Постанова

від 05.06.2023 по справі 915/525/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/525/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2023 року про відмову у поновленні строку для подання заяви про скасування судового наказу та повернення заяви, м.Миколаїв, суддя Ржепецький В.О.

у справі №915/525/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв

про стягнення заборгованості по активній електроенергії за період з червня по вересень 2022 року в сумі 127643 грн. 86 коп. на підставі договору про постачання електричної енергії №44/8007 від 01.07.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви про скасування судового наказу та ухвали суду першої інстанції.

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв звернулося до Господарського суду Миколаївської області із заявою про скасування судового наказу у справі № 915/525/22, в якій просило суд скасувати судовий наказ, виданий суддею Господарського суду Миколаївської області Ржепецьким В.О. від 15.11.2022 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв заборгованості по активній електроенергії за період з червня по вересень 2022 року в сумі 127643 грн. 86 коп. на підставі договору про постачання електричної енергії №44/8007 від 01.07.2019 року, та витрат на оплату судового збору у розмірі 248 грн. 10 коп.

Вимоги заявника, який посилається на вимоги ст. 156, 157 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовані тим, що копію судового наказу від 15.11.2022 року у справі № 915/525/22 Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв отримано не було та про його видачу останнє дізналося лише 15.03.2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Разом з тим, заявник, заперечуючи проти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв щодо стягнення з нього заборгованості за договором, наголосив на наявності для звільнення боржника від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором внаслідок настання обставин непереборної сили, у даному разі військової агресії сусідньої держави.

На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м.Миколаїв, наведені обставини свідчать, що заява про видачу судового наказу подана до суду з порушенням норм Цивільного та Господарського процесуального кодексів України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2023 року у справі №915/525/22 (суддя Ржепецький В.О.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОФТУРКИЇВ у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОФТУРКИЇВ заяву №02 від 21.03.2023 року про скасування судового наказу від 15.11.2022 року у справі №915/525/22.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржником без поважних причин пропущено процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу, внаслідок чого судом відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення, що є підставою для повернення боржнику такої заяви у відповідності до вимог ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2023 року у справі № 915/525/22 про повернення заяви про скасування судового наказу від 15.11.2022 року скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник, посилаючись на норму ст. 156 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що для нього є значним питання про вирішення необґрунтованості вимог стягувача, оскільки: боржником було сплачено стягувачу заборгованість за платіжними дорученнями № 958 від 08.02.2022 року в розмірі 15972 грн. 68 коп. та № 959 від 08.02.2022 року в розмірі 143226 грн. 97 коп.; за період з 24.02.2022 року по 15.03.2023 року боржником не було отримано рахунків від стягувача; спеціалісти стягувача не проводили звірку показників лічильників боржника; строк виконання зобов`язань за спірним договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин, наявність яких засвідчена листом Торгово-Промислової Палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією проти України.

Також, як зауважив скаржник, для нього є суттєвим питання щодо суми заборгованості, так як вона не відповідає дійсності та є суттєво збільшеною.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м.Миколаїв за доводами апеляційної скарги наголосило, що ним не отримано копію судового наказу з причини відсутності на робочому місці працівників апелянта.

Відтак, на переконання скаржника, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не надав боржнику можливості належним чином захистити свої права, а саме, не поновив строк для подачі заяви на скасування судового наказу за наявності на те об`єктивних підстав, що є порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2023 року про відмову у поновленні строку для подання заяви про скасування судового наказу та повернення заяви у справі №915/525/22, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

16.05.2023 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв надійшов відзив (вх. №937/23/Д2), у якому останнє просило суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв, посилаючись на встановлені судом обставини під час ухвалення судового наказу про стягнення, зазначило, що ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, ухваленою з додержанням норм процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФТУРКИЇВ» зареєстроване за адресою м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 46, на яку судом був направлений судовий наказ від 15.11.2022 року, однак поштове відправлення було повернуто до суду без вручення за закінченням терміну зберігання.

Відтак, на переконання стягувача, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то, вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Приписи ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України визначають, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на викладене вище, судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2023 року про відмову у поновленні строку для подання заяви про скасування судового наказу та повернення заяви у справі №915/525/22 має розглядатися у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2023 року про відмову у поновленні строку для подання заяви про скасування судового наказу та повернення заяви у справі №915/525/22 не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

10.11.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв звернулося до Господарського суду Миколаївської області із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у розмірі 127643 грн. 86 коп. за договором про постачання електричної енергії, а також судового збору у розмірі 248 грн. 10 коп.

Зокрема, вказана заява аргументована неналежним виконанням боржником своїх господарських зобов`язань за договором про постачання електричної енергії №44/8007 від 01.07.2019 року щодо повної та своєчасної оплати за поставлену постачальником електричну енергію, внаслідок чого стягувачем нарахована зазначена вище сума заборгованості.

15.11.2022 року Господарським судом Миколаївської області був виданий судовий наказ у справі №915/525/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФТУРКИЇВ, м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв заборгованості за договором про постачання електричної енергії №44/8007 від 01.07.2019 року за період з червня по вересень 2022 року в сумі 127643 грн. 86 коп., а також 248 грн. 10 коп. судових витрат з оплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

Вказаний вище судовий наказ та копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами 30.12.2022 року Господарським судом Миколаївської області направлено на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФТУРКИЇВ: 54038, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 46, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек - номером 5400500922733 та копія поштового конверта з відміткою про прийняття підприємством зв`язку поштового повідомлення, а також з відміткою, що поштове повідомлення з трек номером 5400500922733 повертається відправнику з причини закінчення терміну зберігання.

17.02.2023 року Господарським судом Миколаївської області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв було надіслано оригінал судового наказу для пред`явлення до виконання.

21.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м.Миколаїв звернулося до Господарського суду Миколаївської області із заявою про скасування судового наказу у справі № 915/525/22, в якій просило суд скасувати судовий наказ, виданий суддею Господарського суду Миколаївської області Ржепецьким В.О. від 15.11.2022 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв заборгованості по активній електроенергії за період з червня по вересень 2022 року в сумі 127643 грн. 86 коп. на підставі договору про постачання електричної енергії №44/8007 від 01.07.2019 року, та витрат на оплату судового збору у розмірі 248 грн. 10 коп.

Вказана вище заява ґрунтується на тому, що копію судового наказу від 15.11.2022 року у справі № 915/525/22 Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м. Миколаїв отримано не було та про його видачу останнє дізналося лише 15.03.2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. А відтак, зважаючи на те, що для поновлення процесуальних строків на подання відповідної заяви про скасування судового наказу існують належні та обґрунтовані підстави, заявник просив суд першої інстанції поновити такі строки.

Крім того, за доводами заяви, заявник навів обґрунтування заперечень щодо наявності підстав для видачі судового наказу взагалі, а тому зауважив, що виданий місцевим господарським судом судовий наказ у даній справі потребує скасування з огляду на те, що існує наявність підстав для звільнення боржника від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором внаслідок настання обставин непереборної сили, у даному разі військової агресії сусідньої держави.

Також, як вказано заявником, наведені ним у заяві обставини свідчать, що заява про видачу судового наказу подана до суду з порушенням норм Цивільного та Господарського процесуального кодексів України.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2023 року у справі №915/525/22 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОФТУРКИЇВ у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОФТУРКИЇВ заяву №02 від 21.03.2023 року про скасування судового наказу від 15.11.2022 року у справі №915/525/22, незгода з якою стала підставою для звернення апелянта з апеляційною скаргою.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОФТУРКИЇВ строку для подання заяви про скасування судового наказу та повернення такої заяви заявнику у справі №915/525/22.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі.

