Ухвала

від 01.06.2023 по справі 922/1523/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

01.06.2023м. ХарківСправа № 922/1523/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівербет", м. Луцьк до 1. Головного управління ДПС у Харківській області, м. Харків, 2. Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків про стягнення 2 042 936,48 грн за участю представників:

позивача - Шишлова О.М.

1-го відповідача - Шутової А.А.

2-го відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівербет» (надалі - Позивач) звернувся 20 квітня 2023 року до Господарського суду Харківської області із позовною заявою стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області (надалі - 1-й Відповідач) та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (надалі - 2-й Відповідач) понесених збитків у розмірі 2 042 936,48 грн., витрати на оплату судового збору у розмірі 30644,07 грн та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 90 000,00 грн.

Зазначений позов обґрунтовує тим, що Позивач поніс збитки у зв`язку із наведеною протиправною діяльністю 1-го Відповідача, оскільки їх виникнення зумовлено зупиненням реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Позивача, що призвело до необхідністю сплатити контрагенту збитки присуджені судом за позбавлення останнього можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Судом прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №922/1523/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на "11" травня 2023 р. о 11:30.

Ухвалою суду від 11.05.2023 повідомлено учасників справи про наступне: - клопотання (вх. №11175 від 04.05.2023) про залишення без розгляду буде розглянуто судом в межах розгляду справи;

- відзив на позовну заяву (вх. № 11813 від 11.05.2023) прийнято судом та долучено до матеріалів справи;

- підготовче засідання у справі відбудеться "01" червня 2023 р. о(б) 11:00 год.

Представника Позивача надано у підготовче засідання: - заяву (вх. № 13542 від 30.05.2023) про заміну предмету позову виклавши прохальну частину у такій редакції "Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) збитку у розмірі 2 042 936,48 грн., витрати на оплату судового збору у розмірі 30644,07 грн. та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 90 000,00 грн.";

- відповідь на відзив (вх. №13546 від 30.05.2023) прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Представником 1-го Відповідача надано до суду: - клопотання (вх. № 13669 від 30.05.2023) про закриття провадження у справі;

- заперечення (вх. № 13655 від 30.05.2023) на відповідь на відзив з додатком, прийнято судом та долучено до матеріалів справи;

Представник 2-го Відповідача у підготовче засідання не з`явився, надав до суду клопотання (вх. №12812 від 22.05.2023) про відкладення підготовчого засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами (ст. 42 ГПК України).

Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (ч. 1, 4, 7 ст. 116 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 ГПК України).

За змістом ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Ч. 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши подані учасниками справи клопотання, заяви, пояснення та докази, суд дійшов до висновку, що заява (вх. № 13542 від 30.05.2023) про зміну предмету позову ТОВ "Рівербет" у справі № 922/1523/23, якою останній змінює позов позовною вимогою є процесуальним правом особи.

Згідно з ч.3 ст.46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Положення ст.80 ГПК України відображають приватноправові засади змагальності господарського процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов`язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно, то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.

Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові №910/18389/20 від 22.07.2021 зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 4.16. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №922/404/19 від 09.07.2020 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19).

Вищезазначені правові позиції узгоджуються з практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові №924/1437/15 від 25.06.2020.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.2, 8 ст.80 ГПК України).

З матеріалів заяви про зміну предмету позову ТОВ "Рівербет", встановлено, що збитки понесені позивачем перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною протиправною діяльністю 1-го Відповідача, оскільки їх виникнення зумовлено зупиненням реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Позивача, що призвело до необхідністю сплатити контрагенту збитки присуджені судом за позбавлення останнього можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Приймаючи до уваги необхідність забезпечення принципу змагальності для реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання, з урахуванням поданих пояснень, відзиву, клопотань та заяв, які прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 2, 46, 119, 177, 182, 183, 234 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву (вх. № 13542 від 30.05.2023) про зміну предмету позову ТОВ "Рівербет" у справі № 922/1523/23 до розгляду.

2. Клопотання (вх. №11175 від 04.05.2023) про залишення без розгляду буде розглянуто судом в межах розгляду справи.

3. Клопотання (вх. № 13669 від 30.05.2023) про закриття провадження у справі буде розглянуто судом в межах розгляду справи.

4. Клопотання (вх. №12812 від 22.05.2023) про відкладення підготовчого засідання - задовольнити.

5. Підготовче засідання відкласти на 15 червня 2023 року о 12:15

6. Встановити всім учасникам процесу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду пояснення, відзив на позов (з урахуванням зміну предмету позову), складений з урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України.

7. Звернути увагу учасників справи на положення ст. ст. 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

8. З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч.3 ст.196 ГПК України. А отже судове засідання може бути проведено у разі закінчення загрози життю, здоров`ю та безпеці всіх учасників судового процесу, у зв`язку з чим суд нагадує сторонам по справі, що потрібно надавати докази, висновки експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у найкоротші строки, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття в приміщення суду.

9. Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 05.06.2023.

СуддяІ.П. Жигалкін