Ухвала

від 05.06.2023 по справі 185/7285/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 185/7285/23

Провадження № 1-кс/185/1315/23

05 червня 2023 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , про арешт майна, погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370001028 від 03.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Клопотанням поданим на розгляд слідчому судді, слідчий, за погодженням з прокурором, порушує питання про накладення арешту з метою збереження речових доказів на спеціалізований вантажнийавтомобіль цистерна «IVECO»,номер шасі(кузова,рами): НОМЕР_1 ,білого кольору,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,вантаж,що перебуваєв серединіцистерни даногоавтомобіля,супроводжуючі документина вантажвказаного автомобіля,а саме: товаро-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів(нафти) № РН-2603 від 02.06.2023 року на 1 аркуші паперу; видаткова накладна № 2413 від 01.06.2023 року на 1 аркуші паперу; товаро-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів(нафти) № РН-2413 від 01.06.2023 року на 3 аркушах паперу; паспорт якості № 770 від 01.06.2023 року на абсорбент газокондексантний марки А на одному аркуші паперу; копія договору поставки № 248/23 від 03.05.2023 року на чотирьох аркушах паперу.

З клопотаннявбачається,що у провадженні СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження 12023041370001028 від 03.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку про повернення клопотання для усунення недоліків, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).

Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні слідчогомайна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (арешт з метою збереження речових доказів).

Однак, на переконання слідчого судді слідчим не доведено, що ця підстава підлягає застосуванню за наслідками розгляду клопотання, з огляду на таке.

В клопотанні не зазначено та доказами доданими до клопотання не доведено, що майно, про накладення арешту на яке просить слідчий, належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, тобто містить в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а сам лише факт складання слідчим постанови про визнання речових доказів не може свідчити про те, що майно, про накладення арешту на яке просить сторона обвинувачення, відповідає критеріям, встановленим ст.98 КПК України.

Саме по собі посилання на той факт, що вантажем в цистерні зазначеного автомобіля замість вказаного у супроводжувальних документах на вантаж абсорбента газоконденсатного марки А ТУ У 23919929.011-200, може знаходитись інший нафтопродукт, який являється підакцизним товаром, а в товарно-транспортну накладну, в яку було внесено завідомо неправдиві відомості, щодо перевезення вантажу, на переконання слідчого судді не може бути обставиною, яка б дозволяла говорити про обґрунтоване і правильне застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки є нічим іншим як припущенням органу досудового розслідування, яке належними та допустимим доказами не підтверджено.

Тим більше, в своєму клопотанні сторона обвинувачення зазначає, що 02.06.2023 року, під час проведення огляду території блок-посту, розташованому між населеними пунктами с. Межиріч м. Павлоград Дніпропетровської області та під час проведення огляду на місці події, де було виявлено спеціалізований вантажний автомобіль цистерну «IVECO», номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 02.02.2023 року) та використовується ФОП « ОСОБА_5 » ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , для вантажних перевезень під час огляду цистерни вказаного вантажного автомобіля встановлено, що її шість верхніх люків та нижні зливні крани зачинені та опломбовані, візуально цистерна автомобіля завантажена, проте доступу до вантажу на момент проведення огляду немає.

Окрім цього, кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023041370001028 має правову кваліфікацію ч.1 ст.366 КК України, суб`єктом вчинення якого може бути тількислужбова особа. З урахуванням визначення наведеного в ч.2 ст.18 КК України, приходжу до висновку, що правова кваліфікація кримінального правопорушення відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023041370001028, обставинам, зазначеним в фабулі кримінального правопорушення з огляду на суб`єктний склад імовірних учасників вочевидь не відповідає.

У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його слідчому для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Викладене свідчить про недотримання слідчим вимог ст. 171 КПК України, а відтак зумовлює повернення клопотання згідно ч.3 ст.172 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171, 172 Кримінального процесуального Кодексу України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , про арешт майна, погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370001028 від 03.06.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України- повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк в сімдесят дві години для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1