Рішення

від 11.05.2023 по справі 911/1708/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1708/18 (911/450/22)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Стрикун Д.В. розглянувши у підготовчому засіданні

спільну заяву 1) ліквідатора Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» Загороднього Олексія Михайловича, м.Чернігів

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур», м. Київ

3) Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, м. Київ

до Вчорайшенської сільської ради, с. Вчорайше Бердичівського району Житомирської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30

про визнання недійсним рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою

у межах справи №911/1708/18

про банкрутство Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» (08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Щаслива, буд. 6, кв. 14, ідентифікаційний код 31826023)

У засіданні суду беруть участь:

представник третьої особи ОСОБА_6 : Лівак А.П. (посвідчення адвоката №8914/10 від 13.03.2020; ордер серія АА №1238712 від 22.09.2022);

інші учасники справи не з`явились.

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 09.02.2022 засобами поштового зв`язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулись ліквідатор Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» (далі - СФГ «Аграрник», банкрут) Загородній Олексій Михайлович (далі - Загородній О.М. , ліквідатор), Товариство з обмеженою відповідальністю «Шакур» (далі - ТОВ «Шакур») та Фізична особа підприємець Волкодав Дмитро Едуардович (далі - позивачі) із спільною заявою б/н від 08.02.2022 (вх. №445/22 від 11.02.2022) до Вчорайшенської сільської ради (далі - Вчорайшенська сільрада, відповідач), в якій просять суд:

1) визнати недійсним рішення Вчорайшенської сільради 24 сесії VII скликання від 23.07.2020 про припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із смертю ОСОБА_32 на земельну ділянку площею 46,9710га для ведення селянського (фермерського) господарства із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144, що знаходиться на території Бистриївського старостинського округу Вчорайшенської сільради, яка належала йому на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ 05-02 №000106 від 05.09.2001 та постійним користувачем якої з 06.01.2002 дня його створення (реєстрації) стало СФГ «Аграрник»;

2) визнати за СФГ «Аграрник» з дня (06.01.2002) створення (реєстрації) право постійного користування земельною ділянкою площею 46,9710га для ведення селянського (фермерського) господарства із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144, що знаходиться на території Бистриївського старостинського округу Вчорайшенської сільради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ 05-02 №000106 від 05.09.2001 виданого засновнику та одночасно голові господарства ОСОБА_33 , яка перебувала у державній власності та перейшла у комунальну власність відповідача;

3) відновити у Державному земельному кадастрі за СФГ «Аграрник» державну реєстрацію земельної ділянки площею 46,9710га для ведення селянського (фермерського) господарства із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144, що знаходиться на території Бистриївського старостинського округу Вчорайшенської сільради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ 05-02 №000106 від 05.09.2001 виданого засновнику та одночасно голові господарства ОСОБА_33 ;

4) вилучити в кадастровій карті із шару «Архівний» земельну ділянку площею 46,9710га для ведення селянського (фермерського) господарства із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144, що знаходиться на території Бистриївського старостинського округу Вчорайшенської сільради та відобразити у шарі «Кадастровий поділ». Крім того, позивачі просять покласти на відповідача судові витрати, які були понесені ТОВ «Шакур» при оплаті судового збору.

Свої вимоги обґрунтовують ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», ст.ст. 12, 120, 140, 152, 155 Земельного кодексу України (далі -ЗК України), п. 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 та зазначають, що:

з 06.01.2002 СФГ «Аграрник» є постійним користувачем спірної земельної ділянки на підставі рішення Ружинської районної ради від 05.09.2001 та державного акта на право постійного користування землею виданого гр. ОСОБА_33 (далі - ОСОБА_34 ) як засновнику та одночасно голові господарства; у зв`язку із смертю ОСОБА_35 рішенням Вчорайшенської сільради припинено право постійного користування СФГ «Аграрник» відповідною земельною ділянкою чим порушено права банкрута; смерть засновника не припиняє право постійного користування земельною ділянкою та залишається за господарством до його припинення у порядку чинного законодавства; для ефективності захисту недостатньо лише застосування такого способу захисту як визнання недійним рішення сільської ради та визнання права постійного користування земельною ділянкою, а тому враховуючи те, що вказана земельна ділянка перенесена в Публічний кадастровій карті України до архівного шару, то необхідно застосувати наслідки визнання недійсним рішення сільської ради та, у порядку п.4 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, потрібно відновити становище, яке існувало до порушення шляхом відновлення в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію даної земельної ділянки, у тому числі й вилучення на кадастровій карті із шару «Архівний» та відображення у шарі «Кадастровий поділ».

1.2. Відповідач скористався наданим йому правом ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та засобами поштового зв`язку 19.04.2022 надіслав суду відзив на спільну заяву від 18.04.2022 №367 (вх.4446/22 від 26.04.2022) в якому просить у задоволені заяви відмовити повністю. Із посиланням на ст.ст.12, 19 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст.27, 92, 153, п. 6 Перехідних положень ЗК України, ст. 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначає, що: належним та достатнім доказом набуття СФГ «Аграрник» права постійного користування спірною земельною ділянкою мали б бути акт приймання-передачі права постійного користування земельною ділянкою від ОСОБА_35 до СФГ «Аграрник», а також документи, які підтверджують обліковування права постійного користування земельною ділянкою на балансі СФГ «Аграрник»; банкрутом не було реалізовано в належний спосіб правомочності володіння титулом постійного користування земельною ділянкою шляхом взяття на баланс такого права; відсутній державний акт у СФГ «Аграрник» на право постійного користування земельною ділянкою, який міг би підтвердити перехід відповідного права від ОСОБА_35 до СФГ «Аграрник»; маючи в розпорядженні тривалий проміжок часу землекористувачем ОСОБА_36 не було вчинено жодних дій, спрямованих на виконання п.6 Перехідних положень ЗК України (переоформлення на право власності або право оренди), що свідчить про свідомий вибір такого способу поведінки, який в подальшому фактично позбавив можливості банкрута використовувати земельні ділянки після смерті його засновника; зареєстроване за фізичною особою ОСОБА_36 право постійного користування автоматично було припинено в зв`язку із смертю землекористувача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; спірна земельна ділянка знаходиться в архівному шарі в результаті її поділу на окремі земельні ділянки, які у подальшому були передані у приватну власність фізичним особам; про поділ спірної земельної ділянки були обізнані позивачі, зокрема, 23.11.2021; невірно обраний спосіб захисту права, якщо б воно існувало.

1.3. 04.10.2022 третьою особою ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ) засобами поштового зв`язку до суду надіслано письмові пояснення (вх.13925/22 від 06.10.2022).

1.3.1. Відповідно до ч. 4 ст. 168 ГПК України пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Так, ухвалою суду, якою було залучено до участі у справі відповідних третіх осіб, у тому числі ОСОБА_6 , від 18.08.2022, зокрема, установлено третім особам строк для подачі пояснення щодо спільної заяви до 05.09.2022 (включно).

Утім, 04.10.2022 третьою особою направлено до суду письмові пояснення засобами поштового зв`язку, про що свідчить поштова накладна АТ «Укрпошта» від 04.10.2022, тобто, поза межами строку встановленого ухвалою суду від 18.08.2022.

Водночас, ч.2 ст. 119 ГПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Проаналізувавши наявні матеріали справи та поведінку учасника справи суд зазначає наступне.

Так, із матеріалів справи вбачається, що після постановлення відповідної ухвали, остання не була надіслана в установленому ГПК України порядку у зв`язку із відсутністю фінансування (довідка від 26.08.2022, т.2 а.с.24).

Проте, 22.09.2022 до суду надійшла заява представника ОСОБА_6 про ознайомлення із матеріалами справи, з якими останній був ознайомлений 04.10.2022, що підтверджується його підписом на відповідній заяві. У той же день, відповідні пояснення були надіслані на адресу суду.

