ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" травня 2023 р. Cправа № 910/13332/22
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Зеленюк О.В.,
представників:
позивача - Бешлея І.В.,
відповідача - Карманнікова М.О.,
у відсутності третіх осіб,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Жмеринський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України (вул. Визволення, 20, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) та Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренко Андрій Володимирович (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)
про визнання недійсним права власності, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання недійсним свідоцтва про право власності,
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції у Вінницькій області до Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" про визнання недійсним права власності, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання недійсним свідоцтва про право власності, передана за підсудністю Господарським судом м. Києва на підставі ухвали від 07.12.2022.
Ухвалою суду від 13.03.2023, з урахуванням виправлених недоліків позовної заяви, за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/13332/22 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 06.04.2023.
Під час підготовчого провадження відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с. 63-73, т. 1). Поряд з цим протокольною ухвалою від 06.04.2023 в порядку ст. 50 ГПК України до участі у справі залучено Жмеринський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України та Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренка Андрія Володимировича як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Виконавши завдання підготовчого провадження та вчинивши необхідні дії на цій стадії судового провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 25.05.2023, про що постановлено відповідну ухвалу від 11.05.2023 у протокольній формі.
На визначений час у судове засідання 25.05.2023 з`явилися представники позивача та відповідача. Повідомлені належним чином ухвалою суду від 16.05.2023 треті особи правом участі у судовому засіданні не скористалися.
Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача щодо позову заперечив, посилаючись на викладене у відзиві на позовну заяву.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на балансі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебуває об`єкт - нежитлова адміністративна будівля розташована за адресою: м. Жмеринка, вул. Визволення, 20, загальною площею 147, 9 м2, який водночас є приватною власністю іншої юридичної особи - відповідача, всупереч тому, що зазначений об`єкт нерухомості передано ГУНП на підставі спільного наказу МВС України та НПУ від 19.02.2018 № 102/240 та актів приймання-передачі від 21.03.2018, затверджених заступником Голови НПУ та відображено по бухгалтерському обліку ГУНП від 11.06.2018.
Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно зареєстровано за собою право власності на весь адміністративний будинок, літ. А, розташований за адресою: м. Жмеринка, вул. Визволення, 20, загальною площею 147,9 м2, тим самим оспорено право власності позивача на частину вказаної нежитлової будівлі.
Відтак, Головне управління Національної поліції у Вінницькій області звернулося із позовною заявою до суду з метою захисту свого порушеного права та забезпечення права користування спірною частиною адміністративного приміщення (нерухомим майном), яке, на його переконання, незаконно зареєстровано за відповідачем.
Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що докази наявності у позивача права власності на спірне майно відсутні. Посилання позивача на те, що спірне майно перебуває у нього на балансі не може бути прийняте до уваги судом, оскільки баланс не є ані формою власності, ані підтвердженням наявності чи відсутності власності, оскільки баланс - це лише форма бухгалтерського обліку.
За таких обставин в межах спірних правовідносин право чи законний інтерес позивача не підтверджений і не доведений, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
За результатами проведеного позапланового внутрішнього аудиту оцінки діяльності Головного управління Національної поліції в Вінницькій області за період з 01.07.2020 по 31.03.2022 складено аудиторський звіт №8 від 15.07.2022.
У такому звіті зазначено, що "відповідно до наданої УЛМТЗ ГУНП інформації, станом на 31.03.2022 в користуванні (на балансі ГУНП) перебувають 282 одиниці будівель і споруд об`єктів нерухомого майна, з яких 279 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно документи на 3 об`єкти не оформлені, а саме: - адміністративне приміщення за адресом с.м.т. Брацлав, вул. Шевченка, 19-а загальною площею 571,4 м2 первісною вартістю 22 820,0 грн (залишкова - 6 085,33 грн); - адміністративне приміщення за адресом м. Жмеринка, вул. Визволення, 20 загальною площею 147,9 м2 первісною вартістю 63 154,32 грн (залишкова - 1 238,32 грн) та нежитлова будівля (нежитлова двоповерхова будівля, гаражі, котельня) за адресом м. Немирів, вул. Горького, 8 загальною площею 1519,7 м2 первісною вартістю 237 666,0 грн (залишкова - 70 763,75 грн).
Дослідженням встановлено, що нежитлову будівлю розташовану за адресом м. Немирів, вул. Горького, 8 загальною площею 147,9 м2 та адміністративну будівлю за адресом м. Жмеринка, вул. Визволення, 20 загальною площею 147,9 м2, передано ГУНП на підставі спільного наказу МВС України на НПУ від 19.02.2018 №102/240 та актів приймання та передачі від 21.03.2018, затверджених заступником Голови НПУ та відображено по бухгалтерському обліку ГУНП 11.06.2018 року."
Відповідно до спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України №102/240 від 19.02.2018 передано зі сфери управління Міністерства внутрішніх справ України з балансу УДАІ УМВС України у Вінницькій області до сфери управління Національної поліції України в оперативне управління (на баланс) Головного управління Національної поліції у Вінницькій області об`єкти нерухомого майна, зокрема, адміністративну будівлю, літ. А (інв. №10310008), яка розташована на вул. Визволення, 20, м. Жмеринка.
Згідно із актом приймання передачі, затвердженого заступником Голови Національної поліції України - начальником Департаменту кадрового забезпечення генералом поліції третього рангу І.В.Клименко 21.03.2018, комісія установила, що до складу нерухомого майна, що передається (за адресою: вул. Визволення, 20, м. Жмеринка, Вінницька область), належить адміністративна будівля, літ. А (інвентарний номер - 10310008). Балансоутримувач: УДАІ УМВС України у Вінницькій області, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24, ідентифікаційний код - 24523547.
Загальні відомості:
рік введення в експлуатацію - 1992;
загальна площа будівель та споруд - 147,9 кв.м.
Вартість основних фондів:
відновна вартість - 61916,00 гривень;
залишкова вартість - 0,00 гривень.
При зверненні до Державного реєстратора для оформлення права власності на нежитлову будівлю за адресою м. Жмеринка, вул. Визволення, 20 позивач отримав відмову з підстав зареєстрованого права власності на відповідне майно за іншою особою (а.с. 14, т. 1).
Так, за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 22-25, т. 1) 03.08.2018 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 906,4 кв.м. за адресою: Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Визволення, буд. 20 за Громадською організацією "Товариство сприяння обороні України" (ТСО України), код ЄДРПОУ 00014611.
Підстава для державної реєстрації (розмір частки 23/50) - свідоцтво про право власності (Архівна копія), серія та номер: б/н, виданий 13.04.2000, видавник: Виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42553067 від 15.08.2018, Федоренко Андрій Володимирович, Виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області (спірне свідоцтво та рішення про державну реєстрацію).
Підстава для державної реєстрації (розмір частки 27/50) - свідоцтво про право власності, серія та номер: №369, виданий 05.08.2009, видавник: Виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області.
До складових частин об`єкта нерухомого майна належить: учбовий корпус, "А"; прибудова, "а"; ганок, ганок, адміністративна будівля, "Б"; гараж, "В", прибудова, "е", гараж, "И", естакада, "З"; вбиральня, "Д"; навіс, "К"; ворота, "№1", "№5"; огорожа, "№2", "№3", "№6"; хвіртка, "№4".
Поряд з цим 15.08.2018 на нежитлові будівлі площею 906,4 кв.м. зареєстровано право господарського відання за Жмеринським районним спортивно-технічним клубом Товариства сприяння обороні України, код ЄДРПОУ 02719327.
Комунальне підприємство "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" (КП "ВООБТІ") на відповідний запит Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (лист вих. №839/1/01.5/23 від 24.08.2022) надало таку інформацію:
- згідно облікових даних архівосховища підприємства в листопаді 2011 року КП "ВООБТІ" сформована інвентаризаційна справа №120 (1125) на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: вулиця Визволення, №(20) 18 у місті Жмеринка, Вінницької області;
- згідно матеріалів інвентаризаційної (реєстраційної) справи №(120) 1125 станом на 31.12.2012 року: право власності на 27/50 часток зазначеного вище об`єкта нерухомого майна зареєстровано КП "ВООБТІ" за Товариством сприяння оборони України на праві оперативного управління Жмеринського районного спортивно-технічного клубу; реєстрація права власності на 23/50 частки КП "ВООБТІ" не проводилась.
З 01.01.2013 року функції з державної реєстрації прав власності на нерухоме майно покладені на органи державної реєстрації прав Міністерства юстиції України.
Станом на 02.06.2014 року (дата останньої технічної інвентаризації) до складу об`єкта нерухомого майна, розташованого по вулиці Визволення за №20 (18) у місті Жмеринка, Вінницької області, входили:
- учбовий корпус літ. "А" з прибудовою літ. "а" та терасою літ "а1", загальною площею 396,8 кв.м. (в тому числі приміщення №1-147,5 кв.м.; приміщення №2-249,3 кв.м.);
- адміністративна будівля літ. "Б", загальною площею 59,4 кв.м.;
- гараж літ. "В", загальною площею 99,9 кв.м.;
- майстерня літ "Г", загальною площею 91,8 кв.м.;
- гараж літ. "И", загальною площею 121,1 кв.м.;
- гараж літ. "Е" з прибудовою літ. "е", загальною площею 149,0 кв.м.;
- вбиральні літ. "Д", "К";
- естакада літ. "З";
- ворота №1.
Замовником технічної інвентаризації, проведеної КП "ВООБТІ" 02 червня 2014 року було Управління ДАІ ГУМВС України у Вінницькій області.
На запит Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ПП "Жмеринське міськрайонне бюро технічної інвентаризації" надано інформаційну довідку (вих. №280 від 03.10.2022), за змістом якої повідомлено, що об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Визволення, 20 станом на 12.06.2018 рік (дата останньої проведеної поточної технічної інвентаризації) складається з учбового корпусу літ "А", прибудови літ. "а", адміністративної будівлі літ. "Б", гаража літ. "В", майстерні літ "Г", естакади літ. "З", що становлять 27/50 частки комплексу нежитлових будівель. Право власності на 27/50 частки будівель зареєстровано КП "ВООБТІ" від 19.08.2009 року, реєстровий №3 в реєстровій книзі 52 згідно свідоцтва про право власності №369 виданого виконавчим комітетом Жмеринської міської ради 05.08.2009 року на підставі рішення Жмеринської міської ради від 18.06.2009 №146, за Товариством сприяння обороні України на праві оперативного управління Жмеринського районного спортивно-технічного клубу. Інформація про реєстрацію 23/50 частки майнового комплексу нежитлових будівель- відсутня.
Також матеріали справи містять лист Регіонального відділення фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях вих. №10-5/1902 від 12.09.2022, відповідно до якого за даними, які надані Національною поліцією України, в Реєстрі обліковується нерухоме державне майно, зокрема будівля ВРЕР (ДАІ) (загальна площа 147,9 кв.м.) за місцезнаходженням: Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Визволення, 20, яке перебуває на балансі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (код за ЄДРПОУ: 40108672, суб`єкт управління - Національна поліція України).
Не погоджуючись з правомірністю зареєстрованого права власності за відповідачем, позивач звернувся із відповідним позовом до суду про:
- визнання недійсним права власності на адміністративну будівлю літ. А за адресою: м. Жмеринка, вул. Визволення, 20, загальною площею 147,9 м2 за Громадською організацією "Товариство сприяння обороні України";
- скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренка Андрія Володимировича про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 15 серпня 2018 року з індексним номером 42553067 та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н від 13 квітня 2014 року, яке видане Виконавчим комітетом Жмеринської міської ради Вінницької області.
Так, представник позивача підтримав позовні вимоги, які первинно були зазначені у позовній заяві, про що зафіксовано у протоколі судового засідання 06.04.2023.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб усуває негативні наслідки порушення його прав.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Підтвердження в суді права власності або іншого речового права на майно, що складає предмет спору, здійснюється за допомогою спростування у суді установлених фактів або шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншому речовому праві.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Позивачем у позові про визнання права власності виступає особа, яка вже є власником (іншим титульним володільцем) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Відповідачем у позові про визнання права власності (права постійного користування) виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Отже, сторонами у справі є особи, правовий спір яких вирішується в суді, що мають юридичну заінтересованість у результаті справи, мають комплекс процесуальних прав і обов`язків, необхідних для захисту прав, свобод та інтересів.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У розумінні положень цієї норми саме власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тому позовна вимога про визнання права власності на майно не відповідає належному способу захисту права особи, яка право власності на це майно не набула.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, слід враховувати, що за змістом цієї норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Наведене узгоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у його постановах від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17, від 11.04.2019 у справі № 910/8880/18, від 12.01.2021 у справі №924/1103/19 та висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у її постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19).
В даному спірному випадку позивач не ставить питання про визнання за ним права власності на відповідне майно, а лише оспорює право відповідача на таке майно, позаяк однією із позовних вимог є визнання недійсним права власності на адміністративну будівлю літ. А за адресою: м. Жмеринка, вул. Визволення, 20, загальною площею 147,9 м2 за Громадською організацією "Товариство сприяння обороні України".
Поряд з цим за змістом позовної заяви як правову підставу, з поміж іншого, позивач вказує ст. 387 ЦК України, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
У позовах про витребування майна з підстав, передбачених статтею 387 Цивільного кодексу України, до предмета доказування входять: встановлення дійсного власника спірного майна, його правового статусу і встановлення підстав для його витребування у особи, яка володіє спірним майном, наявність саме спірного майна у незаконному володінні відповідача, відсутність правових підстав у відповідача для володіння спірним майном.
