Ухвала

від 02.06.2023 по справі 320/1079/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1079/19

УХВАЛА

02 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Броварської міської ради Київської області, голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Броварської міської ради Київської області , голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, в якому з урахуванням заяви про доповнення та збільшення позовних вимог заявляє 23 вимоги до відповідачів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позов заявнику, суд першої інстанції серед підстав для прийняття такого рішення, зазначив, що 06.02.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання "на усунення нововиявлених та сфальшованих недоліків позовної заяви ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2023, справа №320/1079/19".

Розглянувши подане клопотання, суд першої інстанції звернув увагу на використання позивачем образливих та зневажливих висловлювань, зокрема, в абзацах 4, 6, 7 другої сторінки, абзаці 3, 4 четвертої сторінки, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, містять образливі висловлювання на адресу головуючого судді, звинувачення його у вчиненні злочину тощо.

Виходячи з такого, негативно оцінюючи неодноразове використання позивачем у своїх заявах принизливих, глумливих, образливих висловлювань щодо судді, які свідчить про те, що такі дії явно не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, суперечать завданню адміністративного судочинства, суд кваліфікував такі дії позивача як зловживання процесуальними правами, зазначивши, що явна зневага і зверхневе ставлення позивача до судової гілки влади в цілому і, зокрема, до головуючого судді у цій справі, використання образливих висловлювань на адресу судді, низький рівень правової культури у спілкуванні та підкреслений і неприхований нігілізм надає позивачу відчуття безкарності за свої вчинки та свідчить про ігнорування ним вимог закону, норм моралі, цінності права, зневажливе ставлення до правових принципів, на яких будується демократична і правова держава та які покладені в основу судоустрою України.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій позивач також в образливій формі, яка не відповідає стилю спілкування у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами тощо) викладає текст, який вказує на неповагу до суду, суперечить основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.

Окрім того, упродовж підготовки до розгляду справи апелянтом подано клопотання «про забезпечення прав позивача щодо розгляду справи неупередженим та безстороннім судом для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення». Зміст клопотання викладений в образливій формі, апелянт використовує слова, спрямовані на образу головуючого судді у цій справі та т.і. Зокрема заявник звинувачує головуючого суддю в апеляційній інстанції у зраді України, посібництві фашистам, бездоказово та голослівно припускає участь судді у корупційних діяннях.

Колегія суддів з огляду на наведене зазначає наступне.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) судочинства є, зокрема, верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою ЄСПЛ у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (§ 25 рішення ЄСПЛ у справі «Delcourt v. Belgium» від 17 січня 1970 року та § 65 рішення ЄСПЛ у справі «Hoffmann v. Germany» від 11 жовтня 2001 року).

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає, у першу чергу, те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Також у низці рішень ЄСПЛ закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Так, у рішенні у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року, заява № 32671/02, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених КАС України.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 44 КАС України, особи які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).

Згідно з пунктами першим та другим частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Серед іншого, в переліку процесуальних прав учасників справи, зокрема, є право на звернення до суду із заявами (пункт 3 частини третьої статті 44 КАС України).

Наразі за імперативними приписами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).

Суд зауважує, що сторони судового процесу повинні не припускати висловлень, що свідчать про неповагу до суду, та не використовувати образливих та зневажливих висловлювань на адресу суду та його посадових осіб як під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, так і у публічному житті, оскільки такі не підсилюють ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а демонструють неповагу до суддів та судочинства.

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС.

Саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.

Такі висновки неодноразово викладала у постановах Велика Палата Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі №9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19).

Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосовував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань).

Неодноразове використання позивачем у своїх заявах принизливих, глумливих, образливих висловлювань щодо суддів свідчить про те, що такі дії явно не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, а тому суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Судова колегія зазначає, що явна зневага і зверхневе ставлення позивача до судової гілки влади в цілому і, зокрема, до головуючого судді у цій справі, використання образливих висловлювань на адресу судді, низький рівень правової культури у спілкуванні та підкреслений і неприхований нігілізм надає позивачу відчуття безкарності за свої вчинки та свідчить про ігнорування ним вимог закону, норм моралі, цінності права, зневажливе ставлення до правових принципів, на яких будується демократична і правова держава та які покладені в основу судоустрою України.

Суд розцінює такі дії позивача як зловживання учасником процесу наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною третьою статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За таких обставин, судова колегія вважає за необхідне вжити заходи для запобігання зловживанню позивачем процесуальними правами та застосувати відповідний наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без розгляду. До того ж, вжиття таких заходів матиме виховну та превентивну функцію, служитиме запобіжником від вчинення позивачем аналогічних дій у майбутньому.

Керуючись статтями 45, 167, 169, 249, 243, 321, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

У Х В А Л И В :

Залишити без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Броварської міської ради Київської області, голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Т.Р. Вівдиченко

Л.О. Костюк