Рішення

від 01.06.2023 по справі 910/13391/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.06.2023Справа № 910/13391/22За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

про стягнення 931406,37 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп"

про стягнення 5146351,61 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Єременок О.В.

за участі представників:

від позивача за первісним позов (відповідача за зустрічним позовом): Шевченко І. В.;

від відповідача за первісним позов (позивача за зустрічним позовом): Торканєвський Д. В., Нізола Н. М.

У судовому засіданні 01.06.2023 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" про стягнення 931406,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № Т725/20 від 16.01.2020.

Ухвалою суду від 13.12.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

20.12.2022 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

13.01.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує.

13.01.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" про стягнення збитків і розмірі 5146351,61 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.01.2023 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" про стягнення 5146351,61 грн. в одне провадження з первісним позовом по справі № 910/13391/22.

Ухвалою суду від 23.01.2023 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.02.2023.

13.02.2023 від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про надання суду нотаріально засвідченого перекладу на українську мову доказів, долучених до зустрічної позовної заяви.

16.02.2023 від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він проти позову заперечує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 16.03.2023.

16.03.2023 від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

У засіданні 16.03.2023 судом протокольною ухвалою, з власної ініціативи, з метою всебічного розгляду справи, поновлено строк на подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву та строк на подання клопотання позивача за зустрічним про надання суду нотаріально засвідченого перекладу на українську мову доказів, долучених до зустрічної позовної заяви.

У підготовчому засіданні 16.03.2023 оголошено перерву до 23.03.2023.

17.03.2023 від ТОВ "Навіс Груп" надійшло клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.

23.03.2023 до суду надійшли заперечення відповідач за зустрічним позовом на відзив на зустрічну позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 23.03.2023 відмовлено ТОВ "Навіс Груп" у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, в зв`язку з необгрунтованістю.

У клопотанні про призначення судової технічної експертизи документів ТОВ "Навіс Груп" просило витребувати у ТОВ "Баядера Логістик" оригінал додаткової угоди від 20.09.2018 до договору №Р-198/2018 від 20.09.2018 для проведення судової технічної експертизи документів.

Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про витребування оригіналу додаткової угоди від 20.09.2018 до договору №Р-198/2018 від 20.09.2018, в зв`язку з його необгрунтованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.04.2023.

В судовому засіданні 20.04.2023 оголошено перерву до 08.05.2023.

В судовому засіданні 08.05.2023 оголошено перерву до 29.05.2023.

В судовому засіданні 29.05.2023 оголошено перерву до 01.06.2023.

В судовому засіданні 01.06.2023 ТОВ "Навіс Груп" надало суду для огляду оригінали актів, якими позивач за первісним позовом обґрунтовує надання послуг, вартість яких він просить стягнути. Акти містять підписи обох контрагентів. Оригінали актів надані судом для огляду ТОВ "Баядера Логістик".

Подані ТОВ "Навіс Груп" оригінали податкових накладних судом не оглядались та були повернуті позивачу за первісним позовом, оскільки, не обґрунтовано їх подання на стадії розгляду справи по суті, оскільки, первино їх копії не були долучені в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження.

В судовому засіданні 01.06.2023 оголошено перерву до 01.06.2023, 15:20.

В судовому засіданні 01.06.2023 після перерви представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник позивача за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом просив у первісному позові відмовити.

Представник позивача за зустрічним позовом, просив зустрічний позов задовольнити.

Представник відповідача за зустрічним позовом, просиву задоволенні зустрічного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" (експедитор) укладено договір № Т725/20 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 1.1-1.4 договору клієнт доручає, а експедитор бере на себе обов`язок організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України та/або за її межами, і за маршрутом, вибраним Експедитором або Клієнтом, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням, що зазначені у п. 1.2. Договору, а Клієнт зобов`язується оплачувати такі Послуги відповідно до умов даного Договору. Види Послуг, що надаються Експедитором: укласти від свого імені або від імені Клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, забезпечення оптимального транспортного обслуговування; організація, забезпечення подачі автомобілів в пункти навантаження для своєчасного відправлення вантажів; інші послуги, що погоджені Сторонами і не суперечать чинному законодавству. Детальні умови надання Послуг у кожному конкретному випадку, крім тих, що наведені у цьому Договорі визначаються заявкою Клієнта. Всі заявки, складені відповідно до умов цього Договору, є невід`ємними його частинами. При укладенні договорів перевезення вантажів з третіми особами від свого імені та за свій рахунок, Експедитор залишається у повному обсязі відповідальним за їх дії (бездіяльність) перед Клієнтом як за свої власні.

Відповідно до 2.1, 2.3, 2.6 договору для надання кожної конкретної Послуги Клієнт надає Експедитору заявку, в якій зазначає: дату складання заявки; найменування та кількість (тоннаж) вантажу, який необхідно перевезти; дата, час та місце навантаження вантажу на транспортні засоби; пункт доставки (призначення) вантажу та найменування отримувача вантажу; строк перевезення або дата та час доставки вантажу (розвантаження); П.І.Б. та телефон представника Клієнта, відповідального за організацію перевезення; вимоги до забезпечення збереження та/або умов перевезення (доставки) вантажу; вимоги до маршруту перевезення, якщо такі є у Клієнта (надалі - «Заявка»). Заявка надається Експедитору за допомогою поштового зв`язку листом з повідомленням чи кур`єром, особистого вручення або у факсимільній копії за допомогою засобів факсимільного зв`язку або електронними засобами зв`язку. Моментом надання Заявки є момент отримання представником Експедитора листа із повідомленням, пакету кур`єра, безпосередньо оригіналів Заявки, факсимільної копії Заявки або отримання такої Заявки в електронному вигляді. Експедитор протягом 12 годин, але у будь-якому випадку до кінця робочого дня в якому отримана Заявка, повинен підтвердити прийняття Заявки до виконання. Таке підтвердження здійснюється шляхом підписання уповноваженою особою Експедитора обох примірників Заявки, скріплення їх печаткою Експедитора та направлення одного з цих примірників Заявки Клієнту за допомогою поштового зв`язку рекомендованим листом, кур`єра, особистого вручення представнику Клієнта чи направлення її копії факсимільній копії за допомогою засобів факсимільного або електронного зв`язку із наступною передачею оригіналу Заявки. Заявка також може бути складена та погоджена Сторонами усно за допомогою телефонного зв`язку. Факт прийняття Експедитором вантажу до експедирування підтверджується підписом водія транспортного засобу, що залучений Експедитором до перевезення, у відповідній графі товарно- транспортної накладної (TTH/CMR).

В підтвердження обставин замовлення ТОВ "Баядера Логістик" послуг за договором № Т725/20 від 16.01.2020 до матеріалів справи долучено наступні заявки: № NV-003413 від 03.12.2021 на перевезення вантажу 20000 кг вартістю 33048,00 доларів США, дата завантаження: 03.12.2021, дата доставки 10.12.2021; марка автомобіля: Вольво НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , водій Кизляк Д., погоджена вартість перевезення 104692,66 грн, перевезення Грузія - Україна; № NV-003507 від 07.12.2021 на перевезення вантажу 20000 кг вартістю 12342,00 євро, дата завантаження: 06.12.2021, дата доставки 10.12.2021; дані автомобіля: НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , водій ОСОБА_1 , погоджена вартість перевезення 29000,00 грн, перевезення Білорусь - Україна; № NV-003596 від 17.12.2021 на перевезення вантажу 20000 кг вартістю 33048,00 доларів США, дата завантаження: 17.12.2021, дата доставки 22.12.2021; автомобіль НОМЕР_5 - НОМЕР_6 , водій Журба А., погоджена вартість перевезення 3700,00 доларів США по курсу НБУ на день прибуття вантажу на митний термінал, перевезення Грузія - Україна; № NV-003680 від 20.12.2021 на перевезення вантажу 20000 кг вартістю 33048,00 доларів США, дата завантаження: 20.12.2021, дата доставки 28.12.2021; автомобіль НОМЕР_7 / НОМЕР_8 , водій ОСОБА_2 , погоджена вартість перевезення 103476,28 грн, перевезення Грузія - Україна; № NV-003595 від 14.12.2021 на перевезення вантажу 21252 кг вартістю 29970,00 євро, дата завантаження: 14.12.2021, дата доставки 20.12.2021; автомобіль НОМЕР_9 / НОМЕР_10 , водій ОСОБА_3 , погоджена вартість перевезення 2600,00 євро по курсу НБУ на день прибуття вантажу на митний термінал, перевезення Латвія - Україна; № NV-003614 від 10.12.2021 на перевезення вантажу 20000 кг вартістю 33048,00 доларів США, дата завантаження: 10.12.2021, дата доставки 17.12.2021; автомобіль НОМЕР_11 / НОМЕР_12 , водій ОСОБА_4 , погоджена вартість перевезення 84469,73 грн, перевезення Грузія - Україна; № NV-003674 від 17.12.2021 на перевезення вантажу 19999 кг вартістю 30000,00 євро, дата завантаження: 17.12.2021, дата доставки 21.12.2021; автомобіль НОМЕР_13 / НОМЕР_14 , водій ОСОБА_5 , погоджена вартість перевезення 3100 євро за курсом НБУ на день прибуття вантажу на митний термінал, перевезення Грузія - Україна. На заявка міститься підпис та печатка експедитора, з боку клієнта підпис відсутній.

Вантаж вважається таким, що переданий вантажоотримувачу, а перевезення таким, що здійснене, з моменту підписання уповноваженим представником вантажоотримувача товаросупровідних документів. Для встановлення своєчасної або несвоєчасної доставки вантажу до місця призначення (доставки) представник вантажоотримувача під час підписання товаросупровідних документів вказує в них дату та час доставки (отримання) вантажу. Після надання Послуг по кожній конкретній Заявці, Експедитор на підставі відомостей, вказаних в товаросупровідних документах, складає у двох примірниках акт наданих послуг (далі - «Акт»), в якому фіксує факт надання Послуг з перевезення вантажу, його кількість (тоннаж), строк перевезення (дату та час доставки), належне (неналежне) надання Послуг, їх вартість, підписує його та передає на затвердження Клієнту. Акт передається Клієнту в двох оригінальних примірниках особисто, за допомогою поштового зв`язку або кур`єром. Клієнт протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Акту затверджує його або надає письмову мотивовану відмову. Затвердження здійснюється шляхом підписання уповноваженою особою Клієнта акту та направлення одного із його примірників Експедитору. У випадку, якщо у вказаний строк Клієнт не надасть Експедитору підписаний Акт або мотивовану відмову від його підписання, Акт вважається погодженим, послуги прийнятими в повному об`ємі без зауважень та підлягають оплаті (п. 2.11 - 2.13 договору).

В підтвердження обставин здійснення перевезень за зазначеними вище заявками до матеріалів справи долучені міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR): накладна б/н щодо перевезення автомобілем НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , водій ОСОБА_6 , за маршрутом Грузія - Україна, з 10.12.2021 - 18.12.2021 (дата отримання вантажу клієнтом); накладна № 015 щодо перевезення автомобілем НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , водій ОСОБА_1 , з 07.12.2021 - 10.12.2021 (дата отримання вантажу клієнтом); накладна №б/н щодо перевезення автомобілем НОМЕР_5 - НОМЕР_6 , водій ОСОБА_7 , з 17.12.2021 - 22.12.2021; накладна №б/н щодо перевезення автомобілем НОМЕР_7 / НОМЕР_8 , водій ОСОБА_2 , з 20.12.2021 - 28.12.2021; накладна № RC83-3 щодо перевезення автомобілем НОМЕР_9 / НОМЕР_10 , з 14.12.2021 - 21.12.2021; накладна №б\н щодо перевезення автомобілем НОМЕР_11 / НОМЕР_12 , водій ОСОБА_4 , з 10.12.2021 - 22.12.2021; накладна щодо перевезення автомобілем НОМЕР_13 / НОМЕР_14 , з 17.12.2021 - 23.12.2021.

В підтвердження здійснення перевезень вантажу до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт (наданих послуг): № 3667 за грудень 2021 від 18.12.2021 на суму 104692,66 грн; № 3572 за грудень 2021 від 10.12.2021 на суму 29000,00 грн; № 3702 за грудень 2021 від 22.12.2021 на суму 100861,26 грн; № 3769 за грудень 2021 від 28.12.2021 на суму 103476,28 грн; № 3693 за грудень 2021 від 21.12.2021 на суму 80229,00 грн; № 3682 за грудень 2021 від 22.12.2021 на суму 84469,73 грн; № 3711 за грудень 2021 від 23.12.2021 на суму 95375,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 598103,93 грн. На долучених до матеріалів справи копіях актів підпис клієнта відсутній, вони підписані лише з боку експедитора.

Відповідно до п. 4.1 - 4.3 договору розмір плати Експедитору (вартість) кожної окремо наданої Послуги визначається за погодженням Сторін та зазначається в Заявці до цього Договору. До складу такої вартості включаються також суми витрат Експедитора на оплату послуг (робіт) третіх осіб залучених до виконання даного Договору. Клієнт сплачує Експедитору вартість Послуг протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом оригіналів документів (заявка в гривні, рахунок, акт виконаних робіт, оригінал CMR). Оплата вартості Послуг здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Експедитора.

Експедитор виставив клієнту наступні рахунки за надані послуги: № 3600 від 17.12.2021 на суму 104692,66 грн, № 3508 від 09.12.2021 на суму 29000,00 грн; № 3659 від 22.12.2021 на суму 100861,26 грн; № 3684 від 28.12.2021 на суму 103476,28 грн; № 3619 від 20.12.2021 на суму 80229,00 грн; № 3620 від 20.12.2021 на суму 84469,73 грн; № 3643 від 21.12.2023 на суму 95375,00 грн. Загальна сума виставлених рахунків 598103,93 грн.

Позивач за первісним позовом долучив до матеріалів справи акт приймання-передачі документів, в якому зазначено, що в поштове відправлення на адресу ТОВ "Баядера Логістик" вкладено первинні документи по здійсненим експедитором перевезенням: заявки, акти, CMR, рахунки (первинні документи, по перевезенням, які є предметом спору за первісним позовом). З долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що оригінали первинних документів були отримані відповідачем за первісним позовом 24.12.2021.

Суд приймає як належні докази замовлення клієнтом у експедитора послуг з перевезення на загальну суму зазначені вище заявки, оскільки, до матеріалів справи долучено первинні документи в підтвердження здійснення перевезень і отримання клієнтом товару в обумовлені в заявках строки, за обумовленим маршрутом та зазначеними саме в заявках автомобілями.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача, що на CMR відсутня інформація про експедитора ТОВ "Навіс Груп", оскільки, договором № Т725/20 від 16.01.2020 обумовлено право експедитора залучати до надання послуг інших перевізників, а тому вказівка в накладних саме на експедитора не є обов`язковою. Натомість, номери транспортних засобів та прізвища водіїв, співпадають з тими, що вказані в заявках і в CMR. Крім того, в будь-якому випадку, товар за первинними документами отримувався саме клієнтом і наявність у експедитора СMR додатково підтверджує, що саме ним було організовано здійснення перевезення вантажу.

Щодо заперечень з приводу не погодження вартості послуг експедитора, суд погоджується, що в заявках така вартість дійсно не погоджена. Проте, заявки містять погоджену вартість перевезення, і саме її експедитор, як особа, що організувала перевезення, і просить стягнути. В частині заявок вартість перевезення визначена в іноземній валюті з зазначенням порядку конвертації її у гривню. Відповідачем не висунуто заперечень щодо суми вартості перевезень при здійсненні конвертації.

Щодо відсутності підпису на актах з боку клієнта, суд відзначає, що до матеріалів справи долучено докази направлення та отримання 24.12.2021 клієнтом всіх актів (за якими експедитор просить стягнути кошти), однак не надано доказів висловлення клієнтом будь-яких зауважень щодо актів чи первинних документів, направлених разом з ними. За таких умов послуги вважаються наданими та прийнятими клієнтом у повному обсязі без зауважень. Крім того, в судовому засіданні судом та клієнтом були оглянуті оригінали актів: № 3667 від 18.12.2021, № 3572 від 10.12.2021, № 3693 від 21.12.2021, № 3682 від 22.12.2021, підписані обома контрагентами.

Договір набирає чинності з моменту підписання його представниками Сторін і діє до 31 грудня 202 року включно. У випадку відсутності письмових повідомлень будь-якої із Сторін про розірвання даного договору, договір вважається автоматично пролонгованим на один рік (п. 8.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.12.2020).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 931 Цивільного кодексу України визначено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом надав відповідачу за первісним позовом послуги за договором на суму 598103,93 грн. Відповідач в свою чергу грошові зобов`язання не виконав. Вартість послуг не оплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В договорі сторони обумовили відстрочення оплати послуг - протягом 30 днів з дати отримання оригіналів документів клієнтом.

Як вбачається з матеріалів справи оригінали документів по всім спірним перевезенням були отримані клієнтом 24.12.2021, отже послуги на суму 598103,93 грн мали бути оплачені до 24.01.2022 (включно). Суд не було надано доказів направлення клієнту оригіналів первинних документів іншою (ранішою) датою. Відповідач за первісним позовом є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання з 25.01.2022.

Отже, за ТОВ "Баядера Логістик" обліковується заборгованість на суму 598103,93 грн, доказів оплати якої суду надано не було.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" за Договором № Т725/20 від 16.01.2020 на суму 598103,93 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем за первісним позовом не була спростована, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" суми основного боргу у розмірі 598103,93 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 179089,07 грн за загальний період з 08.01.2022 по 14.11.2022.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На клієнта за цим Договором покладаються наступні фінансові санкції: у разі несвоєчасної оплати вартості Послуг, Клієнт сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення, від простроченої суми за кожен повний день прострочення (п. 5.2.1 договору).

Сторонами в договорі не було обумовлено інший строк нарахування пені, в зв`язку з чим, застосуванню підлягають приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.

Як уже було зазначено вище, клієнт є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання на суму 598103,93 грн з 25.01.2022. Крім того, період нарахування пені обмежується 6 місяцями. А отже, позивач за первісним позовом невірно визначив період за який він має право нарахувати пеню, що призвело до невірного розрахунку пені.

Згідно перерахунку суду, за період з 25.01.2022 - 25.07.2022 сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом становить 85700,92 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 14707,35 грн за загальний період з 08.01.2022 по 14.11.2022 та інфляційні втрати у розмірі 139506,02 грн за лютий-жовтень 2022 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перерахунок 3% річних за період з 25.01.2022 по 14.11.2022 (з дати виникнення прострочення грошового зобов`язання, в рамках періоду визначеного позивачем за первісним позовом), згідно якого з клієнта підлягають стягненню 3% річних на користь експедитора у розмірі 14452,81 грн

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" 3% інфляційних втрат у розмірі 139506,02 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням всього вищезазначеного, позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог за зустрічним позовом, згідно яких ТОВ "Баядера Логістик" просить стягнути з ТОВ "Навіс Груп" суму збитків у розмірі 5146351,61 грн, які складаються з упущеної вигоди у розмірі 936881,45 грн, вартості складської обробки у розмірі 74686,42 грн та витрат по сплаті митної заборгованості у розмірі 4732887,67 грн, яку як зазначає позивач за зустрічним позовом він має відшкодувати ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa".

Клієнт на підставі договору № Т725/20 від 16.01.2020 оформив заявку на надання послуг № б/н від 10.12.2021 на перевезення вантажу 19991 кг вартістю 83723,80 фунтів стерлінгів, дата завантаження: 16.12.2021, дата доставки 20.12.2021; марка автомобіля: DAF FTO 459/CG 625, водій Пакутка А., погоджена вартість перевезення 2900,00 євро по курсу НБУ на дату заїзду на термінал, перевезення Латвія - Україна. Вантаж вважається прийнятим експедитором до експедирування після завантаження його на транспортний засіб. Факт прийняття Експедитором вантажу до експедирування підтверджується підписом Експедитора (водія Експедитора) у відповідній графі товарно-транспортної накладної/CMR. Експедитор підтверджує, що водій має всі необхідні повноваження для підписання від імені Експедитора будь-яких товаро-супровідних документів, актів та інших документів, які є необхідними для належного здійснення експедирування/перевезення вантажу. Вантаж вважається таким, що переданий вантажоотримувачу, а перевезення таким, що здійснене, з моменту фактичної передачі вантажу вантажоотримувачу та підписання уповноваженим представником вантажоотримувача товаросупровідних документів, зокрема, товаротранспортної накладної/CMR.

На виконання зазначеного перевезення було оформлено CMR LV-113831120, згідно якої вантаж був переданий в м. Рига перевізнику ЗАТ "Агнека" 16.12.2021. До накладної долучено інвойс № 113831120/9612098736. Однак, товар так і не був доставлений клієнту, про що було складено акт встановлення факту не поставки продукції від 21.12.2021, який був оформлений для перевезення за CMR LV-113831120, автомобілем DAF FTO 459/CG 625. В акті зазначено, що він складений за участі ТОВ "Баядера Логістик", ТОВ "Навіс Груп", ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa" та водія ЗАТ "Агнека" Пакутка А. Проте, в акті відсутній підпис представника експедитора та перевізника (щодо водія зазначено, що він не з`явився, його місцезнаходження не відоме).

В акті вказано наступні обставини: 16 грудня 2021 року ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa" відправило товар, який за дорученням Клієнта зберігався на митному складі ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa". Товар був завантажений у транспортний засіб литовського перевізника компанії UAB «AGNEKA» (реєстраційний № 302528138): тягач DAF (литовський державний номерний знак НОМЕР_15 ), причіп LAMBERT (литовський державний номерний знак НОМЕР_16 ). яким керував водій громадянина Литви ПАКУТКА АРТУРАС. Водій мав перетнути пункт зовнішнього прикордонного контролю Європейського Союзу. 20 грудня 2021 року ТОВ «Баядера Логістик» уточнило, чи транспортний засіб перетнув кордон Європейського союзу. Під час перевірки електронною системою декларування Служби державних доходів транзитна декларація з`явилася в статусі незакритою. Спроби відповідальних працівників ТОВ «Prodimpekss Logistikas Grupa» додзвонитися перевізнику виявилися невдалими, оскільки вищезгаданий номер водія транспортного засобу був поза зоною доступу. Враховуючи вищевикладене, комісія має підстави вважати, що сталася крадіжка Товару, таким чином ТОВ «Баядера Логістик» було завдано шкоди на суму 3769836,01 грн.

Відповідно до п. 2.10 договору у випадку пошкодження транспортних засобів (порушення пломб), пошкодження (псування), знищення або втрати вантажу (всього або окремої частини), виявлення невідповідності вантажу або його кількості (тоннажу) товаросупровідним документам, що сталися під час перевезень вантажів, представником (представниками) вантажоотримувача та/або Клієнта разом із водієм транспортного засобу, що залучений Експедитором, або із представником Експедитора (у разі його прибуття) оформляється акт, в якому фіксуються вказані обставини. Акт засвідчується підписами присутніх при його складанні осіб та печаткою вантажоотримувача чи Клієнта. У разі відмови водія транспортного засобу, що залучений Експедитором, від складання акту, вантажоотримувач або Клієнт має право залучити до складання даного акту незалежну сторону та/або залучити експерта Торгово-промислової палати чи сюрвейерської компанії за місцезнаходженням вантажу для фіксації його недоліків та проведення відповідних експертиз / оцінки стану вантажу тощо. Право на залучення Торгово- промислової палати чи сюрвейерської компанії Клієнт вправі реалізувати в будь-якому випадку, незалежно від підписання акту за участі водія транспортного засобу, залученого Експедитором, або представника Експедитора.

Пунктом 3.2.7 договору експедитор зобов`язується забезпечити перевезення вантажу за маршрутом, вказаним у заявці або погодженим сторонами та своєчасність доставки вантажу до місця призначення і вручення його представнику вантажоодержувача.

За невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору Сторона, яка допустила невиконання (неналежне виконання) зобов`язана відшкодувати іншій заподіяні таким невиконанням (неналежним виконанням) збитки та сплатити передбачені цим Договором штрафні санкції. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторону від виконання своїх зобов`язань за цим Договором. У разі пошкодження, знищення, викрадення або втрати вантажу (включаючи випадки коли це сталося з вини залучених Експедитором третіх осіб), Експедитор відшкодовує Клієнту повну вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу і збитки Клієнта (в тому числі суму податку на додану вартість, акцизного податку, вартість акцизних марок, вартість доставки та митного оформлення, вартість послуги транспортування продукції від виробника до Клієнта, вартість митного терміналу, вартість логістичних послуг складування та доробки продукції)), Експедитор зобов`язується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання відповідної вимоги сплатити вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу та розмір збитків, що підтверджується Клієнтом первинними документами. При цьому, для підтвердження перелічених у цьому пункті порушень Експедитора, достатньо акту складеного у порядку передбаченому пунктом 2.10 Договору (п. 5.1, 5.3.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору добровільного страхування вантажів від 01.05.2021, укладеного між ТОВ "Баядера Логістик" та ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" та страхового акту № 5000029214 від 31.03.2022 ТОВ "Баядера Логістик" було виплачено страхове відшкодування за втрачений вантаж у сумі 3525887,66 грн (платіжне доручення № 500189700 від 31.03.2022). Франшиза у розмірі 75314,69 грн, після звернення клієнта до експедитора з претензією від 04.04.2022 була сплачена ТОВ "Навіс Груп" згідно платіжного доручення № 1064 від 07.04.2022.

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що вартість вантажу, який перевозився на підставі заявки № б/н від 10.12.2021 у сумі 3601202,35 грн (3525887,66+75314,69), та як зазначає клієнт, був викрадений, відшкодована клієнту страховою компанією та експедитором.

08.06.2022 ТОВ "Баядера Логістик" звернулось до ТОВ "Навіс Груп" з претензією № 08/06, в якій просило протягом 30 днів сплатити 121730,65 євро для подальшої їх компенсації ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa".

ТОВ "Навіс Груп" надало відповідь на претензію за № 44 від 06.07.2022, в якій просило надати копії підтверджуючих документів для прийняття рішення про відшкодування збитків.

Запитувані документи були надані супровідним листом № 07/07 від 07.07.2022.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, у тому числі, спори у справах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Як встановлено пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом митну заборгованість у сумі 121730,65 євро (4732887,67 грн). Вказані вимоги мотивовану тим, що на підставі рішення Державної служби доходів від 22.04.2022 №Р024-15.3/27.20.2/5847 "Про заборгованість з митних платежів" ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa" зобов`язане сплатити митну заборгованість у сумі 121730,65 євро, яку згідно додаткової угоди від 20.09.2018 до договору № Р-198/2018 від 20.09.2018, укладеного між ТОВ "Баядера Логістик" та ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa", має відшкодувати позивач за зустрічним позовом.

Суд відзначає, що згідно рішення Державної служби доходів від 22.04.2022 №Р024-15.3/27.20.2/5847 "Про заборгованість з митних платежів" вирішено визначити митну заборгованість ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa" та ЗАТ "Агнека" у розмірі 115220,68 євро та покласти обов`язок щодо сплати митної заборгованості та пені на рахунок доходів бюджету Казначейства Латвійської Республіки у розмірі 121730,65 євро.

Отже, платниками зазначеної митної заборгованості вказано не тільки ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa", зобов`язання перед яким має ТОВ "Баядера Логістик", але і ЗАТ "Агнека". При цьому в рішенні не визначено в якому саме розмірі на кожного з боржників покладено обов`язок зі сплати митної заборгованості. Суд також відзначає, що та обставина, що ТОВ "Баядера Логістик" взяло на себе договірні зобов`язання відшкодувати ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa" розмір митної заборгованості (митних платежів) не виключає тієї обставини, що вказані кошти можуть бути стягнуті з перевізника (ЗАТ "Агнека"), а не з ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa".

Оскільки, ТОВ "Баядера Логістик" не перерахувало ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa" митну заборгованість у розмірі 121730,65 євро, які позивач за зустрічним позовом уже визначив, як свої збитки, суд не вбачає, що позивачем за зустрічним позовом доведено понесення відповідних збитків чи можливість їх понесення в майбутньому є дійсною та невідворотною.

Крім того, як зазначає відповідач за зустрічним позовом, та долучає в підтвердження рішення про відстрочення ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa" митної заборгованості до 2027 року.

Також суд відзначає відсутність складу правопорушення, який є обов`язковим для застосування такої міри відповідальності як збитки.

Позивач за зустрічним позовом також просить стягнути з відповідача вартість послуг по складській обробці товару у сумі 2439,25 євро (74686,42 грн), які були сплачені ТОВ "Баядера Логістик" на користь ТОВ "Prodimpekss Logistikas Grupa" за договором № Р-198/2018 від 20.09.2018. В підтвердження понесених позивачем витрат до матеріалів справи долучено акт № М-113831120 від 16.12.2021 та платіжне доручення № 26 від 25.04.2022 на суму 60000,00 грн.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд відзначає, що договірні витрати ТОВ "Баядера Логістик" на складську обробку товару, який як зазначає позивач за зустрічним позовом був викрадений, не є збитками, оскільки, не доведено наявність складу правопорушення з боку відповідача за зустрічним позовом. Зокрема не надано доказів протиправної поведінки, дія чи бездіяльність особи (в тому числі не доведено протиправність поведінки перевізника, відповідальність за які згідно умов договору покладено на експедитора). Позивач зазначає, про викрадення товару, однак в підтвердження даних обставин суду не було надано належних, допустимих та вірогідних доказів. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не підтверджує вчинення правопорушення та особу, винну у його вчиненні. Крім того, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між витратами на складську обробку та діями відповідача за зустрічним позовом, так і вина не доведена. Вищезазначене стосується в тому числі і заявлених збитків у вигляді митної заборгованості.

