Рішення

від 22.05.2023 по справі 320/5867/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2023 року 320/5867/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І.,

при секретарі судового засідання - Гавриловій С.В.,

за участю:

представників позивача - Марченко Н.М., Могутова А.М.,

представника відповідача - Крутоузова Д.Ю.,

розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателлит" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2022 №01007040103, від 24.11.2022 №01005040103 та від 24.11.2022 №01006040103.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство не порушувало вимог податкового законодавства України при здійсненні господарських операцій з контрагентами, суми ПДВ з яких віднесено до сум бюджетного відшкодування ПДВ та сум від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Також, позивач вказує, що висновки контролюючого органу, що позивач не надав до перевірки оригінали первинних документів, які підтверджують господарські операції ТОВ "Сателлит" з контрагентами є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

Зокрема, позивач стверджує, що господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, та були надані податковому органу на стадії адміністративного оскарження.

При цьому, позивач зауважив, що під час проведення перевірки відповідачем було не враховано пояснення позивача, відповіді на запити, надані завірені копії запитуваних документів, відновлені оригінали, дублікати документів, завірені банком платіжні доручення, тому висновки акту перевірки відповідача викладені без урахування наданих позивачем пояснень, відповідей на запити відповідача та документів.

Також, позивач акцентує увагу на тому, що відповідачем було проігноровано та не взято до уваги обставину втрати та неможливості вивезення всіх первинних документів позивача з місця, в якому вони зберігались, саме внаслідок військової агресії російської федерації, обставину часткового надання позивачем до перевірки оригіналів первинних документів, та у разі відсутності оригіналів таких документів через військову агресію російської федерації - надання належним чином засвідчених копій первинних документів, які відповідач зобов`язаний був врахувати під час перевірки відповідно до п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, обставину звернення позивача до ЦМУ ДПС із повідомленнями про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів внаслідок військової агресії російської федерації №22072022/1/010 від 22.07.2022 та №09092022/1/010 від 09.09.2022 в порядку п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, обставину неможливості проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах через їх знаходження на тимчасово окупованих територіях та в районі активних бойових дій, а також прямої законодавчої заборони на проведення такої інвентаризації в умовах знаходження таких залишків на тимчасово окупованій території.

Позивач зазначив, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Сателлит", а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.11.2022 №01005040103, №01006040103, №01007040103 вважає незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків при проведенні перевірки ТОВ "Сателлит" та оформленні її результатів діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними.

Відповідач зазначив, що у ході перевірки позивач не надав до перевірки оригінали первинних документів, які підтверджують господарські операції, суми податку на додану вартість з яких віднесено до сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та сум від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Також, відповідач зазначив, що позивач не провів інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей на складах, чим порушив абзац 6 пункту 7 розділу I Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 зі змінами та доповненнями.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 10.04.2023.

10.04.2023 представником позивача Могутовим А.М. до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі з підстав перебування у проваджені Київського окружного адміністративного суду адміністративної справи №320/4257/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 "Про розгляд повідомлення про втрату первинних документів", рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 "Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів" та визнання протиправними дій Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо винесення ним рішення від 14.10.2022 №7/31-00-07-01-01-30 "Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів". Позивач зазначає, що предметом справи №320/4257/23 є встановлення факту правомірності відмови у застосуванні до позивача спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, унормованих п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Вказані спеціальні правила, на думку позивача, передбачають неможливість підання сумніву показників податкової звітності лише на підставі відсутності оригіналів первинних документів, а також визнання податкового кредиту та сум від`ємного значення з ПДВ без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів.

Оскільки відповідач під час перевірки піддав сумніву показники податкової звітності позивача виключно з підстав відсутності первинних документів, а також відмовив позивачу у збереженні податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, в результаті чого дійшов висновку про порушення позивачем відповідних норм податкового законодавства, на думку позивача встановлення обставини правомірності відмови у застосуванні до позивача спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановленими п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України має суттєве значення для розгляду справи та входить до предмета доказування у справі, що розглядається.

Протокольною ухвалою від 10.04.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.05.2023.

Судове засідання, призначене на 01.05.2023, відкладено за клопотаннями представників позивача Марченко Н.М. та Могутова А.М. Призначено наступне судове засідання на 22.05.2023.

У судове засідання, призначене на 22.05.2023, з`явились представники сторін.

Представником позивача Могутовим А.М. у судовому засіданні повторно подано клопотання про зупинення провадження у справі з підстав винесення Київським окружним адміністративним судом рішення від 16.05.2022 в адміністративній справі №320/4257/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.10.2022 №7/31-00-07-01-01-30 "Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів", рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.08.2022 №3/31-00-07-01-01-30 "Про розгляд повідомлення про втрату первинних документів" та визнання протиправними дій Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо винесення ним рішення від 14.10.2022 №7/31-00-07-01-01-30 "Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів".

Представник позивача зазначив, що суд при винесенні рішення у справі №320/4257/23 встановив, що позивач довів факт зберігання первинних документів за місцезнаходженням його Філії у м. Маріуполь, а також довів правомірність зберігання таких документів за вказаною адресою у м. Маріуполі, крім того, позивач довів факт неможливості вивезення та втрати первинних документів саме внаслідок їх знаходження на території на якій ведуться (велися) бойові дії, та на території, тимчасово окупованій збройними формуваннями російської федерації, відповідач не вказав та не довів наявність законодавчо визначених підстав для відмови позивачу у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлених п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, також суд дійшов висновку про безпідставність та неправомірність відмови позивачу у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлених п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та скасував спірні рішення відповідача.

Представник позивача вважає, що сукупність встановлених судом фактів, має суттєве значення для розгляду справи та входить до предмета доказування у справі, що розглядається і просив зупинити провадження у справі №320/5867/23 до набрання законної сили рішенням у справі №320/4257/23.

Протокольною ухвалою від 22.05.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Також, представниками позивача у судовому засіданні було подано додаткові пояснення та копії первинних документів.

Протокольною ухвалою від 22.05.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про надання додаткових доказів до матеріалів адміністративної справи та прийнятті завірених з оригіналів, дублікатів копій первинних документів поданих представниками позивача.

Також, протокольною ухвалою від 22.05.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача про прийняття додаткових пояснень до матеріалів адміністративної справи.

Представники позивача Марченко Н.М. та Могутов А.М. у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателлит" є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: 01133, м. Київ, вул. Є.Коновальця, 32-Б, оф. 1019 та перебуває на обліку у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків як платник податків, що підтверджується наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ 13501985 відомостями.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" відповідно до КВЕД 10.41 є виробництво олії та тваринних жирів.

У період з 22.09.2022 по 26.10.2022 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі направлень від 22.09.2022 №276/Ж3, від 22.09.2022 №277/Ж3, від 03.10.2022 №314/Ж3, наказу від 20.09.2022 №64/Ж1 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та наказу на продовження строків проведення документальної виїзної перевірки від 11.10.2022 №93/Ж1 та відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.04.2022 №9132053972 з урахуванням періодів декларування від`ємного значення з податку на додану вартість та поданих уточнюючих розрахунків, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 02.12.2022 №1109/Ж5/31-00-04-01-03/13501985, яким встановлені наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2022 року у Декларації, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а саме:

- пунктів 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 191050855,00 грн., завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 33392775,00 грн., завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 157642876,00 грн., яка підлягає зменшенню, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 15204,00 гривень.

На підставі акту перевірки від 02.12.2022 №1109/Ж5/31-00-04-01-03/13501985 контролюючим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №01007040103, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 22806,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 15204,00 грн. та за штрафними санкціями 7602,00 грн.

- №01005040103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33392775,00 грн. та застосовано штрафні санкції 16696388,00 гривень.

- №01006040103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 157642876,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як слідує з акту, стала перевірка достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) та встановлено її завищення на 191035651 гривень внаслідок завищення показника рядку 17 (колонка Б) Декларації на 191050855 гривень, визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за наявності) встановлено її завищення на 33392775 гривень, внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 157642876 гривень, яка підлягає зменшенню, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 15204 гривень.

Такі висновки контролюючий орган пов`язує з тим, що позивач не надав до перевірки оригінали первинних документів, які підтверджують господарські операції, суми податку на додану вартість з яких віднесено до сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та сум від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Також відповідач зазначає, що ТОВ "Сателлит" надано документи щодо проведення інвентаризації згідно з якими встановлено, що інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей на складах проведено за адресою: 01113, м. Київ, вул. Є.Коновальця, буд. 32-Б, оф. 1019 та ставить під сумнів реальність проведення такої інвентаризації.

В обґрунтування правомірності таких висновків відповідач в акті перевірки зазначив, що за результатами аналізу наданих документів щодо проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах ТОВ "Сателлит" та його контрагентів у яких придбано послуги зберігання станом на 30.09.2022 встановлено одночасне перебування членів комісії за адресами віддаленими одна від одної, тобто, станом на 30.09.2022 здійснено інвентаризацію за 26 адресами, з яких 23 адреси вказані в акті інвентаризації знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Позивач зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 08.02.2023 №3106/6/99-00-06-01-02-06 залишила їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю податкових повідомлень-рішень відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

До обов`язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в п.201.1 ст. 201 ПК України, законодавець відносить: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Відповідно до визначення терміну "первинний документ", яке наведене в статті 1 Закону №996-ХІV - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо її закінчення.

В силу вимог статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Статтею 1 Закону №996-ХІV передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону №996-ХІV).

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №815/253/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87758646) зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 13.01.2021 у справі №810/1811/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94129747).

Як слідує з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателлит" - українське сільськогосподарське підприємство, яке входить до групи компаній COFCO (China National Cereals, Oils and Foodstuffs Corporation), що спеціалізується на переробці та експорті олійних культур.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Маріупольською міською радою 24.02.2011, позивачу на праві приватної власності приналежить Комплекс з переробки насіння соняшнику "Маслоекстракційний завод" у м. Маріуполі (далі за текстом - Завод), що знаходиться за адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76. Завод складається з групи нежитлових приміщень, загальною площею 39503 кв. м. та розташований на земельних ділянках кадастрові номери яких: 1412336900:01:020:0156 та 1423683500:06:000:1964. До складу Заводу входять: адміністративна будівля (АБК), склади, цехи, ємності для зберігання, резервуари, різноманітне обладнання та техніка для провадження господарської діяльності.

Технологічний процес переробки олійних культур та виробництва соняшникової олії потребує використання великої кількості та номенклатури обладнання, переробки значної кількості та номенклатури сировини, а виробничі процеси фіксуються у первинних та локальних документах, які потребують належного зберігання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателлит" використовує Положення про облікову політику відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності затвердженого Наказом №1-а-од від 02.01.2019.

Абзацом 2 п. 1.8 Положення про облікову політику Товариства з обмеженою діяльністю "Сателлит", місцем постійного зберігання первинних документів Компанії визначається головний офіс Компанії за адресою: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32Б. В разі необхідності, постійне або тимчасове зберігання первинних документів здійснюється за місцем розташування Філії Компанії.

Як встановлено судом, на виконання рішення Загальних Зборів Учасників, що оформлене протоколом позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою діяльністю "Сателлит" №3/2018 від 25.09.2018, здійснено заміну в організації виробництва та праці, а саме вжиття всіх дій, що необхідні для створення Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" та затверджено Положення про Філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" у м. Маріуполь (далі - Філія).

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦК України - філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділені майном юридичної особи, яка їх створила, і діють на підставі затвердженого положення (ч. 3 ст. 95 ЦК України, ч.4 ст. 64 ГК України). Керівники філій і представництв призначаються юридичною особою та діють на підставі виданої їм довіреності (ч. 4 ст. 95 ЦК України).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" знаходиться у м. Маріуполі Донецької області.

Відповідно до п. 5.4 Положення про Філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит", затвердженого протоколом позачергових зборів учасників позивача від 25.09.2018, оригінали всіх документів щодо діяльності Філії можуть зберігатися безпосередньо Товариством за місцезнаходженням Товариства або безпосередньо за місцезнаходженням Філії.

Наказом №56/2 від 26.09.2018 "Про особливості документообігу ТОВ "Сателлит" та порядку зберігання оригіналів документів" встановлено, що всі документи позивача зберігаються за місцезнаходженням Заводу/Філії, тобто за адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

Разом з тим, враховуючи, що промислові потужності по переробці олійних культур зосереджені у місті Маріуполі та створення філії Підприємства, позивачем винесено Наказ №61 від 17.10.2018 "Про зміну істотних умов праці працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит", з якого вбачається, що Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит", головний бухгалтер та вся бухгалтерська служба, а також працівники відділів: кадрового забезпечення, адміністративного, господарського, інформаційно - технічного, охорони праці, постачання, безпеки, комерційного, фінансового, форвардингу, логістики, виробничого, крім того дільниці сировини та готової продукції, виробничої лабораторії, інженерної служби, служби енергетика, служби механіка, у кількості 177 працівників Підприємства були переведені на робочі місця за адресою Філії позивача у місто Маріуполь Донецької області.

За таких обставин, судом встановлено, що господарська та оперативна діяльність позивача проводилася у м. Маріуполі за місцезнаходженням Заводу/Філії.

При цьому, відповідно до ч. 2, абз. 5 ч. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації.

Суд погоджується з доводами позивача, що оскільки чинне законодавство не містить імперативних приписів щодо встановлення обов`язкового місця зберігання первинних документів та прямо відносить правила документообороту до компетенції суб`єктів господарювання, такі суб`єкти мають повне право самостійно на власний розсуд визначати власними розпорядчими документами в тому числі місце зберігання первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, господарська діяльність ТОВ "Сателлит" велася на Сході України, як наслідок, створення, отримання та зберігання документації відбувалося також на Сході України, тому наказ Підприємства №56/2 від 26.09.2018 "Про особливості документообігу ТОВ "Сателлит" та порядок зберігання оригіналів документів" (додаток до позовної заяви №5.1.20, том ІІІ а.с.206), яким встановлено, що всі документи позивача зберігаються за місцезнаходженням Заводу/Філії, тобто за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76, є цілком логічним локальним документом.

Судом встановлено, що в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на перше речення абз. 2 п. 1.8 Облікової політики (додаток до позовної заяви №5.1.30, том ІІІ, а.с.233), на підставі якого посадові особи відповідача роблять висновок, що місцем зберігання первинних документів позивача є офісне приміщення, яке позивач орендує у м. Києві по вул. Євгена Коновальця, 32-Б, офіс 1019.

Суд зазначає, що облікова політика товариства не є розпорядчим актом, яким можуть регулюються ті чи інші правовідносини на підприємстві. Натомість, таким розпорядчим актом є наданий до матеріалів справи наказ №56/2 від 26.09.2018, яким чітко врегульовано місце зберігання первинних документів позивача у м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

Однак, суд звертає увагу, що з аналізу положень другого речення абз. 2 п. 1.8 Облікової політики вбачається, що позивач має право вибору місця зберігання первинних документів (за юридичною адресою або за адресою місцезнаходження Філії).

На думку позивача, відповідач перекручує обставини справи, які стосуються визначеного розпорядчим документом позивача місця зберігання його первинних документів і такі дії відповідача підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В зв`язку з цим, позивачем додано до матеріалів справи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення даних про відкриття за вказаним фактом кримінального провадження № 62022100110000173 (додаток до позовної заяви №5.1.33, том ІІІ, а.с.242).

Так, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року.

Судом встановлено, що зважаючи на військову агресію російської федерації проти України 24 лютого 2022 року у зв`язку із місцезнаходженням Заводу та Філії у зоні проведення бойових дій, із міркувань безпеки працівників позивачем було прийнято рішення про тимчасове зупинення виробничих потужностей Заводу, який знаходиться у місті Маріуполі, про що свідчить наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" №5/1-од від 24.02.2022.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" №56/к/тр від 25.02.2022 було оголошено простій Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" з 01.03.2022, у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства в період дії воєнного стану.

01 березня 2022 року позивач фактично втратив доступ до Заводу/Філії, що знаходиться в м. Маріуполі за адресою: вул. Таганрозька, буд. 76, м. Маріуполь, Донецька область, Україна, 87543 у зв`язку з тим, що до того часу на його території вже велись активні бойові дії.

Позивач зазначає, що у зв`язку із початком повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та, як наслідок, - веденням активних бойових дій у м. Маріуполь та захопленням ворогом території міста, в тому числі - території Заводу позивача, через загрозу життю та здоров`ю своїм працівникам у разі спроби вивезення документів з м. Маріуполь, Товариство з обмеженою діяльністю "Сателлит" втратило доступ до своїх документів та можливість їх вивезення, а згодом із відкритих джерел також дізналось про часткове знищення будівель Заводу внаслідок пожеж та бойових дій, що також означає і знищення документів, які там зберігались.

З аналізу відкритих джерел інформації вбачається щонайменше про дві пожежі на території Заводу/Філії, про розкрадання запасів та цінностей Підприємства, приміщення Заводу/Філії неодноразово зазнавали пошкоджень внаслідок артилерійських, мінометних обстрілів, про розкрадання запасів та цінностей ТОВ "Сателлит".

Судом встановлено, що позивач через пошкодження майна звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 30.03.2022, на підставі якої за фактом пошкодження майнового комплексу Потерпілого, внесені відомості до ЄРДР за №12022052640000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України, про що свідчить Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сателлит" винесено наказ №7-од від 20.06.2022 "Про створення Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства".

За наслідками роботи Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства складено Акт від 30.06.2022, який затверджений Генеральним директором Підприємства 01.07.2022, згідно якого встановлено втрату всіх документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" за період до 31.03.2022 включно.

Згідно Акту Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства загальний перелік втрачених документів складає, в тому числі, але не обмежуючись: договори, рахунки, первинні документи (акти приймання-передачі, видаткові накладні тощо), зведені облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, кадрові документи, листи, витяги, довідки, повідомлення та інші документи (перелік не є вичерпним) за весь період діяльності Підприємства до 31.03.2022 року включно.

Також, позивачем надано до суду Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4800-23-0102 від 11.01.2023, яким підтверджено, що позивач не міг виконати зобов`язання щодо зберігання первинних документів через військову агресію російської федерації проти України, захоплення та блокування території Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" та комплексу "Маслоекстракційний завод" у місті Маріуполі, ракетно-артилерійські обстріли Підприємства, окупацію території розташування Підприємства.

Відповідач, посилаючись на п. 44.6 ст. 44 ПК України, вважає, що факт ненадання ТОВ "Сателлит" оригіналів деяких первинних документів свідчить про їх відсутність на час складання податкової звітності Позивачем.

Проте, суд зауважує, що норма п. 44.6 ст. 44 ПК України є лише загальною нормою, яка встановлює обставини ненадання оригіналів документів до перевірки у разі відсутності інших особливих обставин.

В свою чергу, такою особливою обставиною є зокрема повномасштабна військова агресія російської федерації. Наслідки настання такої обставини та порядок дій платника податків у разі її настання врегульовані п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Нормами вказаного підпункту встановлено, в тому числі наступне: до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

Як вбачається з матеріалів справи, мають місце факти втрати первинних документів позивача через військову агресію російської федерації та знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

В свою чергу, згідно п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, такі факти є підставою для застосування до позивача спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, які скасовують встановлені п. 44.6 ст. 44 ПК України правові наслідки ненадання позивачем під час перевірки оригіналів первинних документів у вигляді неможливості підтвердження показників податкової звітності у будь-який інший спосіб, ніж надання оригіналів таких документів.

Натомість, вказані спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, встановлюють інші правові наслідки у разі ненадання до перевірки первинних документів, ніж п. 44.6 ст. 44 ПК, а саме, заборона контролюючому органу піддавати сумніву дані податкової звітності виключно на підставі одного лише факту відсутності первинних документів, збереження (тобто - неможливість коригування контролюючим органом) в тому числі податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів.

Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом, передбаченим п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, та двічі подав до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлення про неможливість вивезення та втрату первинних документів внаслідок військової агресії російської федерації (додаток до позовної заяви №5.1.26, том ІІІ, а.с.214, додаток до позовної заяви №5.1.28, том ІІІ, а.с.220).

Рішенням відповідача від 31.08.2022 №3/31-00-07-01-01-30 (додаток до позовної заяви №5.1.27, том ІІІ, а.с.215,) та рішенням відповідача від 14.10.2022 №7/31-00-07-01-01-30 (додаток до позовної заяви №5.1.29, том ІІІ, а.с.224) позивачу було відмовлено у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлених п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Крім того, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з повторним повідомленням про втрату та неможливість вивезення первинних документів від 09.09.2022 №09092022/1/010 (додаток до позовної заяви № 5.1.28, том ІІІ, а.с.220).

Наказ про проведення спірної перевірки (том IV, а.с. 198) винесений 20.09.2022, а перевірку розпочато 22.09.2023.

Лише після початку проведення перевірки було прийнято рішення про відмову позивачу у застосуванні спеціальних правил від 14.10.2022 №7/31-00-07-01-01-30 (додаток до позовної заяви №5.1.29, том ІІІ, а.с.224).

Таким чином, перевірка розпочалась за умови попереднього надходження до відповідача від позивача повідомлення про втрату та неможливість вивезення первинних документів, така перевірка проводилась за умови наявності поданого повідомлення про втрату та неможливість вивезення первинних документів та відсутності рішення про відмову у застосуванні таких спеціальних правил, яке було винесено лише 14.10.2022.

При цьому, цитованими вище нормами п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні. Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Таким чином, оскільки п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не передбачено прийняття окремого рішення контролюючого органу про застосування спеціальних правил, до моменту прийняття рішення про відмову у застосуванні таких спеціальних правил, вважається, що такі правила до платника податків застосовуються, отже контролюючий орган не мав права ані проводити перевірку, ані піддавати сумніву показники податкової звітності платника податків з моменту отримання від платника податків повідомлення про неможливість вивезення та/або втрату документів до моменту винесення рішення про відмову у застосуванні "спеціальних правил".

Отже, відповідач не мав право проводити перевірку до винесення остаточного рішення по справі щодо оскарження рішень про відмову позивачу у застосуванні спеціальних правил або до закінчення граничного строку для адміністративного та/або судового оскарження таких рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані рішення позивачем були оскаржені до адміністративного суду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 адміністративний позов ТОВ "Сателлит" у справі №320/4257/23 задоволено частково, рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 "Про розгляд повідомлення про втрату первинних документів" та рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 "Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів" скасовано.

Позивачем до матеріалів справи надано копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №320/4257/23.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач вчинив усі передбачені чинним податковим законодавством необхідні дії, які він мав вчинити у зв`язку із втратою та неможливістю вивезення первинних документів.

Враховуючи таке, суд вважає, що до позивача мають бути застосовані спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлених п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, із застосуванням правових наслідків, а саме: підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість взагалі без наявності первинних документів в будь-якому вигляді, як в оригіналах, так і в копіях.

Застосування до позивача спеціальних правил, встановлених п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не пов`язане з обов`язком позивача доказувати показники своєї податкової звітності ані оригіналами, ані копіями первинних документів, а спірні показники такої податкової звітності (суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість) мають бути підтверджені та визнані контролюючим органом без наявності будь-яких документів.

Однак, судом встановлено, що позивачем надано відповідачу під час проведення перевірки оригінали первинних документів, які були відновлені на момент такої перевірки, а також позивач надав відповідачу під час проведення перевірки належним чином завірені копії первинних документів, оригінали яких було втрачено через військову агресію російської федерації.

З листа ТОВ "Сателлит" від 25.10.2022 №25102022.1/010 (додаток до позовної заяви №5.1.77, том ІV, а.с. 4) вбачається, що до моменту закінчення проведення перевірки, позивач повторно направив відповідачу листом з описом вкладення належним чином завірені копії усіх первинних документів, які стосуються предмета перевірки, які надавались під час проведення перевірки, про що свідчать реквізити листа та інформація про отримання відповідачем вказаного листа, проте вказані документи не приймались до уваги посадовими особами Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Також, позивач надав до суду копії всіх первинних документів, які були надані відповідачу під час перевірки (в оригіналах або копіях) та які підтверджують реальність здійснення всіх господарських операцій позивача, по яким ним заявлено суми від`ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки відповідач неодноразово звертався до позивача із запитами щодо надання пояснень та документів.

Матеріалами справи підтверджується, що на вказані запити позивачем було надано відповіді, в яких він посилався на обставини втрати та неможливості вивезення первинних документів та подання в порядку п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України повідомлення до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про такі факти, а також - юридичні наслідки подання таких повідомлень, встановлені вказаною правовою нормою, зокрема - правомірність підтвердження показників податкової звітності належним чином засвідченими копіями таких документів та обов`язку контролюючого органу врахувати такі копії.

З аналізу відповідей на запити вбачається, що позивачем неодноразово наголошувалось, що ним здійснюються всі можливі заходи щодо відновлення оригіналів вказаних первинних документів. Копії таких відповідей на запити було додано позивачем до позовної заяви (листи Підприємства від 03.10.2022 №30102022/4/010 (том IV, а.с. 102), від 07.10.2022 №07102022.1/010, від 07.10.2022 №07102022.3/010 (том IV, а.с. 105), від 12.10.2022 №12102022.1/010 (том IV, а.с. 120), від 14.10.2022 №14102022.2/010 (том IV, а.с. 131), від 17.10.2022 №17102022.5/010 (том IV, а.с. 126), від 19.10.2022 №19102022.3/010 (том IV, а.с. 83), від 24.10.2022 №24102022.2/010 (том IV, а.с. 86).

При цьому, листами-відповідями на запити від 07.10.2022 №07102022.3/010 (том IV, а.с. 105), від 14.10.2022 №14102022.2/010 (том IV, а.с. 131), від 17.10.2022 №17102022.5/010 (том IV, а.с. 126), від 19.10.2022 №19102022.3/010(том IV, а.с. 83), від 24.10.2022 №24102022.2/010 (том IV, а.с. 86) зафіксовано надання посадовим особам Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків частково оригіналів первинних документів, а також копій тих документів, яких не було надано в оригіналах через їх втрату внаслідок військової агресії російської федерації.

Крім того, відповідачем запитано, а позивачем надано відповідь щодо порядку укладання договорів із його контрагентами із посиланням на внутрішні документи позивача, згідно положень яких перед укладанням договору здійснюється реєстрація контрагента в базах позивача із отриманням інформації та документів про наявність в такого контрагента необхідних виробничих ресурсів та робочої сили, показників податкової звітності, наявності або відсутності судових справ із перевіркою такої інформації у відкритих державних реєстрах, погодження проекту договору усіма зацікавленими структурними підрозділами Підприємства, а також щодо системи внутрішнього контролю та інших організаційних питань, пов`язаних із укладанням та виконанням господарських договорів (листи Підприємства від 30.09.2022 №30092022/3/010 (том IV, а.с.98), від 03.10.2022 №03102022/1/010 (том IV, а.с. 96), від 04.10.2022 №04102022/1/010).

Суд зазначає, що чинним податковим законодавством не передбачено можливість особи, яка здійснює перевірку, встановлювати платнику податків граничний строк для подання документів в ході перевірки. Такий строк регламентується виключно нормами ПК України, зокрема: абз. 1 п. 44.7 ст. 44 ПК України - до закінчення перевірки, абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України - до прийняття рішення контролюючим органом, п. 86.7 ст. 86 ПК України - протягом строку для надання заперечень на акт перевірки. Більше того, пунктом 85.4 ст. 85 ПК України, встановлено, що відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Однак, службові особи ЦМУ ДПС, які проводили перевірку, ставили позивачу строки для надання документів на свій розсуд, причому такі строки, у які як правило неможливо фізично надати запитувані документи.

Так, запитом №7 від 30.09.2022 (том IV, а.с. 145), який було вручено позивачу о 18 год. 10 хв 30.09.2022 (п`ятниця) було надано термін для надання документів - до 12:00 03.10.2022 (понеділок). Таким чином, для надання документів Позивачу було надано строк 4 робочих години, при тому, що кількість одних лише банківських виписок, які вимагалось надати становить 1284 документи, на що позивач звернув увагу в листах від 03.10.2022 №30102022/4/010 (том IV, а.с. 102) та від 04.10.2022 №04102022/1/010 (том IV, а.с. 123).

Крім того, листом від 04.10.2022 №04102022/1/010 було проінформовано про факт звернення позивача до банку (лист від 03.10.2022 №03102022/3/010 (том IV, а.с. 104)) з метою отримання запитуваних банківських виписок та про відповідь банку (довідка від 03.10.2022 №12324/YL/871 (том IV, а.с. 112)), згідно якої банк вказав на необхідність надання їх протягом 10 робочих днів.

Листами від 12.10.2022 №12102022.2/010 (том IV, а.с. 129), від 17.10.2022 №17102022.4/010 (том IV, а.с. 130), від 19.10.2022 №19102022.4/010, від 24.10.2022 №24102022.3/010 (том IV, а.с. 89) позивач повідомив посадових осіб ЦМУ ДПС про неможливість надання запитуваних документів протягом двох робочих днів, оскільки кількість таких документів складає близько десяти тисяч.

Листом від 12.10.2022 №12102022.1/010 (том IV, а.с. 120) звернуто увагу відповідача на подання запиту про отримання документів поза робочим часом працівників Підприємства та за два робочі дні до дня закінчення перевірки, що є порушенням п. 85.4 ст. 85 ПК України.

Разом з тим суд звертає увагу, що у відзиві відповідач намагається обґрунтувати завідомо незаконне та безпідставне встановлення строків надання документів під час перевірки посиланням на абз. 2 п. 85.2 ст. 85 ПК України, згідно якого великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Проте, у періоді, який підлягав перевірці, позивач не створював жодного документа в електронній формі, отже посилання відповідача на вказану норму щодо намагання обґрунтування строків витребування у позивача документів є недоречним.

Натомість, згідно абз. 1 п. 44.7 ст. 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Судом встановлено, що у зв`язку з тим, що відповідач не взяв до уваги надані позивачем в ході проведення перевірки оригінали та копії документів, які стосувалися предмету перевірки, позивач в порядку абз. 1 п. 44.7 ст. 44 ПК України листом від 25.10.2022 №25102022.1/010 (том IV, а.с. 4) надіслав з повідомленням про вручення та з описом вкладеного копії усіх документів, які стосуються перевірки на адресу відповідача.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Крім того, ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.03.2023 суд витребував від відповідача, в тому числі копії запитів про надання документів до перевірки та наданих відповідей, письмові пояснення.

На порушення абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України та вимог ухвали від 20.03.2023, відповідач подав суду лише копії його запитів щодо надання документів, з якими він звертався до позивача в ході перевірки (при цьому - такі копії є неповними, оскільки містять лише першу та останню сторінку відповідних документів), проте не надав суду жодної відповіді на такі запити, що може свідчити про перекручування відповідачем фактів, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, посилання відповідача на п. 44.6 ст. 44 ПК України є недоречним та таким, що повністю не відповідає дійсним обставинам справи, а подання лише частини наявних у відповідача документів при ігноруванні фактів звернення позивача до ЦМУ ДПС із повідомленнями про втрату та неможливість вивезення первинних документів, а також безпосередньо під час перевірки - із неодноразовим письмовим обґрунтуванням причин неможливості надання частини первинних документів - вводять суд в оману, в зв`язку з наступними обставинами.

Судом встановлено, що під час перевірки позивачем було частково надано оригінали первинних документів, які підтверджують задекларовані ним суми бюджетного відшкодування з ПДВ та від`ємного значення з ПДВ.

Враховуючи, що позивачем дотримано порядок подання контролюючому органу повідомлення про втрату та неможливість вивезення первинних документів, встановлений п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, позивач не повинен був надавати будь-які документи до перевірки, як в оригіналах, так і в копіях, проте не дивлячись на таке, позивач надав до перевірки копії втрачених та не відновлених на момент проведення перевірки документів. Надання копій таких документів замість оригіналів є повністю правомірним, а відповідач повинен був врахувати такі копії документів нарівні з їх оригіналами.

Оскільки відповідач відмовився врахувати копії наданих документів, позивач в порядку абз. 1 п. 44.7 ст. 44 ПК України до закінчення перевірки правомірно направив до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків копії усіх документів, що стосуються перевірки.

З системного аналізу положень п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, суд дійшов висновку, що відповідач не мав права піддавати сумніву показники податкової звітності позивача та проводити перевірку до спливу строку на адміністративне та/або судове оскарження рішень ЦМУ ДПС про відмову позивачу у застосуванні спеціальних правил або до моменту набрання законної сили рішенням у справі про оскарження таких рішень.

При цьому, в силу принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріпленого ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд має право збирати додаткові докази на усіх стадіях судового розгляду, що неодноразово підкреслював Верховний Суд у правових висновках щодо застосування п.44.6 ст. 44 ПК України.

Отже, за будь-яких обставин, суд має розглянути та врахувати надані позивачем докази, в тому числі - первинні та інші документи, які підтверджують показники його податкової звітності.

Отже, враховуючи, що згідно норм п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів внаслідок військової агресії російської федерації для підтвердження даних податкової звітності не вимагається надання будь-яких підтверджуючих такі дані документів (неважливо в оригіналах чи в копіях), а достатньо одного лише факту подання повідомлення про втрату та/або неможливість вивезення первинних документів, Позивач, вчинив додаткові дії для підтвердження показників своєї податкової звітності, які не зобов`язаний був вчиняти, а саме, під час перевірки надав оригінали документів, які були вже відновлені на той момент, надав належним чином завірені копії первинних документів, оригінали яких були відсутні через їх втрату та неможливість вивезення та не були відновлені, продовжив вчиняти дії щодо відновлення їх оригіналів (дублікатів).

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки та відзив відповідач містить посилання на порушення позивачем під час проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах, в зв`язку з тим фактом, що вказана інвентаризація проводилась лише за даними бухгалтерського обліку без фізичного виїзду на склади.

Проаналізувавши доводи сторін суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду ґрунтовних пояснень з яких саме підстав він вважає, що факти встановлені інвентаризацією є обов`язковими та необхідними для проведення перевірки, адже позивач не заявляв до бюджетного відшкодування жодних сум ПДВ із господарських операцій по закупівлі товарів, які залишились на тимчасово окупованій території. Перевіркою фактів віднесення позивачем таких сум ПДВ до бюджетного відшкодування також не встановлено.

Позивач, у своєму листі під час проведення перевірки (лист від 07.10.2022 №07102022.4/010, (том IV, а.с. 108)), у своїх запереченнях на Акт перевірки, і у скарзі до ДПС України на спірні податкові повідомлення-рішення, у позовній заяві неодноразово та систематично звертав увагу відповідача на очевидні факти знаходження більшості товарно-матеріальних цінностей на складах, які в свою чергу знаходяться та тимчасово окупованій території, в зв`язку з чим відсутня об`єктивна можливість проведення такої інвентаризації без реальної загрози для життя, здоров`я та свободи працівників ТОВ "Сателлит" та вважає таку вимогу відповідача незаконною.

Враховуючи зазначене, суд зазначає, що відповідно до п. 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879, згідно якого підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що з боку відповідача вимога проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях є незаконною.

У той же час, відповідач не надав суду докази на спростування таких доводів позивача.

Також, судом встановлено, що актом перевірки відповідача не зафіксовано жодного факту здійснення позивачем із його контрагентами господарських операцій, які не є реальними..

Судом досліджено, що ТОВ "Сателлит" неодноразово під час проведення перевірки письмово повідомляло відповідача, що товариство робить всі можливі дії для відновлення оригіналів запитуваних документів, зокрема, зверталось для цієї мети до відповідних контрагентів, але відновлення оригіналів цих документів ускладнено тим, що значна частина контрагентів залишилася на непідконтрольній Україні території, у товариства немає зв`язку із посадовими особами відповідних контрагентів, поштові відправлення на тимчасово непідконтрольну Україні територію неможливо відправити.

Судом встановлено, що відповідач у запиті №1 від 22.09.2022 просив позивача надати оригінали за перевіряємі періоди та інші первинні документи з постачальниками згідно Додатку 1 до Запиту тільки по 16 контрагентам.

Представником позивача були підготовлені адвокатські запити контрагентам від 04.10.2022 про надання належним чином завірених з оригіналів копій, оригіналів документів, дублікатів первинних документів, а саме: договорів з додатками; видаткових накладних; рахунків-фактур; товарно-транспортних-накладних; складських квитанцій; актів виконаних робіт. Адвокатські запити направлені засобами поштового зв`язку 05.10.2022.

Судом встановлено, що перевірка позивача проводилася з 22.09.2022 по 26.10.2022, тобто три тижні відповідач вручав запити ТОВ "Сателлит" у зв`язку з неповним виконанням запиту №1 від 22.09.2022 про надання оригіналів первинних документів тільки по 16 контрагентам за період перевірки лютий 2022 року.

Однак, 12.10.2022 відповідач вручив генеральному директору товариства запит про надання оригіналів договорів з додатками, видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, складських квитанцій, актів виконаних робіт, сертифікатів якості товару та походження товару, паспортів за перевіряємі періоди та інших первинних документів з постачальниками згідно п. 2, 3 Запиту по 240 контрагентам за період перевірки травень 2022 року та по 287 контрагентам за період перевірки лютий 2022 року.

Судом встановлено, що відповідачем одночасно проводились дві перевірки за періоди лютий 2022 року та травень 2022 року, позивачу до закінчення перевірки до 26.10.2022 за 9 робочих днів необхідно було відновити оригінали первинних документів по 527 контрагентам.

Слід зазначити, що за 9 робочих днів складно навіть при наявності всіх оригіналів зібрати, систематизувати документи. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо наприкінці перевірки вручив запит про надання всіх оригіналів первинних документів по 527 контрагентам, щоб унеможливити виконання запиту та подальшого складання актів про відмову посадових осіб в наданні документів, винесення протоколів на посадових осіб товариства та не підтвердити законність декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що позивачем було надано під час проведення перевірки відповідачу та разом із позовною заявою всі запитувані документи, частково оригінали, частково відновлені дублікати, які були вже відновлені на той момент, частково засвідченні відповідно до вимог чинного законодавства копії запитуваних документів щодо взаємовідносин ТОВ "Сателлит" з 240 контрагентами: ФГ «FED», ТОВ «А1 Консалтинг», ТОВ «Авангард-Агро», ТОВ «Авангард», ФГ «Аверс», ТОВ «Автосанрайз», ТОВ «Альянс Агро», ПП «Агро Дар 2010», ТОВ «Агро Титан», ТОВ «Агро Трейдінг ЛТД», ТОВ «Агро Бета», ФГ «Агро-Два», ТОВ «Агро-Дюна», ТОВ «Агрозахист», ТОВ «Агроімпекс-Інвест», ТОВ «Агрокомерціал», ТОВ «Агро-Макс», ТОВ «Агростайл-КМ», ТОВ «Агрофірма «Агротіс», ТОВ «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», ТОВ «Агро-Транс`ТОВ «Агрофірма Долинська», ТОВ «Агрофірма Донеччина», ПП «Агрофірма «Зелений гай», Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агрофірма ім. Мічуріна», ТОВ «Микольська», ТОВ «Агрофірма Світанок», ТОВ «Агрофірма «Під сонцем», ТОВ «Агрошик», ФГ «Агро-Ялта», ФГ «АЕМ», ФГ «АКР», ФГ «Альянс», ТОВ «АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП», ТОВ «АП-ГРУПП», ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», ФГ «Армада-Д», ТОВ «Артемівський КХП», ТОВ «АТК «Владіс», ПП «Атланта-Агро», ТОВ «Агрофірма «Славутич», ТОВ «Афродіта», ТОВ «Балаклійське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Барвінкове-Агро», ТОВ «Бахмут Агротранс», ТОВ «Бахмут-Агро», ПАТ «Бахмутське племпідприємство», ФГ «БАХЧОВИК-АГРО-ПЛЮС», ТОВ «БЕЛГРАВІЯ», ТОВ «Белтімпорт»,ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ», ТОВ «Бєлун-А», ТОВ «Бєлун-Агро»,ТОВ «Бізнес-Партнер», ТОВ «Біко Компанія», ТОВ Білолуцьк-Агро», ФГ «БІТА», ТОВ «БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ-ЗЕРНОПРОДУКТ», ТОВ «Борова-Агро», ТОВ «БОРОВЧАНКА», ТОВ «ВАГНЕР АГРО-ІСТ», ФГ «ВВП АГРОФГ «ВЕНДЕМІЯ», ПРИВАТНА АГРОФІРМА «ВЕРХНЬОКАМ`ЯНСЬКА», ТОВ «ВЕСЕЛІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОРТОВ «ВЕСЕЛКА», ТОВ «ВЕСНА`ТОВ «ВЕСТ ІСТ КОМПАНІЯ», ТОВ «ВЕСТА НВКФГ «Віктор», ТОВ «ВІРА», ТОВ «Возрождєние», ТОВ «Воїнське ХПП», СГ «Восток», ТОВ «ВОСТОКАГРО», ПрАТ , «ВФ Україна», ФГ «НІВСА», ФГ «Галіч», ПП «ДАР», ТОВ «Дентонс Юроп», ТОВ «ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ НВП», ПАТ «ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ», ПП «Дон ІВКО і С», ТОВ «ДОНБАС», ФГ «ДОНЕЦЬКЕ», Державна установа «Донецький обласний центр контролю здоров`я України», ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», Державне підприємство «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», ФОП Донченко Г.Б.Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Донецькій області, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», ТОВ «ЕКОІНСТРУМЕНТ-КИЇВ», ПрАТ «Екопрод», ТОВ «Елівко-гігант», ФГ «Еллада`ТОВ «Епіцентр-К», ТОВ «Євразія Консалт», КТ «ЖЕЛЄВ С.С. І КОМПАНІЯ «КОМИШ-ЗОРЯНСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА», ФГ «Затишне», ПП «Зеленський», ТОВ «Зернотрейд», ТОВ «Злагода», ФГ «Золоте», ТОВ «Золоті Пруди», ДП «Ілліч-Агро Донбасс», ПАТ «Маріупольський комбінат імені Ілліча», ПП імені Шевченка Приморського району Запорізької області, ТОВ «Імперія Агро Плюс», ТОВ «Інструмент Донбасу», ФГ «ЙОТА», ФГ «Коваленко М.П.», ПП «Агрофірма «Ковалиха», ФГ «Козак», ФГ «Колос», ТОВ «Колосок», ТОВ «Комінвест-Агро», КП «Комунальник», ТОВ «Агрофірма «Контрактова», ФГ «Корал», ТОВ «Котекна Україна Лімітед», ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна», ТОВ «Краматорський урожай», ТОВ «Красногорське», ФГ «Красносільчанка», ФГ «Кредо», ФГ «Криничне`ТОВ «Крона Імпульс Плюс`Колективне сільськогосподарське підприємство імені Дзержинського, ФГ Кулеба», ФГ «Лагідне», ТОВ «ЛВТ Інжиніринг», ФГ «Легас», АТ «Державна продовольча-зернова корпорація України», ТОВ «Ліндстрем», ФГ «ЛМ-1»Луганський Національний аграрний університет, ФГ «Лотос`ФГ «Лугань», ФГ «Луч», ФГ «Магнолія», ТОВ «Малиновка», КП «Маріупольське виробниче управління водопровідного каналізаційного господарства», ПАТ «Маріупольгаз», ФГ «Марія-05», ФГ «Меркурій», ФГ «Митрофанівське», ПАТ «Михайлівський райагропостач», ТОВ «МЦФЕР- Україна», ТОВ «Наві-Лоджистікс», ФГ «Надія -1», ТОВ «Агрофірма «Надія», Науково-виробниче ТОВ «Насіння Донбасу», ТОВ «Науково-виробнича компанія «Укрекопром», ПП «Нектар», ТОВ «НЗ ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ», ФГ «Нива», ТОВ «НІКА», ТОВ «Нова Пошта», ТОВ «Новий Заповіт», ТОВ «НОВИЙ СВІТ ТЕХНОБУД», ТОВ «Новік порт сервіс», СГ ТОВ «Новогнатівське», ТОВ «Новомайорське», ФГ «Оберіг», ПрАТ «Обрій ІНК», ФГ «Оксана», ТОВ «Агрофірма «Октябрь», ФГ ОСОБА_1 , ФГ «Яровіт», ФГ Яковенко Л.М., ФГ Яковенко В.М., ПП «Юран», ТОВ «Юнігрейн-Базис», ТОВ «Юмітрейд», ПРАТ «ЮГ АГРО», ФГ «Ювіал», ФГ «Чумбаша Вячеслав Костянтинович», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ ХЛРПП «ХЛІБОРОБ», ПП «Фортуна», ТОВ «ФЛАДКО», ФГ «Фермер», ТОВ « АК Фактор», ТОВ «УТА ЛОГІСТИК», ПАТ «Укртелеком», ТОВ «Україна», ТОВ «Украгрохімтрейд», ФГ «Троян-Агро`ТОВ «Трансагро-М`ТОВ «Торське`ТОВ «Торгівельний дім «Кліпсо`ТОВ «Токмак-Зернопродукт», ФГ Товарчі Сергій Михайлович, ТОВ « ТЕК «Вертикаль», ТОВ «Тесслагруп», ФГ «Терра», ФГ «Темп», ТОВ «ТЕЛЛУСАГРО», ТОВ «Татекс-СПФ», ТОВ «ТАЙФА», ТОВ «СХІДНОЗЕРНОАЛЬЯНС», ТОВ «Схід-Агро СП», ТОВ «СФЕРА», СВК «СУЗІР`Я», ФГ «Стрілець», ТОВ «Старт-АП», ФГ «Стародуба», ТОВ «СТАРОГНАТІВСЬКЕ», ФГ «Стар-Вей», ТОВ «Ставки АПФ», ТОВ «СП-ДОНЕЦЬК», ФГ «Сонцодар-Агро», ФГ «Росинка», ТОВ «Роксі Агро», АТ «ДПЗКУ», «Роївський елеватор», ТОВ «Промелмікс», ФГ «Прогресс», ТОВ «Прогрес», ФГ «Пріоритет», Об`єднання фермерів «Привільне», ФГ «Престиж 1», ТОВ «Преображенське», ФГ «Поляна», ФГ «Пілігрім», ТОВ «ПАРТНЕР-ГРУП ІНЖИНІРИНГ», ТОВ «ПАЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ», ФГ «П.И.К.», ПП «Олімп-Агро», ФГ «СЛИВНИЙ», ФОП ОСОБА_3 , ФГ «Славута», ТОВ «СІДАЙ АГРО», ФГ Сиротюк, СЖСПП, «Світоч», ФГ «Світанок», ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро», ТОВ «СБТ КАРГО», ФГ «САЮР», ТОВ «С КАРД СЕРВІС».

