Рішення

від 05.06.2023 по справі 420/18654/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18654/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Итальянского Бульвара» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за участі третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Управління реклами Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив «Жемчужина Итальянского бульвара» звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень про накладення штрафу №38 та №44 від 10.08.2021, мотивуючи це тим, що кооператив є неприбутковою організацією, та не має на меті одержання прибутку, та його видом діяльності є комплексне обслуговування об`єктів, та кооператив не розміщував на даху будівлі розташованої за адресою м.Одеса вул..Італійський бульвар 1-б конструкції з написом «KADORR», та повідомляв відповідача, що даний напис не є рекламою, і не потребують спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а є оздоблення фасаду та перейшли від забудовника на баланс Кооперативу разом із житловим будинком на підставі відповідного акту прийому-передачі. Проте відповідач розглянув справу за відсутності представника позивача, без його повідомлення за п`ять днів до дати розгляду справи та не врахував, що позивач не є розповсюджувачем реклами, а тому він не міг надати відповідачу документи, які б містили інформацію про вартість конструкцій зважаючи на їх відсутність. Та оскаржувані рішення відповідач не направив у 10-ти денний строк до позивача, та вказані рішення не зареєстровані в електронній системі документообігу вказаного органу, а підпис в.о. начальника ГУ Держпродслужби в Одеській області Мельника С.В. на рішенні відрізняється від його підпису на інших документах, що викликає сумнів у справжності такого документу. Тому оскаржувані рішення є безпідставними, протиправними та такими, що були прийнятті з порушенням норм діючого законодавства.

Ухвалою від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

24.11.2021 до суду від відповідача за вх.№65731/21 надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначає, що з вимогами та доводами, наведеними у позовній заяві не погоджується. Вказує, що дахові конструкції з написом «KADORR» та зображенням голуба з гілкою у дзьобі за адресою: м. Одеса вул. Італійський бульвар 1-б, є зовнішньою рекламою (ст. 1 ЗУ «Про рекламу», п. 1.5 Правил), адже вони спрямовані на необмежене коло осіб - споживачів реклами, яка, в свою чергу, формує та підтримує їх обізнаність та інтерес щодо учасника ринку будівництва нерухомості не тільки міста Одеси, а й всієї України, який використовує ідентифікацію себе на ринку нерухомості як «корпорація «KADORR GROUP» (веб-сайт https://kadorrgroup.com/), що об`єднує ряд суб`єктів господарювання - забудовників. Вони призначені сформувати та підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо цих осіб, які займаються будівництвом нерухомості, та спонукає споживачів до ототожнення усіх компаній з використанням назви «KADORR» (укр. «КАДОР») та зображенням голуба з гілкою у дзьобі з відповідними суб`єктами, що здійснюють діяльність на ринку нерухомості. Зазначена конструкція в свою чергу розміщена на даху будівлі забудовником якої є «KADORR GROUP» та слугує рекламою із конкретним прикладом продукції (будівлі), яка вироблена (збудована) компанією «KADORR GROUP». Зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг торгівельна марка «KADORR GROUP» зареєстрована 12.04.2013 свідоцтво номер 176592. Так як позивачем не заперечується, що спірна конструкція є його власністю та розміщена на будівлі, керування якою він здійснює, а також те, що позивач обізнаний про наявність на його об`єкті відповідної рекламної конструкції без дозволу, вважаємо, що до позивача цілком правомірно застосовано санкції як до розповсюджувача реклами.

28.12.2021 до суду від позивача за вх. №74209/21 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що з доводами відповідача у відзиві на позов не погоджується та не визнає їх.

Ухвалою суду від 24.12.2021 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.02.2022 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду по суті на 02 «березня» 2022 року о 12 год.00хв.,

Ухвалою суду від 17.05.2023 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління реклами Одеської міської ради.

31.05.2023 року до суду надійшло пояснення представника третьої особи в якому вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а оскаржувані постанови є правомірними мотивуючи це тим, що конструкція розміщена на даху житлового будинку за адресою: .Одеса, Італійський бульвар буд.1-б асоціюється з юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадор» та іншими пов`язаними з нею юридичними особами, широко відомими на ринку будівництва нерухомості не тільки м.Одеси, а й всієї України як корпорація «KADORR GROUP», крім того слово «KADORR та зображення голоба з гілкою у дзьобі є торговельною маркою. Та дана конструкція що знаходиться на балансі у позивача спрямована на необмежено коло осіб-споживачів реклами, використовується для формування та підтримання їх обізнаності та інтересу щодо іншої юридичної особи ТОВ «Кадор», спонукає споживачів до ототожнювання усіх компаній з використанням назви українською «КАДОР», а також зображення голуба з гілкою в дзьобі з суб`єктами, що здійснюють діяльність на ринку нерухомості ті відомі як корпорація «KADORR GROUP». Отже вочевидь дахову конструкції є зовнішньою рекламою в розмінні ЗУ «Про рекламу».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Обслуговуючий кооператив «Жемчужина Итальянского бульвара», згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано 05.04.2019 (номер запису: 15561020000069800) та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (а.с.13-14).

Згідно Статуту, затвердженого загальними зборами членів обслуговуючого кооперативу протокол №1 від 03.04.2019р. ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» є юридичною особою, яка утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб, створюється і діє у відповідності до Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про кооперацію», на підставі рішення установчих зборів на добровільних засадах, для експлуатації та управління житловим комплексом який складається з двох багатоповерхових житлових будинків за адресою: Україна, місто Одеса, Італійський бульвар 1-а та Італійський бульвар 1-б. Кооператив за характером діяльності та завдань є обслуговуючим. Кооператив у своїй діяльності не має на меті отримання прибутку, є неприбутковою організацією. Кооператив керується в своїй діяльності цим Статутом та чинним законодавством України (Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, Житловим кодексом Української PCP, Законом України «Про кооперацію» та ін.). Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

21.04.2021 року за №Вих-3262/05.3/25-21 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на адресу ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» направлено вимогу у порядку частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» та зобов`язано його протягом трьох робочих днів з дня отримання вимоги надати: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; документи, що підтверджують вартість розповсюдженої (розміщеної) реклами (договір, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи, тощо); дозвільну документацію на розміщення зовнішньої реклами до якої додані копії фото фіксації на 4 арк.(а.с.29).

07.05.2021 року за вих..№1-05/21 ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» направлено до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області лист (а.с.35,36) з поясненнями та випискою з ЄДРПОУ.

Відправлення вручено Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області 13.05.2021, що підтверджується накладною кур`єрської служби доставки (а.с.37).

29.06.2021 відповідачем відносно позивача складено протокол №40 про порушення законодавства про рекламу, а саме про наявні ознаки порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу»: розміщення та розповсюдження ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» зовнішньої реклами будівельної компанії «KADORR» без дозвільних документів у кількості 2-х одиниць за адресою м.Одеса, Італійський бульвар буд.1-б (ЖК « 25 Жемчужина») (а.с.43,44).

14.07.2021 відповідачем прийнято рішення №40 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (розміщення та розповсюдження ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» зовнішньої реклами будівельної компанії «KADORR» без дозвільних документів у кількості 2-х одиниць за адресою м.Одеса, Італійський бульвар буд.1-б (ЖК « 25 Жемчужина»)(а.с.45).

02.08.2021 року відповідачем за вих. №6102/05/25 від 30.07.2021 року на адресу ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» направлено повідомлення про розгляд справи, яка призначена на 09.08.2021 р. на 11 год. 00 хв. (а.с.35-36), та яке надійшло до поштового відділення, яке обслуговує адресу місцязнаходження позивача тільки 05.08.2021р., та не було вручено ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» під час доставки (інші причини), що підтверджується інформацією з офіційного веб сайту АТ «УКРПОШТА» за трек-номером: 6500142523935 (а.с.49).

Також відповідачем 09.08.2021:

- складено протокол №40/1 засідання у справі про порушення законодавства про рекламу (а.с.51) по факту порушення позивачем вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» щодо розповсюдження зовнішньої реклами будівельної компанії «KADORR» у кількості 2-х одиниць без дозвільних документів за адресою: м.Одеса Італійський бульвар 1-б (а.с.51).

- складено протокол №57 про порушення позивачем законодавства про рекламу по факту порушення ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», а саме ненадання документів, які містять інформацію про вартість розповсюдженої реклам, розташованої за адресою м.Одеса, Італійський бульвар 1-б (ЖК « 25 Жемчужина») (а.с.55).

- прийнято рішення №57 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.56);

- складено протокол №57/1 засідання про порушення позивачем законодавства про рекламу по факту порушення ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», а саме ненадання документів, які містять інформацію про вартість розповсюдженої реклам, розташованої за адресою м.Одеса, Італійський бульвар 1-б (ЖК « 25 Жемчужина») (а.с.57).

10.08.2021 року в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Мельник С.В. прийнято:

- рішення №38 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за недотримання ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» вимог законодавства України про рекламу щодо розміщення реклами, а саме: розміщення та розповсюдження зовнішньої реклами будівельної компанії «KADORR» у кількості 2-х одиниць без дозвільних документів за адресою: м.Одеса Італійський бульвар 1-б (ЖК « 25 Жемчужина»), що є порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», на ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» накладено штраф 5083,00 грн. (а.с.53,54);

- рішення №44 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за недотримання ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: ненадання необхідних документів для розгляду справи (здійснення повноважень щодо контролю) документів, які містять інформацію про вартість розповсюдженої реклами, розташованої за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар 1-б (ЖК « 25 Жемчужина») на ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» накладено штраф 1700,00 грн. (а.с.58-59).

Оскаржувані рішення не були відправлені на адресу ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» та докази що це спростовують матеріали справи не містять.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі Порядок).

Пунктом 16 Порядку передбачено, що справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановлено судом, повідомлення про розгляд справи №6102/05/25 від 30.07.2021, призначене на 09.08.2021 направлено позивачу 02.08.2021 та прибуло до поштового відділення у точці видачі тільки 05.08.2021р., що підтверджується інформацією з офіційного веб сайту АТ «УКРПОШТА» за трек-номером: 6500142523935 та не було вручено ОК «Жемчужина Итальянского бульвара» під час доставки (інші причини) та повідомлення повернуто до відповідача тільки 13.09.2021р.

Відтак, враховуючи те, що норма п. 16 вказаного Порядку передбачає обов`язок відповідача своєчасно сповістити представника особи, щодо якої порушено справу про дату та час її розгляду, та те, що вказане повідомлення позивачем могло бути отримано не раніше 05.08.2021, через що до засідання залишається тільки один робочий день 06.08.2021 р. (п`ятниця), відтак у відповідача на час розгляду справи 09.08.2021р. були відсутні відомості, що позивача було своєчасно та належним чином сповіщено про дату та час розгляду справи, обмеживши цим його право бути вислуханим, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.2 КАС України особа має право на участь у процесі прийняття рішення, яке стосується її інтересів.

Право бути почутим, складова частина принципу верховенства права. Суб`єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб`єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року в справі № 140/2740/19 та у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 260/1612/19.

Відтак, оскаржувані рішення, які прийняті без забезпечення участі особи у розгляді справи, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача.

Також суд звертає увагу на той факт, що норми ч.1 ст.16 Закону №270/96-ВР, за порушення яких рішенням №38 на позивача було накладено штраф у сумі 5083грн., фактично вказують тільки про порядок «розміщення» (а не «розповсюдження») зовнішньої реклами, а тому відповідно, відповідальність за порушення цього порядку може наступити виключно тільки саме за «розміщення» (а не за «розповсюдження») зовнішньої реклами без дозвільних документів.

При цьому, виходячи зі змісту вищенаведених та решти вимог Закону №270/96-ВР, поняття «розміщення» та «розповсюдження» реклами, в тому числі зовнішньої, не є тотожними.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про те, що, дане спірне рішення відповідача №38 від 10.08.2021р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в частині встановлення факту порушення «розповсюдження» зовнішньої реклами БК «KADORR» у кількості 2-х одиниць без дозвільних документів є необгрунтованим та безпідставним, оскільки приписи ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» безпосередньо не передбачають такого правопорушення, як порушення порядку «розповсюдження» реклами, як і будь-яких штрафних санкцій за «розповсюдження» реклами.

До того ж, необхідно зазначити й про те, що будь-яких належних і беззаперечних доказів того, що позивач є саме «розповсюджувачем» вказаної вище реклами, або розміщувачем відповідач до суду не надав, тоді як позивач надав суду докази розміщення вказаної конструкції на даху будівлі ще до дати створення кооперативу https://youtu.be/9WS_af5ls6s

Відповідно до статті 1 Закону №270/96-ВР: реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Зазначене також кореспондується з пунктом 1.4. Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, затверджених рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 р. № 434, яким встановлено, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Стаття 9 Закону №270/96-ВР визначає правила ідентифікації реклами, а саме: реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

При цьому, згідно вказаної ж статті, не є рекламою в розумінні Закону №270/96-ВР: вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно до абзацу 8 п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у постанові по справі № 323/809/17 від 11 серпня 2021 року.

Системний аналіз вказаних положень дає змогу дійти висновку, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні частини сьомої статті 8 та частини шостої статті 9 Закону України «Про рекламу».

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №323/1766/17, від 04.09.2019 у справі №1340/4421/18, від 11.11.2019 у справі № 323/1360/17, від 27.02.2020 у справі №405/4704/15-а, від 25.03.2020 у справі №461/4489/16-а.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що позивач здійснював розміщення та розповсюдження зовнішньої реклами будівельної компанії «KADORR».

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо аргументів позивача про не направлення відповідачем копій оскаржуваних рішень, то дана обставина не може впливати на їх неправомірність чи правомірність , так як це є тільки порушенням право на своєчасність ознайомлення з ними та в разі необхідності їх оскарження.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн. за квитанцією №ПН1582 (а.с.12).

В той же час, предметом позову є два рішення відповідача про накладення на позивача штрафу, тобто позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, ціна позову - 6783,00 грн.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень або юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи задоволення вимог позивача, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Итальянского бульвара» судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Таким чином, щодо суми 2270,00 грн. (яку зайво сплачено позивачем за вимогу майнового характеру), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що позивачем при поданні адміністративного позову у даній справі надмірно сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., суд доходить висновку щодо необхідності повернення надміру сплаченого судового збору обслуговуючому кооперативу «Жемчужина Итальянского бульвара».

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Итальянского бульвара» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №38 та №44 від 10.08.2021.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Итальянского бульвара» судовий збір у сумі 2270 грн.

Повернути через Управління державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області, обслуговуючому кооперативу «Жемчужина Итальянского бульвара» надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн. за квитанцією №ПН1582 за подання адміністративного позову у даній справі.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - обслуговуючий кооператив «Жемчужина Итальянского бульвара» (вул.Италійський бульвар 1-а м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 42931630).

Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул.7-ма Пересипська, 6, м.Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 40342996).

Третя особа: Управління реклами Одеської міської ради м.Одеса вул.Косовська 2-д код ЄДРПОУ 37114047.

СуддяІванов Е.А.