Оскільки у даній справі предметом перегляду є ухвала суду першої інстанції про повернення заяви заявнику у зв`язку із відсутністю підстав для поновлення процесуального строку для її подання, в силу вимог Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не переглядаються доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, щодо його заперечень у задоволенні заяви стягувача про видачу судового наказу у даній справі по суті.

Відповідно до ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 1, 2 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Приписами ст. 154 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом.

Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до ст. 242 цього Кодексу (ст. 156 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з нормами ст. 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Відповідно до ст. 158 Господарського процесуального кодексу України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому ст. 32 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. ст. 158 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Як встановлено колегією суддів у даній справі, 15.11.2022 року Господарським судом Миколаївської області був виданий судовий наказ у справі №915/525/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФТУРКИЇВ, м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв заборгованості за договором про постачання електричної енергії №44/8007 від 01.07.2019 року за період з червня по вересень 2022 року в сумі 127643 грн. 86 коп., а також 248 грн. 10 коп. судових витрат з оплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

Скаржник, в свою чергу, звертаючись до місцевого господарського суду із заявою про скасування судового наказу, посилається на неотримання ним судового наказу та на те, що він дізнався про його існування лише 15.03.2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, а відтак, такі обставини, на його переконання, є належними підставами для поновлення процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Колегія суддів не погоджується зі вказаною позицією апелянта, вважає її помилковою та такою, що не потребує задоволення судом апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Так, Верховний Суд в ухвалі від 18.05.2023 року у справі №754/14783/17 вказав, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (подібної позиції дотримано Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 року у cправі №910/1730/22, від 12.04.2021 року у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 року у справі № 911/3113/20).

При цьому, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 07.04.2023 року у справі №873/103/22, у постанові від 20.07.2021 року у справі № 916/1178/20 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 року у справі № 910/16249/19 та від 19.05.2021 року у справі № 910/16033/20).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФТУРКИЇВ» зареєстроване за адресою м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 46.

На зазначену вище адресу судом першої інстанції надіслано судовий наказ від 15.11.2022 року та повернуто суду без вручення за закінченням терміну зберігання. З огляду на вказане останнім днем для подання до суду заяви про скасування судового наказу було 25.01.2023 року.

Проте, жодних заяв чи клопотань в означений період до суду від боржника не надходило.

Відтак, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, викладеною в оскаржуваній ухвалі про те, що місцевим господарським судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення боржника про наявність відносно нього судового наказу, та критично сприймає доводи скаржника, що п`ятнадцятиденний строк для звернення із відповідною заявою ним було пропущено з поважних причин, оскільки інших будь яких доводів щодо поважності пропуску процесуального строку заявником ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції наведено не було.

Судова колегія зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») право на доступ до суду не є абсолютним (рішення ЄСПЛ у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom»).

При цьому, норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Також, відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Таким чином, в даному випадку, з урахуванням того, що з моменту винесення судом судового наказу у даній справі, надіслання його разом із заявою про видачу судового наказу боржнику на його офіційну юридичну адресу, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб та подання боржником відповідної заяви про скасування судового наказу промайнув тривалий проміжок часу, майже 3, 5 місяці, що є критичним в плані виправдання втручання у принцип юридичної визначеності, повернення судом першої інстанції заяви скаржника про скасування судового наказу з мотивів відсутності підстав для поновлення строку для подання такої заяви є правомірним, без прояву надмірного формалізму, що напряму відповідає сталій практиці Європейського суду з прав людини та принципу справедливості, правовим позиціям Верховного Суду.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи, судова колегія вважає, що аргументи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2023 року у справі № 915/525/22 відповідає вимогам процесуального законодавства і відсутні достатні правові підстави для її скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТУРКИЇВ", м.Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2023 року про відмову у поновленні строку для подання заяви про скасування судового наказу та повернення заяви у справі №915/525/22 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2023 року про відмову у поновленні строку для подання заяви про скасування судового наказу та повернення заяви у справі №915/525/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош