Рішення

від 01.06.2023 по справі 914/33/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 Справа № 914/33/23

За позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів,

до відповідача-1: Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич Львівської області,

до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, м. Київ,

до відповідача -3: Державного кадастрового реєстратора Сектору №6 Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області Тарнавської Ольги Ігорівни, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, с. Оброшине Львівської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , с. Лішня Дрогобицького району Львівської області,

про: визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

Представники учасників справи:

прокурор: Леонтьєва Н.Т.

від позивача: Пашко Є.О. представник

від відповідача-1: Яворська Х.Є. представник

від відповідача-2, 3: не з`явились;

від третьої особи-1, 2: не з`явились.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до Дрогобицької міської ради Львівської області та до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, до Державного кадастрового реєстратора Сектору №6 Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області Тарнавської Ольги Ігорівни про визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалою суду від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі № 914/33/23, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.02.2023. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 27.04.2023 закрито підготовче провадження у справі № 914/33/23 та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.06.2023.

В судовому засіданні прокурорка позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити з підстав наведених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначила про те, що оскаржуване рішення в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває у державній власності та перебуває на праві постійного користування в державної наукової установи для науково-дослідних цілей, прийнято з порушенням вимог ст. 15-1, п. «в» ч. 1 ст. 80, п. «е» ч. 4 ст. 84, ст. ст. 92, 95 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ст. 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна», а тому наявні підстави для визнання незаконним та скасування Рішення та відповідно державної реєстрації земельної ділянки.

В судове засідання 01.06.2023 представник відповідача-2 не з`явився. В поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. №1998/23 від 27.01.2023) проти позовних вимог заперечив, в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, зазначивши, що при проведенні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 462128400:03:000:0108 в кадастрового реєстратора були відсутні підстави для відмовити в проведенні державної реєстрації земельної ділянки. Також, зазначив про обрання прокурором неналежного способу захисту свого порушеного права.

Відповідач-2 також зазначив про те, що Позивачем не враховано, що Державний кадастровий реєстратор Сектору №6 відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області Тарнавська Ольга Ігорівна є працівником Відповідача -2 та на його думку, не може бути Відповідачем-3. На момент проведення Державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 46221284800:03:000:0108 державний кадастровий реєстратор не була працівником Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Не погоджуючись з позицією відповідача, прокуратурою скеровано до суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №2918/23 від 06.02.2023), в якій зазначено, що незаконне формування земельної ділянки з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства на земельній ділянці державної власності на підставі проекту землеустрою розробленого на підставі дозволу неуповноваженого органу, без вилучення земельної ділянку у постійного користувача та подальша наявність відомостей про неї в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей.

Щодо ефективності обраного прокурором способу захисту, то враховуючи відсутність державної реєстрації будь яких речових прав та обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 відсутні і правові підстави припинення судовим рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.

Щодо визначення державного кадастрового реєстратора відповідачем, то як зазначає прокурор, сам факт того, що відповідач -3 є працівником відповідача -2 жодним чином не перешкоджає визначенню його в статусі самостійного відповідача, оскільки він наділений виключними повноваженнями щодо здійснення державної реєстрації земельних ділянок, уповноважений на прийняття відповідних рішень (державної реєстрації земельної ділянки чи відмова в такій), перевірки наданих для цього документів на предмет відповідності вимогам закону, а також несе персональну відповідальність за свої дії.

При цьому, ГУ Дежгеокадастру у м. Києві та Київській області є правонаступником ГУ Держгеокадастру у Київській області.

В судовому засіданні представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечив, в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх. №3397/23 від 09.02.2023), зокрема, зазначив, що 20.08.2021 ОСОБА_1 звернулась до Дрогобицької міської ради про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Оскільки підстав для відмови у наданні дозволу, визначених ч. 3 ст. 123 ЗК України, не було, Дрогобицька міська рада прийняла рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. А відтак, рішення Дрогобицької міської ради є законним.

Окрім того, відповідач -1 зазначив, що позивачем не доведено, що саме ця ділянка, з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 накладається на земельну ділянку виділену Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України на праві постійного користування.

У відповіді на відзив відповідача-1 (вх.№4066/23 від 16.02.2023) прокурор зазначив, що оскаржуване рішення, зокрема в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 20000 кв. м для ведення особистого селянського господарства з числа земель державної власності, які перебувають на праві постійного користування в державної наукової установи для науково-дослідних цілей є незаконним та підлягає скасуванню. Земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту відведення якої надано оскаржуваним рішенням, є частиною земельної ділянки державної власності, письмова згода власника та постійного землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини відсутня, як і не здійснювалось саме вилучення земельної ділянки з постійного користування.

Відповідно до картографічних матеріалів (технічної документації із землеустрою щодо оновлення планово-картографічного матеріалу в межах території Лішнянської сільської ради) та Державного акта, земельна ділянка з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 потрапляє в межі земельної ділянки, яка перебуває у державній власності (власник держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області) та в постійному користуванні Інституту (ділянка № 3 на плані зовнішніх меж землекористування Державного акта). Вказані обставини підтверджуються листами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (№ 10-13-0.3-2636/2-22 від 09.09.2022) та Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області (№ 5440/427-22-0-0.17 від 07.09.2022).

Таким чином, Рішення в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває у державній власності та перебуває на праві постійного користування в державної наукової установи для науково-дослідних цілей, прийнято з порушенням вимог ст. 15-1, п. «в» ч. 1 ст. 80, п. «е» ч. 4 ст. 84, ст. ст. 92, 95,116,118,122 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ст. 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна», а тому наявні підстави для визнання незаконним та скасування Рішення.

Також, вказав, що факт відсутності державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 площею 2 га жодним чином не свідчить про відсутність порушеного права держави.

Позивач у відповіді на відзив (вх.№4938/23 від 27.02.2023) вказав, що відповідно до картографічних матеріалів, а саме: технічної документації із землеустрою щодо оновлення планово-картографічного матеріалу в межах території Лішнянської сільської ради та Державного акту, вищевказана земельна ділянка накладається в своїх межах на земельну, ділянку яка перебуває на праві постійного користування Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України. Однак Головним управлінням не приймалося жодного рішення щодо вилучення земель з постійного користування Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України та передачі їх іншим особам.

Позивач зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 46212848800:03:000:0108, площею 2 га, на території с. Лішня Дрогобицького району Львівської області для ведення особистого селянського господарства накладається на землі державної власності, право постійного користування на яку належить Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України та посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії ЛВ 07, а тому Дрогобицька міська рада Львівської області вийшла за межі повноважень щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою на користь ОСОБА_1 .

Відповідач1 у запереченні (вх.№8015/23 від 30.03.2023) наголосив, що позивачем не доведено чи має перетин земельна ділянка з кадастровим номером 4621284800:03:000:0007 із земельною ділянкою, виділеною Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України на праві постійного користування. З наданих позивачем документів неможливо встановити, що саме ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою якої надано ОСОБА_1 , накладається на земельну ділянку виділену Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України на праві постійного користування. Окрім того, позивачем так і не доведено яким чином рішення Дрогобицької міської ради створює перешкоди власнику земельної ділянки у здійсненні права користування та розпоряджання нею, оскільки, як зауважувалось раніше право власності на земельну ділянку не зареєстровано. Відтак, власник земельної ділянки безперешкодно може нею розпоряджатись.

Представник третьої особи позивача подав до суду пояснення (вх.№9301/23 від 14.04.2023), де повідомив про те, що при проведенні інвентаризації земель інституту для дослідних і навчальних цілей (КВЦПЗ 01.09) на території Дрогобицької міської територіальної громади, яку проводило (на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 12.07.2021 27-13 «Про проведення державної інвентаризації земель» та відповідно до договору № 486 від 08.11.2021) ТзОВ «Терразем» (код ЄДРПОУ 41414813), було виявлено, що на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні інституту відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 1991 року серія ЛВ 07 (ділянка № 3) неправомірно присвоєно кадастровий номер: 4621284800:03:000:0108 (площею 2,0 га землі) для ведення особистого селянського господарства (01.03) дозволу на вилучення яких із постійного користування інституту не надавалося. Інститут 30 листопада 2021 р. з листом № 596 (повторно 5 січня 2022 р. лист № 5) звернувся в Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, як до розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності (згідно ст. 15-1, 122 Земельного кодексу України) з проханням у визначений законодавством спосіб відреагувати на дане правопорушення і надати відповідь інституту про прийняті заходи. Також інститут звернувся до голови Дрогобицької міської ради Кучми Т. Я. (лист № 633 від 20.12.2021) з проханням надати інформацію, згідно яких рішень, та на підставі яких норм чинного законодавства України Дрогобицькою міською радою було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні інституту (власність державна). Третя особа зазначила, що відповідно до наданих листів, інститут отримав чергові відписки і жодних дій щодо скасування неправомірно виданого рішення Дрогобицької міської ради № 654 від 23.09.2021, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території с. Лішня Дрогобицького району (орієнтовною площею 2000 кв. м) та скасування неправомірно присвоєного кадастрового номера на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні інституту не відбулося.

В судове засідання 01.06.2023 представники відповідача-3 та третіх осіб не з`явилися, причини неявки не повідомили.

У судовому засіданні 01.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представницю прокуратури та представника відповідача, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як встановлено прокуратурою, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею ЛВ 07, який видано Дрогобицькою районною радою народних депутатів на підставі рішення Президії Верховної Ради народних депутатів від 29.07.1991 № 1370XII (далі - Державний акт), надано у постійне користування Передкарпатському філіалу Науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних районів України 220,83 га землі в межах згідно з планом землекористування на території Лішнянської сільської ради (на даний час Дрогобицької об`єднаної територіальної громади) для науково-дослідних цілей.

Державний акт зареєстрований за № 7 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею Дрогобицької районної ради народних депутатів.

На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 27-13 від 12.07.2021 «Про проведення державної інвентаризації земель», згідно з укладеним між Інститутом сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - Інститут) та ТзОВ «Терразем» договором, здійснювалась державна інвентаризація земель, які перебувають в постійному користуванні Інституту, в тому числі, які знаходяться на території Дрогобицької об`єднаної територіальної громади.

Як вбачається з інформації Інституту (листи № 54 від 02.02.2022; № 287 від 20.06.2022 та № 460 від 15.08.2022), на даний час розроблені технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Дрогобицької міської територіальної громади площею 179,8119 га (з присвоєнням кадастрових номерів).

Так, згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2021 № 31-13 «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності» затверджено технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей Інституту, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, на території Дрогобицької міської територіальної громади Дрогобицького району Львівської області загальною площею 87,6990 га (земельні ділянки з кадастровими номерами 4621284800:05:000:0701; 4621284800:03:000:0703; 4621285000:02:000:0056; 4621288400:05:000:0168; 4621284800:05:000:0177).

Окрім того, наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2021 № 37-13 «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності» затверджено технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей Інституту, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, на території Дрогобицької міської територіальної громади Дрогобицького району Львівської області загальною площею 71,2510 га (земельні ділянки з кадастровими номерами 4621284800:05:000:0700; 4621288400:02:000:0176; 4621288400:02:000:0177).

В той же час, при проведенні інвентаризації земель державної власності на території Дрогобицької міської територіальної громади (с. Лішня) установлено, що на земельній ділянці державної форми власності, яка перебуває в постійному користуванні Інституту відповідно до Державного акта (ділянка № 3) сформовано земельну ділянку з кадастовим номером 4621284800:03:000:0108 площею 2 га, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення особистого селянського господарства.

