Постанова

від 05.08.2010 по справі 2995/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 05 серпня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 2995/10/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  - Зінченко А. В.,

при секретарі –Король Д.О.  

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєва-71»до Харківської митниці та управління Державного казначейства у місті Харкові, з участю прокуратури Київського району м.Харкова,  про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Дєва-71», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому після зміни позовних вимог просить суд скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №80000006/2010/000047/1 від 14.01.2010 року, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/000007 від 14.01.2010 року, скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №80000006/2010/000465/1 від 14.01.2010 року, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/000109 від 22.02. 2010 року, стягнути з Державного бюджету України через управління державного казначейства у м. Харкові на користь ТОВ «Дєва-71»надмірно сплачених ТОВ «Дєва-71»під час оформлення вантажних митних декларацій № 800000015/0/320271 від 15.01.10 та ВМД-№ 8000000015/0322046 від 24.02.10. наступних митних платежів: мито у розмірі 14722 грн 55 коп. і податок на додану вартість  у розмірі -39750 грн 89 коп, всього 54473 грн 44 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в підтвердження заявленої ним митної вартості товару, та згідно умов контракту надав всі необхідні документи відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, тим документально підтвердив заявлену ним вартість товару по зазначених вантажних митних деклараціях і іншим документам виробника продукції, законних підстав для застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості у відповідача-1 не було.

Харківська митниця в своїх запереченнях та її представники в судовому засіданні проти позову заперечували з тих підстав, що під час здійснення митного контролю виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, у зв’язку з тим, що заявлена позивачем митна вартість товарів по ВМД № 800000015/2010/320200 від 13.01.10. становила 1,09 дол. США/кг, а по фактам митного оформлення іншими митницями України мінімальний рівень митної вартості становила 1,60 дол. США/кг, а заявлена позивачем митна вартість товарів по ВМД № 800000015/2010/321925 від 22.02.10. становила 0,35 дол. США/кг, а по фактам митного оформлення іншими митницями України мінімальний рівень митної вартості становила 0,51 дол. США/кг, крім того відповідач-1 посилається на додаткову угоду від 01.12.2009 року до контракту №1 від 25.11.2004 року, яка містить відомості, що довжина рулонів стокової тканини - 77 м, а згідно сертифікату якості до митного оформлення були заявлені рулони довжиною 100м, що відповідно цієї ж таки додаткової угоди є товаром зі звичайних складів та звичайною ціною без знижки, у зв’язку із чим, діючи за прямим приписом статті 265 Митного кодексу України, відповідач-1 визначив митну вартість самостійно, на підставі фактів митного оформлення подібних товарів, розміщених в ЄАІС ДМСУ. Оскільки відповідно до статті 90 Митного кодексу України внесення до митної декларації змін чи доповнень, які впливають на умови оподаткування товарів здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, по митній декларації № 800000015/2010/320200 від 13.01.10. було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000015/0/000007 від 14.01.10, а митне оформлення здійснено за новою ВМД № 800000015/0/320271 від 15.01.10. після сплати податків відповідно до визначеної митної вартості Харківською митницею, так само і по митній декларації № 800000015/2010/321925 від 22.02.10. було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України 800000015/0/000109 від 22.02.10, а митне оформлення здійснено за новою ВМД №800000015/9/322046  від 24.02.10. після сплати податків відповідно до визначеної митної вартості Харківською митницею.

Представник управління Державного казначейства у місті Харкові в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання був сповіщений судом завчасно та належним чином, а тому суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав зазначених харківською митницею.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що спір виник з приводу митної оцінки товару, зазначеному в вантажній митній декларації (надалі –ВМД) ВМД № 800000015/2010/320200 від 13.01.10. та ВМД № 800000015/2010/321925 від 22.02.10., які були подані декларантом для митного оформлення товару.

Товар надійшов на адресу ТОВ «Дєва-71»згідно контракту №1 від 25.11.04, який укладений між ТОВ «Дєва-71»і Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко., лтд (Китай).

Ціна та вид товару погоджено та відображено в специфікації від 26.10.09, яка є невід’ємною частиною вказаного контракту, в торгівельному рахунку-фактурі (Invoice) №UK0911 від 26.10.09, у сертифікаті походження №CCPIT 093795987 від 30.10.09, виданим Китайською міжнародною торговою палатою, у сертифікаті якості від 26.10.09, у митній експортній декларації постачальника реєстраційний № 737545009 від 29.10.09., в страховому полісі №PYIE50803052030230325 від 29.10.09, виданий Страховою компанією КНР. Оригінали вказаних документів оглядалися у судовому засіданні, з боку Харківської митниці справжність та достовірність даних, що містяться в цих документах не викликали сумніви та/або застережень.

Виходячи з перелічених документів суд встановив, що митному оформленню за ВМД № 800000015/2010/320200 від 13.01.10. піддавався товар «stock»–тканина текстильна (з синтетичних волокон) з покриттям ПВХ з однієї сторони, фарбована, у рулонах, шир. 1,5 м (+/- 2 см) для пошиття сумок: - арт. 500*300 PVC, 450*300 PVC-35106,00 кв. м/468 рул. (товщенна покриття 0,05 мм +/- 0,02 мм); арт. 600*600 PVC –6172,50 кв.м / 42 рул. (товщиною покриття 0,04 мм +/- 0,02 мм); - арт. 210D PVC PRINTING –7506,00 кв.м / 50 рул. (товщиною покриття 0,01 мм +/- 0,002 мм; 210T PVC - 15651,00 кв.м/105 рул. (товщ покриття 0,03 мм +/- 0,02 мм), 22552,43 доларів США (ціна за одиницю товару 0,35 дол. США/кв.м).

Також суд встановив, що митному оформленню за ВМД № 800000015/2010/321925 від 22.02.10. піддавався товар «stock»–тканини з ПВХ покриттям, для виготовлення сумок –75727,50 кв. м. (тканини текстильні (з синтетичних волокон) з покриттям полівінілхлоридом у рулонах шир. 1,5 м (+/- 2см): 500*300 PVC з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+/- 0,02 мм) –375 рул., 28146 кв. м; 450*300 PVC з товщиною покриття ПВХ; 0,05 ММ (+/- 0,02 мм)-128 рул., 9522 кв. м; 210Т PVC з товщиною покриття ПВХ 0,03 мм (+/- 0,02 мм) –84 рул., 12468.00 кв.м,  210D PVC (polyester) 12690.00 кв.м; 210 D PVC PRINTING (polyester) 12901.50 кв.м. Ціна товару погоджена та відображена в специфікації від 25.12.09, яка є невід’ємною частиною вказаного контракту, в торгівельному рахунку-фактурі (Invoice) №UK0912 від 25.12.09, у сертифікаті походження №CCPIT 093778507 від 19.01.10, виданим Китайською міжнародною торговою палатою, у сертифікаті якості від 25.12.09, у митній експортній декларації постачальника реєстраційний № 575340097 від 25.12.09., в страховому полісі №PYIE50033025252080330 від 29.12.09, виданий Страховою компанією КНР та складає 26504,63 доларів США (ціна за одиницю товару 0,35 доларів США /кв.м.). Оригінали вказаних документів оглядалися у судовому засіданні, з боку митниці справжність та достовірність даних, що містяться в цих документах не викликали сумніви та/або застережень.

Для визначення митної вартості товару згідно поданих декларацій митної вартості №800000015.2010.32320200 (ДМВ-1) від 13.01.10. та 800000015/2010/321925 (ДМВ-1) від 24.02.10. декларант використав перший (основний) метод визначення митної вартості товарів –за ціною угоди. Крім того позивач та виробник товару листами від 24.11.09. та від 25.11.09. за №44 повідомили  митницю про відсутність будь-яких вимог та застережень за ст.ст. 265, 267 Митного кодексу України та клопотали при визначення митної вартості товару за методом № 1 –за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При цьому, ідентичні товари, що ввозилися раніше позивачем за тим самим контрактом із «Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко, лтд» за деклараціями №800000003/9/341604 від 18.04.09, №800000003/9/341942 від 20.05.09, №800000003/9/342720 від 06.07.09, №80000000/3/9/343107 від 27.07.09, №800000003/9/343108 від 27.07.09., №80000000/3/9/343407 від 12.08.09, №800000003/9/343713 від 01.09.09, №80000000/3/9/343714 від 01.09.09, №800000003/9/344310 від 02.10.09, №80000000/3/9/344633 від 20.10.09 оцінювалися за ціною угоди, з чим погоджувалися митні органи.

Харківська митниця в рішеннях про визначення митної вартості товарів за №800000006/2010/000047/1 від 14.01.10. та за № 800000006/2010/000465/1 від 23.02.10 скоригував в бік збільшення митну вартість визначену товариством на підставі 6-го (резервного) методу визначення митної вартості та в частині 33 цих рішень зазначив, що при визначені митної вартості товару застосовано БД ЕК ВМД ЄАІС ДМСУ, попередні митні оформлення і документи представлені до митного оформлення та визначив суму вартості за одиницю товару 0,5143 доларів США/ кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для такого рішення стала додаткова угода від 01.12.2009 року до контракту №1 від 25.11.2004 року, яка укладена між ТОВ «Дєва-71»і Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко., лтд (Китай), де зазначено, що «Покупець»виробляє товари народного споживання, зокрема, сумки, рюкзаки, валізи, для пошиття яких використовується синтетична з ПВХ покриттям тканина (що не вимагає великих розмірів), а у Продавця на складі «стік»скупчуються велика кількість нереалізованої в період попиту тканини в рулонах шириною 1,4-1,5 пог. метра, довжиною рулонів від 77 м, «Продавець»пропонує «Покупцю»тканину за цінами, нижчими, ніж зі звичайних складів, де зберігається тканина з довжиною від 100 м і до 500 м, призначена для великих тентових компаній і фірм з виготовлення спортивних і торгових наметів. При цьому ціна тканини встановлюється залежно від обсягів товару, що скупчився на складі «стік», а також величини партії, яка купується. Ціна на кожну партію встановлюється окремою специфікацією до контракту. Кожна партія супроводжується сертифікатом якості, в якому відображені характеристики тканини, що відправляється.

Виходячи з вище викладеного суд вбачає, що стокова тканина - це тканина, яка реалізується зі складу виробника в зв'язку з тим, що вона по-перше не була реалізована в період попиту, а по-друге, ця тканина має ширину 1,4-1,5 пог. метра, довжину рулонів від 77 м.

З метою визначення митної вартості за резервним методом, Харківська митниця надала дані по чотирьох митних деклараціях інших імпортерів (а.с. 224)

Згідно із поясненнями представника Харківської митниці, зазначені товари є найближчими з наявних у базі даних аналогами товарів, які задекларував позивач.

Після відмови Харківської митниці в митному оформленні товарів із вартістю за ціною угоди позивач керуючись вимогами абз. 3 ст. 264 Митного кодексу України звернувся до Харківській митниці із проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію. Харківська митниця надала ТОВ «Дєва-71»дозвіл на випуск у вільний обіг заявленого товару під гарантійні зобов’язання про сплату до державного бюджету обов’язкових платежів згідно з митною вартістю, визначеною у рішенні про визначення митної вартості товарів № 800000006/2010/000047/1 від 14.01.10. Митне оформлення було проведено за ВМД № 800000015/0/320271 від 15.01.10. Позивач сплатив до бюджету 78600 грн. 00 коп, у т. ч. ПДВ 54000 грн. 00 коп, платіжними дорученнями № 2 від 12.01.10. та платіжним дорученням  № 4 від 15.01.10. В результаті коригування загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товару за зазначеною ВМД збільшилися на –25110 грн. 32 коп., а саме:

сума, яка підлягала сплаті за ВМД №800000015/2010/320199 –53393 грн. 48 коп;

сума, яка була сплачена після відмови за новою ВМД № 800000015/2010/320273  - 78503 грн. 80 коп.

На виконання вимог ст. 264 Митного кодексу України та наказу ДМСУ від 17.03.2008р № 230 «Про затвердження Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантiйнi зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України»позивач за вих. № 2 від 04.02.2010 року звернувся до начальника Харківської митниці з проханням розглянути додаткові документи, визнати митну вартість товарів за методом 1 та прийняти рішення щодо можливого повернення суми надміру сплачених податків i зборів (обов'язкових платежів) по ВМД № 800000015/0/320271 від 15.01.2010 року на поточний рахунок ТОВ «Дєва-71». Разом із вказаним зверненням ТОВ «Дєва-71»надало до Харківські митниці наступні додаткові документи: прайс-лист компанії «Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко, лтд»; калькуляцію вартості компанії «Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко, лтд»; інформаційний лист компанії «Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко, лтд»від 04.11.2009 року; інформаційний лист компанії «Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко, лтд»від 23.11.2009 року; інформаційний лист ТОВ «Дєва-71»від 23.11.2009 року; інформаційна довідка Харківської товарної біржі від 29.01.2010 року № 14-29; підтвердження компанії «Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко, лтд»про відправку додаткової інформації на скриньку електронної пошти ТОВ «Дєва-71»; звіт оцінки тканин від 14.01.2010 року, який наданий ТОВ «Аукціонній центр «Контракт».

Оригінали всіх зазначених вище документів оглядались в судовому засіданні, з боку Харківської митниці заперечення щодо їх достовірності та / або справжності до суду не надходили.

Проте Харківська митниця листом від 22.02.2010 року №15/02-1676 повідомила позивача, що підстав для зміни рішення про визначення митної вартості товару відсутні.

Після відмови Харківської митниці в митному оформленні товарів за декларацією № 800000015/2010/321925 від 22.02.10., позивач задекларував митну вартість за ціною, визначеною митницею, подав до митниці 24.02.10. нову ВМД № 800000015/9/322046. До державного бюджету за новою декларацією позивачем були сплачені податок на додану вартість в сумі 67215 грн. 69 коп. та мито в сумі 24894 грн. 70 коп. платіжними дорученнями № 38 від 19.02.10. та платіжним дорученням № 39 від 24.02.10.

В результаті коригування загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товару за зазначеною ВМД збільшилися на 29363 грн. 12 коп, а саме:

сума, яка підлягала сплаті за ВМД №800000015/0/321925 –62747 грн. 27 коп

сума, яка була сплачена після відмови за новою ВМД № 800000015/0/322046 –92110 грн. 39 коп.

Під час судового розгляду справи позивач, представив суду звіти про оцінку тканин від 14.01.2010 року та від 03.03.2010 року, які надані ТОВ «Аукціонній центр «Контракт»та відповідають вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Національному стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»та «Національному стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна». Згідно із звітом від 14.01.10., середній пропонований ринковий рівень цін тканини виробників з Китаю за тканиною 210 D PVC PRINTING (POLYESTER) складає 0,2784 дол. за 1 кв. м; за тканиною 210T PVC (POLYESTER) складає 0,2900 дол. за 1 кв. м; за тканиною 600*600 PVC (POLYESTER) складає  0,3248 за 1 кв. м; за тканиною 450*300 PVC (POLYESTER) складає 0,2939 дол. за 1 кв. м, за тканиною 500-300 PVC (POLYESTER) складає 0,3480 дол. за 1 кв. м, тобто ціна угоди позивача (0,35 дол. за 1 кв. м.) є навіть вищою, ніж середня ринкова (копія звіту додається).

Згідно із звітом від 03.03.10. середній пропонований ринковий рівень цін тканини виробників з Китаю за тканиною 500*300 PVC (POLYESTER) складає 0.3480 дол. за 1 кв. м; за тканиною 450*300 PVC (POLYESTER) складає 0,2939 дол. за 1 кв. м; за тканиною 210t PVC (POLYESTER) складає  0,2900 дол. за 1 кв. м; за тканиною 210D PVC (POLYESTER) складає 0,1977 дол. за 1 кв. м, за тканиною 210 D PVC (POLYESTER) складає 0,2784 дол. за 1 кв. м, тобто ціна угоди позивача (0,35 дол. за 1 кв. м.) є навіть вищою, ніж середня ринкова.

Суд зазначає, що під час судового розгляду , відповідач-1 не надав доказів, які б свідчили, що проведені дослідження є неякісними та/або недостовірними.

На запит суду митниця надала інформацію, з якої вбачається що протягом тривалого часу у неї не виникало сумнівів щодо митної вартості товарів за цим же контрактом по першому методу –за ціною угоди.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 Митного кодексу України (далі –МК), статтею 16 Закону України від 5 лютого 1992 року № 2097 XII “Про Єдиний митний тариф” (далі –Закон). Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів”, постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження”.   

Зі змісту частин 1-5 статті 266 МК убачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1.) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2.) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3.) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4.) на основі віднімання вартості; 5.) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6.) резервного.   

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).   

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.   

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному з продавцем покупцю.   

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.   

Аналіз вищенаведених норм МК, Закону, підзаконних актів приводить суд до висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов’язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.   

Перевірка законності дій Митниці з урахуванням вищенаведеного має бути предметом судового дослідження при вирішенні даного спору.

Згідно із ст.ст. 259, 262 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Статтею 264 Митного кодексу України визначено, що заявлена декларантом  митна вартість товарів і  подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов’язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів.

У разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

При цьому закон не обмежує декларанта ані у виборі форми і способу судового захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів (після відмови у митному оформленні товару, під час розмитнені товару під гарантію, до або після звернення до митного органу вищого рівня і т. ін.) ані у засобах доказування правомірності визначення митної вартості, у тому числі наданні суду додаткових документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи подані позивачем відомості про ціну товарів, що підлягають сплаті за угодою з тайванською компанією, суд знаходить їх такими, що відповідають вимогам статті 264 Митного кодексу України, тобто ґрунтуються на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зокрема, ціна угоди, згідно із звітами про оцінку майна від 14.01.10. та від 03.03.10. відповідає (є навіть вищою) рівню ринкових цін на такі тканини виробництва Китаю і підтверджується не лише документами, підписаними сторонами контракту, а й сертифікатами походження № CCPIT 093795987 від 30.10.09 та № CCPIT 093778507 від 19.01.10, видані Китайською міжнародною торговою палатою.

Так само вид товару погоджено та відображено в специфікаціях від 26.10.09 та від 25.12.09, які є невід’ємною частиною вказаного контракту, в торгівельних рахунках-фактурі (Invoice) №UK0911 від 26.10.09. та №UK0912 від 25.12.09., у сертифікатах походження №CCPIT 093795987 від 30.10.09 та №CCPIT 093778507 від 19.01.10, видані Китайською міжнародною торговою палатою, у сертифікатах якості від 26.10.09. та від 25.12.09., у митних експортних деклараціях постачальника реєстраційний № 737545009 від 29.10.09. та № 575340097 від 25.12.09., в страхових полісах №PYIE50803052030230325 від 29.10.09 та від №PYIE50033025252080330 від 29.12.09, видані Страховою компанією КНР. Перелічені документи доводять, що позивач купував тканину саме у виробника зі складу «сток»за ціною угоди.

Виходячи з цього, суд не бере до уваги доводи митниці, які стосуються ознак стокового товару як такі, що не мають відношення до суті спору, та, з тієї ж причини не знаходить підстав для застосування правил визначення митної вартості за статтею 265 Митного кодексу України.

Згідно із статтею 266 Митного кодексу України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, стаття 266 Кодексу передбачає подальшу процедуру послідовного застосування інших методів (2-6) визначення митної вартості, причому при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Як виключення, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Підстав, викладених у статті 267 Митного кодексу України, які унеможливлюють застосування основного методу визначення митної вартості, з матеріалів справи не вбачається.

Суд зазначає, що митницею не було обґрунтовано не застосування інші методів визначення митної вартості з урахуванням раніше ввезених ідентичних товарів за тим же контактом із Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко., лтд (Китай) за деклараціями попередніх митних оформлень.

Таким чином, суд вважає правомірним визначення митної вартості товарів за ціною угоди, а рішення Харківської митниці про визначення митної вартості за резервним методом –такими, що не відповідають фактичним обставинам і підлягають скасуванню. Також підлягають скасуванню картки відмови в митному оформленні, оскільки вони ґрунтується на таких рішеннях.

Оскільки неправильна оцінка митної вартості товарів призвела до зайвої сплати позивачем мита та податку на додану вартість, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Державного бюджету України зайво сплаченого мита у розмірі 14722 грн. 55 коп. і податок на додану вартість  у розмірі 39750 грн. 89 коп., у запропонований позивачем спосіб –шляхом зарахування в рахунок наступних платежів.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 8-14, 69-71, 94, 159, 160-164, 167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

              Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєва-71»до Харківської митниці та  управління Державного казначейства у місті Харкові, з участю прокуратури Київського району м.Харкова,  про визнання протиправними дій та скасування рішень –задовольнити в повному обсязі.

         Скасувати Рішення Харківської митниці № 80000006/2010/000047/1 від 14.01.2010 року та № 80000006/2010/0000465/1 від 23.02.2010 року про визначення митної вартості товарів.

         Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 8000000015/0/000007 від 14.01.2010 року та № 8000000015/0/000109 від 22.02.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України через управління державного казначейства у м. Харкові на користь ТОВ «Дєва-71»(61012, м. Харків, пров. Лопанський, 10, р\р 26001001522001 Банк: Філіал АКБ «Імексбанк»в м. Харкові, код МФО 350794, код за ЄДРПОУ 33203667) (шляхом зарахування в рахунок наступних платежів) надмірно сплачених ТОВ «Дєва-71»під час оформлення вантажної митної декларації № 800000015/0/320271 від 15.01.2010 року та 8000000015/0/322046 від 24.02.2010 року наступних митних платежів: мита у розмірі 14722 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 55 коп. і податку на додану вартість у розмірі 39750 (тридцять дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят) грн.. 89 коп., всього 54473 грн. 44 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Дєва-71»(61012, м. Харків, пров. Лопанський, 10, р\р 26001001522001 Банк: Філіал АКБ «Імексбанк»в м. Харкові, код МФО 350794, код за ЄДРПОУ 33203667) понесені ним судові витрати в сумі 548 грн. 10 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Постанова в повному обсязі виготовлена 10 серпня 2010 року.

  Суддя                                                                                                        А.В. Зінченко