Ухвала

від 06.06.2023 по справі 947/13007/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/13007/22

Провадження № 1-кс/947/7120/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши матеріали за клопотанням тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 62022150020000211 від 01.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Військової частини НОМЕР_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із клопотанням про скасування арешту майна на вантажні автомобілі та причепи до них, накладеного ухвалою слідчого судді від 18.07.2022 в рамках кримінального провадження № 62022150020000211 від 01.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Зазначив, що скасування арешту необхідне з урахуванням нагальної потреби у транспортних засобах для забезпечення виконання завдань в умовах воєнного стану на підставі положеньЗакону України «Про правовий режим воєнного стану»,Закону України «Про оборону України»таЗакону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Вказав, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 201 від 09.05.2023 року, погодженого Одеською обласною військовою адміністрацією листом від 25.05.2023 року за № 4734/2/01-45/5143/2-23 вирішено здійснити примусове відчуження майна для потреб Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану на яке, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.07.2022 в рамках кримінального провадження № 62022150020000211 від 01.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України накладено арешт, зокрема на вантажні автомобілі та причепи до них:

- марки «SCANIA», моделі «R420 L», зеленого кольору, VIN: НОМЕР_3 , д.р.н.: НОМЕР_4 , власник: ТРАКСТОРБЕЛ, Республіка Білорусь, Мінська область, Мінський район, М-1348 км, 1/1А;

- марки «SCANIA», моделі «R420 L», зеленого кольору, VIN: НОМЕР_5 , д.р.н.: НОМЕР_6 , власник: ТРАКСТОРБЕЛ, Республіка Білорусь, Мінська область, Мінський район, М-1348 км, 1/1А;

- марки DAF, модель FT XF 105.460, 2018 року, білого кольору, д.р.н. НОМЕР_7 та напівпричепом марки SCHMITZ CARGOBULL, модель SK024, 2018 року, д.р.н. НОМЕР_8 , власником Республіки Білорусь - ТОВ «Фактор».

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про скасування арешту та додані до нього матеріали, прийшов до наступного.

Відповідно дост. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є України.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої влади й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при внесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст. 1 Протоколу 1 Конвенції, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист прав власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним, п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом ведення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр» проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як передбачено ч. 1ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку, передбаченому ст. ст. 170-174 КПК України.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідком при розслідуванні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя констатує, що ч. 1ст. 174 КПК Українивизначає вичерпний перелік осіб, які мають право звернутися до суду із клопотанням про скасування арешту майна, саме майна, яке знаходиться у їх власності або володінні.

До суду звернувся представник Військової частини НОМЕР_1 з клопотанням, у якому просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.07.2022 в рамках кримінального провадження № 62022150020000211 від 01.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України на наступні вантажні автомобілі та причепи до них:

- марки «SCANIA», моделі «R420 L», зеленого кольору, VIN: НОМЕР_3 , д.р.н.: НОМЕР_4 , власник: ТРАКСТОРБЕЛ, Республіка Білорусь, Мінська область, Мінський район, М-1348 км, 1/1А;

- марки «SCANIA», моделі «R420 L», зеленого кольору, VIN: НОМЕР_5 , д.р.н.: НОМЕР_6 , власник: ТРАКСТОРБЕЛ, Республіка Білорусь, Мінська область, Мінський район, М-1348 км, 1/1А;

- марки DAF, модель FT XF 105.460, 2018 року, білого кольору, д.р.н. НОМЕР_7 та напівпричепом марки SCHMITZ CARGOBULL, модель SK024, 2018 року, д.р.н. НОМЕР_9 -1, власником Республіки Білорусь - ТОВ «Фактор».

Отже, як вбачається з поданого клопотання представник Військової частини НОМЕР_1 не є суб`єктом звернення в розумінні вимогст. 174 КПК Українита не може ініціювати перед слідчим суддею питання про скасування арешту майна.

Таким чином, із клопотанням звернувся неналежний суб`єкт, який не має права подавати клопотання про скасування арешту майна.

Також законодавчою підставою для скасування арешту майна за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, є та обставина, що заявник доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Тобто, для скасування арешту майна чітко визначені законодавчі підстави: в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Такої підстави, як п. 4 ч. 1ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VІІІ, на яку у своєму клопотанні покликається заявник, не передбачено.

Так, вимогами п. 4 ч. 1ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, зокрема, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка. Вчинення даних дій входить до компетенції суб`єктів правовідносин, наведених уст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а не слідчого судді, суду.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту не може бути розглянуто, а його необхідно повернути особі, яка з ним звернулася.

Враховуючи загальні засади кримінального провадження, керуючись положеннями ст. ст.131,170-174,372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 62022150020000211 від 01.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - повернути особі, яка його подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1