Постанова

від 05.06.2023 по справі 3/222/09

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 рокум. ОдесаСправа № 3/222/09Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Принцевської Н.М., Колоколова С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 року про залишення без розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суддя в І інстанції Смородінова О.Г. в м. Миколаєві

у справі №3/222/09

за позовом: Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД

про стягнення 1 786 373,33 грн

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа №3/222/09 за позовом Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД про стягнення заборгованості за Кредитним договором №05-374/08 від 24.07.2008 в загальному розмірі 1 786 248,63 гривні, в тому числі: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 1 261 000 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 24.09.2009р. в розмірі 273 049,69 грн; заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 24.09.2009р. в розмірі 252 198,94 грн шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю Карс ЛТД, що знаходиться в іпотеці у ПАТ ПУМБ за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі №3/222/09 позов було задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Карс ЛТД (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2) на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний банк (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А) 1 261 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 273 049,69 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 252 198,94 грн - заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю Карс ЛТД, що знаходиться в іпотеці у ПАТ ПУМБ за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Карс ЛТД (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2) на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний банк (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А) - 17862,49 грн. держмита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 у справі №3/222/09 рішення господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009р. по справі №3/222/09 було залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

06.02.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» надійшла заява про перегляд судового рішення по справі № 3/222/09 від 08 грудня 2009 року за нововиявленими обставинами, у якій заявник, зокрема, просив суд скасувати рішення Господарського суду в Миколаївській області по справі № 3/222/09 від 08 грудня 2009 року за нововиявленими обставинами.

Одночасно з поданням вказаної заяви останнім було заявлено клопотання про поновлення процесуальних строків, у якому товариство просило суд поновити пропущений процесуальний строк для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; прийняти позов про перегляд судового рішення по справі №3/222/09 від 08.12.2009 року за нововиявленими обставинами до розгляду та винести з цього приводу відповідну ухвалу суду.

В поданій заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявник неодноразово, систематично зазначав про наявність у даній справі істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Заявляючи про поновлення строку на подання заяви, товариство посилається на те, що позивач до розгляду суду по справі №3/222/09 надав завідомо неправдиву інформацію про обставини укладення та виконання Кредитного договору №05-407/08 від 07.08.2008 року, фальшиві письмові докази, про що відповідач не знав і не міг знати, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі, так як правдивість та істотність цих даних обставин для розгляду справи при врахуванні їх судом під час розгляду справи №3/222/09, мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 у справі №3/222/09 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД про поновлення процесуальних строків для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №3/222/09 відмовлено; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі №3/222/09 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що з дня набрання рішенням суду законної сили у даній справі минуло більше ніж тринадцять років, а тому в силу припису норми, що передбачена ч. 3 ст. 321 ГПК України, строк на звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з підстави, що передбачена п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України в даному випадку пропущений та в силу прямого припису відповідної процесуальної норми, не може бути поновлений.

Також суд зауважив, що заявник допускає вільне трактування норми процесуального закону, зазначаючи, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України є «факт надання фальшивості письмових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі». Разом із тим, відповідна норма передбачає, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Водночас, товариством не надано Господарському суду Миколаївської області доказів наявності вироку (ухвали) у кримінальному провадженні, що набрав (набрала) законної сили. З урахуванням наведеного, посилання заявника на факт фальшивості письмових доказів у справі № 3/222/09 є лише декларативним та не підтвердженим відповідними доказами.

При цьому, суд також вказав, що десятирічний строк, наведений у нормі п. 2 ч. 2 ст. 321 ГПК України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (цей строк процесуальною нормою визначено як місячний - 30 днів), а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки. Обмеження такого строку має легітимну мету забезпечити додержання принципу правової визначеності, досягнення стабільності правового регулювання, балансу інтересів сторін справи. Отже, за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД про поновлення процесуальних строків та про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі №3/222/09 за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, 08.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 у справі №3/222/09 скасувати; направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у новому складі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що розгляд матеріалів заяви Скаржника про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г. провів з порушенням норм ч.2 ст.36 ГПК України - недопустимість повторної участі судді у розгляді справи та ч.1 ст.38 ГПК України так як з підстав, зазначених у статтях 35 - 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов?язані заявити самовідвід.

Також апелянт зазначає, що у своїй заяві про поновлення процесуальних строків Скаржник у відповідності до ст.ст. 74, 80 ГПК України неодноразово доводив до суду факти і докази настання непереборних та істотних обставин того, що розгляд кримінальної справи номер 1-335/11 в якій суд повинен ухвалити Вирок чи винести Ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності по кримінальній справі, що набрали законної сили і товариство буде мати підстави для перегляду цього рішення, затягнувся на 12 років, давно вже вийшов за межі розумного строку та продовжується до теперішнього часу, але суд не надав оцінку цим доводам, а обмежився лише висновком, що доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, не надано.

На думку апелянта, викладені в заяві ТОВ «Карс ЛТД» про поновлення процесуального строку та в цій апеляційній скарзі непереборні обставини мають такий характер, що не зважати на які було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Порушуючи ст.ст.73, 86, 236 ГПК України, суд не встановив, не надав оцінку та не обґрунтував своє рішення стосовно наведених заявником непереборних обставин.

Скаржник наголошує, що коли почалось обчислення термінів для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, він не міг звернутися до суду, тому що істотні для справи обставини, що не були встановлені господарським судом першої інстанції, ще не були і не могли бути відомі йому на той час і пізніше. Ці істотні обставини стали поступово наставати відомими із різних джерел зокрема частково під час повторного розгляду у кримінальному суді першої інстанції по справі номер 1-335/11 та були розглянуті у часі, тому вимагали ретельної та тривалої перевірки, а для обґрунтування своїх позовних вимог Скаржник мав би достовірно знати про істотні обставини по справі, визначитись, чи ці обставини на справді є істотними обставинами, мав би мати достатніми, належними, допустимими, достовірними та переконливими докази у всій сукупності для правильного і справедливого розгляду в суді про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк зазначає, що у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами Відповідач не зазначає процесуальних та матеріальних норм права, якими він керується, для обгрунтування наявності нововиявлених обставин у справі №3/222/09 (п 1, п. 2 чи п. 3 ч. 1 ст. 320 ГПК України), не зазначає фактичних обставин справи, які є нововиявленими для справи № 3/222/09, як зазначені обставини могли вплинути на прийняття Господарським судом Миколаївської області кінцевого рішення по справі, та не обгрунтовує поважність строків звернення з відповідною заявою до суду.

Як зазначає позивач, з дня набрання рішенням суду законної сили у даній справі минуло більше ніж тринадцять років. Граничний термін для подання зазначеної заяви Відповідачем закінчився 01.02.2013 року, а тому в силу припису норми, що передбачена ч. 3 ст. 321 ГПК України, строк на звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з підстави, що передбачена п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України в даному випадку пропущений та в силу прямого припису відповідної процесуальної норми, не може бути поновлений.

Скаржником при поданні заяви до суду І інстанції не надано доказів наявності вироку (ухвали) у кримінальному провадженні, що набрав (набрала) законної сили. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили. При цьому, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 321 ГПК України, з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Як вбачається із матеріалів справи, з дня набрання рішенням суду законної сили у даній справі минуло більше ніж тринадцять років. Граничний термін для подання зазначеної заяви Відповідачем закінчився 01.02.2020 року, а тому в силу припису норми, що передбачена ч. 3 ст. 321 ГПК України, строк на звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з підстави, що передбачена п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України в даному випадку пропущений та в силу прямого припису відповідної процесуальної норми, не може бути поновлений.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на матеріали та обставини справи, Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк вважає, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023р. є законною та обгрунтованою. Натомість, вимоги апеляційної скарги ТОВ «Карс ЛТД» є безпідставними та необгрунтованими нормами чинного законодавства України і тому у задоволенні апеляційної скарги має бути відмовлено, а ухала суду має бути залишена без змін.

У відповіді на відзив скаржник наголошує, що у відзиві АТ «Перший Український Міжнародний Банк» не надані заперечення того факту, що справу №3/222/09 розглядав та виносив рішення від 08.12.2008 року господарський суд Миколаївської області тим самим суддею Смородіновою О.Г. що розглядала матеріали заяв ТОВ «Карс ЛТД» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та про поновлення процесуальних строків, тим самим порушивши норми ч.2 ст.36 ГПК України та ч.1 ст.38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35 - 37 цього Кодексу. На думку апелянта, не заслуговує на увагу ті доводи і заперечення АТ «Перший Український Міжнародний Банк», що до наявності/відсутності нововиявлених обставин, які б могли вплинути на прийняття Господарським судом Миколаївської області рішення по справі № 3/222/09 від 08.12.209 року.

Також скаржник вказує, що у своєму відзиві АТ «Перший Український Міжнародний Банк» не спростовує факти, що суд порушив основоположні принципи, а саме п.2 ч.3 ст.2 ГПК - рівність та п.6 ч.3 ст.2 ГПК - пропорційність, як зазначено в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною другою статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що у даній справі оскаржується ухвала суду, зазначена в п. 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України (про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк), то її перегляд за апеляційною скаргою має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 у справі №3/222/09, розгляд вказаної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 у справі №3/222/09 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Як вже було зазначено, Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 позов було задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А) 1 261 000,00грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 273 049,69грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 252 198,94грн. - заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А) - 17862,49 грн. держмита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 у справі № 3/222/09 рішення господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009р. по справі №3/222/09 було залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі №3/222/09 набрало законної сили 02.02.2010.

Щодо порушення, на думку скаржника, судом першої інстанції норм ч.2 ст.36 ГПК України - недопустимість повторної участі судді у розгляді справи та ч.1 ст.38 ГПК України так як з підстав, зазначених у статтях 35 - 37 цього Кодексу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 32 ГПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів.

Водночас відповідно до статті 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Недопустимості участі судді у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку, якщо такий суддя брав участь у вирішенні цієї справи в суді першої інстанції і рішення зі справи не було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, чинне процесуальне законодавство не передбачає.

Таким чином, оскільки вказане рішення Господарського суду Миколаївської області, яке було прийнято суддею Смородінової О.Г., залишено без змін судом апеляційної інстанції, рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі №3/222/09 набрало законної сили 02.02.2010, колегія суддів вважає безпідставним вказаний аргумент скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм ч.2 ст. 36 та ч.1 ст.38 ГПК України, оскільки, як вже було зазначено вище, розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається.

Щодо інших доводів, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається з заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстав, визначених п. 1 ч.2 ст. 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Водночас, згідно з умовами п. 1 ч.2 ст. 321 ГПК України та з урахуванням приписів частини першої цієї статті, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної п.1 ч.2 ст. 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Частиною 3 статті 321 ГПК України унормовано, що строки, визначені у частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Колегія суддів у прийнятті даної постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Суд також зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Аналіз положень статті 321 ГПК України дає підстави вважати, що за своєю правовою природою встановлений цією нормою строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Отже, можливість поновлення процесуального строку, встановленого ч.2 ст. 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстав, визначених п. 1 ч.2 ст. 320 ГПК України, процесуальним законом виключається. Водночас, наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням.

Як вбачається із матеріалів справи, з дня набрання рішенням суду законної сили у даній справі минуло більше ніж тринадцять років, а тому в силу припису норми, що передбачена ч. 3 ст. 321 ГПК України, строк на звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з підстави, що передбачена п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України в даному випадку пропущений та в силу прямого припису відповідної процесуальної норми, не може бути поновлений.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №910/9927/13, від 19.02.2019 у справі №910/3600/14, від 11.02.2020 справа № 15/282.

Водночас, звертаючись до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявником було подано клопотання про поновлення строку на подання такої заяви.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 2 ч.2 ст. 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили. При цьому, відповідно до п.2 ч.2 ст.321 ГПК України, з урахуванням приписів ч.1 цієї статті, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених пунктами 2, 3 ч.2 та ч.3 ст. 320 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Десятирічний строк, наведений у нормі п. 2 ч. 2 ст. 321 ГПК України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (цей строк процесуальною нормою визначено як місячний - 30 днів), а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки. Обмеження такого строку має легітимну мету забезпечити додержання принципу правової визначеності, досягнення стабільності правового регулювання, балансу інтересів сторін справи. Отже, за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

При цьому, на підтвердження своїх доводів, а саме «факт надання фальшивості письмових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі» заявником не надано вироку (ухвали) у кримінальному провадженні, що набрав (набрала) законної сили, або будь-яких інших доказів по справі, а тому в даному випадку неможливо вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з підстави, що передбачена п.2 ч.2 ст. 320 ГПК України.

Таким чином, клопотання заявника про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з підстави, що передбачена п.1 ч.2 ст. 320 ГПК України не підлягає задоволенню, як вірно зазначено судом першої інстанції.

Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявник допускає вільне трактування норми процесуального закону, зазначаючи, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України є «факт надання фальшивості письмових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі». Разом із тим, відповідна норма передбачає, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

З урахуванням наведеного, посилання заявника на факт фальшивості письмових доказів у справі № 3/222/09 є лише декларативним та не підтвердженим відповідними доказами.

Таким чином, клопотання заявника про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з підстави, що передбачена п.1 ч.2 ст. 320 ГПК України не підлягає задоволенню.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскільки скаржник звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі №3/222/09, яке набрало законної сили більше 13 років, тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що така заява, з урахуванням положень ч.2 ст. 118 ГПК України, підлягає залишенню без розгляду.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 у справі №3/222/09, підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД.

Керуючись статтями 129, 252, 267-271, 273, ч.1 п.1 ст. 275, 276, 281-285, Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КАРС ЛТД залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 у справі №3/222/09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді С.І. Колоколов

Н.М. Принцевська