Щодо визначення розміру шкоди (упущеної вигоди) суд звертає увагу на наступне.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі, якби відповідач не уклав договори з третіми особами, а саме позивачем були б вчинені відповідні правочини. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

При визначенні розміру упущеної вигоди позивач за зустрічним позовом посилається на договір поставки № 9056К від 01.01.2011, укладений між ТОВ "Баядера Логістик" та ТОВ "Еко" та специфікацію № 23/11/2021 від 23.11.2021 до договору. У специфікації визначено асортимент та кількість товару на загальну суму 4059792,24 грн. Асортимент та кількість товару, зазначеного у специфікації співпадає з асортиментом та кількістю товару, вказаного в інвойсі № 113831120/9612098736 та акті встановлення факту не поставки продукції від 21.12.2021. В долученому до матеріалів справи розрахунку ТОВ "Баядера Логістик" визначає собівартість продукції у розмірі 3122910,79 грн.

Розмір упущеної вигоди позивач за зустрічним позовом розраховує, шляхом визначення різниці між вартістю товару, вказаною в специфікації та собівартістю товару. За твердженням позивача за первісним позовом упущена вигода становить 936881,45 грн.

Однак, в п. 2 специфікації зазначено, що покупець (ТОВ "ЕКО") зобов`язується придбати продукцію, за цінами, що не перевищує суми , зазначені в даній специфікації.

Тобто вартість, яку ТОВ "Еко" мало намір сплатити за "викрадений" товар, може бути і нижчою, ніж вказана в специфікації.

Крім того, суд відзначає, що позивач за первісним позовом визначив собівартість втраченого товару у розмірі 3122910,79 грн, натомість, страховою компанією та експедитором позивачу за зустрічним позовом було відшкодовано вартість товару у сумі 3601202,35 грн.

Суд відзначає, що долучений до матеріалів справи договір з ТОВ "Еко" підтверджує існування господарських правовідносин, однак не підтверджує обставини щодо реального розміру доходу, який міг бути отриманий позивачем за зустрічним позовjм від реалізації "викраденого" товару.

Враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Резюмуючи, суд зазначає наступне: як передбачено ч. 4 ст. 623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20, від 17.02.2021 у справі № 916/450/20, від 03.11.2020 у справі № 916/3563/19, від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19.

Суд дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом не надав господарському суду належних доказів та відповідно не обґрунтував наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача за зустрічним позовом до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Позивачем не надано суду доказів в підтвердження протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданими збитками, обставини щодо завдання збитків та не обґрунтовано розмір заявлених збитків.

Щодо посилання клієнта на п. 5.3.5 договору, який передбачає, що у випадку втрати, нестачі, псування або пошкодження вантажу, прийнятого Експедитором до перевезення, Клієнт має право в односторонньому порядку утримати із сум належних до оплати Експедитору за цим Договором (при наявності таких сум) повну вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу, суми штрафних санкцій передбачених цим Договором, збитків або вимагати сплати цих сум. Вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу визначається виходячи з вартості вантажу на підставі бухгалтерських даних Клієнта.

Суд не приймає як належні заперечення клієнта про його право утримати оплату, в зв`язку завданням йому збитків, оскільки, ТОВ "Баядера Логістик" не доведено завдання йому збитків ТОВ "Навіс Груп", які лишились не відшкодованими. Оскільки, суму франшизи клієнт вимагав сплатити в грошовій формі, а не шляхом утримання з сум належних до сплати експедитору.

Суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

З огляду на все вищезазначене, вимоги позивача за первісним позовом визнаються обгрунтованими в частині, а позов підлягає частковому задоволенню. Вимоги позивача за зустрічним позовом визнаються судом не обгрунтованими.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, за зустрічним позовом покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 76, ч.1 ст. 77, ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42; ідентифікаційний код: 35871504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" (03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4; ідентифікаційний код: 39042514) суму основного боргу у розмірі 598103 (п`ятсот дев`яносто вісім тисяч сто три) грн 93 коп., 3% річних у розмірі 14452 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 139506 (сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот шість) грн 02 коп., пеню у розмірі 85700 (вісімдесят п`ять тисяч сімсот) грн 92 коп. та судовий збір у розмірі 12566 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн 46 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 93388,15 грн та 3% річних у розмірі 254,54 грн - відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42; ідентифікаційний код: 35871504) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" (03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4; ідентифікаційний код: 39042514) про стягнення збитків у розмірі 5146351,61 грн - відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 06.06.2023

Суддя І.В.Усатенко