, 19 Конституції України). Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», публічний» інтерес, а незаконність (якщо та буде встановлена) вибуття, такому суспільному інтересу не відповідає.

Таким чином, звернення прокурора з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у комунальну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованим згідно з ч.4 ст. 56 ЦПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», є звернення прокурора з позовом до суду в цій справі, оскільки має місце порушення інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Основним критерієм об`єкта цивільних правовідносин є його оборотоздатність, тобто можливість вільно відчужуватися або переходити від однієї особи, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України унормовано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом положень частин 1 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З наведеного вбачається, що повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) шляхом задоволення позовної вимоги про витребування майна в повній мірі не відбувається з огляду на те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822184500:06:018:0794 втратила статус об`єкта цивільних прав, тому рішення суду про витребування майна не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за відповідачем зареєстровано право не на витребувану спірну земельну ділянку, а на новоутворену земельну ділянку, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодекс України виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі у редакції, чинній із 16.01.2020) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 3 вказаного Закону).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, окрім іншого, під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок), державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Згідно з п. 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором за умови наявності таких відомостей у ньому.

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Судом враховано, що відповідно до п. 9. ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз. 1 п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для проведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) державної реєстрації права власності на нерухоме майно за належним власником.

Водночас суд зазначає, що у розумінні положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у чинній редакції) наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Також слід вказати, що державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр» відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст.1).

Згідно ст. 24 Закону про «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Водночас, державна реєстрація прав на нерухоме майно забезпечує можливість відображення, як статичного, так і динамічного процесу відносин власності, що, з одного боку, знаходить своє відображення у збереженні відомостей у спеціальному реєстрі про дійсного власника нерухомого майна, з іншого - про наступні переходи права власності на нерухомість.

Таким чином, ці поняття - державна реєстрація земельної ділянки та державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, не є тотожними.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020), відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно статті 3 Закону України «Про державний земельний кадастр» закріплено основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей.

Визначені законом підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки не надають можливості усунути порушення прав позивача, яке виникло внаслідок встановлених судом обставин, оскільки у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права.

При зверненні до суду з даним позовом прокурором обрано саме такий спосіб захисту, який може відновити його становище та захистити порушене право.

Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876.

Враховуючи викладене, встановлені судом обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, відсутність волі держави на вибуття з її володіння спірної земельної ділянки, а також повне визнання позовних вимог відповідачем ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вимоги прокурора щодо скасування державної реєстрації права власності відповідача, та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу належить повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50% стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву першого заступникакерівника Шепетівськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі органу,уповноваженого здійснювативідповідні функціїу спірнихправовідносинах Плужненськоїсільської радиШепетівського районуХмельницької областідо ОСОБА_1 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Товариство зобмеженою відповідальністю«Поділля Вест»про скасуванняу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнодержавної реєстраціїправа власності,скасування вДержавному земельномукадастрі державноїреєстрації земельноїділянкизадовольнити.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 6822184500:06:018:0876 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1724998468221).

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:06:018:0876.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (Платник/Одержувач коштів - Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA188201720343120002000002814, МФО - 820172, Банк ДКСУ, м. Київ) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Повернути з державного бюджету на користь Хмельницької обласної прокуратури 50 % сплаченого судового збору (платіжне доручення № 2720 від 13 грудня 2021 року), що становить 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Плужненська сільська рада: місце знаходження с. Плужне, вул.Бортника, 7 Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406745.

Відповідач ОСОБА_1 : місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест»: місце знаходження с. Білеве, вул. Центральна, 1 А Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 42979949.

Повний текст рішення складено 02 червня 2023 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич