Ухвала

від 06.06.2023 по справі 910/8548/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

06.06.2023Справа № 910/8548/23Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гранд Лайф №1» (вул. Г. Сковороди, 1, м. Ірпінь, Київська обл., 08200)

до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150)

про стягнення 20 147,62 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гранд Лайф №1» до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про стягнення 20 147,62 грн, обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по сплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території.

Дослідивши матеріали вказаної позовної заяви, судом зазначає таке.

Положеннями ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Так, за загальним правилом та приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність деяких справ - спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Тобто, виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.

Зокрема, у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст. 30 Господарського процесуально кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань, пов`язаних з володінням нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 Господарського процесуально кодексу України.

В даному випадку предметом вирішення спору за поданим позовом є саме стягнення заборгованості з оплати з внесків співвласника майна на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком, який розташований за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Григорія Сковороди, буд. 1, покладення обов`язку з оплати яких на відповідача обґрунтовується позивачем належністю на праві власності останньому нежитлового приміщення № 28 у відповідному будинку.

Тобто, спір у даній справі виник з приводу стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань, пов`язаних з існуванням прав власності на нерухомість, що в силу викладеної у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду правової позиції вказує на поширення щодо нього правил виключної підсудності, встановлених ч. 3 ст. 30 Господарського процесуально кодексу України.

Відтак, враховуючи, що відповідна нерухомість розташована у місті Ірпінь Київської області, спір у цій справі за правилами виключної підсудності підлягає розгляду саме Господарським судом Київської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з викладеним, позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гранд Лайф №1» до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про стягнення 20 147,62 грн слід направити за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Керуючись статтями 27, 31, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

Передати матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гранд Лайф №1» до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про стягнення 20 147,62 грн за підсудністю до Господарського суду Київської області (вул. Симона Петлюри, буд. 16/108, м. Київ, 01032)

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 06.06.2023 та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту ухвали.

Суддя Т. Ю. Трофименко