Земельні ділянки державної власності, які перебувають в постійному користуванні Інституту іншим фізичним чи юридичним особам не передавались, їх обробіток здійснюється самостійно Інститутом. Дозвіл на вилучення землі з постійного користування Інституту не надавався.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 19.11.2021 зареєстрована в Державному земельному кадастрі Відділом у Тетеївському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розробленого ФОП Андрейко В.В. на підставі рішення Дрогобицької міської ради від 23.09.2021 № 654 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства».

Зазначена інформація підтверджується відомостями, які наявні в Державному земельному кадастрі (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-3224443312021).

Так, розглянувши заяву Гаргас І.В., враховуючи рекомендації постійної комісії з питання регулювання земельних відносин, керуючись ст. 12, ч. 9 ст. 118, ст. 186 Земельного кодексу України, Законами України «Про землеустрій», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням Дрогобицької міської ради № 654 від 23.09.2021 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» надано ОСОБА_1 (прож. с. Лішня, Дрогобицького району) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 20000 кв.м на території с. Лішня Дрогобицького району для ведення особистого селянського господарства.

З листів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (№ 10-13-0.3-2636/2-22 від 09.09.2022) та Відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області (№ 5440/427-22-0-0.17 від 07.09.2022) встановлено, що відповідно до картографічних матеріалів, а саме технічної документації із землеустрою щодо оновлення планово-картографічного матеріалу в межах території Лішнянської сільської ради та Державного акта, земельна ділянка з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 потрапляє в межі земельної ділянки державної власності, яка перебуває в постійному користуванні Інституту (ділянка № 3 на плані зовнішніх меж землекористування Державного акта).

Відомості про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», обласною прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» (листи від 30.08.2022 та 14.12.2022).

Як зазнаачє прокурор, звертаючись до Позивача, як органу уповноваженого на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з листом № 15/1-1186 вих-22 від 30.08.2022 його фактично інформувалось про наявне порушення інтересів держави та надавалась можливість відреагувати на нього згідно з наданими повноваженнями в розумний строк.

За результатами його розгляду установлено факт бездіяльності компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави), який знав про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Листом №15/1-1763 вих-22 від 14.12.2022 обласна прокуратура повідомила Позивача про звернення до суду від його імені із відповідною позовною заявою до Відповідачів, чим дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, наведені вище обставили зумовили звернення Львівської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі, позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з позовом визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 15-1, 122 Земельного кодексу України ГУ Держгеокадастру у Львівській області є органом уповноваженим державою здійснювати від її імені володіння, користування та розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення, в тому числі земельною ділянкою.

Даний позов подано прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, яким не вживалися заходи щодо скасування в судовому порядку незаконної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка незаконно сформована на земельній ділянці державної власності га віднесена до особливо - цінних земель.

Оскільки право постійного користування на земельну ділянку державної власності посвідчено Державним актом та не припинялося, то згідно з вимогами ч. ч. 1 - 4,9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельна ділянка площею 220,83 га, в межах якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 площею 2 га, вважається сформованою з дати видачі Державного акта.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 123 Земельного кодексу України.

Землями комунальної власності територіальних громад не вважаються землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, що перебувають у постійному користуванні Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, державних підприємств, установ, організацій (п. «а» ч. 1 п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Земельна ділянка площею 220,83 га, що розташована на території Лішнянської сільської ради (на даний час Дрогобицька об`єднана територіальна громада) належить до категорії земель державної форми власності, які перебувають у постійному користуванні Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, мають правовий статус земель, які використовуються для забезпечення діяльності державної наукової установи з цільовим призначенням - для науково-дослідних цілей та не може передаватися органом місцевого самоврядування у приватну власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства.

В силу вимог закону (ст. ст. 15-1, 122 Земельного кодексу України) лише ГУ Держгеокадастру у Львівській області є органом, уповноваженим державою здійснювати від її імені володіння, користування та розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення, в тому числі земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення, яка перебуває в постійному користуванні Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, який відповідно до вимог ст. 92 Земельного кодексу України є її постійним користувачем.

Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області не приймалося жодного рішення щодо вилучення з постійного користування Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України та передачі їх іншим особам.

Як встановлено матеріалами справи, земельна ділянка з кадастровим номером 46212848800:03:000:0108, площею 2 га, на території с. Лішня Дрогобицького району Львівської області для ведення особистого селянського господарства накладається на землі державної власності, право постійного користування на яку належить Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України та посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії ЛВ 07, а тому Дрогобицька міська рада Львівської області вийшла за межі повноважень щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-1 зазначив, що позивачем не доведено, що саме ця ділянка, з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 накладається на земельну ділянку виділену Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України на праві постійного користування. Підтвердженням цих обставин, на його думку, може бути відповідна земельно-технічна експертиза (постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі 557/1471/20, від 20 жовтня 2020 року у справі №372/2650/17, від 15 вересня 2021 року у справі № 570/1721/20, від 13 квітня 2022 року у справі № 738/46/20).

Разом з тим, до матеріалів справи не долучено будь-яких висновків технічних експертиз на підтвердження чи спростування зазначених обставин, клопотання про призначення та проведення тих чи інших експертиз в межах підготовчого провадження сторонами не заявлено.

Натомість, з долучених до справи листів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (№ 10-13-0.3-2636/2-22 від 09.09.2022) та Відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області (№ 5440/427-22-0-0.17 від 07.09.2022) встановлено, що відповідно до картографічних матеріалів, а саме: технічної документації із землеустрою щодо оновлення планово-картографічного матеріалу в межах території Лішнянської сільської ради та Державного акта, земельна ділянка з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 потрапляє в межі земельної ділянки державної власності, яка перебуває в постійному користуванні Інституту (ділянка № 3 на плані зовнішніх меж землекористування Державного акта).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, Рішення в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває у державній власності та перебуває на праві постійного користування в державної наукової установи для науково-дослідних цілей, прийнято з порушенням вимог ст. 15-1, п. «в» ч. 1 ст. 80, п. «е» ч. 4 ст. 84, ст. ст. 92, 95, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ст. 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна», а тому наявні підстави для визнання незаконним та скасування Рішення.

Факт відсутності державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 площею 2 га жодним чином не свідчить про відсутність порушеного права держави, яке належним чином обґрунтоване прокурором у позовній заяві.

На підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування ФОП Андрейко В.В. розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, а на підставі проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із імперативними вимогами ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в У країні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

При цьому, судом враховано, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є тотожним передачі земельної ділянки у власність або користування, оскільки отримання дозволу на розроблення відповідного проекту землеустрою свідчить про можливі наміри заявника щодо розроблення проекту землеустрою із відповідним визначенням цільового призначення ділянки в процесі розроблення землевпорядної документації. Однак, за результатом її розроблення та затвердження такого проекту відповідним органом наявна реальна можливість подальшого незаконного розпорядження земельною ділянкою, в тому числі надання її у приватну власність.

Розгляд, в порядку визначеному ст. 123 Земельного кодексу України, клопотання стосовно отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, надання такого дозволу, є однією зі стадій процедури відведення такої земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , відтак надання такого дозволу без дотримання вимог закону забороняється.

Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність чи користування. Однак надання дозволу дає особі правомірні, небезпідставні сподівання та очікування, що після розробки проекту землеустрою земельну ділянку їй може бути надано, якщо для цього не буде законних перешкод.

Оскаржуване рішення в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, є однією з обов`язкових стадій процесу надання земельної ділянки у власність, без якої унеможливлюється надання земельної ділянки у власність чи користування, та у даному випадку має на меті формування земельної ділянки як окремого об`єкта цивільних прав саме з метою відведення сформованої земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зважаючи на те, що рішення органу місцевого самоврядування в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з числа земель державної власності, які перебувають на праві постійного користування в державної наукової установи для науково-дослідних цілей, за відсутності наданих законом органу місцевого самоврядування повноважень щодо таких земель прийнято з порушенням вимог ст. 15-1, п. «в» ч. 1 ст. 80, п. «е» ч. 4 ст. 84, ст. ст. 92, 95, 116, 118,122 Земельного кодексу України та інших норм закону, незаконною є і державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого на підставі незаконного рішення, яке прийнято неуповноваженим органом.

Закон України «Про Державний земельний кадастр» (статті 16 та 26 Закону) та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (п. 69) надають повноваження Державним кадастровим реєстраторам здійснювати внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надавати мотивовану відмову у їх внесенні, щодо земельних ділянок, які знаходяться на території іншої області (за принципом випадковості).

Згідно з Тимчасовим порядком взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 455 від 03.06.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 19.11.2021 зареєстрована в Державному земельному кадастрі Відділом у Тетеївському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розробленого ФОП Андрейко В.В. 26.10.2021 на підставі рішення Дрогобицької міської ради від 23.09.2021 №654 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства».

Таким чином, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 внесені до Державного земельного кадастру Державним кадастровим реєстратором Відділу у Тетеївському районі Головного управління Держгеокадастру у Київської області, вибраним за принципом випадковості програмним забезпеченням Державного земельного кадастру у відповідності до Тимчасового порядку.

Зазначена інформація підтверджується відомостями, які наявні в Державному земельному кадастрі (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-3224443312021).

Як вже зазначалось, з листів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (№ 10-13-0.3-2636/2-22 від 09.09.2022) та Відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області (№ 5440/427-22-0-0.17 від 07.09.2022) встановлено, що відповідно до картографічних матеріалів, а саме технічної документації із землеустрою щодо оновлення планово-картографічного матеріалу в межах території Лішнянської сільської ради та Державного акта, земельна ділянка з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 потрапляє в межі земельної ділянки державної власності, яка перебуває в постійному користуванні Інституту (ділянка № 3 на плані зовнішніх меж землекористування Державного акта).

Таким чином, державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, за наявності законодавчо визначених підстав для відмови в державній реєстрації земельної ділянки, здійснено державну реєстрацію незаконно сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 (з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства) на земельній ділянці державної власності (з цільовим призначенням - для науково-дослідних цілей) на підставі проекту землеустрою розробленого на підставі дозволу неуповноваженого органу, без вилучення земельної ділянку у постійного користувача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 39 Закону України «Про Державний земельний кадастр» виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені:

-до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на території дії повноважень відповідного Державного кадастрового реєстратора, та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

-до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд погоджується з твердженнями прокурора та позивача про те, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про спірну земельну ділянку, яка незаконно сформована на земельній ділянці державної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства відносить зазначену земельну ділянку у відповідності до п. 24 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, до земель комунальної власності та створює перешкоди власнику земельної ділянки державної форми власності (Головне управління Держгеокадастру у Львівській області) у здійсненні права користування та розпорядження нею, в тому числі щодо завершення державної інвентаризації земель та за її наслідками державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку.

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації (ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку. У разі скасування державної реєстрації з цієї підстави, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав. Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора, відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи та зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями (п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051).

Згідно з ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, якою, зокрема передбачено і застосування інших, передбачених законом способів.

Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту порушених прав держави є ефективним, відповідає змісту порушеного права та інтересу, призведе до реального відновлення інтересів держави та попередить загрозу порушення права на землі державної власності.

Щодо поставності для представництва прокуратурою інтересів держави у даній справи, суд встановив таке.

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначено Законом України «Про центральні органи виконавчої влади».

За змістом ст. 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» діяльність центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.

Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин та щодо передачі земельних ділянок у власність або користування встановлені ст. ст. 15-1, 122 Земельного кодексу України.

