Рішення

від 03.08.2023 по справі 922/1523/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2023м. ХарківСправа № 922/1523/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівербет", м. Луцьк до 1. Головного управління ДПС у Харківській області, м. Харків , 2. Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків про стягнення 2 042 936,48 грн за участю представників:

не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рівербет (надалі - Позивач) звернувся 20 квітня 2023 року до Господарського суду Харківської області із позовною заявою стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області (надалі - 1-й Відповідач) та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (надалі - 2-й Відповідач) понесених збитків у розмірі 2 042 936,48 грн., витрати на оплату судового збору у розмірі 30644,07 грн та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 90 000,00 грн.

Зазначений позов обґрунтовує тим, що Позивач поніс збитки у зв`язку із наведеною протиправною діяльністю 1-го Відповідача, оскільки їх виникнення зумовлено зупиненням реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Позивача, що призвело до необхідністю сплатити контрагенту збитки присуджені судом за позбавлення останнього можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Судом прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №922/1523/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на "11" травня 2023 р. о 11:30.

Ухвалою суду від 11.05.2023 повідомлено учасників справи про наступне: - клопотання (вх. №11175 від 04.05.2023) про залишення без розгляду буде розглянуто судом в межах розгляду справи; - відзив на позовну заяву (вх. № 11813 від 11.05.2023) прийнято судом та долучено до матеріалів справи; - підготовче засідання у справі відбудеться "01" червня 2023 р. о(б) 11:00 год.

Представника Позивача надано у підготовче засідання: - заяву (вх. № 13542 від 30.05.2023) про заміну предмету позову виклавши прохальну частину у такій редакції "Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) збитку у розмірі 2 042 936,48 грн., витрати на оплату судового збору у розмірі 30644,07 грн. та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 90 000,00 грн."; - відповідь на відзив (вх. №13546 від 30.05.2023) прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Суд своєю ухвалою від 01 червня 2023 року у справі №922/1523/23: 1. Прийняв заяву (вх. № 13542 від 30.05.2023) про зміну предмету позову ТОВ "Рівербет" у справі № 922/1523/23 до розгляду. 2. Повідомив стосовно клопотання (вх. №11175 від 04.05.2023) про залишення без розгляду зазначив, що буде розглянуто судом в межах розгляду справи. 3. Клопотання (вх. № 13669 від 30.05.2023) про закриття провадження у справі буде розглянуто судом в межах розгляду справи. 4. Задовольнив клопотання (вх. №12812 від 22.05.2023) про відкладення підготовчого засідання - задовольнити. 5. Відклав підготовче засідання на 15 червня 2023 року о 12:15.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06 липня 2023 року о 12:50, про що постановив ухвалу 15.06.2023.

Так, ухвалою суду від 20.07.2023 повідомлено учасників, що судове засідання у справі відбудеться 03 серпня 2023 року о(б) 12:50 год.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Частинами 2, 3 статті 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд звертає увагу, що ним неодноразово зазначалось - через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку учасників судових проваджень, апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Радою суддів України (РСУ) 24 лютого 2022 року прийняла рішення Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку рф, 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, 04 березня 2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, а також з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи та рекомендовано в усіх судових справах, у яких на дату початку збройної агресії були відкладені судові засідання, відкладати до часу нормалізації ситуації.

Цими рішеннями було звернути увагу усіх судів України, виходячи з поточної ситуації, у воєнний час, судам необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалися в регіоні, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, у випадку загрози здоров`ю, життю та безпеці відвідувачів та працівників суду здійснення судочинства певним судом може бути припинено до усунення обставин, які зумовили небезпеку. Громадянам роз`яснюється можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із воєнними діями.

У разі загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом.

Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.

Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення всіх учасників процесу стосовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин викладених у вимогах сторони процесу.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, оскільки судом вчинені всі необхідні визначені процесуальним законом вимоги щодо повідомлення сторін, суд визнає, що Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, як того вимагають приписи ст.ст.120, 242 ГПК України.

Крім того, господарський суд зазначає, що учасники процесу не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

Рішенням комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 40752 від 29.12.2021, було вирішено, що ТОВ "Рівербет" (Позивач) відповідає критеріям ризиковості платника податків, визначених в п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку", а саме підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 30.12.2021, рішенням комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 1515 від 12.01.2022, було вирішено, що ТОВ "Рівербет" відповідає критеріям ризиковості платника податків, визначених в п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку", а саме підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

З 01.01.2011 відносини з приводу справляння податку на додану вартість регламентовані, насамперед, приписами розділу V Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. "а" п.185.1 ст.185 та п.п. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу п. 201.10 ст. 201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246 із змінами та доповненнями; далі - Порядок № 1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі - Порядок № 569).

За правилами п. 12 Порядку ведення Реєстру № 1246, контролюючим органом в автоматичному режимі (тобто без фізичної участі конкретного працівника, а виключно за раніше створеними налаштуваннями продукту програмного забезпечення - інформаційно-телекомунікаційної системи) вчиняється управлінське волевиявлення першого рівня процедури моніторингу податкових накладних з приводу прийняття податкової накладної до Реєстру або з приводу відмови у прийнятті податкової накладної до Реєстру.

Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації № 1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216) було затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок прийняття рішень № 520).

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З положень наведених норм чинного законодавства України слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків (у спосіб прийняття рішення про визнання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків) змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Реєстрі, призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.

Позивач посилається, що таке рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня. Таким чином, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника докорінно змінює звичайну процедуру реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Позивач вказує, що ТОВ Рівербет не погодилось із законністю вищезазначених рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та оскаржило їх у адміністративному суді. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 р. справа №520/28665/21 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 року №40752. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.01.2022 року №1515.

На думку Позивача дії 1-го Відповідача є протиправними щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через визнання відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 р. справа №520/28665/21. Де, судом у справі №520/28665/21 встановлені обставини протиправної дії 1-го Відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є преюдиціальними в силу частини четвертої статті 75 ГПК України при вирішенні цього спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс-Про", м. Харків, 02.02.2022 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Рівербет", м. Харків, про стягнення з відповідача збитків у розмірі 2012745,30 грн, обґрунтовуючи позов тим, що реєстрація поданої відповідачем податкових накладних № 1 від 09.12.2021р.; №2 від 13.12.2021р; №3 від 21.12.2021р; №4 від 22.12.2021р; №5 від 22.12.2021 р; №6 від 22.12.2021р. №7 від 23.12.2021 р; №8 від 23.12.2021 р; №11 від 24.12.2021 р; №9 від 24.12.2021р; №10 від 24.12.2021р; №15 від 28.12.2021р; №14 від 28.12.2021 р; № 13 від 28.12.2021р; №12 від 28.12.2021р; №16 від 30.12.2021р. було зупинено податковим органом, у зв`язку з чим Позивач позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 2012745,30 грн.

Рішенням Господарський суд Харківської області від 16.08.2022 справа № 922/419/22 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Рівербет" на користь ТОВ "Імекс-Про" - збитки в розмірі 2012745,30 грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 30191,19 грн.

На виконання рішення Господарський суд Харківської області та ТОВ "Рівербет" сплатило ТОВ "Імекс-Про" - збитки в розмірі 2012745,30 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 30191,19 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, Позивач просить стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області понесених збитків у розмірі 2 042 936,48 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області, у відповідності до відзиву та запереченнях на відповідь на відзив, проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що ГУ ДПС у Харківській області діяло у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом, як того вимагають положення ст. 19 Конституції України, ст. ст. 19-1, 71-74, 201 ПК України і Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. З урахуванням норм вказаної статті, ТОВ "Імекс-Про" не втрачає право на отримання податкового кредиту, а відтак права ТОВ "Рівербет" не порушувались, тому діями відповідача збитків завдано не було. Підприємство не вживало жодних заходів направлених на оскарження дій відповідача щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних.

Стосовно клопотання (вх. №11175 від 04.05.2023) про залишення позову без розгляду та клопотання (вх. №13669 від 30.08.2023) про закриття провадження по справі, суд після їх дослідження встановив, що вони не підлягають задоволенню з підстав їх необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права та права на судовий захист, уникаючи принципу надмірного формалізму, та усуваючи підстави для використання правового пуризму, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Звертаючись з даним позовом до Господарського суду Харківської області, позивач вказує, що дії ГУ ДПС у Харківській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке відбулося через визнання відповідності ТОВ "Рівербет" критеріям ризиковості платника податку, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач зазнав збитки у розмірі 2042936,48грн у зв`язку із необхідністю сплатити контрагенту збитки, присуджені судом за позбавлення можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання.

Тобто, позивач зазначає, що у результаті противоправних дій ГУ ДПС у Харківській області, він (позивач) поніс майнові витрати, що могли бути використані у господарській діяльності за звичайних обставин, якби не відбулось протиправне зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через визнання відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

В підтвердження позовних вимог у даній справі №922/1523/23 Позивачем надано роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень копії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №520/28665/21 та рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2022 у справі №922/419/22.

Жодних інших доказів щодо суті спору позивачем не надано.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №520/28665/21 встановлено, що ТОВ "Рівербет" пройшов визначену законодавством процедуру державної реєстрації суб`єктів господарювання, є резидентом України - юридичною особою приватного права, набув правового статусу платника податку на додану вартість.

29.12.2021 року контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення №40756 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із наявністю ознак проведення ризикових операцій взаємовідносин з ТОВ "Ілантра" (ідентифікаційний код - 44386370).

12.01.2022 року контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення №1515 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

З огляду на те, що контролюючий орган у ході розгляду справи №520/28665/21 не довів наявності реального ризику, а також явного та очевидного досягнення умовами провадження заявником власної господарської діяльності такого рівня загрози, котрий створює дійсну (а не удавану чи примарну) небезпеку економічним інтересам держави Харківський окружний адміністративний суд позов ТОВ "Рівербет" задовольнив; визнав протиправними та скасував рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 №40752 та від 12.01.2022 №1515.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №520/28665/21 встановлено, що "29.12.2021 року контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення №40752 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із наявністю ознак проведення ризикових операцій взаємовідносин з ТОВ "Ілантра" (ідентифікаційний код - 44386370)".

Зазначене рішення податкового органу позивачем до матеріалів справи не додано.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до положень статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, звертаючись до місцевого господарського суду з позовною заявою, просить суд стягнути з Державного бюджету України на свою користь 574 485, 50грн, посилаючись на те, що внаслідок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головним управлінням ДПС у Харківській області позивач зазнав збитки у розмірі 2042936,48 грн, що присуджені судом за позбавлення можливості контрагентом позивача включити ці суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання.

За приписом статті 22 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.

Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина.

При цьому, обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки Відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Як зазначено вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №520/28665/21 визнано протиправними та скасовані рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 №40752 та від 12.01.2022 №1515.

Позивач посилається на понесення ним збитків внаслідок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що було наслідком прийняття рішень Головним управлінням ДПС у Харківській області від 29.12.2021 №40752 та від 12.01.2022 №1512, які визнані протиправними.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок зупинення реєстрації №1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 було затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок прийняття рішень №520).

Так, відповідно до пунктів 6, 7 Порядку зупинення реєстрації №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків (у спосіб прийняття рішення про визнання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків) змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Реєстрі, призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.

Предметом розгляду справи №520/28665/21 було питання віднесення ТОВ "Рівербет" до переліку ризикових, тоді як отримання податкового кредиту, отримати який, за твердженням позивача, не зміг його контрагент - ТОВ "Імекс-Про", пов`язано з процедурою реєстрації податкової накладної.

Відповідно до Порядку прийняття рішень №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Досліджуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про помилковість доводів позивача, що без скасування рішення про відповідність ТОВ "Рівербет" критеріям ризиковості реєстрація податкової накладної не могла бути проведена; позивач міг скористатись передбаченою законодавством процедурою для проведення реєстрації податкових накладних і за наявності рішень податкового органу щодо відповідності ТОВ "Рівербет" критеріям ризиковості.

Однак, матеріали справи не містять доказів ані реєстрації ТОВ "Рвербет" податкових накладних за будь-якими господарськими операціями, у тому числі, за період, коли ТОВ "Рівербет" мало критерії ризиковості, ані що ТОВ "Рівербет" надавало письмові пояснення та первинні документи для подальшої реєстрації податкових накладних внаслідок зупинення їх реєстрації, як і не містять доказів відмови комісії в реєстрації податкових накладних.

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів взагалі породження для ТОВ "Рівербет" певних правових наслідків прийняття податковим органом рішень від 29.12.2021 №40752 та від 12.01.2022 №1515.

Суд зазначає, що відносно ТОВ "Рівербет" були прийняті рішення з приводу його відповідності критеріям ризиковості у зв`язку із наявністю ознак проведення ризикових операцій взаємовідносин з ТОВ "Імекс-Про".

Однак, зазначене матеріалам справи не відповідає; рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №520/28665/21 було встановлено, що контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із наявністю ознак проведення ризикових операцій взаємовідносин з зовсім іншим господарюючим суб`єктом - ТОВ "Ілантра" (ідентифікаційний код - 44386370).

Крім того, жодного доказу, що оскаржувані ТОВ "Рівербет" в адміністративному порядку рішення стали підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 09.12.2021р.; №2 від 13.12.2021р; №3 від 21.12.2021р; №4 від 22.12.2021р; №5 від 22.12.2021 р; №6 від 22.12.2021р. №7 від 23.12.2021 р; №8 від 23.12.2021 р; №11 від 24.12.2021 р; №9 від 24.12.2021р; №10 від 24.12.2021р; №15 від 28.12.2021р; №14 від 28.12.2021 р; № 13 від 28.12.2021р; №12 від 28.12.2021р; №16 від 30.12.2021р, які були складені за господарськими операціями з контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю "Імекс-Про", матеріали справи не містять.

В рішенні Господарського суду Харківської області від 16.08.2022 справа № 922/419/22, на яке Позивач посилається як на таке, що має ознаки преюдиціального характеру, лише зазначено про переписку між ТОВ "Імекс-Про" та ТОВ "Рівербет" щодо не здійснення останнім реєстрації податкових накладних.

Однак, жодних доказів та відомостей щодо того, які податкові накладні не були зареєстровані, коли вони мали бути зареєстровані, які правові підстави унеможливили їх реєстрацію ТОВ "Рівербет" матеріали справи не містять, і в рішенні Господарського суду Харківської області від 16.08.2022 у справі №922/419/22 ці обставини не встановлювались.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).

Отже, матеріалами справи не підтверджується що саме внаслідок протиправноІ поведінка ГУ ДПС у Харківській області виникли збитки у спірних правовідносинах.

Як зазначає позивач, рішенням Господарського суду Харківської області від 16.08.2022 у справі №922/419/22 стягнуто з ТОВ "Рівербет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Про" - збитки в розмірі 2012745,30 грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 30191,19 грн. Однак, як зазначено вище, дане рішенням у справі №922/419/22 було задоволено позов ТОВ "Імекс-Про" виключно з тієї підстави, що ТОВ "Рівербет" було визнано позовні вимоги.

Судом у справі №922/419/22 не досліджувалось питання обґрунтованості та законності заявлених вимог, у тому числі і розміру заявлених ТОВ "Імекс-Про" збитків.

Судом у справі №922/419/22 не встановлювались обставини:

- наявності між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імекс-Про" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівербет" договірних відносин за договором поставки №30/11-2021, - безпосередньо вчинення поставок за цим договором, - реєстрації/не реєстрації податкових накладних ТОВ "Рівербет" в Єдиному державному реєстрі за поставками, що мали/не мали місце, - періоду поставок і, як наслідок, дат, в які необхідно було зареєструвати податкові накладні; розміру податкових зобов`язань; - відмови податкового органу в реєстрації податкових накладних; - відповідно, суд і не встановив обставин щодо втрати правової можливості ТОВ "Імек-Прот" отримати податковий кредит і в якому саме розмірі.

Пред`явлення вимог у вигляд відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Із рішення у справі №922/419/22 вбачається, що суд в описовій частині посилався на обставини укладення ТОВ "Імек-Про" та ТОВ "Рівербет" договору поставки №30/11-2021 та їх переписку щодо реєстрації податкових накладних виключно як на обставини, про які зазначив позивач.

Відтак, дане рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2022 у справі №922/419/22 не носить преюдиціального характеру для спірних правовідносин.

При цьому, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів понесення ТОВ "Імекс-Про" збитків внаслідок, як вказує позивач, можливості першого включити суми ПДВ (матеріали справи не містять доказів і відомостей їх розміру) до складу податкового кредиту, позивачем не доведено і розміру заявлених збитків, на наявність яких він посилається.

Отже, як вбачається з досліджених матеріалів справи, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено як заподіяння ГУ ДПС у Харківській області збитків ТОВ "Рівербет" у спірних правовідносинах, так і їх розміру.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності та задоволення позовних вимог.

Позивачу слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Поряд з цим, як зазначено вище, і розмір сум ПДВ, які ТОВ "Імекс-Про", на твердженням позивача, не зміг включити до складу податкового кредиту, матеріалами справи не підтверджуються.

Матеріали справи взагалі не містять доказів, що збитки, про наявність яких зазначає позивач, виникли у нього внаслідок прийняття Відповідачем рішень від 29.12.2021 №40752 та від 12.01.2022 №1515, які визнані протиправними; і рішенням Господарського суду Харківської області від 16.08.2022 у справі №922/419/22 зазначене також не встановлено. Із матеріалів справи взагалі не вбачається взаємопов`язаності обставин: - прийняття ГУ ДПС у Харківській області рішень від 29.12.2021 №40752 та від 12.01.2022 №1515 і понесенням ТОВ "Імекс-Про" збитків, у зв`язку із цим, і їх розміру; - прийняття ГУ ДПС у Харківській області рішень від 29.12.2021 №40752 та від 12.01.2022 №151 та понесенням ТОВ "Рівербет" збитків, і їх розміру.

Отже, належні та допустимі докази наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкоюВідповідача і збитками позивача матеріали даної справи також не містять.

Слід зазначити, що причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Однак, у спірних правовідносинах позивачем не доведено, що ТОВ "Імекс-Про" є контрагентом ТОВ "Рівербет", і не зміг з незалежних від нього та ТОВ "Рівербет" підстав скористатись своїм правом на податковий кредит, а також що зазначене стало наслідком протиправної поведінки ГУ ДПС у Харківській області.

Щодо такої складової складу цивільного правопорушення як вина ГУ ДПС у Харківській області, суд зазначає таке.

Перш за все, як зазначено вище, позивачем не доведено суду таких складових цивільного правопорушення, як: протиправна поведінка 1-го відповідача, причинний зв`язок між протиправною поведінкою 1-го відповідача та збитками позивача, і збитки.

І із матеріалів справи не вбачається наявності вини 1-го відповідача у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доводи позивача хибними, що склад цивільного правопорушення був позивачем доведений, оскільки матеріали справи свідчать про зворотнє. А отже з висновку суду вбачається, що позивачем не доведено складу збитків; матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які суд міг би оцінити та встановити факт понесення позивачем збитків у розмірі 20432936,48грн у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено "14" серпня 2023 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

СуддяІ.П. Жигалкін