Постанова

від 05.06.2023 по справі 200/3634/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року справа №200/3634/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року у справі № 200/3634/22 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення від 18 січня 2020 року № 12 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 26 Закону № 1058; зобов`язати повторно переглянути заяву від 22 жовтня 2019 року № 9484 про призначення пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 та зарахувати до страхового стажу період роботи на підприємстві ордена Леніна «Донецький домобудівельний комбінат № 1» комбінату «Донецькбуд» з 22 червня 1983 року по 14 серпня 1998 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2022 року позов задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення УПФУ у м. Краматорську Донецької області від 13 січня 2020 року № 12 «Про відмову в призначенні пенсії за віком на підставі частини один статті 26 Закону № 1058»; зобов`язано ГУПФУ в Донецькі області зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 22 червня 1983 року по 14 серпня 1998 року; зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22 жовтня 2019 року про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в рішенні.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає правомірними спірне рішення про відмову в призначенні пенсії з підстав, визначених спірним рішенням відповідача.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, 22 жовтня 2019 року звернувся до Управління ПФУ у м. Краматорську з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, що за реєстрована за № 9484, до якої надав копії паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Рішенням Управління ПФУ у м. Краматорську від 13 січня 2020 року № 12 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на підставі ч. 1 статті 26 Закону № 1058 через відсутність необхідного страхового стажу 26 років. До страхового стажу не зараховано період роботи з 22 червня 1983 року по 14 серпня 1998 року в ордені Леніна «Донецький домобудівний комбінат № 1» комбінату «Донецькбуд» у зв`язку з тим, що 14 серпня 1998 року позивача звільнено з ВАТ «Донецький домобудівельний комбінат № 1», тобто записи в трудовій книжці внесені з порушенням вимог п. 2.15 Інструкції № 58. Згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж складає 15 років (а.с. 10).

За трудовою книжкою серії НОМЕР_1 позивач:

- запис № 3 - 22 червня 1983 року на підставі наказу від 20 червня 1983 року № 27к прийнятий на роботу до Ордена Леніна Донецького домобудівного комбінату № 1 комбінату «Донецькбуд» в УНР № 2 теслярем 2 розряду;

- запис № 4 - 1 жовтня 1983 року на підставі наказу від 30 вересня 1983 року № 47а присвоєний 3 розряд тесляра;

- запис № 5 1 липня 1985 року на підставі наказу від 29 червня 1985 року № 42а присвоєний 4 розряд тесляра;

- запис № 6 1 серпня 1986 року на підставі наказу від 29 серпня 1986 року № 18а присвоєний 5 розряд столяра будівельного;

- запис № 7 14 серпня 1998 року на підставі наказу від 19 серпня 1998 року № 20к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням; запис № 7 про звільнення позивача внесений і засвідчений підписом начальника відділу кадрів Рахматовою та скріплений печаткою відділу кадрів відкритого акціонерного товариства «Донецький домобудівельний комбінат № 1» (ідентифікаційний код: 01237336) (а..с 8-9).

Трудова книжка не містить записів щодо реорганізації (зміни найменування) Ордена Леніна Донецького домобудівного комбінату № 1 на ВАТ «Донецький домобудівельний комбінат № 1».

За відомостями ЄДР відкрите акціонерне товариство «Донецький домобудівельний комбінат № 1» (ідентифікаційний код: 01237336, місцезнаходження: 83107, Україна, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Ревякіна, буд. 24) зареєстроване як юридична особа 27 липня 1994 року, про що 02 березня 2006 року до ЄДР внесений відповідний запис; в стані припинення не перебуває.

Як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи по суті, відомості про переміщення (зміну місцезнаходження) ВАТ «Донецький будівельний комбінат № 1» на підконтрольну органам державної влади України територію відсутні.

Листом від 21 жовтня 2019 року № 04-13/160вх Державний архів Донецької області повідомив, що документи ВАТ «Донецький домобудівельний комбінат № 1» на зберігання до державного архіву області не надходили, у зв`язку з чим надати архівну довідку про перейменування Донецького домобудівельного комбінату № 1 для підтвердження стажу роботи заявника з 22 червня 1983 року по 14 серпня 1998 року за фондами державного архіву області неможливо. Направити запит за належністю для розгляду та надання відповіді до відкритого акціонерного товариства «Донецький домобудівельний комбінат № 1» неможливо у зв`язку з тим, що підприємством знаходиться/знаходилось у м. Донецьк, тобто на тимчасово окупованій території України (а.с. 11).

За п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

За ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років;

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01 січня 2004 року види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначала ст. 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

За ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру виконуваної роботи і тривалості перерв.

За ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

За п.п. 1, 3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За ч.ч. 1-3 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача за призначенням пенсії, тобто станом на 22 жовтня 2019 року, Порядок № 22-1 діяв в редакції від 19 березня 2019 року.

За пп. 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

За п. 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону.

За п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

В період з 22 червня 1983 року по 14 серпня 1998 року позивач працював в Ордені Леніна «Донецькому домобудівному комбінаті» № 1 комбінату «Донецькбуд» (записи №№ 3-7 в трудовій книжці).

Запис № 7 про звільнення позивача внесений і засвідчений підписом начальника відділу кадрів та скріплений печаткою відділу кадрів відкритого акціонерного товариства «Донецький домобудівний комбінат № 1».

В спірному рішенні пенсійний орган зазначив, що період роботи з 22 червня 1983 року по 14 серпня 1998 року не зараховано до страхового стажу заявника, оскільки всупереч вимогам п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58), 14 серпня 1998 року позивач звільнений з ВАТ «Донецький домобудівельний комбінат № 1».

За п. 1.1. Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п. 1.5. Інструкції № 58 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

За п.п. 2.2-2.4. Інструкції № 58 до трудової книжки, зокрема, вносяться відомості про звільнення.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення.

Згідно п. п. 2.6., 2.8. Інструкції № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

За п. 2.15. Інструкції № 58 якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування наказ (розпорядження), його дата і номер.

Інструкцією № 58 передбачено коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Трудова книжка серії НОМЕР_1 не містить записів з реорганізації (зміни найменування) ордену Леніна «Донецького домобудівного комбінату № 1» на ВАТ «Донецький домобудівельний комбінат № 1».

Судом враховано висновок Верховного суду в п.п. 34, 35 постанови від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, згідно якого однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. При цьому, право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників.

На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

З огляду на це, а також враховуючи, що записи №№ 3-7 в трудовій книжці підтверджують факт зайнятості позивача на відповідних роботах в період з 22 червня 1983 року по 14 серпня 1998 року, відсутність в трудовій книжці запису про перейменування підприємства не може позбавляти позивача права на зарахування вказаного періоду до його страхового стажу та, як наслідок, права на пенсію.

Таким чином, позивач має право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 22 червня 1983 року по 14 серпня 1998 року.

Крім того, спірне рішення пенсійного органу не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, Управління ПФУ у м. Краматорську не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним і скасування рішення УПФУ у м. Краматорську Донецької області від 13 січня 2020 року № 12; зобов`язання ГУПФУ в Донецькі області зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 22 червня 1983 року по 14 серпня 1998 року; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22 жовтня 2019 року про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в рішенні.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року у справі № 200/3634/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 5 червня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: І.Д. Компанієць

Е.Г. Казначеєв