Згідно з абз. 4 ст. 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, до повноважень якої, згідно з ст. 6 цього Закону, належить здійснення контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що основним завданням державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

В силу вимог закону (ст. ст. 15-1, 122 Земельного кодексу України) ГУ Держгеокадастру у Львівській області є органом уповноваженим державою здійснювати від її імен! володіння, користування та розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення,:» тому числі земельною ділянкою.

Даний позов подається прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, яким не вживалися заходи щодо скасування в судовому порядку незаконної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка незаконно сформована на земельній ділянці державної власності та віднесена до особливо - цінних земель.

Так, керуючись ч. 4 ст, 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор звернувся із запитом в ГУ Дежгеокадастру у Львівській області (лист № 15/1- 1186 вих-22 в ід , 30.08.2022) про надання інформації та належним чином завірених копій підтверджуючих документів щодо підстав формування земельної ділянки з кадастровим номером 46212,84800:03:000:0108 (з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства) та її державної реєстрації (рішення органу місцевого самоврядування, технічна документація, тощо), надання підтвердження щодо накладення цієї земельної ділянки на земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні Інституту згідно Державного акту на, право постійного користування землею серії ЛВ 07 (ділянка № 3) та інформування про вжиті, в межах компетенції, заходи щодо скасування її державної реєстрації, а якщо такі заходи не вживалися, то повідомити про причини.

Як вбачається з листа ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 10-13-0.3-26 36/2-22 від 09.09.2022, підтверджується факт незаконної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108, однак заходи щодо скасування її державної реєстрації в судовому порядку не вжито, що свідчить про протиправну бездіяльність уповноваженого суб`єкта владних повноважень (як уповноваженого державою власника земельної ділянки державної власності та уповноваженого органу контролю та скасування державної реєстрації земельних ділянок),

Вищенаведені обставини беззаперечно свідчать про тривалу бездіяльність уповноваженого суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо звернення до суду про скасування Рішення та державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 та наявність підстав для скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, як такої що проведена з порушенням закону та порушує державні інтереси.

Така бездіяльність свідчить про те, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, яке діє від імені держави як власник земельної ділянки, як орган уповноважений на ведення Державного земельного кадастру та скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язаний діяти законно в інтересах держави, усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається

Так, Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 (справа № 910/7815/18), 09.09.2020 (справа № 917/342/19), від 05.02.2019 (справа № 910/7813/18) та 06.11.2020 (справа № 308/7241/19) у подібних правовідносинах прийшов до висновку, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції, а саме функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності та функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Як зазначено вище, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, як власник спірної земельної ділянки, орган контролю у сфері земельних відносин та уповноважений державою орган на ведення Державного земельного кадастру та скасування незаконної державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язаний діяти в інтересах держави, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Позивача та обґрунтованою підставою для застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зробила правовий висновок про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 37 Постанови).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38).

Невжиття компетентним-органом, жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу, (п. 40 Постанови).

Аналогічні правові висновки зазначено Верховним Судом у постанові від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, постанові від 10.02.2021 у справі №454/851/19-ц.

Окрім цього, що стосується «розумності строку», про які зазначається в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/23 85/18 слід зазначити, що такі строки слід рахувати з моменту коли компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

В цьому контексті прокурор зазначив, що окрім листа Львівської обласної прокуратури № 15/1-1186 вих-22 від 30.08:2022, про виявлені порушення та наявність підстав щодо перенесення земельної ділянки з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 до архівного шару, як такої, що зареєстрована з порушенням вимог Порядку, оскільки відповідно до ст. ст. 84, 117, 122 Земельного кодексу України така належить до земель державної власності і не може бути відведена за рішенням органу місцевого самоврядування, ГУ Держгеокадастру у Львівській області інформувалось Дрогобицькою окружною прокуратурою (лист № 14.52/04-27-591 вих-22 від 08.02.2022), Інститутом (листи № 596 від 30.11.2021, № 5 від 05.01.2022) та Дрогобицькою міською радою (лист №3-24/11292 від 06.12.2021).

За результатами розгляду цих . листів Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області жодних заходів до усунення виявленого порушення в межах наявної компетенції, та в спосіб визначений законом не вжито, а зміст відповідей на листи зводиться лише до роз`яснення вимог чинного законодавства щодо підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки (листи ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 97-13-0.171-89/370- 21 від 13.12.2021, № 20-13-0.3-575/2-22 від 09.02.2022, № 10-13-0.4-235/90-22 від 29.04.2022).

А тому, відповідно до п. 40 та п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду у від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, з урахуванням значимості порушення інтересів держави, обласною прокуратурою дотримано розумний строк для надання уповноваженому органу часу вжити невідкладних ефективних заходів.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка власника землі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, незважаючи на очевидний характер порушень інтересів держави, що вказує на нездійснення їх захисту.

В даному випадку прокурор не виступає у якості альтернативного суб`єкта звернення до суду, оскільки згаданий суб`єкт владних повноважень хоча і має повноваження захистити інтереси держави, але не звернувся до суду з позовною заявою про захист порушених прав.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, від 10.11.2020 у справі № 903/504/16, від 12.11.2020 у справі № 926/14/19).

Більше того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Участь прокурора у цій справі, з урахуванням вищезазначеної практики Європейського суду з прав людини, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великого числа громадян.

Про факти порушення інтересів держави та нездійснення у зв`язку з цим захисту її законних інтересів вказують долучені прокурором до позовної заяви матеріали, і причина, через яку Позивачем не здійснено відповідних дій, жодним чином не перешкоджає прокурору здійснювати представництво інтересів держави в особі названого органу згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

На виконання вказаних вимог, обласною прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» (листи від 30.08.2022 та 14.12.2022).

При цьому, зазначаю, що звертаючись до Позивача (як органу уповноваженого на захист інтересів держави у спірних правовідносинах) в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з листом № 15/1-1186 вих-22 від 30.08.2022 його фактично інформувалось про наявне порушення інтересів держави (хоча про таке йому стало відомо раніше) та надавалась можливість відреагувати на нього згідно з наданими повноваженнями в розумний строк.

За результатами його розгляду установлено факт бездіяльності компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави), який знав про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Листом №15/1-1763 вих-22 від 14.12.2022 обласна прокуратура повідомила Позивача про звернення до суду від його імені із відповідною позовною заявою до Відповідачів, чим дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону У країни «Про прокуратуру».

Зазначене є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва та свідчить про дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Європейський Суд з прав людини (далі - ССПЛ) неодноразово звертав вагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф. В. проти Франції» (F.W. v. Franct) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Суд звертав, також, увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній з сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у тих випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідача принципу рівноправності сторін.

З огляду на наведене, участь прокурора у даній справі, з урахуванням вищезазначеної практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані прокурором докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відтак, приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Дрогобицької міської ради Львівської області від 23.09.2021 № 654 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 20000 кв.м для ведення особистого селянського господарства.

3. Усунути перешкоди державі в особі уповноваженого органу - Головного управління Держгєокадастру у Львівській області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 220,83 га, яка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для науково - дослідних цілей державної форми власності, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованої на ній земельної ділянки з кадастровим номером 4621284800:03:000:0108 площею 2 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

4. Стягнути з Дрогобицької міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 04055972; 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, ПЛ. РИНОК, будинок 1) на користь Львівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910031; 79005, Львівська обл., місто Львів, ПРОСПЕКТ ШЕВЧЕНКА, будинок 17/19) 2481,00 грн судового збору.

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 39817550; 03115, місто Київ, вул. Серпова, будинок 3/14) на користь Львівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910031; 79005, Львівська обл., місто Львів, ПРОСПЕКТ ШЕВЧЕНКА, будинок 17/19) 2481,00 грн судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.06.2023.

Суддя Березяк Н.Є.