Рішення

від 05.06.2023 по справі 922/787/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/787/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 13/2, Літера "Б") до Приватного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 11" (63734, Харківська обл., м. Куп`янськ, смт. Ківшарівка) про стягнення 438250,80 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 11", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором фінансового лізингу №210218-4/ФЛ-Ю-А від 18.02.2021 у розмірі 438250,80 грн, що складається з: 267129,12 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 62235,78 грн. пені; 20522,12 грн. інфляційних втрат, 62235,78 грн. процентів річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 26128,00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

Попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 6573,76 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, суд зазначає, що копія ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.04.2023, яка надсилалась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Приватного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №11" (код ЄДРПОУ 01267159 повернулась 19.04.2023 до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також судом, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи було направлено на електронні пошти відповідача ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 03.04.2023, повідомлену позивачем у позовній заяві.

Окрім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв`язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, телефонограма відповідачем прийнята не була.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

18.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (позивач, лізингодавець) та Приватним акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій №11" (відповідач, лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №210218-4/ФЛ-Ю-А від 18.02.2021 року (далі - Договір), відповідно до умов якого, лізингодавець передає лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти майно (предмет лізингу) та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором лізингу. Сплата лізингових платежів здійснюється відповідно до п 2.2. Загальних умов договору лізингу та Графіку сплати лізингових платежів, які включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу та винагороду (комісію) позивачу за отриманий у лізинг предмет лізингу.

Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до п.2.1.7, згідно з яким число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п.2.1.7.1 Загальних умов Договору.

Відповідно до п.2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується . Наступні чергові лізингові платежі - кожного числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати е 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.

Згідно з п.2.4 Загальних умов Договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Відповідно до п.2.1.8. Загальних умов Договору лізингу період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання Акту.

Відповідно до п.2.1.6. Загальних умов Договору лізингу акт - це акт приймання-передачі Предмета лізингу в лізинг.

Із обставин справи убачається, що позивач на виконання умов Договору передав, а відповідач прийняв у користування предмет лізингу на підставі підписаного 26 лютого 2021 року сторонами акту прийому-передачі майна, належним чином засвідчена копія якого знаходиться у матеріалах справи (т.с. 1 а.с. 25).

Відповідно до п.2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 18 числа кожного місяця в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів, тобто: періоди лізингу №1 - 18.02.2021, №2 - 18.03.2021, №3 - 18.04.2021, №4 - 18.05.2021 і тд.).

Позивач звернувся з даним позовом, в якому зазначає про те, що усупереч прийнятих обов`язків, відповідач зобов`язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 19.03.2022 по 19.01.2023 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 267129.12 грн., яка складається із: з 18.03.2022 (14 період лізингу) у розмірі 20120,72 грн.; з 18.04.2022 (15 період лізингу) у розмірі 24700,84 грн.; з 18.05.2022 (16 період лізингу) у розмірі 24700,84 грн.; з 17.06.2022 (застосовується п.2.7.1 Загальних умов Договору лізингу, оскільки 18.06.2022 - вихідний день (17 період лізингу)) у розмірі 24700,84 грн.; з 18.07.2022 (18 період лізингу) у розмірі 24700,84 грн.; з 18.082022 (19 період лізингу) у розмірі 24700,84 грн.; з 16.09.2022 (застосовується п.2.7.1 Загальних умов Договору лізингу, оскільки 18.09.2022 - вихідний день (20 період лізингу) у розмірі 24700,84 грн.; з 18.10.2022 (21 період лізингу) у розмірі 24700,84 грн.; з 18.11.2022 (22 період лізингу) у розмірі 24700,84 грн.; з 16.12.2022 (застосовується п.2.7 1 Загальних умов Договору лізингу, оскільки 18.12.2022 - вихідний день (23 період лізингу) у розмірі 24700,84 грн.; з 18.01.2023 (24 період лізингу) у розмірі 24700,84 грн.

Вказана сума простроченої заборгованості за лізинговими платежами у загальному розмірі 267129,12 грн. за договором фінансового лізингу №210218-4/ФЛ-Ю-А від 18.02.2021 залишилась відповідачем несплаченою.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Також, частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

За частиною 1 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (у редакції, чинній на момент укладення вказаного договору) (далі - Закон) предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Положеннями п.2.1.6. Загальних умов Договору лізингу визначено, що акт - це акт приймання-передачі Предмета лізингу в лізинг.

Позивач на виконання умов Договору передав, а відповідач прийняв у користування предмет лізингу на підставі підписаного 26 лютого 2021 року сторонами акту прийому-передачі майна, належним чином засвідчена копія якого знаходиться у матеріалах справи (т.с. 1 а.с. 25).

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону лізингодавець має право, зокрема, вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов`язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов`язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Разом із цим, згідно з частиною 2 статті 11 Закону лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі, надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (частина 1 статті 16 Закону).

У даному разі, із положень спірного Договору убачається, що сплата лізингових платежів здійснюється відповідно до п 2.2. Загальних умов договору лізингу та Графіку сплати лізингових платежів, які включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу та винагороду (комісію) позивачу за отриманий у лізинг предмет лізингу.

Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до п.2.1.7, згідно з яким число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п.2.1.7.1 Загальних умов Договору.

Згідно з п.2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується . Наступні чергові лізингові платежі - кожного числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати е 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.

У відповідності до п.2.4 Загальних умов Договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Окрім того, згідно з п.2.1.8. Загальних умов Договору лізингу період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання Акту.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не надано доказів повернення предмета лізингу та доказів належного виконання грошових зобов`язань за спірним Договором.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині заявленої до стягнення заборгованості за лізинговими платежами у загальному розмірі 267129,12 грн. за договором фінансового лізингу №210218-4/ФЛ-Ю-А від 18.02.2021 обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 62235,78 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 26128,00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна; 62235,78 грн. процентів річних та 20522, 12 грн. інфляційних витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Вказаними приписами законодавства у цивільному праві закріплено презумпцію вини (припущення) вини особи, яка вчинила правопорушення, а її відсутність доводить особи, яка порушила зобов`язання.

Разам із цим, відповідно до приписів статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1.1 Договору лізингу передбачено, що за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України - лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Згідно з п. 7.1.1 Загальних умов Договору позивачем нарахована до стягнення пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до п. 2.7 Загальних умов Договорів лізингу визначено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст.625 ЦК України лізингоодержувач зобов`язується сплачувати проценти річних, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Також, згідно п. 5.2.1 Загальних умов Договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформувати лізингодавця про стан та адресу базування Предмета лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в Додатку «Довідка» до Договору.

Відповідачем не надано та у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження щоквартального (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформування позивача (лізингодавця) про стан та адресу базування Предмета лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в Додатку «Довідка» до Договору.

Згідно п.7.1 3. Загальних умов Договору лізингоодержувач за порушення п.5.2. Загальних умов Договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю сплачує у розмірі 1 (один) відсоток Остаточної загальної вартості Предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок зазначеного порушення сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Предмету лізингу) протягом строку дії Договору.

Пунктом 2.1.5 Загальних умов Договору визначено, що Остаточна загальна вартість предмета лізингу, вказана в Акті або в останньому по даті акті коригування вартості предмету лізингу, направленому Лізингодавцем.

Згідно наданого позивачем розрахунку штрафу, остаточна загальна вартість предмету лізингу згідно акту прийому-передачі майна від 26.02.2021 становить 653 200,00 грн., штраф за неподання звітності за квартал складає 1% від вартості майна, лізингодавець проводить розрахунок штрафу за 4-ри квартали (в межах строку позовної давності - за 1 квартал 2022 р., 2 квартал 2021р., 3 квартал 2022 р., 4 квартал 2022 р.: 653200 грн. (вартість майна)* 1% *4 = 26128 грн. Отже, згідно нарахувань, розрахунок штрафу становить: 653200,00 грн. (вартість майна)* 1% * 4= 26128,00 грн. Отже, сума штрафу становить 26128,00 грн.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіркою розрахунку пені в сумі 62235,78 грн.; штрафу в сумі 26128,00 грн., процентів річних в сумі 62235,78 грн. та інфляційних втрат в сумі 20522,12 грн. порушень норм чинного законодавства та умов Договору судом не установлено. Відповідачем вірність розрахунку не заперечено, власного контррозрахунку не надано.

Отже, враховуючи наведені обставини справи та норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині заявлених до стягнення сум пені у розмірі 62235,78 грн., штрафу у розмірі 26128,00 грн., процентів річних у розмірі 62235,78 грн. та інфляційних втрат у розмірі 20522,12 грн.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 6573,76 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 11" (63734, Харківська обл., м. Куп`янськ, смт. Ківшарівка, код ЄДРПОУ 01267159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; код ЄДРПОУ 33880354) - 267129,12 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами за договором фінансового лізингу №210218-4/ФЛ-Ю-А від 18.02.2021; 62235,78 грн. пені; 26128,00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна; 62235,78 грн. процентів річних; 20522,12 грн. інфляційних втрат та 6573,76 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256 - 259 ГПК України.

Повне рішення складено "05" червня 2023 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв