Постанова

від 29.05.2023 по справі 922/1832/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/1832/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю прокурора - Горгуль Н.В., прокурор відділу Харківської обласної прокуратури, службове посвідчення №072883, видане 01.03.2023;

за участю представників:

від 1-го відповідача - адвокат Надьон О.В., (поза межами приміщення суду) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1957 від 28.10.2015р.; , ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1048230 від 30.03.2023

від 3-го відповідача - адвокат Надьон Р.А., (поза межами приміщення суду) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.03.2009 року №1702; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1104018 від 30.03.2023

інші учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх.№590 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2020 (суддя А.М. Буракова, повний текст рішення складено 11.06.2020)

у справі №922/1832/19

за позовом Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Дергачі, Харківська область

до 1-го відповідача Павловської Ірини Костянтинівни , м. Харків,

2-го відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,

3-го відповідача Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка", с. Вікторівка, Богодухівський район, Харківська область,

про визнання наказу незаконним, договору оренди землі недійсним, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Павловської Ірини Костянтинівни , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка", в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1432-СТ від 01.03.2016 "Про надання в оренду земельних ділянок" Павловській Ірині Костянтинівні ;

- визнати недійсними договір оренди землі від 27.04.2016 укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Павловською І.К. щодо оренди земельної ділянки площею 75,1487 га кадастровий номер 6320887500:02:001:0759;

- визнати недійсним договір суборенди землі від 23.03.2017 укладений між Павловською І.К. та ФГ "Вертіївка" щодо суборенди земельної ділянки площею 75,1487 га кадастровий номер 6320887500:02:001:0759;

- скасувати рішення про державну реєстрацію від 14.05.2016 № 29599155, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди № 14504941 від 14.05.2016 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320887500:02:001:0759) за Павловською І.К. ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію від 23.03.2017 №34506153, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди №19692776 від 23.03.2017 про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320887500:02:001:0759) за ФГ "Вертіївка";

- зобов`язати Павловську Ірину Костянтинівну (ІНН НОМЕР_1 ) повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 75,1487 га кадастровий номер 6320887500:02:001:0759.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі №922/1832/19 в задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з прокуратури Харківської області на користь Павловської Ірини Костянтинівни витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16800,00 грн. Видано наказ після набрання рішенням законної сили. Стягнуто з прокуратури Харківської області на користь Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20032,00 грн. Видано наказ після набрання рішенням законної сили.

Судове рішення мотивовано тим, що відсутні порушення вимог земельного законодавства відповідачем-2 під час видачі наказу, а враховуючи його чинність, прокурор не довів підстави для визнання недійсними спірних договорів. Також судом першої інстанції зазначено про те, що не можуть бути задоволені вимоги прокурора про скасування рішень про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки, оскільки вони є похідними від вимог про скасування наказу та визнання недійсними договорів.

Заступник прокурора Харківської області з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі №922/1832/19 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора. Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі №922/1832/19.

Апеляційна скарга прокурора обґрунтована тим, що:

- відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень вимог чинного земельного законодавства України ГУ Держгеокадастру у Харківській області при видачі оспорюваного наказу та наданні у користування Павловській Ірині Костянтинівни земельної ділянки, однак в оскаржуваному рішенні суд застосував норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі №6-248цс16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі 525/1225/15-цс;

- подаючи до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області заяви про виділення земельної ділянки, Павловська Ірина Костянтинівна свідомо не зазначила про здійснення нею підприємницької діяльності, а також попереднє отримання земельних ділянок державної форми власності для ведення фермерського господарства, що підтверджується наявними у справі договорами оренди від 11.10.2012, укладеними між ФОП Павловською Іриною Костянтинівною та заступником голови Богодухівської районної державної адміністрації, строком на 25 років, загальною площею 78,7 га з кадастровими номерами №№6320888100:02:001:0242, 6320888100:02:001:0243, 6320888100:02:001:0178, 6320888100:02:001:0278, 6320888100:02:001:0175, 6320888100:02:001:0176;

- відповідачами суттєво порушено норми діючого законодавства щодо відведення земель поза встановленою процедурою земельних торгів (аукціону), що призводить до ненадходження значних коштів у вигляді орендної плати до бюджету;

- у даному випадку порушення інтересу держави (національного, суспільного інтересу) відбулося внаслідок ігнорування сторонами договору встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою в силу прагнення отримати земельну ділянку за спрощеною, пільговою процедурою без проведення земельних торгів та у нестворенні фермерського господарства для роботи якого виділялась земельна ділянка.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 вищевказане рішення суду змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що вимоги прокурора є обґрунтованими, проте в задоволенні позову слід відмовити з огляду на сплив позовної давності, на застосуванні наслідків спливу якої у заяві наполягав відповідач.

Додатковими постановами Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 стягнуто з прокуратури Харківської області на користь відповідача-3 та відповідача-1 14 972,00 грн та 16 000,00 грн відповідно судових витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №922/1832/19 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 і рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі № 922/1832/19 змінено у мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови щодо відмови у задоволенні позовних вимог про:

-визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 01.03.2016 №1432-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду";

- скасування рішення про державну реєстрацію від 14.05.2016 №29599155, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди №14504941 від 14.05.2016 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320887500:02:001:0759) за Павловською І.К. ;

- скасування рішення про державну реєстрацію від 23.03.2017 №4506153, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди №19692776 від 23.03.2017 про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320887500:02:001:0759) за ФГ "Вертіївка".

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 і рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про:

- визнання недійсним договору оренди землі від 27.04.2016, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Павловською Іриною Костянтинівною ;

- визнання недійсним договору суборенди землі від 23.03.2017, який укладений між Павловською Іриною Костянтинівною та Сільськогосподарським фермерським господарством "Вертіївка";

- зобов`язання Павловську Ірину Костянтинівну повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 75,1487 га, кадастровий номер 6320887500:02:001:0759, скасовано.

У частині вказаних вимог справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Додаткові постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 скасовано повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №922/1832/19 виправлено допущену у вступній та резолютивній частині постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 922/1832/19 технічну описку замість: "Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про:

- визнання недійсним договору оренди землі від 27.04.2016, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Павловською Іриною Костянтинівною ;

- визнання недійсним договору суборенди землі від 23.03.2017, який укладений між Павловською Іриною Костянтинівною та Сільськогосподарським фермерським господарством "Вертіївка";

- зобов`язання Павловську Ірину Костянтинівну повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 75,1487 га, кадастровий номер 6320887500:02:001:0759, скасувати.

У частині вказаних вимог справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.".

Правильним постановлено вважати: "Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про:".

В решті резолютивну частину постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2023 залишено в редакції цієї постанови суду касаційної інстанції.

Системою автоматизованого розподілу справ між суддями у відповідності до протоколу від 27.03.2023 для розгляду справи №922/1832/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №922/1832/19, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області (вх.№590 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі №922/1832/19; призначено справу до розгляду на "11" травня 2023 р. о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; роз`яснено учасникам справи про їх право подати до суду апеляційної інстанції пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.02.2023 у справі №922/1832/19, в письмовій формі до 11.04.2023; визнано явку представників учасників даного судового провадження у судове засідання необов`язковою. Неявка представників учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

07.04.2023 до Східного апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшли додаткові пояснення, в яких останнє, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у цій справі, зазначає про пропуск прокурором строку позовної давності. Також Головне управління Держгеокадастру у Харківській області просило здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності свого представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі №922/1832/19 клопотання Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка" про участь його представника, адвоката Надьона Руслана Анатолійовича, у судовому засіданні, призначеному на 11.05.2023 о 10год 00хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено; проведення судового засідання, призначеного на 11.05.2023 о 10год 00 хв, в режимі відеоконференції встановлено здійснити за участю адвоката Надьон Руслана Анатолійовича.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі №922/1832/19 клопотання 1-го відповідача про участь його представника, адвоката Надьон Олени В`ячеславівни, у судовому засіданні, призначеному на 11.05.2023 о 10год 00хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено; проведення судового засідання, призначеного на 11.05.2023 о 10год 00 хв, в режимі відеоконференції встановлено здійснити за участю адвоката Надьон Олени В`ячеславівни, відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі №922/1832/19 оголошено перерву у судовому засіданні до "29" травня 2023 р. об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132; доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті; проведення судового засідання, призначеного на 11.05.2023 о 10год 00 хв, в режимі відеоконференції встановлено здійснити за участю адвоката Надьон Руслана Анатолійовича, відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua); проведення судового засідання, призначеного на 11.05.2023 о 10год 00 хв, в режимі відеоконференції встановлено здійснити за участю адвоката Надьон Олени В`ячеславівни, відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

23.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення щодо окремих питань, які виникли у судовому засіданні. Зокрема, прокурор зазначав про те, що матеріалами справи доведено факт порушення Павловською І.К. порядку отримання в користування земельною ділянкою, неврахування Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області факту отримання відповідачем-1 інших земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а також дотримання органом прокуратури встановленого строку звернення із позовом у межах позовної давності.

26.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду від Головного управління держгеокадастру у Харківській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2022 у справі №922/1832/19 в оскаржуваних частинах скасувати та прийняти в цих частинах нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора в цих частинах.

Представники першого та третього відповідача заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили відмовити у їх задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2022 у справі №922/1832/19 в оскаржуваних частинах - залишити без змін.

Також перший відповідач просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Богодухівську міську раду Харківської області, посилаючись на те, що судове рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки територіальної громади.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать відомості картки обліку вихідної кореспонденції, інформація про доставку документа в кабінет «Електронного Суду», а також повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У вирішенні питання щодо наявності у особи юридичного інтересу у спорі суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Розглянувши клопотання першого відповідача щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, судова колегія, враховуючи предмет спору, яким, зокрема, є встановлення факту наявності або відсутності підстав для визнання недійсними договору оренди та суборенди земельної ділянки державної форми власності, стороною яких не є Богодухівська міська рада, дійшла висновку про відмову у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.03.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області було видано наказ № 1432-СТ "Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельних ділянок", відповідно до якого надано Павловській Ірині Костянтинівні в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 20 років, земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів на території Сазоно-Баланівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, загальною площею 75,1487 га, у тому числі ріллі 75,1487 га (кадастровий номер 6320887500:02:001:0759) зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.05.2016 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 921522763208).

27.04.2016 між Павловською Іриною Костянтинівною (орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (орендодавець), на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1432-СГ від 01.03.2016, був укладений договір оренди землі, відповідно до умов пункту 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Сазоно-Баланівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

За умовами наведеного договору:

- в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 6320887500:02:001:0759, площею 75,1487 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (ріллі) (п.2 договору);

- договір укладено на 20 років. Після закінчення строку договору орендар має право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору);

- земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (п.14 договору).

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 14.05.2016 зареєстроване право оренди спірної земельної ділянки за Павловською Іриною Костянтинівною .

26.08.2016 було зареєстровано Фермерське господарство "Вертіївка".

23.03.2017 між відповідачем-1 та відповідачем-3 був укладений договір суборенди землі та цього ж дня державний реєстратор прийняв рішення про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку за відповідачем-3, що підтверджується відомостями Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Для здійснення підприємницької діяльності та введення фермерського господарства на підставі розпоряджень голови Богодухівської районної державної адміністрації у користування Павловській І.К. вже виділялись земельні ділянки за рахунок земель державної власності, що підтверджується договорами оренди від 11.10.2012 укладеними між Павловською Іриною Костянтинівною та заступником голови Богодухівської районної державної адміністрації.

Договори оренди землі державної власності сільськогосподарського призначення укладені строком на 25 років, згідно яких Павловській І.К. надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки:

- загальною площею 2,2 га, розташована за межами населених пунктів Сухининської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастрових номер 6320888100:02:001:0242,

- загальною площею 1,4 га, розташована за межами населених пунктів Червононивської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастрових номер: 6320888800:02:001:0243,

- загальною площею 17,5 га, розташована за межами населених пунктів Червононивської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастрових номер: 6320888800:02:001:0178,

- загальною площею 28,7060 га, розташована за межами населених пунктів Червононивської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастрових номер: 6320888800:01:001:0278,

- загальною площею 17,1 га, розташована за межами населених пунктів Червононивської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастрових номер: 6320888800:01:001:0175,

- загальною площею 11,8 га, розташована за межами населених пунктів Червононивської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастрових номер: 6320888800:01:001:0176.

За таких обставин прокурор вказує, що вищевказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області виданий з порушенням Конституції, законів України, без врахування обставин, які мали значення для прийняття наказів, а тому є недійсними з моменту їх прийняття разом з відповідними договорами. Враховуючи, що наказ Головного управління Держгеокадастру визнається незаконним, договір оренди землі від 27.04.2016, укладений на підставі наказу також має бути визнаний недійсним. Визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області про передачу Павловській І.К. у користування (оренду) державної землі, визнання недійсними договорів оренди між ними на об`єкт нерухомого майна припиняє правомочності ФГ "Вертіївка" щодо користування земельними ділянками на підставі договорів суборенди, дає підстави для скасування державної реєстрації договорів суборенди між ФГ "Вертіївка" та Павловською І.К .

Також прокурор зазначає, що Павловська І.К. фактично отримала від Управління землю не для створення нового фермерського господарства, а для існування наявної юридичної особи, тобто іншої підприємницької діяльності, оскільки вона є суб`єктом підприємницької діяльності, а земельні ділянки отримала на поза конкурсній основі, в абсолютно необґрунтованих розмірах. Дана обставина додатково вказує на те, що земельні ділянки від держави Павловська І.К. отримала для здійснення сільськогосподарського виробництва вже існуючого підприємства.

Наведене стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до господарського суду.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №922/1832/19 постанову суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 27.04.2016, визнання недійсним договору суборенди землі від 23.03.2017, зобов`язання відповідача-1 повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення скасовано, а справа у цій частині - передана на новий розгляд до апеляційного суду.

За висновками та вказівками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.02.2023 у справі №922/1832/19:

- позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність наказів ГУ Держгеокадастру без заявлення вимог про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення, за умови їх невідповідності закону, не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога не підлягає задоволенню;

- позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав оренди та суборенди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а;

- суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про початок перебігу позовної давності виходив із того, що початок такого перебігу має обраховуватися з моменту прийняття оскаржуваного наказу 01.03.2016, однак такий висновок суду є незаконним; для правильного вирішення спору у даній справі належить встановити початок перебігу позовної давності;

- під час нового розгляду апеляційному суду належить врахувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, до якої зупинялося провадження у справі, що переглядається.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням висновків та вказівок суду касаційної інстанції, судова колегія зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 27.04.2016, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Павловською Іриною Костянтинівною ; визнання недійсним договору суборенди землі від 23.03.2017, який укладений між Павловською Іриною Костянтинівною та Сільськогосподарським фермерським господарством «Вертіївка»; зобов`язання Павловську Ірину Костянтинівну повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 75,1487 га, кадастровий номер 6320887500:02:001:0759.

За змістом статті 22 ЗК України (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України «Про фермерське господарство», який є спеціальним нормативно-правовим актом.

За змістом частини 1 статті 5, частини 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (частини друга, четверта статті 7 Закону № 973-IV).

Таким чином, спеціальний Закон № 973-IV визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV).

Отже, при вирішенні спору про правомірність надання та використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок, визначений статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального щодо до статті 123 ЗК України.

За змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19.

Також з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону № 973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі №6-248цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц та у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №314/3881/15-ц, від 25.09.2019 у справі № 397/30/17, від 29.01.2020 у справі №927/83/19 та від 25.03.2020 у справі №357/2418/15-ц.

У випадку отримання земельної ділянки та створення фермерського господарства, як це передбачено законодавством, наступні земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності можуть бути отримані у користування виключно у порядку, передбаченому статтею 134 Земельного кодексу України, що підтверджується усталеною практикою суду касаційної інстанції, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц, постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №314/3881/15-ц, від 25.09.2019 у справі №397/30/17 та від 30.06.2021 у справі №917/1134/19.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розглядаючи заяву Павловської І.К. про надання їй в оренду вищезазначеної земельної ділянки, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не провело належної перевірки та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельній ділянці, про що свідчить факт повторного звернення для отримання земельної ділянки у спрощеному порядку, з метою обходу обов`язкової процедури - земельних торгів.

Павловська І.К. не мала правомірних (справедливих) сподівань на отримання землі в оренду поза конкурсом, адже останній вже надавались в оренду (поза конкурсом) земельні ділянки саме для ведення фермерського господарства.

У даному випадку відповідачами не спростовано доводів прокурора про отримання у користування інших земельних ділянок с/г призначення державної форми власності за спрощеною процедурою, а також не доведено того, що саме спірна земельна ділянка отримана Павловською І.К. у спрощеному порядку першою, тому враховуючи положення чинного законодавства та правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, слід дійти висновку, що спірна земельна надана згідно з оспорюваним наказом першому відповідачеві поза процедурою земельних торгів, отже з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановлений законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За змістом частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи наведене, оскільки спірна земельна ділянка передана Павловській І.К. із порушенням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", вказане є підставою для визнання спірних договорів оренди та суборенди недійсними та її повернення у державну власність.

Як встановлено вище, в матеріалах справи наявне клопотання представника першого відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності (т.3 а.с.10-15).

Щодо наведеного клопотання суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), яка в силу приписів статті 257 цього Кодексу встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому і в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жоден орган.

Відповідно до частини 5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причини пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин (такий висновок сформульовано в пункті 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №904/3405/19).

Прокурор зазначав про те, що про порушення вимог земельного законодавства при наданні земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства відповідачу-1 йому органам прокуратури стало відомо після отримання інформації, яка викладена у листі Богодухівського відділу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 25.09.2018 № 518/104-18, тому початок перебігу строку позовної давності слід обраховувати від цієї дати як з моменту, з якого органи прокуратури дізнались про порушення земельного законодавства.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за діяльність її органів, прийняття нормативно-правових актів не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі № 914/1708/17, від 22.05.2018 у справі № 922/1084/17 та від 19.11.2019 у справі №910/16827/17.

При цьому, прокурор приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

У постанові від 27.08.2020 у справі №922/1948/19 Верховний Суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що держава в особі відповідного органу дізналася про наявні обставини саме з моменту прийняття оскаржуваного наказу, відхиливши доводи прокурора щодо його обізнаності про спірні обставини лише з моменту отримання інформації від ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Як зазначено вище, оскаржуваний наказ ГУ Дергеокадастру у Харківській області прийнятий 01.03.2016, державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки Павловською Іриною Костянтинівною здійснено 14.05.2016, натомість прокурор звернувся з позовною заявою 10.06.2019.

Так, як встановлено вище, у відповідності до відомостей інформаційної довідки, яка надана прокурором разом з позовною заявою, міститься інформація про реєстрацію 14.05.2016 за першим відповідачем права оренди щодо спірної земельної ділянки на підставі спірного договору оренди.

У відповідності до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини 1 статті 12 наведеного закону Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Згідно з частинами 1, 3 статті 32 цього Закону інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом. Для посадових осіб, зокрема органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом.

Оскільки прокурором пред`явлено позов в інтересах держави у зв`язку із вчиненням порушення тим органом, на який покладено владні повноваження в цій сфері, момент початку перебігу позовної давності повинен відліковуватися з моменту коли про порушення прав або про особу, яка їх порушила, дізналася або мала можливість дізнатися держава в особі відповідного органу державної влади, тобто з моменту реєстрації за Павловською Іриною Костянтинівною права оренди земельної ділянки як офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

Вказаний висновок також відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 15.09.2020 у справі № 922/597/19.

Наведене свідчить про те, що орган прокуратури, починаючи з моменту реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку, не був позбавлений законодавчо визначеної та технічної можливості здійснити перевірку про зареєстровані речові права на вказану спірну земельну ділянку ще у 2016 році (з дати реєстрації права оренди), шляхом безпосереднього доступу до Інформації про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка є відкритою та загальнодоступною.

Дані факти, разом з іншими обставинами, вказують на суб`єктивне та неправильне визначення прокурором дати, з якої почав перебіг строк позовної давності щодо заявлених ним позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Отже, прокуратура не позбавлена права звернення до органів державної влади задля отримання інформації та копій необхідних документів у разі не здійснення органом державної влади своїх повноважень щодо захисту законних інтересів держави.

Будь-яких доказів ухилення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від надання необхідної інформації прокурору матеріали справи не містять.

За таких обставин, посилання прокурора на те, що він довідався про наявність порушень земельного законодавства при передачі земельної ділянки в оренду відповідачу-1 лише після отримання листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області №518/104-18 від 25.09.2018 не визнаються також судовою колегією як поважна причина пропуску ним позовної давності.

Враховуючи наведене у сукупності та зважаючи на те, що матеріалами справи доведено факт наявності порушень Павловською Іриною Костянтинівною та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області порядку отримання та передачі у користування земельної ділянки державної форми власності, а також встановлення факту обґрунтованості доводів заяви першого відповідача щодо пропуску прокурором встановленого законом строку позовної давності, відсутності поважності причин їх пропуску, судова колегія дійшла висновку про те, що у задоволенні позовних вимог заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області слід відмовити у повному обсязі, у зв`язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі №922/1832/19 в частині визнання недійсним договору оренди землі від 27.04.2016, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Павловською Іриною Костянтинівною ; визнання недійсним договору суборенди землі від 23.03.2017, який укладений між Павловською Іриною Костянтинівною та Сільськогосподарським фермерським господарством «Вертіївка»; зобов`язання Павловську Ірину Костянтинівну повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 75,1487 га, кадастровий номер 6320887500:02:001:0759 слід скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, п.2, ч.1 ст.275, ч.4 статті 277, ст. ст. 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх.№590 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі №922/1832/19 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі №922/1832/19 в частинах:

- про визнання недійсним договору оренди землі від 27.04.2016, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Павловською Іриною Костянтинівною ;

- про визнання недійсним договору суборенди землі від 23.03.2017, який укладений між Павловською Іриною Костянтинівною та Сільськогосподарським фермерським господарством «Вертіївка»;

- про зобов`язання Павловську Ірину Костянтинівну повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 75,1487 га, кадастровий номер 6320887500:02:001:0759:

скасувати.

Ухвалити в цих частинах нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог:

- про визнання недійсним договору оренди землі від 27.04.2016, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Павловською Іриною Костянтинівною ;

- про визнання недійсним договору суборенди землі від 23.03.2017, який укладений між Павловською Іриною Костянтинівною та Сільськогосподарським фермерським господарством «Вертіївка»;

- про зобов`язання Павловську Ірину Костянтинівну повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 75,1487 га, кадастровий номер 6320887500:02:001:0759.

Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

« У задоволенні позовних вимог заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області відмовити у повному обсязі».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження до Верховного Суду встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.06.2023

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Склярук