Ухвала

від 16.10.2024 по справі 3/222/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

16 жовтня 2024 року Справа № 3/222/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали скарги позивача на постанову державного виконавця у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2; ідентифікаційний код 33231830)

про: стягнення заборгованості в сумі 1 786 373,33 грн,

особа, дії якої оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 46/1)

В С Т А Н О В И В:

02.10.2024 до суду від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» надійшла скарга № КНО-61.1.3.5/136 від 02.10.2024 на постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) від 19.09.2024 р. по ВП № 18647937, в якій стягувач просить суд:

1. Визнати рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковською О.В. про повернення виконавчого документу стягувачу - незаконним;

2. Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковською О.В. про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.09.2024р. по виконавчому провадженню № 18647937 - скасувати.

3. Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковську О.В. вжити заходи з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області про звернення стягнення на майно товариства з обмеженого відповідальністю «Каре ЛТД», що знаходиться в іпотеці у AT «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г.. зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме; нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загального площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

В обґрунтування скарги позивач посилається на такий, що виникає з моменту державної реєстрації іпотеки пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

На переконання скаржника державний виконавець не вжив достатніх заходів для виконання судового наказу щодо звернення стягнення на нерухоме майно та зобов`язаний був провести його реалізацію, незважаючи на складений протокол про накладання арешту слідчого по BBC відділу УБОЗ УМВС в Миколаївській області Коновальчука С.С., а не закривати виконавче провадження та повертати виконавчий документ стягувачу.

Ухвалою суду від 03.10.2024 розгляд скарги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» № КНО-61.1.3.5/136 від 02.10.2024 на постанову державного виконавця у справі № 3/222/09 було призначено на 14 вересня 2024 року об 11:00; запропоновано Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) у строк до 11.10.2024 надати суду та направити стягувачу і боржнику письмові пояснення щодо скарги, з доданням до них: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані скаржником; документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

10.10.2024 до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшли додаткові пояснення б/н від 10.10.2024 (вх. № 12208/24) на скаргу на постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) від 19.09.2024 р. по ВП № 18647937, в яких заявник просить суд відмовити в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) від 19.09.2024 р. по ВП № 18647937 від 02.10.2024.

11.10.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» надійшла заява б/н від 11.10.2024 (вх. № 12263/24), за змістом якої боржник виявив бажання брати участь у розгляді скарги.

Крім того, 11.10.2024 до суду від боржника надійшло клопотання б/н від 11.10.2024 (вх. № 12264/24), в якому товариство просить суд:

1. У задоволенні скарги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.09.2024 року по виконавчому провадженню № 18647937 - відмовити повністю.

2. Заборонити Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» продаж предмета Іпотеки - нежитлових приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Каре ЛТД» - під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2 - до винесення Вироку по кримінальній справі № 1-335/11 в суді Центрального району м. Миколаєва.

Станом на момент проведення судового засідання інших заяв або клопотань від учасників справи до суду не надходило.

14.10.2024 в судове засідання з`явилися представники стягувача та боржника, а також Відділу примусового виконання рішень, яких суд заслухав. Разом із тим, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Миколаївській області під час проведення 14.10.2024 засідання, з метою убезпечення учасників судового процесу розгляд скарги було відкладено на 16 жовтня 2024 року о 12:30.

16.10.2024 в судове засідання з`явилися представники стягувача та боржника, а також Відділу примусового виконання рішень, які підтвердили актуальність правових позицій, викладених в письмових заявах.

16.10.2024 за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» № КНО-61.1.3.5/136 від 02.10.2024 на постанову державного виконавця у справі № 3/222/09, суд, на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами скарги, дослідивши надані докази у їх сукупності з матеріалами судової справи, заслухавши в судовому засіданні представників стягувача та боржника та державного виконавця, суд встановив таке.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа № 3/222/09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 05-374/08 від 24.07.2008р. в загальному розмірі 1 786 248,63 гривні, в тому числі:

- заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 1 261 000,00 гривень;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 24.09.2009р. в розмірі 273 049,69 гривень;

- заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 24.09.2009р. в розмірі 252 198,94 гривні,

шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 позов було задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А) 1 261 000,00грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 273 049,69грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 252 198,94грн. - заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А) - 17862,49 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 у справі № 3/222/09 рішення господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009р. по справі № 3/222/09 було залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі № 3/222/09 набрало законної сили 02.02.2010.

15.03.2010 на виконання вказаного рішення стягувачу було видано відповідний наказ у справі № 3/222/09, який підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та практики Європейського суду з прав людини, рішення суду у справі № 3/222/09, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу положень ст. 1 Закону «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Дослідивши обставини скарги та оцінивши у відповідності до ст. 86 ГПК України докази, надані учасниками, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення заявленої скарги.

Так, зі змісту письмових заяв учасників та наданих ними доказів судом встановлено таке:

07.08.2008 між Акціонерним товариством «ПУМБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каре ЛТД» укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, відповідно до якого у іпотеку передано нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2.

Одночасно, 07.08.2008 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г. були внесені відповідні дані до Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

У подальшому, як уже раніше наведено, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі № 3/222/09 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» 1 261 000,00грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 273 049,69грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 252 198,94грн. - заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

15.03.2010 на виконання вказаного рішення стягувачу видано відповідний наказ.

Вказаний наказ Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2010 у справі № 3/222/09 було пред`явлено до виконання до органів державної виконавчої служби.

14.04.2010 Інгульським відділом державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області відкрито виконавче провадження з виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 по справі №3/222/09 та присвоєно йому № 18647937.

08.06.2010 державним виконавцем Інгульського відділу ДВС проведено опис та арешт майна, а саме нежитлових приміщень піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2.

Матеріали справи свідчать також про те, що 19.08.2010 в межах матеріалів кримінальної справи № 08420033 слідчим по BBC відділу УБОЗ УМВС в Миколаївській області Коновальчуком С.С. ухвалено постанову про накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Миколаїв, проспект Миру, 22/2. З мотивувальної частини постанови вбачається, що вказаний арешт накладено з метою забезпечення цивільного позову, а також забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна.

Суд зауважує, що з пояснень сторін було встановлено, що позивачем за вказаним цивільним позовом виступає Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк».

У суду відсутні відомості та сторонами не надавалося будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо ходу здійснення державним виконавцем виконавчих дій у виконавчому провадженні № 18647937.

Водночас, за даними скаржника, не спростованими та не запереченими боржником та державним виконавцем, будь-яких дій спрямованих на реалізацію арештованого майна державним виконавцем не вживалося.

При цьому, 19.09.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковською О.В. було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Оскаржувана постанова прийнята на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до описової частини оскаржуваної постанови, державний виконавець обґрунтовує неможливість звернення стягнення на нерухоме майно нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, у зв`язку з тим, що 19.08.2010 слідчим по BBC відділу УБОЗ УМВС в Миколаївській області Коновальчуком С.С. складено протокол про накладання арешту на вказане нерухоме майно в межах кримінальної справи №08420033, яка станом на день подання зазначеної скарги, перебуває на розгляді у Центральному районному суді м. Миколаєва.

Скаржник зазначає, що державний виконавець не вжив достатніх заходів для виконання судового наказу щодо звернення стягнення на нерухоме майно та зобов`язаний був провести його реалізацію, незважаючи на складений протокол про накладання арешту слідчого по BBC відділу УБОЗ УМВС в Миколаївській області Коновальчука С.С., а не закривати виконавче провадження та повертати виконавчий документ стягувачу.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами 6, 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки, Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога мас пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог Інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.09.2024 у справі № 909/893/17, відповідно до якої ухвала слідчого судді у кримінальній справі не є підставою для невиконання рішення суду про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно, обтяження на яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав раніше ухвали про накладення арешту у кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень. Якщо ж майно не буде реалізоване, а іпотека буде припинена або буде знятий арешт, накладений виконавцем (зокрема, у випадку повного виконання боржником свого обов`язку), то заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, і надалі виконуватимуть функцію забезпечення позову.

Судом також взято до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 та від 25.05.2021 у справі № 923/971/19 про те, що продаж майна боржника з публічних торгів у виконавчому провадженні за наявності чинного його обтяження арештом у кримінальній справі може бути підставою недійсності правочину з відчуження такого майна чи визнання незаконними дій державного виконавця у виконавчому провадженні, якщо таке обтяження має вищий пріоритет, порівняно з пріоритетом іпотеки та арешту нерухомого майна, що накладений виконавцем у межах виконавчого провадження. У протилежному випадку судовий арешт майна може бути несправедливо використаний на шкоду іпотекодержателю та на користь іншого кредитора, чиї вимоги виникли пізніше.

Судом під час розгляду скарги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» № КНО-61.1.3.5/136 від 02.10.2024 на постанову державного виконавця у справі № 3/222/09, в межах заявлених підстав та вимог, встановлено, що державна реєстрація обтяження нерухомого майна нежитлових приміщень піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, була здійснена в день укладання договору іпотеки 07.08.2008.

Рішенням суду від 08.12.2009 у справі № 3/222/09 було стягнуто з боржника на користь стягувача грошові кошти, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

14.04.2010 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення (ВП № 18647937).

08.06.2010 державним виконавцем проведено опис та арешт майна, а саме нежитлових приміщень піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2.

Накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Миколаїв, проспект Миру, 22/2, слідчим по BBC відділу УБОЗ УМВС в Миколаївській області в межах кримінальної справи № 08420033 відбулося 19.08.2010.

За такого, суд погоджується з доводами скаржника про те, що іпотека, судове рішення та арешт органом ДВС майна виникли раніше за арешт слідчого і мають вищій пріоритет.

Оскаржувана постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковської О.В. про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.09.2024 по виконавчому провадженню № 18647937 винесена на підставі п. 2 ч. 1 ст. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом із тим, у даному випадку, предмет іпотеки, на який має бути звернуто стягнення, існує як об`єкт матеріального світу та належить боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», державному виконавцю відомо про місцезнаходження такого майна, яке було арештоване та описане державним виконавцем у межах процедури виконавчого провадження.

Таким чином, підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.09.2024 по виконавчому провадженню № 18647937 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» на час її прийняття у державного виконавця були відсутні.

За приписами статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковської О. В. про повернення виконавчого документу стягувачу у межах виконавчого провадження № 18647937 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» і сама постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковської О.В. про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.09.2024 по виконавчому провадженню № 18647937 є неправомірними, а отже скарга Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» № КНО-61.1.3.5/136 від 02.10.2024 підлягає задоволенню.

Розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги в порядку ст. 344 ГПК України не здійснюється, оскільки нормами Закону України «Про судовий збір» не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, інших витрат пов`язаних з розглядом скарги учасниками судового процесу не заявлено.

Додатково, щодо викладеного у клопотанні Товариства з обмеженого відповідальністю «Карс ЛТД» б/н від 11.10.2024 (вх. № 12264/24) прохання заборонити Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» продаж предмета Іпотеки до винесення Вироку по кримінальній справі № 1-335/11 в суді Центрального району м. Миколаєва, суд зауважує, що у чинному ГПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду першої інстанції повноваження вживати заходи щодо зупинення стягнення на підставі наказів в межах розгляду скарги на дії державного чи приватного виконавця.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 219, 220, 232, 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» № КНО-61.1.3.5/136 від 02.10.2024 на постанову державного виконавця у справі № 3/222/09 задовольнити.

2. Визнати незаконним рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковської О. В. про повернення виконавчого документу стягувачу.

3. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковської О.В. про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.09.2024 по виконавчому провадженню № 18647937.

4. Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковську О.В. вжити заходи з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області про звернення стягнення на майно товариства з обмеженого відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у AT «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загального площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс ухвали складено та підписано судом 21.10.2024.

Суддя О.Г. Смородінова