Ураховуючи зазначені обставини у своїй сукупності та положення ст.119 ГПК України, з метою дотримання рівності усіх учасників справи, суд вважає за можливе продовжити строк (з власної ініціативи) та взяти до уваги відповідні пояснення третьої особи.

1.3.2. Так, у своїх поясненнях ОСОБА_6 просила у задоволені заяви відмовити та зазначила, що: до ліквідаційної маси не може бути включено майно, яке безпосередньо не належить банкруту на праві власності або господарського відання; з моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, останній припиняє свою господарську діяльність; визнання недійсним оскаржуваного рішення не призведе до відновлення начебто порушеного права СФГ «Аграрник», оскільки останній не має ні можливості, ні права використовувати земельну ділянку на праві постійного користування; позивачами вибраний неефективний спосіб захисту начебто порушених прав в частині внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру; станом на сьогодні земельної ділянки не існує, оскільки її поділено на 31 частину та розподілено між фізичними особами; ліквідатором не заявлено вимоги про витребування земельних ділянок у їх власників.

1.4. Інших заяв по суті справи учасниками справи суду надано не було.

2. Процесуальні дії суду та результати вирішення заяв/клопотань учасників справи з процесуальних питань

2.1. У провадженні суду перебуває справа №911/1708/18 про банкрутство СФГ «Аграрник» на стадії судової процедури - ліквідація банкрута, яка введена постановою суду від 04.03.2019 та здійснюється арбітражним керуючим Загороднім О.М. (свідоцтво №1505 від 16.07.2013).

2.2. Ухвалою суду від 24.03.2022, у порядку ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, після усунення позивачами недоліків своєї заяви, визначених в ухвалі суду від 15.02.2022, зокрема: відповідну заяву прийнято до розгляду в межах справи №911/1708/18; відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.04.2022; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

На підставі ст.183 ГПК України та з урахуванням Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 (із змінами) підготовче засідання відкладено на 13.06.2022, про що постановлена ухвала від 26.04.2022.

Згідно із ст. 183 ГПК України підготовче засідання неодноразово відклалось та у ньому оголошувалась перерва (протоколи судових засідань від 13.06.2022, від 11.07.2022, від 01.08.2022). Чергове засідання призначено на 18.08.2022.

Ухвалою суду від 18.08.2022 залучені до участі у справі треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_37 ; відкладено підготовче засідання на 12.09.2022.

На підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання відклалось до 17.11.2022 до 10:00 год., про що зазначено у протоколі судового засідання від 12.09.2022.

17.11.2022 у зв`язку із масованим ракетним обстрілом міста Києва та оголошенням сигналу «повітряна тривога» з 08:00год. до 10:56год., вищевказане засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 24.11.2022 призначено підготовче засідання на 15.12.2022, яке було відкладено на 23.01.2023 (ухвала суду від 15.12.2022).

2.3. За результатами підготовчого засідання 23.01.2023 судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 27.02.2023.

На підставі ст. 216 ГПК України судове засідання відкладено на 23.03.2023 на 10:00 год., про що судом постановлено відповідну протокольну ухвалу від 27.02.2023.

23.03.2023 у зв`язку із масованим ракетним обстрілом міста Києва та оголошенням сигналу «повітряна тривога» з 09:07год. до 11:04год, вищевказане засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 28.03.2023 призначено судове засідання на 17.04.2023, в якому оголошено перерву до 11.05.2023 (протокол судового засідання від 17.04.2023).

2.4. У судове засідання учасники справи (окрім представника ОСОБА_6 ) не з`явилися, про час та місце засідання інформувався належним чином та своєчасно.

Водночас, від позивачів до суду надійшли клопотання, зокрема, від 24.02.2023 та від 04.04.2023 про розгляд справи без їх участі, які суд на підставі ст.42 ГПК України вважає за можливе задовольнити. Інші учасники відповідних заяв/клопотань до суду не заявляли, а тому ураховуючи те, що явка судом обов`язковою не визнавалась та те, що учать у судовому засіданні є правом учасників справи, а не їх обов`язком, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі останніх.

2.5. На підставі ст. 233 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

3.1. Рішенням Ружинської районної ради XV сесії XXIII скликання від 05.09.2001 надано гр. ОСОБА_38 земельну ділянку площею 46,9710га для ведення селянського (фермерського) господарства земель запасу Бистріївської сільської ради (далі - земельна ділянка). У п.3 рішення вказано, що після одержання державного акта на право постійного користування землею у 30-денний термін провести реєстрацію селянського (фермерського) господарства. (т. 1 а.с. 31).

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_38 видано Державний акт на право постійного користування землею від 27.09.2001 серія ЖТ 05-02№000106, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №106 (т.1 а.с.32-33).

3.2. Відповідно до п. 2.4 статуту СФГ «Аграрник», зареєстрованого Ружинською районною державною адміністрацією (розпорядження №29 від 25.01.2002, р/н НОМЕР_1 , далі - статут, т.1 а.с.15-22) засновником господарства є громадянин України ОСОБА_39 , який діє на підставі Державного акта на право постійного користування землею (державний акт серія ЖТ 05-02№000106 від 27.09.2001).

У п.5.1 зазначеного статуту визначено, що для реалізації мети та предмету своєї діяльності СФГ володіє та користується землею сільськогосподарського призначення, яка передається йому на умовах оренди та землею наданою СФГ в постійне користування або у приватну власність.

У разі ліквідації СФГ, у зв`язку з визнанням його банкрутом рішення щодо земельних ділянок, які є у власності СФГ, надані йому у постійне чи тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, приймається відповідно до ЗК України (п. 5.4 статуту).

Діяльність господарства припиняється у разі, зокрема: припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених ЗК України; визнання господарства неплатоспроможним - банкрутом (п. 12.1 статуту).

Аналогічні правила внутрішнього управління СФГ «Аграрник» містяться і в статуті останнього у редакції 2018 року, затвердженого протоколом загальних зборів засновників від 25.01.2018 №1 та нотаріально посвідченого 31.01.2018, зареєстровано в реєстрі за №81 (т.1 а.с.23-29).

3.3. Про наявне право постійного користування СФГ «Аграрник» земельною ділянкою, зазначеною у п. 3.1 цієї ухвали, згадується у листах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.12.2017, від 08.06.2018 та від 20.06.2018, (т.1 а.с.34-38). Аналогічна інформація щодо користувача земельної ділянки міститься і в листі Вчорайшенської сільради від 12.08.2019 (т.1 а.с.44).

Водночас, у листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 13.08.2019 зазначається, що земельна ділянка із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144 станом на 01.01.2016 обліковується за гр. ОСОБА_36 (т.1 а.с.42-43).

3.4. Із змісту листа Ружинського РВ державної реєстрації актів цивільного стану від 30.01.2020 №107/21.15- вбачається, що по відділу виявлено актовий запис про смерть №125 від 23.08.2019, складений відділом на ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 59).

3.5. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18.06.2019 №6-1766/14-19-СГ передано Вчорайшенській сільраді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2815,4794 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Вчорайшенської сільської об`єднаної територіальної громади Ружинського району Житомирської області, згідно з актом приймання-передачі, у тому числі земельну ділянку кадастровим номером 1825281200:04:000:0144 (т.1 а.с.47-56).

Із змісту Інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 04.02.2022, а саме спірної земельної ділянки вбачається, що: форма власності - комунальна; власники - Вчорайшенська сільрада (т.1 а.с.57-58).

3.6. Водночас, ухвалою суду від 20.08.2018 у справі №911/1708/18 порушено провадження у справі про банкрутство СФГ «Аграрник», а постановою суду від 04.03.2019 серед іншого: визнано СФГ «Аграрник» банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; призначено ліквідатором СФГ «Аграрник» арбітражного керуючого Загороднього О.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1505 видане 16.07.2013 Міністерством юстиції України), адреса: 14011, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 59-а, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

3.7. Рішенням Вчорайшенської сільради 24 сесії VII скликання від 23.07.2020 припинено право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності ОСОБА_35 на земельну ділянку площею 46,971 га, яка належала ОСОБА_38 на праві постійного користування відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ 05-02№000106 від 27.09.2001 та знаходиться на території Бистріївського старостиного округу Вчорайшенської сільради з кадастровим номером 1825281200:04:000:0144 у зв`язку зі смертю ОСОБА_35 (т.1 а.с.61).

Копія зазначеного рішення надіслана Вчорайшенською сільрадою ліквідатору на його запит від 07.06.2021 №02-31/124 (лист від 30.06.2021 №1258, т.1 а.с. 60).

3.8. Рішеннями Вчорайшенської сільради (т.2 а.с. 126-188):

24 сесії VII скликання від 23.07.2020 надані дозволи третім особам на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 1825281200:04:000:0144 та на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтованою площею 1,5000га;

26 сесії VII скликання від 19.10.2020 затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,5000га для ведення особистого селянського господарства та передано у приватну власність, а саме:

ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0163 (рішення №1528 та №1955);

ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0162 (рішення №1529 та №1954);

ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0161 (рішення №1555 та №1953);

ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0160 (рішення №1556 та №1952);

ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0159 (рішення №1530 та №1950);

ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0158 (рішення №1554 та №1949);

ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0157 (рішення №1553 та №1948);

ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0156 (рішення №1551 та №1951);

ОСОБА_9 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0155 (рішення №1535 та №1943);

ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0154 (рішення №1534 та №1942);

ОСОБА_11 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0153 (рішення №1533 та №1947);

ОСОБА_12 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0152 (рішення №1531 та №1946);

ОСОБА_13 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0151 (рішення №1550 та №1944);

ОСОБА_14 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0150 (рішення №1548 та №1936);

ОСОБА_15 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0149 (рішення №1558 та №1933);

ОСОБА_16 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0148 (рішення №1549 та №1945);

ОСОБА_17 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0178 (рішення №1532 та №1941);

ОСОБА_18 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0177 (рішення №1547 та №1940);

ОСОБА_19 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0176 (рішення №1557 та №1939);

ОСОБА_20 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0175 (рішення №1546 та №1938);

ОСОБА_21 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0174 (рішення №1545 та №1937);

ОСОБА_21 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0173 (рішення №1544 та №1935);

ОСОБА_22 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0172 (рішення №1543 та №1934);

ОСОБА_23 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0171 (рішення №1542 та №1932);

ОСОБА_24 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0170 (рішення №1552 та №1931);

ОСОБА_25 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0169 (рішення №1541 та №1930);

ОСОБА_26 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0168 (рішення №1540 та №1929);

ОСОБА_27 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0167 (рішення №1539 та №1928);

ОСОБА_28 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0166 (рішення №1538 та №1927);

ОСОБА_29 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0165 (рішення №1536 та №1926);

ОСОБА_40 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0179 (рішення №1537 та №1925).

Відповідні записи щодо наявного права власності у деяких зазначених осіб на новостворені земельні ділянки міститься у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 11.11.2020, 24.04.2023 (т.3 а.с.15-16, 258-269).

3.9. 23.11.2021 з листом №03-31/144 ліквідатор звернувся до Вчорайшенської сільради про надання копій відповідних проектів землеустрою (технічної документації із землеустрою) щодо відведення власникам - третім особам земельних ділянок із відповідними кадастровими номерами та, інформації щодо адрес проживання (реєстрації) зазначених власників земельних ділянок. Указаний лист отриманий сільрадою 29.11.2021, що підтверджується вхідним штампом останньої (т. 1 а.с. 191-193). Доказів реагування на цей запит учасниками справи суду надано не було.

4. Висновки суду із посилання норм права, які підлягають застосовуванню

4.1. Щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із смертю засновника СФГ

4.1.1. Як встановлено судом, на час прийняття рішення районною Радою народних депутатів про надання засновнику права постійного користування спірною земельною ділянкою діяв ЗК України від 18.12.1990 (у редакції 2000 року, далі - ЗК України від 18.12.1990) та передбачав таке регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою.

Так, постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку (ч.2 ст.7 ЗК України від 18.12.1990). Право постійного користування землею посвідчували державні акти. Їх видавали та реєстрували сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів (ч.1 ст. 23 ЗК України від 18.12.1990).

Громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, земельні ділянки передавалися у власність або надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди, включаючи присадибний наділ (ч.1 ст.50 ЗК України від 18.12.1990).

Як передбачалось ч. 1 ст.7 ЗК України від 18.12.1990 у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздив з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подавали до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписував голова створюваного селянського (фермерського) господарства (ч.1 ст.51 ЗК України від 18.12.1990).

4.1.2. На час заснування СФГ «Аграрник» відносини, пов`язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 № 2009-XII (далі - Закон №2009-ХІІ).

Так, ч.ч.1, 2, 4, 5 ст. 2 Закону №2009-ХІІ передбачалось, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляв голова господарства. На його ім`я видавався Державний акт на право приватної власності на землю або Державний акт на право постійного користування землею; з головою селянського (фермерського) господарства укладався договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, складалися інші документи відповідно до законодавства України.

Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягало у 30-денний строк державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку (ч.1 ст.9 Закону №2009-ХІІ).

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) й одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи, одержувало печатку з його найменуванням і адресою, відкривало розрахунковий та інші рахунки в установах банку, вступало у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнавалося державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону (ч.2 ст.9 Закону № 2009-XII).

Як зазначалось у п.2 ч.1 ст.29 Закону № 2009-XII діяльність селянського (фермерського) господарства припиняється у разі припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених ст.ст. 27 і 28 ЗК України.

Із змісту наведених приписів можна зробити висновок, що можливість реалізації права на створення селянського (фермерського) господарства була підпорядкована фактичному одержанню громадянином, зокрема, права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства. Наявність у засновника визначеного законом права на земельну ділянку була однією з умов державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи. Більше того, право користування земельною ділянкою мало припинятися з припиненням діяльності селянського (фермерського) господарства (п.3 ч.1 ст. 27 ЗК України від 18.12.1990), а припинення права користування земельною ділянкою мало наслідком припинення діяльності цього господарства (п.2 ч.1 ст. 29 Закону № 2009-XII).

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки інакше, ніж за її цільовим призначенням (п.1 ч.1 ст. 40 ЗК України від 18.12.1990), а також юридичні наслідки її використання не за цільовим призначенням (п.7 ч.1 ст.27, ч.2 ст.29, ч.1 ст.88 ЗК України від 18.12.1990), надана громадянину у встановленому порядку для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка за її правовим режимом була та є такою, яку слід використовувати виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб цього громадянина.

Передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції (ч.1 ст.2 Закону № 2009-XII). Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник. Отже, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду (далі - ВП ВС), у тому числі у постанові від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц, неодноразово звертала увагу, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Отже, у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі -КГС ВС) від 06.07.2022 у справі №922/2448/21).

Будь-яких обставин, які б давали підстави вважати, що спірна земельні ділянка знаходилась у постійному користуванні ОСОБА_35 як фізичної особи та не пов`язана зі створенням СФГ, судом не встановлено, оскільки відповідних доказів учасниками справи суду надано не було.