Водночас слід відмітити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19).
Так, ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).
Зокрема, висновок, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, сформульовано в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).
Тобто, позивач, вважаючи що є власником спірного майна та таке майно вибуло з його законного володіння, мав заявити позовну вимогу про витребування відповідного майна у відповідача.
Саме ж спростування права власності відповідача на спірне майно автоматично не встановлює такого права для позивача, що не відповідає принципу процесуальної економії, тому не може вважатися належним та ефективним способом захисту.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19).
Поряд з цим, зважаючи, що позивачем заявлено додаткові способи захисту в межах одного позову, з метою встановлення порушення прав позивача у спірних правовідносинах необхідним є встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем відповідного права на спірне майно, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами.
На підтвердження права власності Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на адміністративну будівлю літ. А за адресою: м. Жмеринка, вул. Визволення, 20, загальною площею 147,9 м2 позивачем надано акт приймання передачі, затверджений заступником Голови Національної поліції України - начальником Департаменту кадрового забезпечення генералом поліції третього рангу І.В.Клименко 21.03.2018, відповідно до якого передано зі сфери управління Міністерства внутрішніх справ України з балансу УДАІ УМВС України у Вінницькій області до сфери управління Національної поліції України в оперативне управління (на баланс) Головного управління Національної поліції у Вінницькій області об`єкти нерухомого майна, зокрема, адміністративну будівлю, літ. А (інв. №10310008), яка розташована на вул. Визволення, 20, м. Жмеринка. Підставою для передачі майна є спільний наказ Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України №102/240 від 19.02.2018.
Однак, перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (позивача) не є ознакою його права власності. Баланс і власність це різні поняття. Баланс є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства.
У постанові КГС ВС від 10.06.2020 у справі № 906/585/19 підтримано висновок, що факт передачі нерухомого майна за актом приймання-передачі не є доказом наявності у сторони права власності на це майно, адже такий акт не виключає наявність у особи, яка його прийняла, іншого правового титулу щодо цього майна.
Поряд з цим жодних правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності позивача на спірне майно матеріали справи не містять.
Лист Регіонального відділення фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях вих. №10-5/1902 від 12.09.2022 лише підтверджує перебування спірного майна на балансі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, однак не свідчить про набуття позивачем такого майна на праві власності.
Суд також акцентує увагу, що згідно із актом приймання передачі, затвердженим заступником Голови Національної поліції України - начальником Департаменту кадрового забезпечення генералом поліції третього рангу І.В.Клименко 21.03.2018 позивачу передано на баланс адміністративну будівлю, літ. А, і саме на таку будівлю позивач просить визнати недійсним право власності відповідача.
Однак відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 22-25, т. 1) за відповідачем зареєстровано право власності під літерою "А" на учбовий корпус, адміністративна ж будівля числиться під літерою "Б".
Більше того, адміністративна будівля під літерою "А" взагалі не фігурує за даними технічної інвентаризації, що підтверджується інформацією як Комунального підприємства "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" (а.с. 18, т.1), так і ПП "Жмеринське міськрайонне бюро технічної інвентаризації" (а.с. 16, т.1), під літерою "А" числиться учбовий корпус.
Фактично існування адміністративної будівлі під літерою "А", загальна площа будівель та споруд - 147,9 кв.м., відображено лише в акті передачі такого майна позивачу від УДАІ УМВС України у Вінницькій області. Водночас з наявних матеріалів справи неможливо чітко стверджувати, що учбовий корпус під літерою "А" за даними технічної інвентаризації та адміністративна будівля під літерою "А" за актом приймання передачі позивачу є одним і тим же об`єктом.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оскільки матеріали справи не містять правовстановлюючих документів, інших доказів, які б свідчили про набуття Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області права власності на спірне майно, суд вважає недоведеним порушення прав позивача у спірних правовідносинах, що виключає задоволення позовних вимог.
Отже, виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 5368 грн покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 5368 грн залишити за позивачем.
3. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - vpz@vn.npu.gov.ua, відповідача - cekretar@tsou.org.ua; ІНФОРМАЦІЯ_1.
Повне рішення складено 05 червня 2023 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ГУ Національної поліції у Вінницькій області - вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050;
3 - ГО "Товариство сприяння обороні України" - проспект Перемоги, 52/22, м. Київ, 03057;
4 - Жмеринському районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України - вул. Визволення, 20, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100;
5 - Державному реєстратору прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренку Андрію Володимировичу - вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2023 |
Оприлюднено | 07.06.2023 |
Номер документу | 111308759 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо визнання права власності |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Тварковський А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні