Рішення

від 05.06.2023 по справі 707/1373/23

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1373/23

2/707/592/23

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2023 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання Проценко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Мельник С.Є., в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» (скорочене найменування ПП «СПП «РВД-АГРО»), у якій просить суд:

- розірвати договір оренди землі № 1407 від 07 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським приватним підприємством «РВД-Агро», в особі директора Рябенка Володимира Дмитровича, стосовно земельної ділянки загальною площею 1,1250 га, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Червонослобідської сільської ради, кадастровий номер 7124989000:03:002:0943;

- стягнути із Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 1124 грн 34 коп.;

- стягнути із Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2147 грн 20 коп. та судові витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн 00 коп.

Заявлені позовнівимоги обґрунтованотим,що позивачє власникомземельної ділянкидля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва кадастровийномер7124989000:03:002:0943,площею 1,1250га, розташованої на території Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

07 квітня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та Сільськогосподарським приватним підприємством «РВД-Агро» укладено Договір оренди землі № 1407, згідно з умовами якого відповідач приймає в строкове платне користування вказану вище земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. 8 Договору, цей договір укладено строком на 49 років.

Пунктом 9 Договору унормовано, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % від вартості земельної ділянки в натуральній (зерно, олія, пшоно, молоко, цукор, органічні добрива, інші товаро-матеріальні цінності) або грошовій (готівкою, при фінансовій можливості) формі.

Згідно з п. 11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: з 01 січня по 31 грудня.

За змістом пункту 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 39 Договору закріплено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несвоєчасна сплата за оренду.

Представник позивача стверджує, що орендна плата за 2021 2022 роки позивачу не виплачена, а тому станом на 13 квітня 2023 року існує заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за 2021 рік у сумі 562 грн 17 коп. (37478,06 грн х 1,5 %) та по сплаті орендної плати за 2022 рік у сумі 562 грн 17 коп. (37478,06 грн х 1,5 %), а всього 1 124 грн 34 коп.

При цьому, зі слів представника позивача, відповідач на вимоги позивача виплатити кошти не реагує та жодних пояснень з цього приводу не надає.

Відтак, відповідач порушив умови Договору оренди землі № 1407 від 07 квітня 2008 року шляхом несплати орендної плати позивачу за 2022 рік та несвоєчасної сплати за минулий період 2021 рік, що на переконання представника позивача свідчить про систематичність неналежного виконання умов договору оренди та є підставою для його розірвання.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 03 травня 2023 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін 05 червня 2023 року за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачу триденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів /а.с. 37-39/.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.

01 червня 2023 року директором ПП«СПП «РВД-АГРО» Кириченком А.В. подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву /а.с. 44-47/, разом з доказами направлення його копії позивачу, у якому він просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі, оскільки вони є незаконними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що доводи позивача про те, що ПП «СПП «РВД-АГРО» не виплачує орендну плату вчасно та у повному обсязі, чим систематично не виконує умови Договору оренди землі в частині виплати орендної плати, не підтверджені належними і допустимими доказами. Зокрема, на думку представника відповідача, стороною позивача не надано доказів невиплати ПП «СПП «РВД-АГРО» орендної плати, доказів систематичної невиплати орендної плати, а також доказів існування заборгованості з орендної плати та не зазначено періоди, за які існує заборгованість з орендної плати.

Водночас, представник відповідача стверджує, що підприємство неодноразово намагалося виплатити позивачу орендну плату за оренду землі за 2021 2022 роки, однак позивач постійно уникає зустрічі, на телефонні дзвінки не відповідає, у касу відповідача не з`являється, не зважаючи на запрошення, про що складено відповідний акт.

На переконання представника відповідача, вказані дії позивача виключають протиправність дій з боку відповідача та порушення прав позивача, а також істотне порушення договору з боку відповідача, і, навпаки, доводять, що позивач умисно штучно створює враження про істотне порушення відповідачем договору оренди щодо систематичної (два та більше разів підряд) невиплати орендної плати.

За вказаних обставин, з метою виконання своїх договірних зобов`язань, підприємство виплатило позивачу оренду плату за землю по 2022 рік включно шляхом відправлення на ім`я позивача грошового переказу.

З урахуванням наведеного, представник відповідача стверджує, що орендну плату по 2022 рік було сплачено позивачу у повному обсязі, однак із затриманням виплати коштів.

Причиною вказаної затримки представник відповідача зазначає обстановку в країні, а саме пандемію коронавірусу, повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, у зв`язку з чим навесні 2022 року посівні роботи були проведені із запізненням, а через блокування рф зернового коридору та ракетні обстріли портів і зернових терміналів, відсутність ціни на зернові було важко здійснити реалізацію зерна з метою отримання прибутку та виплати орендної плати за паї власникам земельних ділянок. До того ж, у 2021 2022 роках мали місце рясні дощі і погодні умови не дозволили ПП «СПП «РВД-АГРО» вчасно завершити збір урожаю, у зв`язку з чим відповідач завершував збір урожаю при настанні перших морозів у грудні-січні.

Також, у прохальній частині відзиву представник відповідача просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву у даній справі та продовжити вказаний строк.

Між тим, з матеріалів справи слідує, що ПП «СПП «РВД-АГРО» отримало копію позовної заяви разом з доданими до неї документами та ухвалою суду про відкриття провадження 18 травня 2023 року /а.с. 42/, а, відтак, відзив на позовну заяву його представником директором Кириченком А.В. подано у межах строків, визначених судом. З урахуванням наведеного, підстав для вирішення клопотання останнього про продовження відповідачу строку для подання відзиву суд не вбачає.

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористалася.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що позивачу у справі ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР № 17-20-454 т від 10 листопада 2002 року належить земельна ділянка загальною площею1,12га, розташована на території Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 14/.

07 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським приватним підприємством «РВД-Агро» укладено Договір оренди землі № 1407 /а.с. 9-11/.

Відповідно допунктів 1,2вказаного Договоруорендодавець надає,а орендарприймає встрокове платнекористування земельнуділянку сільськогосподарськогопризначення длятоварного сільськогосподарськоговиробництва згідноз планомземельної ділянкизагальною площею1,12 га, яка розташована в с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області.

Пунктом 8 Договору визначено, що цей договір укладено строком на 49 років.

Згідно з пунктом 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % від вартості земельної ділянки в натуральній (зерно, олія, пшоно, молоко, цукор, органічні добрива, інші товаро-матеріальні цінності) або грошовій (готівкою, при фінансовій можливості) формі.

Відповідно до пункту 10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 Договору унормовано, що орендна плата вноситься у такі строки: з 01 січня по 31 грудня.

Згідно з пунктом 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної ставки НБУ на момент несплаченої суми за кожен день прострочення.

За змістом пункту 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 39 Договору закріплено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несвоєчасна сплата за оренду.

Відповідно до копії Акту № 1407 п. 3 бр. 2 від 07 квітня 2008 року встановлено факт передачі земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_1 орендарю СПП «РВД-Агро» /а.с. 13/.

Із копії витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21 січня 2022 року вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0943, площею 1,1250 га, розташованої в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складає 37478 грн 06 коп. /а.с. 20/.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України та частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Подібна норма знайшла закріплення і у ЦПК України. Так, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України (тут і наділі у редакції, чинній на момент укладення договору) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до змісту частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» (тут і наділі у редакції, чинній на момент укладення договору) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Положеннями статей21,22Закону України«Про орендуземлі» передбачено,що оренднаплата заземлю - це платіж, який орендар вноситьорендодавцеві закористування земельноюділянкою.Розмір,форма істроки внесенняорендної платиза землювстановлюються зазгодою сторіну договоріоренди (крімстроків внесенняорендної платиза земельніділянки державноїта комунальної власності,які встановлюються відповіднодо ЗаконуУкраїни "Проплату заземлю").Обчислення розміруорендної платиза землюздійснюється зурахуванням індексівінфляції,якщо іншене передбаченодоговором оренди.Орендна платаможе справлятися у грошовій,натуральній тавідробітковій (наданняпослуг орендодавцю)формах.Сторони можутьпередбачити вдоговорі орендипоєднання різнихформ орендноїплати.Орендна платаза земельніділянки,що перебуваютьу державнійі комунальнійвласності,справляється виключноу грошовійформі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати у орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення договору) зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає, як необхідну умову для розірвання договору оренди землі систематичне невиконання умов договору, в тому числі і щодо несплати орендної плати.

Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку, що положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Отже, відповідно до статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

У частинах першій та другій статті 651 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Схожі висновки викладені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 та у постанові Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі № 551/542/20.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що орендна плата за 2021 2022 роки позивачу сплачена не була, а, тому, станом на 13 квітня 2023 року існує заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за 2021 рік у сумі 562 грн 17 коп. (37478,06 грн х 1,5 %) та по сплаті орендної плати за 2022 рік у сумі 562 грн 17 коп. (37478,06 грн х 1,5 %), а всього 1 124 грн 34 коп.

Між тим, з доданих представником відповідача доказів вбачається, що відповідно до копії Акту про відмову від отримання від орендаря щорічної орендної плати за передану в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) за 2021-2022 роки, який складено 23 лютого 2023 року в період часу з 10 години 00 хвилин до 10 години 15 хвилин у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивач у справі ОСОБА_1 відмовилася від отримання щорічної орендної плати за передану в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) з кадастровим номером 7124989000:03:002:0943, за 2021 - 2022 роки у розмірі 7 000 грн 00 коп. згідно Договору оренди землі № 1407 від 07 квітня 2008 року /а.с. 52/.

Окрім того, з копій поштового переказу післяплати та фіскального чеку від 30 травня 2023 року на ім`я ОСОБА_1 здійснено поштовий переказ орендної плати за 2021-2022 роки в сумі 7 000 грн 00 коп. /а.с. 49/.

Таким чином, суд констатує, що відповідач для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати за 2021-2022 роки вчинив необхідні дії відповідно до звичаїв ділового обороту у спірних правовідносинах, а саме надіслав орендну плату за місцем проживання орендодавця грошовим переказом.

Водночас, суд зауважує, що відмова орендодавця від отримання орендної плати не є підставою для розірвання договору оренди, як за змістом наведених вище норм матеріального права, так і за умовами укладеного між сторонами Договору оренди землі.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач ухиляється від отримання орендної плати з метою отримання права на розірвання спірного договору, що свідчить про її недобросовісність.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2023 року в справі № 551/543/20 та від 18 березня 2020 року в справі № 144/296/17

При цьому, суд вбачає в діях орендаря порушення строку сплати орендної плати за 2021 рік, а також, враховуючи Акт про відмову від отримання від орендаря щорічної орендної плати за передану в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) за 2021-2022 роки від 23 лютого 2023 року, констатує незначне, тривалістю у 53 календарних дні, прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, яке, на думку суму, не позбавило б орендодавця «значною мірою» того, що вона розраховувала отримати при укладенні договору. Подальша затримки з виплати орендної плати обумовлена виключно поведінкою орендодавця.

У той же час представником відповідача надано обґрунтовані пояснення з приводу затримки виплати орендної плати за 2022 рік, що зумовлена повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України; проведенням посівних робіт навесні 2022 року із запізненням; утрудненою реалізацією зерна через блокування рф зернового коридору та ракетні обстріли портів і зернових терміналів; відсутністю ціни на зернові; погодними умовами, що не дозволили ПП «СПП «РВД-АГРО» вчасно завершити збір урожаю у 2022 році.

Доводи представника відповідача з приводу затримки виплати орендної плати за 2021 рік, що пов`язана з пандемію коронавірусу та погодними умовами, зважаючи на тривалість відповідного прострочення, суд вважає необґрунтованими і непереконливими.

Разом зтим,як уженаголошувалося вище, разове порушення умов договору оренди у частині виплати орендної плати не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Належних та допустимих доказів того, що відповідачем за весь час дії договору не враховувався індекс інфляції за виплату орендної плати за земельну ділянку, позивачем також не надано.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до частини другої статті 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом частини 1 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною першою статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, при зверненні до суду з позовом саме на позивача покладається обов`язок доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог, з посиланням на матеріально-правову підставу.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи, передусім, із доведеності таких вимог позивачем.

Беручи до уваги вказані приписи процесуального закону, зважаючи на те, що в діях орендодавця встановлено ухилення від отримання орендної плати з метою отримання права на розірвання спірного договору, тоді як у діях орендаря не вбачається ознак умисної систематичної невиплати орендної плати, враховуючи, що незначне порушення строку сплати орендної плати за 2022 рік не могло позбавити орендодавця «значною мірою» того, що вона розраховувала отримати при укладенні договору, а разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки слід відмовити.

Що ж до вимоги про стягнення із ПП «СПП«РВД-АГРО»на користь позивача заборгованості по орендній платі в сумі 1124 грн 34 коп., то підстави для її задоволення відсутні, оскільки, як уже зазначалося вище, з копій поштового переказу післяплати та фіскального чеку від 30 травня 2023 року /а.с. 49/ встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 здійснено поштовий переказ орендної плати за 2021-2022 роки в сумі 7 000 грн 00 коп., яка значно перевищує розмір заявлених позовних вимог у цій частині, і даний факт позивачем не оспорюється.

Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).

Інші аргументи та доводи сторін специфічними, доречними, важливими та суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і не здатні вплинути на рішення суду.

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача.

Таким чином, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати позивача у справі суд залишає за позивачем.

Відповідач не заявив про наявність у нього будь-яких документально підтверджених судових витрат.

Отже, у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Судові витрати у справі залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Сільськогосподарське приватне підприємство «РВД-АГРО», юридична адреса: вул. Пушкіна, 42, оф. 106, м. Полтава; місцезнаходження: вул. Чигиринський шлях, буд. 135, с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область; код ЄДРПОУ: 32546820.

Суддя: Т. А. Миколаєнко