Ухвала

від 06.06.2023 по справі 947/1431/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/261/23

Справа № 947/1431/20

оповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

06.06.2023 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 947/1431/20

Номер провадження: 22-з/813/261/23

Одеський апеляційний суд в особі судді судової палати з розгляду цивільних справ Заїкіна А.П.,

учасники справи:

- позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

- відповідачі за первісним позовом - 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору за первісним позовом - Одеська міська рада,

- відповідачі за зустрічним позовом - 1) ОСОБА_4 , 3) ОСОБА_5 ,

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору за зустрічним позовом - 1) ОСОБА_3 , 2) Одеська міська рада,

розглянув заяву адвоката Жолобчука Олексія Леонідовича, діючого від імені ОСОБА_2 , про відвід судді Цюри Т.В. під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору - Одеська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору - ОСОБА_3 , Одеська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою адвоката Ляшука Євгена Всеволодовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року,

встановив:

В провадженні Одеського апеляційного суду знаходиться апеляційна скарга адвоката Ляшука Євгена Всеволодовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які на заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , Одеська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

У судовому засіданні 25.05.2023 року адвокатом Жолобчуком О.Л., діючим від імені ОСОБА_2 , заявлено відвід судді Цюрі Т.В., з підстав її участі у розгляді справи на ухвалу про забезпечення позову.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.05.2023 року заявлений адвокатом Жолобчуком О.Л., діючим від імені ОСОБА_2 , відвід був визнаний необґрунтованим. Справа передана до канцелярії апеляційного суду з метою визначення судді для вирішення питання про відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023 року, здійсненого у встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України порядку, визначено суддю Заїкіна А.П. для вирішення питання про відвід судді Цюри Т.В..

Матеріали цивільної справи були отримані суддею Заїкіним А.П. - 05.06.2023 року.

05.06.2023 року надійшло клопотання від адвоката Жолобчук О.Л., діючого від імені ОСОБА_2 про розгляд заяви про відвід судді Цюри Т.В. в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Заявлене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Отже, апеляційний суд звертає увагу заявника на строки розгляду заяви про відвід судді, про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи та про достатності матеріалів справи для його розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши підстави заявленого відводу, вважаю, що заявлений відвід не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За ч. 7 вищевказаної статті питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Згідно діючого процесуального законодавства, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім», в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року N 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це, навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто замінює докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).

Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів (п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02).

Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції (995 004) повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 28 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 року по справі «Газета «Україна-центр» проти України (заява №16695/04).

З огляду на вищевикладене, об`єктивний критерій вимагає щоб особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, тобто відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Заявляючи відвід, заявник повинен навести об`єктивні причини дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Адвокатом Жолобчуком О.Л., діючим від імені ОСОБА_2 , заявлено відвід судді Цюрі Т.В., з тих підстав, що остання переглядала апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу про відмову в забезпеченні позову.

Так матеріалами справи встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2020 року було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення. За результатами розгляду вказаної апеляційної скарги ОСОБА_2 постановою Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Цюра Т.В.), апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2020 року залишено без задоволення.

Належних та допустимих доказів про суб`єктивну упередженість судді Цюри Т.В. заявник не надав. Особиста безсторонність суддів не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

Вказані доводи заяви про відвід судді Цюрі Т.В. зводяться до незгоди із процесуальними діями судді.

У розумінні ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Перегляд в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову не є розглядом справи по суті, з огляду на те, що не містить висновків суду щодо позовних вимог первісного та зустрічного позовів по суті.

Таким чином, заява адвоката Жолобчука О.Л., діючого від імені ОСОБА_2 ,про відвід судді не містить визначених законом підстав для відводу суддів. Жодними доказами не підтверджуються існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді. Тому, вказані у заяві доводи не є підставами для задоволення відводу.

Інших підстав для задоволення заяви адвоката Жолобчука О.Л., діючого від імені ОСОБА_2 , про відвід судді Цюри Т.В. за матеріалами справи не виявлено.

Доводи заявника не породжують сумніви про існування упередження, відсутності безсторонності суді. Заявник не надав доказів, які можуть бути перевірені та свідчили б про наявність об`єктивних, дійсних обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, посилання заявника не знайшли свого підтвердження за матеріалами справи. Вони зводяться до припущень та є безпідставними, тому вважаю необхідним відмовити в задоволені заяви адвоката Жолобчука О.Л., діючого від імені ОСОБА_2 , про відвід судді Цюри Т.В..

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 381 ЦПК України Одеський апеляційний суду складі судді судової палати з розгляду цивільних справ,

ухвалив:

У задоволенні заяви адвоката Жолобчука Олексія Леонідовича, діючого від імені ОСОБА_2 , про відвід судді Цюри Т.В. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду А. П. Заїкін