Ухвала

від 31.05.2023 по справі 308/5955/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5955/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2023 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання Козак А.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву представника позивачів адвоката Сочки Віталія Івановича про забезпечення позову (нова редакція) від 26.05.2023 у цивільній справі за позовною заявою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петефі-18», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник адвокат Сочка Віталій Іванович, до ОСОБА_4 , про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петефі-18», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник адвокат Сочка В.І., до ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити певні дії.

Одночасно з пред`явленням позову представником позивачів адвокатом Сочки В.І. було подано заяву про забезпечення позову від 11.04.2023, згідно з якою заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 , а також будь-яким іншим фізичним особам та юридичним особам організувати та проводити будівельні роботи зі спорудження будь-яких будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , на місці незаконно демонтованих господарських споруд, до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.05.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

23.05.2023 від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Лещинець Л.В. до суду надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову від 11.04.2023.

26.05.2023 від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Лещинець Л.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву.

26.05.2023 від представника позивачів до суду надійшла заява про забезпечення позову (нова редакція), згідно з якою просить: в порядку забезпечення позову шляхом заборонити ОСОБА_4 та його правонаступникам організовувати та проводити будівельні та підготовчі роботи зі спорудження будь-яких будівель та споруд на ділянці земної поверхні, що знаходиться в південно-західному напрямку від виходу у двір будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на відстані від 6,6 м до 11,5 м, шириною 10,3 м за координатами 48°37'11" ПН, 22°17'43".

В обґрунтування заяви про забезпечення позову (нова редакція) від 26.05.2023 представник позивачів зазначає, що раніше подану заяву про забезпечення позову вважають за необхідне викласти у наступній редакції, зауваживши, що за умови невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_4 зможе безперешкодно вчинити будь-які дії щодо подальшої забудови земельної ділянки під зруйнованою господарською спорудою. Забудова території ускладнить або унеможливить відбудову на виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Станом на 24.03.2023 на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 почали здійснюватися демонтажні роботи, станом на 27.03.2023 на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 ще здійснювалися демонтажні роботи та було встановлено огорожу, а вже станом на 25.05.2023 вивезене будівельне сміття, відповідачем завезені будівельні матеріали, що свідчить про намір відповідача здійснювати нове будівництво. Також вважають за необхідне долучити до матеріалів справи наступні докази, які підтверджують вказану інформацію, а саме: акт огляду прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 , з фото доказами від 24.03.2023; акт огляду прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 з фото та відеодоказами від 27.03.2023; акт огляду прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 , з фото та відеодоказами від 25.05.2023. А тому, вважає, що заборона на організацію та проведення будівельних робіт зі спорудження будь-яких будівель та споруд на місці знесеної господарської споруди на ділянці земної поверхні, що знаходиться в південно-західному напрямку від виходу у двір будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на відстані від 6,6 м до 11,5 м., шириною 10,3 м за координатами 48°37'1Г' ПН, 22°17'43" є співмірною заявленим позовним вимогам та ефективним способом захисту порушених прав позивачів. Представник позивачів наголошує, що підстави вважати, що забезпеченням позову можуть бути спричинені збитки відповідачу відсутні, а відтак і відсутні підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення. Враховуючи викладене, з метою недопущення несумлінних дій відповідача, виходячи з принципу обов`язковості рішень суду, передбаченого ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також виключення можливості нівелювання ефективності судового захисту, просить вжити відповідні заходи забезпечення позову.

31.05.2023 від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Лещинець Л.В. до суду надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову (нова редакція), згідно з якими просить повністю відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову від 11.04.2023 та від 26.05.2023 відповідно.

Розглянувши заяву про забезпечення позову (нова редакція) від 26.05.2023 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд встановив, що заяву про забезпечення позову (нова редакція) від 26.05.2023 подано без додержання вимог, передбачених п. п. 3, 6, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки вона не містить: обґрунтування необхідності забезпечення позову; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Матеріалами справи встановлено, що предметом позову у даній справі є: зобов`язати ОСОБА_4 за власний рахунок демонтувати самовільно встановлену огорожу та відновити належні Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Петефі-18», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , господарські споруди до стану, у якому вони існували до їх незаконного демонтажу (знесення), а саме, відновити облаштування фундаментів монолітними залізобетонними обоймами 7,5 куб.м., відновити мурування стін зовнішніх простих з цегли товщиною 1 цеглина та висотою поверху 3 м, відновити мурування перегородок з цегли армованих товщиною 1 цеглина та висотою поверху 3 м, відновити улаштування перемичок 0,1 куб.м., відновити улаштування ущільнених трамбівками підстильних щебеневих шарів 3,53 куб.м., відновити улаштування покриттів цементних товщиною 60 мм, відновити улаштування чистих дощатих одношарових перегородок 0,0825 кв.м., відновити крокви 1,6 куб.м., відновити 4 дверні блоки у зовнішніх і внутрішніх прорізах кам`яних стін, відновити покрівлю з хвилястих азбестоцементних листів середнього профілю по дерев`яних латах 47 кв.м., відновити металеві ворота (з нержавійки) в кількості 4 штуки, відновити зовнішню штукатурку відповідно до державних будівельних норм та правил.

Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Проте заява про забезпечення позову не містить відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову в зазначених заявником межах та спосіб, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами та доцільності заборони вчиняти певні дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову заявником не вказано яка загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду може виникнути у разі не застосування заходів забезпечення позову, у заяві не наведено достатнього обґрунтування необхідності забезпечення позову та інших відомостей, потрібних для забезпечення позову.

Отже, оцінюючи заяву на відповідність зазначеним вимогам, а також приписам ч. 1ст. 151 ЦПК України, суд вбачає, що заява подана без додержання вимог щодо змісту та форми.

Крім того, заявник у заяві про забезпечення позову зазначив, що підстави вважати, що забезпеченням позову можуть бути спричинені збитки відповідачу відсутні, а відтак і відсутні підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу наведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Тобто, заявник має зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Суд зазначає, що зустрічне забезпечення це по суті гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

При цьому у принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Відтак, судом встановлено, що подана заява не відповідає змісту та формі заяви про забезпечення позову, а саме, заявником не визначено пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Також заяву про забезпечення позову (нова редакція) від 26.05.2023 подано без додержання вимог, передбачених ч. 6 ст. 151 ЦПК України, якою визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Із змісту поданої заяви про забезпечення позову (нова редакція) від 26.05.2023 вбачається, що вона є відмінною від первісної заяви про забезпечення позову від 11.04.2023, а тому її слід розцінювати як нову заяву про забезпечення позову.

Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Статтею 9 Конституції України регламентовано, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Крім того, у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

За таких обставин, враховуючи імперативність положень ст. 151 ЦПК України щодо переліку даних, які має містити заява про забезпечення позову, дана заява про забезпечення позову не може бути прийнята судом та розглянута по суті і підлягає поверненню заявнику на підставі приписів ст. ст. 151, 153 ЦПК України, що не позбавляє заявника права повторного звернення з відповідною заявою до суду, із належним дотриманням вимог ст. 151 ЦПК України щодо змісту та форми відповідної заяви.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 260, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представникапозивачів адвоката СочкиВіталія Івановичапро забезпеченняпозову (новаредакція)від 26.05.2023у цивільнійсправі запозовною заявоюоб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Петефі-18», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,в інтересахяких дієпредставник адвокат СочкаВіталій Іванович,до ОСОБА_4 ,про зобов`язаннявчинити певнідії повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнаухвала судуне булавручена удень їїпроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай