Рішення

від 01.06.2023 по справі 146/465/23

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/465/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"01" червня 2023 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - cyдді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Томашпіль адміністративну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Головне управління національної поліції у Вінницькій області,

Інспектор СРППВП № 2 Тульчинського РВП майор поліції Шпикуляк С.І.

вимоги позивача: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення

представник позивача: адвокат Барвінський О.П.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

7 квітня 2023 року до суду з цією позовною заявою звернувся ОСОБА_1 в якій просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 678278 від 08.01.2023 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Позов мотивовано наступним.

28 березня 2023 року на адресу позивача ОСОБА_1 надійшов виклик державного виконавця, постанова про відкриття виконавчого провадження від 4 березня 2023 року про примусове стягнення з нього штрафу в розмірі 6800 грн., а також копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії № 678278 від 08.01.2023 року винесена відносно ОСОБА_1 інспектором СРППВП № 2 Тульчинського РВП майор поліції Шпикуляком С.І.

В постанові поліцейського зазначено, що 8 січня 2023 року о 17 год. 28 хв. на автодорозі Гнатків Яланець водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ2109» державний номерний знак НОМЕР_1 , в якого не освітлювалися в темну пору ліхтарі габаритних вогнів, а також немає при собі реєстраційних документів на даний транспортний засіб та не маючи права керувати даним транспортним засобом, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Однак позивач зазначає, що відомості викладені в постанові не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, оскільки він не вчиняв інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а тому вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає до скасування. Під час розгляду адміністративної справи на місці зупинки позивачу не було роз`яснено його прав передбачених законом при розгляді справи, а також не взято до уваги його пояснень.

Крім того, позивач вказує на той факт, що у нього наявне посвідчення водія серії НОМЕР_2 яке видане 8 грудня 2022 року і дійсне до 8 грудня 2024 року, тому вважає, що поліцейський безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Отже, позивач ОСОБА_1 вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення відповідач допустив грубі порушення норм матеріального та процесуального права, не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою та незаконною.

29 травня 2023 року на адресу суду надійшов відзив представника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в якому останній просить в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП у Вінницькій області, Інспектора СРППВП № 2 Тульчинського РВП майор поліції Шпикуляка С.І. відмовити в повному обсязі, оскільки позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, та необґрунтованими.

У відзиві представник відповідача вказує на те, що позивачу на момент зупинки та під час спілкування було роз`яснено його права відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Відповідно до приєднаних доказів до відзиву, а саме відеозапису, який зафіксовано нагрудним відеореєстратором інспектора СРППВП № 2 Тульчинського РВП майор поліції Шпикуляка С.І., встановлено факт керування, що підтверджує порушення вимог ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Представник ГУНП у Вінницькій області наголошує, що стягнення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, накладено у межах наданих інспектору СРППВП № 2 Тульчинського РВП повноважень і під час виконання ним службових обов`язків та були здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства України, зафіксовані у постанові про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 678278 від 08.01.2023 року.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 24 квітня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання призначено на 4 травня 2023 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 4 травня 2023 року продовжено строки розгляду даної справи, розгляд справи призначено на 11 травня 2023 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 11 травня 2023 року розгляд справи відкладено на 15 травня 2023 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 травня 2023 року замінено неналежного відповідача - Головне управління національної поліції України на належного відповідача, яким є Головне управління національної поліції у Вінницькій області, розгляд справи відкладено на 1 червня 2023 року.

29 травня 2023 року надійшов відзив представника Головного управління національної поліції у Вінницькій області.

Доводи учасників справи.

Представник позивача адвокат Барвінський О.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задоволити за обставин зазначених у позові. Зокрема зазначив, що дійсно на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивач не пред`явив посвідчення водія, так як у нього даного документу не було при собі, однак право керувати транспортним засобом він мав, що підтверджується копіє посвідченням водія, яка додана до матеріалів справи. Також представник позивача вказав, що інспектором СРППВП № 2 Тульчинського РВП майором поліції Шпикуляком С.І. при винесенні оскаржуваної постанови не було з`ясовано в повній мірі інформацію про наявність у позивача права керування транспортним засобом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити в повному обсязі, підтримав позицію свого представника.