Судом досліджено надані позивачем первинні документи, додатки до позовної заяви у кількості 8631 аркушів за лютий 2022 року, що підтверджують фактичне здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ "Сателлит" та контрагентами, а саме: договори поставок, видаткові накладні, рахунки на оплату, рахунки-фактури, виписки з рахунку, складські квитанції на зерно, платіжні доручення, реєстр товарно-транспортних накладних за травень 2022 року, акти надання послуг, договори складського зберігання зерна, акти здачі-прийняття робіт, специфікації до договорів, товарно-транспортні накладні, договори на надання послуг з перевезення олії соняшникової, договори на транспортно-експедиційне обслуговування, залізничні накладні, накопичувальні картки, розрахунки коригувань до накладних, договори про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів, довіреності.

Судом встановлено, що всі первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", містять відомості про господарські операції та підтверджують її здійснення.

Проте, судом встановлено, що службовими особами відповідача під час проведення перевірки було неодноразово, безпідставно та необґрунтовано проігнорований той факт, що частина документів була надана саме в формі належно засвідчених копій, що, на думку суду, є перевищенням службових повноважень службовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, оскільки відсутність цих документів на час проведення перевірки відбулось через обставини непереборної сили, про що було неодноразово письмово повідомлено перевіряючих, а також були складені та направлені відповідні повідомлення про неможливість вивезення та втрату первинних документів.

Також, судом встановлено, що позивач не припиняв дії по відновленню оригіналів, дублікатів запитуваних відповідачем документів за період перевірок лютий, травень 2022 року.

В судовому засіданні 22.05.2023 позивач в клопотанні про надання додаткових доказів до матеріалів адміністративної справи вказав, що станом на 18.05.2022 товариством відновлено оригінали, дублікати первинних документів у розрізі заявленого від`ємного значення з податку на додану вартість (Додатки Д1, Д2) у сумі 119043612 грн., заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість (Додаток Д3) у сумі 14140262,00 грн.

Отже, суд погоджується з позицією позивача, що не дивлячись на можливість не надавати будь-які документи для підтвердження задекларованих сум ПДВ в силу п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, товариством надано до перевірки та до суду всі документи (оригінали або належним чином завірені копії), які підтверджують право на отримання ним спірних сум бюджетного відшкодування з ПДВ та від`ємного значення з ПДВ, а ЦМУ ДПС було зобов`язано врахувати такі документи під час проведення перевірки, в тому числі - тих, що надані в копіях.

Судом досліджено подані 22.05.2023 позивачем через канцелярію копії документів з відновлених оригіналів, дублікатів первинних документів з постачальниками, належно засвідчені копії яких було надано разом з позовною заявою. Вказані оригінали, дублікати документів пред`явлені 22.05.2023 представниками позивача для огляду в судовому засіданні. Надати усі докази разом із позовною заявою не було можливості, так як позивач продовжував відновлювати документи, отримувати оригінали, дублікати від контрагентів після подання позовної заяви до суду.

Судом встановлено, що відповідачем проводились дві перевірки одночасно, сума від`ємного значення з ПДВ, задекларованого позивачем у травні 2022 року, частково складається також із суми від`ємного значення, задекларованого ним у лютому 2022 року, оскільки таке від`ємне значення переноситься до наступного податкового періоду.

Отже, сума зменшення від`ємного значення з ПДВ за період лютий 2022 року у сумі 155620044,00 грн. повністю включена до суми зменшення від`ємного значення з ПДВ за період травень 2022 року у сумі 157642876,00 грн.

Таким чином, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 №01006040103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 157642876,00 грн., яке розраховане за епізодами податкових правопорушень, в розрізі контрагентів, що й оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 №01003040103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 155620044,00 грн., яке є предметом розгляду у справі №320/5865/23.

Суд зауважує, що норма п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України прийнята досить нещодавно, судової практики Верховного Суду щодо її застосування станом на сьогодні ще не існує.

Проте, існує судова практика Верховного Суду щодо застосування п.п.38.11 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, який є аналогічний підпункту 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, з тією лише різницею, що ним було врегульовано відносини щодо втрати первинних документів підприємствами та неможливості їх пред`явлення до перевірки внаслідок проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях в 2014-2022 роках.

Так, у постанові від 15.08.2018 по справі №805/2276/17-а Верховний Суд дійшов висновку про правомірність ненадання платником податків до перевірки оригіналів первинних документів внаслідок проведення АТО та зазначив наступне: "враховуючи те, що Товариство не має змоги період з 01 січня 2013 року по 08 червня 2015 року надати контролюючому органу всі первинні документи, у зв`язку із захопленням будинку, де розташовувався позивач, а саме м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 23а, а також його структурних підрозділів, відповідач неправомірно відмовив у застосуванні положень п.38.11 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз".

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про дотримання позивачем всіх умов, за яких підприємство має право скористатися нормами підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.»

Аналогічні висновки наведені Верховним Судом, зокрема в постановах від 01.07.2021 по справі № 805/1213/17-а, від 15.08.2018 по справі № 805/2276/17-а, 11.09.2018 по справі № 826/13084/17 тощо.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності своїх рішень.

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 21.02.2023 №150.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 26840,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.11.2022 №01007040103, від 24.11.2022 №01005040103 та від 24.11.2022 №01006040103.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" (код ЄДРПОУ 13501985) сплачений судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 31 травня 2023 р.