Постанова

від 29.05.2023 по справі 921/702/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2023 р. Справа №921/702/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

від позивача Гатало М.Я. ордер Серія ВО № 1050089 від 21.03.2023

від відповідача Притула О.Б. ордер Серія ВО № 1048104 від 09.02.2023

від третьої особи не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Бігма б/н від 09.02.2023

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.12.2022 суддя: Стадник М.С., м. Тернопіль, повний текст рішення складено 20.01.2023

за позовом приватного малого підприємства "Лотос", м. Теребовля, Теребовлянський р-н., Тернопільська обл.

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮІЗО", м. Тернопіль

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Бігма", м. Тернопіль

про:

1. Витребування майна з чужого незаконного володіння.

2. Скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності №37795041 від 11.08.2020.

3. Припинення за ТОВ Бігма право власності на прохідну літери Г загальною площею 92,1 кв. м.

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

26.10.2021 в Господарський суд Тернопільської області звернулося приватне мале підприємство "Лотос" (надалі ПМП «Лотос») до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Бігма" (надалі ТОВ «Бігма») про

-витребування на користь ПМП «Лотос» з незаконного володіння ТОВ «Бігма» нерухоме майно, а саме: прохідну літери Г, загальною площею 92,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44;

-скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності №37795041 від 11.08.2020, внесений державним реєстратором Козлівської селищної ради Тернопільської області Грималюком Богданом Івановичем про державну реєстрацію права власності на прохідну літери Г загальною площею 92,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 за ТОВ «Бігма»;

-припинення за ТОВ «Бігма» право власності на прохідну літери Г загальною площею 92,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу 83/100 часток будівель і споруд від 11.12.2020 позивач купив у ТОВ «ЛЮІЗО», зокрема будівлю прохідної під літерою «Г» площею 273,8 кв.м, яка належить останньому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 08.11.2002;

-приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. зареєстровано за ПП ПМП «ЛОТОС» право власності на об`єкт нерухомого майна, зокрема і будівлю прохідної під літерою «Г», площею 273,8кв.м;

-згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна згідно якої державним реєстратором Козлівської селищної ради Козівського району, зареєстровано 11.08.2020 право власності на прохідну літери «Г» загальною площею 92,1кв.м., за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 за Товариством з обмеженою відповідальністю «БІГМА» на підставі рішення Тернопільської міської ради №612 від 10.07.2020, довідки виданої ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації ( м. Тернопіль)» №1895 від 17.08.2020 та Договору купівлі-продажу №5-01 від 17.12.2002 укладеного між ТОВ «ЛЮІЗО» та ТОВ «БІГМА»;

-позивач звертався до ТОВ «БІГМА» з листами (адвокатськими запитами) від 02.08.2021 та від 18.08.2021 з проханням повідомити на якій підставі володіє частиною будівлі прохідної під літерою «Г», що розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 , прохання надати відповідні документи та звільнити належне позивачу приміщення, які залишені без відповіді;

-станом на дату звернення з позовом у спірному приміщенні розташований «Магазин DC Company», де здійснюється підприємницька діяльність (торгівля), до якого з вимогою про звільнення займаної частини будівлі прохідної під літерою «Г» теж звертався позивач;

-вважає, що договір купівлі-продажу №5-01 від 17.12.2002, який за нотаріально посвідченою заявою директора ТОВ «ЛЮІЗО» від 03.09.2021, товариство не укладало та не отримувало за ним будь-яких коштів від ТОВ «БІГМА» від реалізації об`єкту нерухомого майна - приміщення прохідної, не може бути правовою підставою для набуття відповідачем права власності на даний об`єкт, а також реєстрації такого права.

Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 15, 16, 204, 317-319, 321, 346, 386 ЦК України та ст.ст. 2, 3, 5, 9, 10, 18, 19, 22, 24, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.12.2022 позов задоволено частково.

Позовні вимоги щодо витребування на користь ПМП «Лотос» з незаконного володіння ТОВ «Бігма» нерухомого майна - прохідну літери Г, загальною площею 92,1 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 задоволено з тих підстав, що відповідач не підтвердив належними доказами підстави правомірності заволодіння таким майном.

Відмовлено в задоволенні позову щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності №37795041 від 11.08.2020, внесений державним реєстратором Козлівської селищної ради Тернопільської області Грималюком Богданом Івановичем про державну реєстрацію права власності на прохідну літери Г загальною площею 92,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 за ТОВ «Бігма» та припинення за ТОВБігма права власності на прохідну літери Г загальною площею 92,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В цій частині рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

-місцевим господарським судом не застосовано ст. 128 ЦК України (УРСР) від 1963 року, ст. 204 ЦК України, а відтак зроблено помилковий висновок про неправомірність володіння відповідачем приміщення прохідної площею 92,1 кв.м.;

-судом неправильно застосовано ст. 387 ЦК України, оскільки не встановлено незаконність володіння майном (приміщенням прохідної). Натомість відповідачем подано договір купівлі-продажу (який укладено між ВАТ «Ватра» (продавець) та ТОВ «Бігма» (покумець), акт приймання-передачі та платіжні доручення про сплату коштів, які підтверджують законність володіння майном ТОВ «Бігма»;

-порушено ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, оскільки позивач не довів, що приміщення прохідної площею 92,1 кв.м. входить до складу приміщень, придбаних позивачем у ПМП «ЛЮІЗО» площею 272,9 кв.м.

Зазначає, що позивачем не було заявлено клопотання про проведення судової експертизи з метою встановлення ідентифікації приміщень, а саме чи входить приміщення прохідної площею 92,1 кв.м. в площу 272,9 кв.м.

Вважає, що право на подання позову в цій справі в ПМП «Лотос» відсутнє, а ТОВ «Бігма» є належним та законним власником приміщення прохідної площею 92,1 кв.м.

Узагальнені заперечення позивача

У відзиві на апеляційну скаргу позивач погоджується з висновками місцевого господарського суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу посилається на те, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами виникнення в нього права власності на спірне приміщення, не надав доказів звернення до МБТІ до 01.01.2013 щодо проведення реєстрації права власності згідно договору купівлі-продажу за № 5-01 від 17.12.2002.

Зазначає, що твердження апелянта про те, що право власності на прохідну загальною площею 92,1 кв.м. виникло в нього з моменту передачі приміщення згідно акту приймання-передачі від 20.12.2002 є безпідставним, оскільки на цю дату в ТОВ «Люізо» вже було свідоцтво про право власності на будівлі та споруди від 08.11.2002.

Посилається на те, що земельна ділянка загальною площею 0,3430 га за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 та документація із землеустрою на неї не стосується предмету спору, оскільки приміщення прохідної під літерою «Г» розташоване на іншій земельній ділянці площею 0,1619 га, що підтверджується технічною документацією з інвентаризації земельної ділянки для підготовки та видачі документів на право користування землею ТОВ «Люізо».

В судове засідання 10.05.2023 з`явилися представник позивача та представник відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, причин неявки не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а тому враховуючи строки розгляду апеляційної скарги визначені ч. 1 ст. 273 ГПК України та в порядку п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за його відсутності.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якої неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась. Судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, що без поважних причин не з`явилася, за наявними в справі доказами.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задоволити та скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог. Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

11.12.2020 ТОВ «ЛЮІЗО» (продавець) та ПП «Приватне мале підприємство «Лотос» (покупець) укладено договір купівлі-продажу 83/100 часток будівель і споруд, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. та зареєстрований в реєстрі за № 6137 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) 83/100 частки будівель та споруд, що знаходяться за адресою: місто Тернопіль, вул. Бродівська, буд 44, а саме: будівлю кузні під літерою «Б» площею 71,4 кв.м, будівлю прохідної під літерою «Г» площею 273,8кв.м (п. 1 договору).

За змістом договору вбачається, що предмет договору належить продавцеві (ТОВ «ЛЮІЗО») на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлі та споруди, що видане Міським бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів 08.11.2002, на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 612 від 10.07.2002. Право власності зареєстровано за продавцем (ТОВ «ЛЮІЗО») Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 08.11.2002, про що здійснено запис у реєстрову книгу №1466 (п. 2 договору);

Відповідно до п. 3 договору передбачено опис цілого об`єкта загальною площею 416,7кв.м, до якого відносяться: будівля кузні під літерою «Б» площею 71,4кв.м , будівля прохідної під літерою «Г» площею 273,8кв.м, споруда складу під літерою «В» площею 71,5 кв.м.

Ці будівлі та споруди знаходяться на земельній ділянці площею 0,1619 га, за кадастровим номером 6110100000:03:001:0205 ( п. 3 договору).

11.12.2020 приватним нотаріусом Жовнір І.Т., за ПП «Приватне мале підприємство «Лотос», проведено державну реєстрацію права власності об`єкта нерухомого майна: будівля кузні під літерою «Б» площею 71,4 кв.м, будівля прохідної під літерою «Г» площею 273,8кв.м, споруда складу під літерою «В» площею 71,5 кв.м, за адресою вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, Тернопільська область, на підставі договору купівлі-продажу 83/100 часток будівель і споруд №6137 від 11.12.2020, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу № 236661655 (т. 1 а.с. 23).

09.06.2021 року Тернопільською міською радою (орендодавець) та ПП «Приватне мале підприємство «Лотос» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Тернопільської міської ради №8/6/90 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6110100000:03:001:0205, загальною площею 0.1619 га, в тому числі землі з будівлями та спорудами промислових підприємств, яка знаходиться у м. Тернополі за адресою вул. Бродівська, 44 для обслуговування нежитлових будівель та споруд.

Державним реєстратором Тернопільської міської ради Кравецькою О.Б. проведено 30.06.2021 реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:03:001:0205, загальною площею 0.1619га за орендарем ПП «Приватне мале підприємство «Лотос», на підставі договору оренди землі №б/н від 09.06.2021, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 31.08.2021 (т. 1 а.с. 38-39), державним реєстратором Козлівської селищної ради Козівського району Грималюком Б.І. 11.08.2020 зареєстровано право власності на прохідну літери «Г» загальною площею 92,1 кв.м, за адресою м. Тернопіль вул. Бродівська, 44 за ТОВ «БІГМА» на підставі рішення місцевого самоврядування №612 виданого 10.07.2020 Тернопільською міською радою, довідки ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації (м.Тернопіль)» №1895 від 17.08.2020 (за змістом якої, станом на 29.12.2012 власником будівлі прохідної під літ «Г», що розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 є ТОВ «ЛЮІЗО», право власності належить на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 08.11.2022 виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та зареєстровано Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 08.11.2020 за №1466) та договору купівлі-продажу №5-01 від 17.12.2002 укладеного між ТОВ «Люізо» та ТОВ «БІГМА».

02.08.2021 та 18.08.2021 ПП «Приватне мале підприємство «Лотос» звернулося до ТОВ «БІГМА» з листами (адвокатськими запитами), за змістом яких просило повідомити підстави володіння ТОВ «БІГМА» частиною будівлі прохідної під літерою «Г», надати відповідні документи та звільнити належне позивачу (ПП «Приватне мале підприємство «Лотос») приміщення, а саме будівлю прохідної під літерою «Г», що розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, які залишені без відповіді.

Листом №12 від 21.09.2021 ТОВ «ЛЮІЗО» повідомило ПП «Приватне мале підприємство «Лотос», що між ТОВ «Люізо» та ТОВ «БІГМА» не укладався договір купівлі-продажу №5-01 від 17.12.2002, кошти на рахунок не надходили.

Листом №211143-Ф від 28.09.2021, у відповідь на адвокатський запит позивача, Тернопільська міська рада повідомила ПП «Приватне мале підприємство «Лотос», що Тернопільською міською радою рішення №612 від 10.07.2020 не приймалося, оскільки 10.07.2020 засідання ради не проводилося.

