Постанова

від 23.05.2023 по справі 450/5400/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/5400/21 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.

Провадження № 22-ц/811/2151/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Колич Х.Б.

за участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про припинення права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

15грудня 2021року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про припинення права власності на земельні ділянки.

Просила суд зобов`язати Львівську міську раду припинити право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623683800:07:000:2719 площею 0,07 га. для ведення особистого селянського господарства; 4623683800:07:000:2720 площею 0,07 га. для ведення особистого селянського господарства; 4623683800:07:000:2722 площею 0,07 га. для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником земельної ділянки, право на яку вказане в державному акті на право приватної власності на землю ІІІ-ЛВ № 085480, зареєстрованому за № 1534, 06.08.2009. Маючи на меті встановити межі в натурі (на місцевості) та закріпити їх межовими знаками позивач замовила землевпорядну документацію, однак отримала рішення № РВ-4600821842018 від 10.10.2018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки було встановлено співпадання площ інших ділянок на її: з ділянкою 4623683800:07:000:2719 площа співпадає на 3,0491%; з ділянкою 4623683800:07:000:2720 площа співпадає на 23,8473%; з ділянкою 4623683800:07:000:2722 площа співпадає на 23,1284%, власником яких є у власності ОСОБА_3 , третя особа. За дані земельні ділянки плата не справляється, вони не використовуються. Спірні земельні ділянки не використовуються, не огороджені, не охороняються, вільні від забудови, земельний податок за такі ОСОБА_3 не сплачує. Цій частині земельної ділянки, яка не накладається на спірні, було надано кадастровий номер і вона зареєстрована за позивачкою. Коли ОСОБА_3 , як недобросовісний власник, буде позбавлена права власності на спірні земельні ділянки, то позивач зможе реалізувати своє право і винести межі земельної ділянки на всю площу, присвоївши цій частині кадастровий номер, зареєструвати за собою право власності. Для цього позивач 15.06.2021 звернулась до Львівської міської ради з вимогою припинити право власності на спірні земельні ділянки. Територія Лисиничівської сільради тепер в межах Львівської міської ради, під її юрисдикцією. На таку вимогу позивач отримала відповідь від 12.07.2021, якою в задоволенні її вимоги відмовлено та рекомендовано звернутись до суду.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про припинення права власності на земельні ділянки - відмовлено.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що в рішенні вказано представника третьої особи - Горонного О.О., проте в матеріалах справи немає ухвали про прийняття ОСОБА_4 представником ОСОБА_3 в порядку, визначеному ст.ст. 58, 59, 62 ЦПК України. Звертає увагу на те, що 01.08.2022 суд розглянув заяву про проведення заочного розгляду справи. Без виходу в нарадчу кімнату. Вважає, що в рішенні немає посилання на матеріальне право. Тобто є факт «неправильне застосування матеріального права».

Просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та їїпредставник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з мотивів викладених у скарзі. Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як убачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 179896411 від 05.09.2019, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:07:000:2719, площею 0,07 га. для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 20326585 від 05.05.2017 року.

З Інформаційної довідки з Державного ре тру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 180146868 від 07.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:07:000:2720, площею 0,07 га. для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 20339151 від 10.05.2017 року.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 180147322 від 07.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:07:000:2722, площею 0,07 га. для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 20338665 від 10.05.2017 року.

Таким чином, ОСОБА_3 набуто у власність зазначені в позовній заяві земельні ділянки шляхом їх безоплатної передачі.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного Кодексу України (далі ЗК України) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини другої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просила суд зобов`язати Львівську міську раду припинити право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623683800:07:000:2719 площею 0,07 га. для ведення особистого селянського господарства; 4623683800:07:000:2720 площею 0,07 га. для ведення особистого селянського господарства; 4623683800:07:000:2722 площею 0,07 га. для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадком. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням «відповідач» це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У справі, що переглядається, установлено, що власником спірних земельних ділянок є ОСОБА_3 , яку не було залучено до участі в справі в якості співвідповідача, а процесуальний статус останньої був як третя особа, що є порушенням норм процесуального права, оскільки в разі задоволення заявлених позивачем вимог, законні права та інтереси власника спірної земельної ділянки будуть порушені.

З урахуванням зазначеного належними відповідачами у справі, що розглядається, є Львівська міська рада та ОСОБА_3 .

Матеріали справи не містять підтвердження залучення ОСОБА_3 , як співвідповідача у цій справі.

Враховуючи те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 02.06.2023

Головуючий

Судді