Постанова

від 12.09.2023 по справі 707/1373/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1275/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/1373/23 Категорія: 302090000 Миколаєнко Т.А. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Новіков О.М., секретар Новицька Н.О.

учасники справи:

позивач (скаржник) ОСОБА_1 ,

відповідач СПП «РВД-АГРО»,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргупредставника позивача на рішення Черкаського районногосуду Черкаськоїобласті від 05.06.2023 (повний текст складено 05.06.2023, суддя в суді першої інстанції Миколаєнко Т.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-АГРО" про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у травні2023року звернуласядо судуз позовом,яким просила розірвати договір оренди землі №1407 від 07.04.2008, укладений між ОСОБА_1 та СПП «РВД-АГРО» щодо земельної ділянки загальною площею 1,1250 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Червонослобідської сільської ради, кадастровий номер 7124989000:03:002:0943. Просила стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 6000, 00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідач порушив умови зазначеного договору оренди шляхом несплати орендної плати позивачу за 2022 та несвоєчасної виплати за минулий період - 2021 рік. Тому вважає, що наявні підстави для розірвання договору у зв`язку із систематичним порушенням відповідачем його істотних умов.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 05.06.2023 позовні вимоги у справі залишено без задоволення. Суд вказав, що в діях позивача встановлено ухилення від отримання орендної плати з метою отримання права на розірвання спірного договору, тоді як у діях орендаря не вбачається ознак умисної систематичної невиплати орендної плати, а разове порушення умов договору в частині незначного порушення строку сплати орендної плати за 2022 рік не є підставою для розірвання договору оренди. Суд також зазначив, що підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1124,34 грн. відсутні, оскільки встановлено здійснення поштового переказу орендної плати за 2021-2022 роки в сумі 7000,00 грн. на ім`я позивача, що значно перевищує розмір заявлених позовних вимог в цій частині і цей факт позивачем не оспорюється.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, адвокат Мельник С.Є. в інтересах позивача подав 07.07.2023 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги. Скаржник вказує на помилковість висновків суду першої інстанції, що позивач відмовлявся від отримання щорічної орендної плати до пред`явлення позову. Так, позовну заяву було пред`явлено до суду 03.05.2023, поштовий же переказ відправлений відповідачем 30.05.2023, чим підтверджено борг за договором оренди. Акт про відмову позивача про отримання від орендаря щорічної орендної плати за 2021-2022 рік від 23.02.2023 в присутності свідків є неналежним доказом, оскільки суперечить своєму змісту, так як в акті вказано, що акт складено в присутності позивача, а в примітках що позивач для підпису не з`явився. Крім того, не відомо якою посадовою особою його складено та не вказано адреси свідків. Про існування цього акту позивач дізналася від свого представника 04.07.2023.

На даний час позивач кошти не отримала.

Відповідач надав відзив на позовну заяву з пропуском строку, який позивач не отримала до цього часу.

Висновки суду про відсутність систематичної несплати орендної плати з посиланням на те, що позивач не зверталася за її отриманням безпідставні, оскільки умовами договору такий обов`язок орендодавця не передбачено. Натомість за умовами договору орендна плата виплачується щорічно з 01 січня по 31 грудня, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними бухгалтерськими документами (п.п. 11-12 Договору); орендодавець має право вимагати від орендаря вчасного внесення орендної плати (п.28 Договору).

Скаржник просив допитати свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підписали Акт про відмову позивача про отримання від орендаря щорічної орендної плати за 2021-2022 рік від 23.02.2023, оскільки вважає акт неналежним доказом, про існування якого акту позивачу стало відомо лише 04.07.2023.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, вважаючи апеляційну скаргу необґрунтованою, а оскаржуване рішення ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, законним і обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР № 17-20-454 т від 10.11.2002 належить земельна ділянказагальною площею 1,12 га,розташована на території Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 14).

07.04.2008 між ОСОБА_1 та СПП «РВД-Агро» укладено Договір оренди землі № 1407 (а.с. 9-11).

Відповідно до п.п. 1,2 вказаного Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва згідно з планом земельної ділянки загальною площею1,12 га, яка розташована в с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області.

Пунктом 8 Договору визначено, що цей договір укладено строком на 49 років.

Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % від вартості земельної ділянки в натуральній (зерно, олія, пшоно, молоко, цукор, органічні добрива, інші товаро-матеріальні цінності) або грошовій (готівкою, при фінансовій можливості) формі.

Відповідно до п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно п. 11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: з 01 січня по 31 грудня.

Згідно з п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної ставки НБУ на момент несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 38 Договору).

Згідно з п. 39 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несвоєчасна сплата за оренду.

Відповідно до Акту № 1407 п. 3 бр. 2 від 07.04.2008 орендодавець ОСОБА_1 передала земельну ділянку № НОМЕР_1 згідно проекту організації території земельних ділянок (паїв) в оренду СПП «РВД-Агро» в особі засновника ОСОБА_4 земельну ділянку !,12 га ріллі терміном 49 років (а.с.13).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.01.2022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0943, площею 1,1250 га, розташованої в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складає 37478, 06 грн. (а.с. 20).

30.05.2023 на ім`я ОСОБА_1 здійснено поштовий переказ орендної плати за 2021-2022 роки в сумі 7000,00 грн. що стверджується копією поштового переказу післяплати та фіскального чеку (а.с. 49).

Відповідно до Акту про відмову від отримання від орендаря щорічної орендної плати за передану в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) за 2021-2022 роки від 23.02.2023, складеного з 10 год. 00 хв. до 10 год. 15 хв. у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 відмовилася від отримання щорічної орендної плати за передану в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) з кадастровим номером7124989000:03:002:0943, за 2021 - 2022 роки у розмірі 7000,00 грн. згідно Договору оренди землі № 1407 від 07.04.2008. Акт складено в присутності орендодавця (пайовика) ОСОБА_1 . Орендодавець для підпису Акту не з`явилася. (а.с. 52).

Правовідносини, наявні між сторонами у справі на підставі наведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Відповідно до вимогстатті 124 ЗК Українипередача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно достатті 1 ЗУ «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 ЗУ «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Устатті 21 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннямистатті 24 ЗУ «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першоюстатті 32 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗакону (тобто, в тому числі, в разі несплати орендної плати) та умовами договору (в даному випадку п.39 договору оренди землі).

Водночас у пункті д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Далі, згідно зі статтями13,21 ЗУ «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другоїстатті 651 ЦК України договірможе бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Вказані висновки відображено у постанові ВС від 31.07.2020 у справі №479/1073/18-ц.

У даному випадку з матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення позивача до суду з даним позовом 01.05.2023 існувала заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди №1407 від 07.04.2023 за 2021-2022 роки.

Відповідачем здійснено поштовий переказ орендної плати за 2021-2022 роки в сумі 7000,00 грн. на ім`я ОСОБА_1 лише після 30.05.2023.

Згідно з п. 11 спірного договору орендна плата вноситься з 01.01. по 31.12. та умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несвоєчасна сплата за оренду п. 39 Договору. Отже орендар мав провести розрахунок за оренду земельної ділянки до 31.12.2021 та до 31.12.2022 відповідно. Зважаючи на це мала місце систематична (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, відтак існують підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки через істотне порушення умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Судом першої інстанції взято до уваги Акт про відмову від отримання від орендаря щорічної орендної плати за передану в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) за 2021-2022 роки від 23.02.2023 та на який суд посилається як на обґрунтування висновків про ухилення позивача від отримання орендної плати. Проте колегія суддів з такими висновками суду не погоджується, оскільки даний акт не спростовує істотного порушення умов договору через систематичну несплату орендної плати вчасно. Більш того, вказаний акт складений у відсутності самого орендодавця і нею не підписаний, доказів того, що ОСОБА_1 взагалі була повідомлена про його складення у справі відсутні.

Відтак наявні підстави для розірвання спірного договору оренди, визначені ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», чого суд першої інстанції при вирішенні спору у справі належним чином не врахував.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05.06.2023 у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, задовольнивши вимоги апеляційної скарги, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог у справі.

Згідно зістаттею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, щорозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів усправі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (як у даній справі).

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.

Далі, положеннямист.59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що в цій справі заявником обґрунтовано понесення судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 6 000,00 грн., які є співмірними зі складністю справи та обґрунтовуються наданими доказами.

Отже за положеннями ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути у відшкодування витрат на правову допомогу при розгляді справи судом першої інстанції 6 000,00 грн., задовольнивши позовну заяву позивача.

На підставі положень ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 4294,40 грн. судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05.06.2023у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватногопідприємства «РВД-АГРО» про розірвання договору оренди земельної ділянки скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки у даній справі задовольнити.

Розірвати договіроренди земельноїділянки №1407,укладений 07.04.2008щодо земельноїділянки,розташованої вадміністративних межахЧервонослобідської сільськоїради Черкаськогорайону Черкаськоїобласті,призначеної дляведення товарногосільськогосподарського виробництваплощею 1,1250га,кадастровий номер7124989000:03:002:0943,між ОСОБА_1 таСільськогосподарськимприватним підприємством «РВД-Агро».

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» на користь ОСОБА_1 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції.

Стягнути з Сільськогосподарського приватногопідприємства «РВД-АГРО»на користь ОСОБА_1 4294,40 грн. судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 12.09.2023.

Суддя-доповідач

Судді