Між ТОВ «Бігма» та ФОП Мудрієвським Б.С. укладено договори оренди №3 від 01.11.2017, №2 від 01.01.2019, №1 від 01.01.2020 та №1 від 01.01.2021, за змістом яких ТОВ «Бігма» передало ФОП Мудрієвському Б.С. у тимчасове користування приміщення прохідної літера «Г» загальною площею 92,1 кв.м, що знаходиться на вул. Бродівській, 44. Наведене також підтверджується актами приймання -передачі від 01.11.2017, від 01.01.2019, від 01.01.2020 та від 01.01.2021.

Позивач вважає, що відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів належним йому майном. З цих підстав позивач звернувся до суду з позовом про витребування майна з незаконного володіння, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності та припинення за ТОВ «Бігма» права власності на прохідну літери Г загальною площею 92,1 кв. м, на вул. Бродівській, 44.

Під час апеляційного перегляду даної справи, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги на підставі ч. 4 ст. 269 ГПК України.

Предметом апеляційного перегляду є правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які стосуються витребування на користь ПМП «Лотос» з незаконного володіння ТОВ «Бігма» нерухомого майна - прохідну літери Г, загальною площею 92,1 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44.

Стаття 210 ЦК України встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Стаття 334 ЦК України передбачає загальні та спеціальні умови щодо моменту набуття права власності за договором. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Таким чином, до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини четвертої статті 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину.

Особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 в справі № 334/3161/17, яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.

Отже, третя особа (ТОВ «Люізо») як продавець була наділена правомочностями щодо продажу спірного майна позивачу (ТОВ «Лотос»).

Згідно з статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Стаття 210 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення договору № 2677-VI від 04.11.2010, ВВР, 2011, № 19-20, ст.142) встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 Закону).

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89).

Тому, за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень ( висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10. 2019 у справі № 922/3537/17 ( пункти 37, 38), від 01.04. 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 року у справі № 922/2416/17 ( пункти 7.15, 7.16).

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.1), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13).

З огляду на викладене наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності об`єкта нерухомого майна (будівля кузні під літерою «Б» площею 71,4кв.м, будівля прохідної під літерою «Г» площею 273,8 кв.м, споруда складу під літерою «В» площею 71,5 кв.м, за адресою вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, Тернопільська область, на підставі договору купівлі-продажу 83/100 часток будівель і споруд №6137 від 11.12.2020) за ПП «Приватне мале підприємство «Лотос» є достатньою підставою для презумпції володіння зазначеним нерухомим майном.

Відповідно до інвентаризаційної справи за адресою м. Тернопіль вул. Бродівська, 44 (т. 2 а.с. 106-110) приміщення за літерою «Г» складається із площі 272,9 кв.м. та відповідно до плану поверхів будови літери «Г» (1-ий поверх), а саме: з приміщень площею: 49,9 кв.м., 34,7 кв.м., 17,1 кв.м., 8,2 кв.м. 8,4 кв.м., 15,1 кв.м., 10,6 кв.м., 4,5 кв.м., 3,0 кв.м., 1,2 кв.м., 5,6 кв.м., 6,8 кв.м., 6,3 кв.м., 3,7 кв.м., 40,8 кв.м., 6,6 кв.м., 9,5 кв.м., 4,3 кв.м., 13,2 кв.м., 17,6 кв.м. та 5,6 кв.м. та має різні входи/виходи.

З наведених технічних документів вбачається, що в площу приміщення під літерою «Г», (площею 272,9 кв.м.) входять приміщення і площею 92,1 кв.м.

Таким чином, спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довів, що приміщення прохідної площею 92,1 кв.м. входить до складу приміщень, придбаних позивачем у ПМП «ЛЮІЗО».

У статті 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина 1). Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина 2).

За змістом статті 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З врахуванням викладеного спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що судом неправильно застосовано ст. 387 ЦК України.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК) і цей спосіб захисту може бути реалізовано шляхом подання віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові є власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави та за якою зареєстровано право власності на це майно.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від23.11.2021року у справі №359/3373/16-ц (провадження №14-2цс21,пункти 63,64).

Для застосування вимог ст.387 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Позов про витребування майна на підставі ст. 387 ЦК України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи, залишається право на це майно.

До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов`язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

Отже, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений у такий спосіб. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).

З огляду на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи право власності на спірне майно прохідну літера «Г» загальною площею 92,1 кв.м, за адресою м. Тернопіль вул. Бродівська, 44, ТОВ «БІГМА» обгрунтовує наявністю запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 31.08.2021 (т. 1 а.с. 38-39), який вчинено на підставі:

1)рішення місцевого самоврядування №612 виданого 10.07.2020 Тернопільською міською радою;

2)довідки ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації (м.Тернопіль)» №1895 від 17.08.2020;

3)договору купівлі-продажу №5-01 від 17.12.2002 укладеного між ТОВ «Люізо» та ТОВ «БІГМА».

Оцінюючи рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №612 від 10.07.2002, за змістом якого вирішено, зокрема оформити за товариством «Бігма» право власності на будівлю складу мастил загальною площею 63,8 кв.м, будівлю насосної станції загальною площею 81,6кв.м, будівлю складу солі загально площею 28,9 кв.м, приміщення прохідної загальною площею 92,1 кв.м, споруду цеху загальною площею 814 кв.м, будівлю загальною площею 11,9 кв.м, споруду складу загальною площею 66,4 кв.м за адресою вул. Бродівська, 44. Видати свідоцтво (п. 10 рішення), апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №231 від 12.03.2003 внесено зміни до п.10 рішення №612 від 10.07.2002 та виключено із переліку об`єктів - приміщення прохідної загальною площею 92.1 кв.м та споруду складу площею 66,4 кв.м.

Таким чином, на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №612 від 10.07.2002 та №231 від 12.03.2003 Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 21.03.2003 видано ТОВ «Бігма» свідоцтво на право власності: А- на споруду цеху загальною площею 814 кв.м; Б- споруду насосної станції загальною площею 81,6кв.м; В- на будівлю складу мастил загальною площею 63,8 кв.м, Д - будівлю складу солі загально площею 28,9 кв.м, Е - будівлю загальною площею 11,9 кв.м.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що рішення №612 від 10.07.2002, із змінами внесеними рішенням №231 від 12.03.2003 та свідоцтво на право власності підтверджують, що приміщення прохідної загальною площею 92,1 кв.м не належить ТОВ «Бігма».

При цьому, рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №612 від 10.07.2002 не було підставою для державної реєстрації права власності за ТОВ «Бігма».

У відповідно до листа Тернопільської міської ради за №211143-Ф від 28.09.2021, вбачається, що Тернопільською міською радою рішення №612 від 10.07.2020 не приймалося, оскільки 10.07.2020 засідання ради не проводилося.

Відповідно до довідки №1895 від 17.08.2020 (т. 1 зврот а.с. 53) ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що станом на 29.12.2012 власником будівлі прохідної під літ «Г», що розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 є ТОВ «ЛЮІЗО», право власності належить на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 08.11.2022 виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та зареєстровано Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 08.11.2020 за №1466. Одночасно повідомлено, що договір купівлі-продажу №5-01 від 17.12.2002 укладений між ТОВ «ЛЮІЗО» та ТОВ «БІГМА» станом на 29.12.2012 не зареєстрований.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що така довідка не є правовстановлюючим документом відповідно до ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав та вносяться відомості (записи) до Державного Реєстру .

Оцінюючи доводи апелянта в частині посилання на договір купівлі-продажу №5-01 від 17.12.2002 (укладений між ТОВ «Люізо» та ТОВ «Бігма»), як на підставу набуття права власності на спірне майно, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

ТОВ «Люізо» заперечує факт продажу, дарування чи відчуження будь-яким іншим способом ТОВ «Бігма» приміщення прохідної загальною площею 92,1 кв.м. під літерою «Г», зазначає, що не укладало договір купівлі-продажу №5-01 від 17.12.2002 та не отримувало згідно нього будь-яких коштів від відповідача, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою директора ТОВ «Люізо» (Іванчук Л.В) від 03.09.2021.

Щодо наданих доказів оплати (на які посилається відповідач), а саме платіжних доручень № 66 від 25.05.2001 та №69 від 01.06.2001, слід зазначити, що такі не мають відношення до договору №5-01 купівлі-продажу приміщення від 17.02.2002. Як вбачається із платіжних доручень, оплата згідно них здійснена 25.05.2001 та 01.06.2001, хоча договір укладено 17.02.2002. При цьому, в платіжному дорученні №69 від 01.06.2001 зазначено, що оплата була здійснена за породу згідно договору купівлі-продажу №5-01 від 17.05.2001.

Крім того, умови договору не містять застережень, що за приміщення проведена попередня оплата, а навпаки в п. 3.1 договору №5-01 зазначено, що оплата проводиться згідно виставленим рахунком шляхом перерахування коштів на рахунок продавця в 3-місячний термін з дня підписання договору.

Оцінюючи реєстрацію права власності на прохідну літера «Г» загальною площею 92,1 кв.м за ТОВ «Бігма» вчинену державним реєстратором Козлівської селищної ради Козівського району Грималюком Б.І. 11.08.2020 (інформація, т. 1 а.с. 38-39), суд зазначає, що запис до Реєстру державний реєстратор вносив шляхом відкриття розділу в порядку передбаченому Порядком ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.01.2003 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2010 № 2480/5), який складається з трьох частин, які містять записи про об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації; право власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права; інші речові права на нерухоме майно та суб`єкта цих прав та мав бачити, що станом на дату реєстрації (31.08.2021) власником приміщення прохідної площею 272,9кв.м є ТОВ «Люізо», тобто з 17.12.2002 (дата укладення договору) власник приміщення не змінювався.

Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна станом на 17.12.2002 (дата укладення договору) здійснювався в порядку передбаченому п.2.1 "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, в редакції наказу від 03.06.2002року N 45/5, далі Тимчасове положення, втратив чинність 01.01.2013 року), згідно якого для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1 (згідно п.1 додатку такими є - договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, угоди про розподіл спадкового майна, посвідчені державними та приватними нотаріусами), їх копії, а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідно до п.2.2 Тимчасового положення, при реєстрації прав власності на нерухоме майно, які виникли відповідно до договорів про відчуження нерухомого майна між юридичними особами, у разі, якщо такі договори не були нотаріально посвідчені, юридичні особи подають також довідку про відсутність або наявність арештів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка видається на підставі відповідного запиту БТІ (додаток 2).

При прийнятті рішення реєстратор: установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів (п.3.1 Тимчасового положення).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відповідач не підтвердив належними доказами, що майно належить йому на праві власності, оскільки не надав доказів звернення до МБТІ до 01.01.2013 щодо проведення реєстрації права власності згідно договору купівлі продажу №5-01 від 17.12.2002 (дана обставина підтверджена у довідці МБТІ, яка була підставою для реєстрації), також не надав інших доказів, які б підтверджували право власності на спірне майно на підставі даного договору станом на дату реєстрації (рішення суду тощо).

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог щодо витребування на користь ПМП «Лотос» з незаконного володіння ТОВ «Бігма» нерухомого майна - прохідної літера «Г», загальною площею 92,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44.

З врахуванням наведеного, спростовуються доводи апеляційної скарги в частині посилання апелянта на те, що право на подання позову в цій справі в ПМП «Лотос» відсутнє, а ТОВ «Бігма» є належним та законним власником приміщення прохідної площею 92,1 кв.м.

Спростовуються посилання апелянта на те, що позивачем не було заявлено клопотання про проведення судової експертизи з метою встановлення ідентифікації приміщень, а саме чи входить приміщення прохідної площею 92,1 кв.м. в площу 272,9 кв.м, оскільки за змістом п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України подання клопотань та заяв є правом сторони, яким вона користується на власний розсуд.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд як на підставу для часткового задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Заперечення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому апеляційний суд враховує їх як обґрунтовані.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишено без змін, то судовий збір в розмірі 10 215,00 грн. (платіжна інструкція кредитового переказу за № 1011 від 28.02.2023), сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги покладається на нього.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Бігма б/н від 09.02.2023 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.12.2022 у справі № 921/702/21 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 10 215,00 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 29.05.2023