4.1.3. Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 ВП ВС зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст.141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Так, ст.141 ЗК України від 25.10.2001 (у редакції від 16.07.2020 року) визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Як зазначено у постанові ВП ВС від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника, як смерть громадянина - засновника селянського фермерського господарства відсутня. Адже правове становище селянського (фермерського) господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства. У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть засновника (аналогічні правові висновки містяться, у тому числі і в постанові КГС ВС від 05.04.2023 у справі № 912/2831/21).

Так, із змісту спільної заяви вбачається, що предметом даного спору є рішення Вчорайшенської сільради про припинення права постійного користування земельної ділянки саме у зв`язку із смертю ОСОБА_41 . Інших обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення, в останньому не зазначено.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що право постійного користування спірною земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства, яке припинилось у зв`язку зі смертю особи, яка таке право отримала, є безпідставними, спростовуються встановленими фактичними обставинами у справі та нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У зв`язку з чим оспорюване рішення відповідача не може вважатися таким, що видано на підставі закону.

4.2. Щодо наявного у СФГ «Аграрник» права постійного користування земельною ділянкою

4.2.1. Відповідно до ст.61 Кодексу ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Частиною 9 ст. 95 Кодексу передбачено, що у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

Отже, з метою здійснення ліквідатором всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів банкрута, останнім ініційовано відповідне звернення до суду.

4.2.2. Водночас, як зазначалось судом у п.4.1.3 цього рішення підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство).

Відповідно до п.3 ст.35 Закону України «Про фермерське господарства» від 19.06.2003 № 973-IV діяльність фермерського господарства припиняється у разі визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом).

Як зазначалось вище, постановою суду від 04.03.2019 у справі №911/1708/18, зокрема, визнано СФГ «Аграрник» банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Так, ч.13 ст.95 Кодексу встановлено, що з дня прийняття постанови про визнання фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури діяльність фермерського господарства припиняється.

Ураховуючи зазначені обставини та обставини викладені у п.п. 4.1.2 та 4.1.3 цього рішення, можна зробити висновок, що з моменту визнання СФГ «Аграрник» банкрутом припиняється право постійного користування земельною ділянкою, у тому числі із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144. Умови/підстави для поновлення відповідного права, яке припинено у зв`язку із банкрутством фермерського господарства, чинним законодавством не передбачені.

4.2.3. Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів судом є: визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладено обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту. Тобто наслідком задоволення позовних вимог має бути відновлення порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача, на користь якого приймається відповідне рішення суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2022 у справі №907/166/21).

Водночас, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (аналогічна правова позиція викладена у постановах ВП ВС від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, КГС ВС від 30.06.2022 у справі №909/1067/19, від 12.07.2022 у справі №924/707/19).

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 13.07.2022 у справі №916/3307/16).

Як установлено судом під час прийняття спірного рішення відповідачем (23.07.2020) у СФГ «Аграрник» право постійного користування, зокрема, земельною ділянкою 1825281200:04:000:0144 відсутнє (з 04.03.2019) , а тому стверджувати, що відповідне рішення відповідача порушує права банкрута (скасування рішення відповідача), та як наслідок потребує захисту та відновленню (визнання права, зобов`язати вчинити дії) у суду підстав не має.

Інших обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували встановлені судом обставини, позивачами суду надано не було.

4.3. Інші обставини, у тому числі, не врахування позивачами ч. 13 ст.791 ЗК України (поділ земельної ділянки) та передачі новостворених земельних ділянок у власність фізичним особам, обраного ним способу захисту, судом до уваги не приймаються, оскільки зазначені у цьому рішенні обставини є самостійними та достатніми для правильного вирішення даного спору.

5. Судові витрати

Відповідно до п. 2 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача (п.2 ч.4 ст. 129 ГПК України).

Ураховуючи зазначене та висновок суду про відмову у спільній заяві, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на заявників.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 76-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ліквідатора Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» Загороднього Олексія Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур» та Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича із спільною заявою до Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання недійсним рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою - залишити без задоволення.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.06.2023.

Станом на 05.06.2023 рішення законної сили не набрало.