Постанова

від 24.05.2023 по справі 916/2407/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/2407/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Шелеста М. В.,

Фонтанської сільської ради

Одеського району Одеської області - не з`явився,

Управління освіти Фонтанської сільської ради

Одеського району Одеської області - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Одеська обласна енергопостачальна компанія» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 (у складі колегії суддів: Таран С. В. (головуючий), Богатир К. В., Поліщук Л. В.)

у справі № 916/2407/22

за позовом Керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, Управління освіти Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»

про визнання недійсними додаткових угод і стягнення 284 558,47 грн,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Керівник Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області та Управління освіти Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (далі - Управління освіти) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія»), в якому просив:

- визнати недійсними укладені між Управлінням освіти та ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» додаткові угоди: № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 26.03.2021 № 12-22Z-ПВЦ;

- стягнути з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на користь Управління освіти безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 284 558,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі оспорюваних додаткових угод було протиправно збільшено ціну договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 26.03.2021 № 12-22Z-ПВЦ, укладеного в межах процедури проведення державних закупівель, та зменшено загальні обсяги поставки електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Залишаючи без розгляду позов прокурора в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради та Управління освіти, суд першої інстанції врахував обраний прокурором склад учасників справи та встановив відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі, вважав позовну заяву прокурора такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 скасовано в частині залишення без розгляду позову Керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти. Справу № 916/2407/22 у цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позову Керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти та направляючи справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Управління освіти, яке є стороною оспорюваних правочинів, а також юридичною особою, яка може від свого імені набувати майнові права, нести обов`язки та є розпорядником бюджетних коштів. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції в іншій частині, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позову Керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради, оскільки позовні вимоги прокурора у цій справі фактично спрямовані на захист порушених прав Управління освіти як сторони оспорюваних правочинів, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у квітні 2023 року ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 залишити без змін.

За доводами касаційної скарги ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та порушено норми статей 53, 86, 236 ГПК України. Скаржник зазначає, що бездіяльність замовника публічних закупівель - Управління освіти, який не уповноважений здійснювати контроль у сфері публічних закупівель, не є підставою для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 916/2407/22 за касаційною скаргою ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.05.2023.

Керівник Доброславської окружної прокуратури у відзиві на касаційну скаргу зазначає про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фонтанська сільська рада та Управління освіти не скористались своїм правом на подання відзиву.

04.05.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про зупинення касаційного провадження у справі № 916/2407/22 до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1907/21, яке не підлягає задоволенню враховуючи таке.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228, частини 1 статті 301 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити касаційне провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

На розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 905/1907/21 за позовом прокурора в інтересах держави в особі обласної ради та некомерційного комунального закладу про стягнення коштів на користь такого комунального закладу для уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 щодо повноважень прокурора звертатись до суду з зазначеним позовом. А у справі, яка розглядається, постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині повноважень прокурора звертатись до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод та стягнення котів в інтересах держави в особі Управління освіти.

Оскільки на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано питання представництва прокурора не у подібних правовідносинах, відсутні підстави для зупинення касаційного провадження у справі, яка розглядається.

З огляду на те, що у справі № 905/1907/21 Великою Палатою Верховного Суду розглядається питання щодо уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 і буде надано правовий висновок про можливість/неможливість звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та комунального підприємства та враховуючи те, що у справі, яка розглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі міської ради та управління освіти, правовідносини у цих справах не є подібними, тому правовий висновок Великої палати Верховного Суду у справі № 905/1907/21 не матиме значення для надання правової оцінки правовідносинам у справі № 916/2407/22.

Фонтанська сільська рада, Управління освіти та ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, також те, що зазначені учасники справи не зверталися до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Положеннями статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження у справі, що розглядається, є постанова суду апеляційної інстанції в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позову Керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти та направлення справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 ГПК України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 ГПК України).

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Водночас у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Водночас, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів.

Звертаючись із зазначеним позовом у справі № 916/2407/22, яка розглядається, прокурор в обґрунтування порушення інтересів держави послався на укладення Управлінням освіти оспорюваних додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки електричної енергії.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Управління освіти щодо захисту порушених інтересів держави.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до Положення про Управління освіти, затвердженого рішенням Фонтанської сільської ради від 07.07.2022 № 699, Управління освіти є юридичною особою, має самостійний баланс та рахунки у територіальних представництвах Державного казначейства України, печатку із своїм найменуванням, штамп та бланк встановлено зразка, має право у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, мати майнові і немайнові права, нести зобов`язання, бути позивачем і відповідачем у судах. До основних завдань та повноважень Управління освіти належать: реалізація державної політики в галузі освіти; організація матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів; організація і підготовка закладів до нового навчального року, зокрема, до роботи в осінньо-зимовий період; розпорядження бюджетними коштами.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що прокурор у справі, яка розглядається, правильно визначив позивача - Управляння освіти, оскільки Управління освіти є стороною оспорюваних правочинів, а також юридичною особою, яка може від свого імені набувати майнові права та нести обов`язки та є розпорядником бюджетних коштів, здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Враховуючи викладене вище, а також те, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника на користь Управління освіти, визначення цього органу, в особі якого подано позов в інтересах держави, є обґрунтованим.

Отже, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного судового рішення, що виключає його скасування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 916/2407/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

В. Г. Суховий