Інспектор СРППВП № 2 Тульчинського РВП майор поліції Шпикуляк С.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Зокрема зазначив, що винесена ним постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП є законною. Пояснив, що під час чергування в с. Яланець ним був зупинений автомобіль під керуванням позивача ОСОБА_1 . Даний автомобіль був зупинений, оскільки водієм було порушено правила дорожнього руху. Після зупинки під час перевірки документів та встановлення особи, ОСОБА_1 повідомив, що в нього немає права керувати транспортним засобом. Далі інспектор перевірив відомості по базі та виявив, що позивач був позбавлений права керуванням транспортним засобом, при цьому позивач повідомляв, що в даний час проходить навчання. Після вказаного на підставі пояснень ОСОБА_1 інспектором була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Також ОСОБА_2 зазначив, що належним чином не було змоги перевірити наявність у позивача посвідчення водія, оскільки не працювала база даних.

Представник Головного управління національної поліції у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, хоча був завчасно та належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Конституція України.

Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодекс адміністративного судочинства України.

Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 5. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина 1 статті 9. Розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 2 статті 74. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 72. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Стаття 7. Ніхто не може бути підданим заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Стаття 9. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені статтею 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі по тексту - КУпАП) за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення, зокрема передбачені частиною 2 ст. 126 КУпАП.

Стаття 251. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 268 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.

Вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є "необхідним" для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п. 3 ст. 6 Конвенції, взятого в поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

З матеріалів справи вбачається, що 8 січня 2023 року, інспектором СРПП ВП № 2 Тульчинського ВП майором поліції Шпикуляком С.І. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 678278. Відповідно до винесеної постанови, 8 січня 2023 року о 17.28 год. на автодорозі Гнатків-Ямпіль водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2109» державний номерний знак НОМЕР_3 в якого не освітлювалися в темну пору ліхтарі габаритних вогнів, а також не мав при собі реєстраційних документів на даний транспортний засіб та немаючи права керувати даним транспортним засобом.

До ОСОБА_1 прийнято рішення про застосування стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн.

Відповідно до ч.2 с. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративнихсправах пропротиправність рішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача.

За таких обставин, коли існують сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненому правопорушенні, згідно вимог Конституції України, такі сумніви трактуються на його користь.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що в діях позивача ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого йому правопорушення.

З оглянутого в судовому засіданні відео з нагрудної камери, доданого до відзиву, не встановлено факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 з порушенням. Вказаного в протоколі адміністративного правопорушення, а саме те, що позивач керував автомобілем не маючиправа керуваннятаким транспортнимзасобом на відео зафіксовано не було. Відтак фіксація адміністративного правопорушення на відеозаписувальні пристрої не відбулася.

В судовому засіданні відповідач - Інспектор СРППВП № 2 Тульчинського РВП майор поліції Шпикуляк С.І. визнав той факт, що постанова про накладення адміністративного стягнення була винесена на підставі самих лише пояснень водія, без належних та допустимих доказів. Тобто на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності була проведена неповна перевірка всіх обставин справи, зокрема наявності у водія права керування транспортним засобом.

Крім того позивачем ОСОБА_1 до матеріалів справи додано копію посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , яке видане 08.12.2022 року і дійсне до 08.12.2024 року.

Таким чином на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, останній мав право керувати відповідним транспортним засобом, що належним чином не було перевірено інспектором СРППВП № 2 Тульчинського РВП.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Суд наголошує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд повинен повно встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надати їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разівизнання позову відповідачемповністю абочастково судза наявностідля тогозаконних підставухвалює рішенняпро задоволенняпозову повністюабо увідповідній частинівимог. Суд не приймає відмови від позову,визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували обставини викладені в позові, дані обставини не спростовано, суд приходить до висновку, що вину ОСОБА_1 не доведено у встановленому порядку, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі-закриттю.

Зважаючи на задоволення позову, суд вважає, що витрати по сплаті позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача, відповідно до положень ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 7, 9, 33, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 285, 288 КУпАП, ст. 2, 5, 6, 7, 9, 70-77, 229, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Вінницькій області, інспектора СРПП ВП № 2 Тульчинського РВП майора поліції Шпикуляка С.І. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 678278 від 08.01.2023 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області сплачений судовий збір у розмірі 536, 80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VІІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 09 грудня 2014 року Томашпільським РС УДМС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління національної поліції у Вінницькій області, адреса: вул. Театральна, 10 м. Вінниця, ЄДРПОУ 40108672.

відповідач: Інспектор СРППВП № 2 Тульчинського РВП майор поліції Шпикуляк С.І., адреса: вул. Ігоря Гаврилюка, 51 смт. Томашпіль Вінницька область.

Повний текст рішення виготовлено 2 червня 2023 року

Суддя: О. В. Пилипчук