Рішення

від 01.06.2023 по справі 924/1034/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2023 р. Справа № 924/1034/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі с/з Виноградов Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка

в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1. Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

2. Плужненської сільської ради, с. Плужне, Шепетівський р-н., Хмельницька область

до державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство", м. Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька обл

про стягнення шкоди

за участю представників сторін:

від прокуратури - Русецька О.В.

від позивача 1 - Ступка Г.М.

від позивача 2 - не з`явився

від відповідача - ОСОБА_2.

встановив:

Прокурор в інтересах позивачів просить суд стягнути з відповідача шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 57 268, 97 грн.

Обґрунтовуючи позов, прокурор вказує, що 04.12.20 до Ізяславського відділу поліції надійшло письмове повідомлення ДП „Ізяславське лісове господарство" про виявлення незаконної порубки 4 дерев породи дуб на території Кунівського лісництва у кварталі 42, виділ 6, ДП „Ізяславське лісове господарство", чим завдано істотної шкоди навколишньому природному середовищу на суму 57 268, 97 грн. Вказане відбулося в рамках кримінального провадження, яке за результатами проведення досудового розслідування закрито в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Згідно акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 03.12.20 встановлено, що 03.12.20 о 90:20 год. у кварталі 42 виділ 6 Кунівського лісництва ДП „Ізяслвавське лісове господарство" виявлено незаконну порубку чотирьох дерев породи дуб з діаметром дерев у корі біля шийки кореня: 1 - 48 см., 1 - 50 см., 1 - 52 см., 1 - 62 см.

ДП „Ізяславське лісове господарство" проведено польовий перелік пнів самовільної рубки та розрахунок розміру шкоди, завданої самовільною рубкою дерев, за яким загальна сума збитків становить 57 268, 97 грн. Така ж сума вказана в висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 570/21-22 від 28.05.21, проведеної у рамках кримінального провадження.

Розслідуванням наведеного кримінального провадження особи що вчинили незаконну порубку дерев, не встановлені. Однак, за діючим законодавством постійні лісокористувачі, яким є відповідач, зобов`язані забезпечити охорону, захист, відтворення лісових насаджень. Організація охорони лісів передбачає комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, пошкодження і іншого шкідливого впливу. Відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема з приводу незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій території.

З посиланням на вимоги ст. ст. 1166 ЦКУ, ст. ст. 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України та ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища" прокурор просить задовольнити позов.

Судова практика дає підстави вважати, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог законодавства відносно ведення лісогосподарства є підставою для відшкодування завданої цими діями шкоди. І, не важливо, хто конкретно провів незаконну рубку, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило збитки.

Згідно законодавства місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Масив, де встановлено незаконне вирубування дерев відноситься до адміністративно-територіальних меж Плужненської сільради, до місцевого бюджету якої стягуються збитки, завдані незаконною рубкою дерев. Тому, невідшкодування збитків, заявлених в даному позові призводить до недоотримання місцевим бюджетом доходу, що порушує інтереси територіальної громади.

Сільська рада повідомила, що не планує вживати заходів до стягнення збитків та просила прокуратуру самостійно звернутися до суду з позовом із цього приводу. Екологічна інспекція за законодавством є органом, що здійснює держнагляд за додержанням у тому числі органами влади і місцевого самоврядування вимог законодавства відносно охорони навколишнього природного середовища у тому числі відносно незаконної рубки лісу.

Держекоінспекція повідомила прокурора, що вона не передбачає вживати заходи до стягнення збитків, які є предметом спору та просила прокуратуру самостійно здійснити відповідні дії.

Враховуючи, що органи, які наділені повноваженнями в спірних відносинах не здійснюють реагування на порушення закону, з даним позовом звернувся прокурор.

В відповіді на відзив прокурор наводить, що основним завданням держлісохорони є забезпечення охорони лісів у тому числі від незаконних рубок. Посадовою інструкцією лісника визначено обов`язок здійснювати охорону лісу і вживати заходи з попередження і припинення незаконних рубок. Проте, виконання даних функцій відповідач не здійснив, що стало причиною завдання шкоди через незаконну порубку дерев. Невжиття відповідних заходів з охорони лісу, своєчасне не встановлення осіб, які здійснили незаконну рубку, при наявному у повному обсязі укомплектованому штаті лісників, вказує на бездіяльність постійного користувача лісу і свідчить про обґрунтованість подання позову.

Надані прокурором матеріали є належними доказами на обґрунтування позову.

Представник прокуратури позов підтримав, наполягав на його задовлненні.

Представник Держекоінспекції в судовому засіданні та даний позивач в поясненнях (лист від 16.02.23) позов підтримують, просять його задоволити.

Плужненська сільрада свого представника до суду не направили, жодних клопотань не подала. Повідомлення даного позивача про розгляд справи судом здійснено за допомогою електронних засобів зв`язку за вказаними в позові реквізитами.

Представник відповідача у судовому засіданні та відповідач в відзиві наводять таке.

Прокурор не вказує, який комплекс заходів відповідач не здійснив та які вимоги законодавства в частині забезпечення охорони лісу порушив.

Відповідач діє відповідно до Статуту і штатного розпису. З метою забезпечення діяльності товариства, в тому числі щодо охорони лісу, створено структурні підрозділи - лісництва. Основними структурними підрозділами держпідприємств лісгоспів є лісництва, цехи, лісопункти, нижні склади, лісорозсадники, дороги лісовозні, гаражі, комплекси лісопромислові, станції пожежні. Всі нормативи штатних розписів товариства дотримано. За наказом ДП „Ізяславське ЛГ" номер 61-аг від 13.03.20 створено п`ять оперативних рейдових бригад по охороні лісу від лісових пожеж, лісопорушень, браконьєрства і затверджено склад останніх.

Дане підтверджує факт вжиття відповідачем потрібних заходів для забезпечення належної охорони лісу, в силу чого відсутні підстави для відповідальності відповідача. Самовільну рубку лісу виявлено безпосередньо відповідачем. Наявність на території лісгоспу самовільної рубки та обставини її виявлення не свідчить про неналежне виконання обов`язків відповідачем, оскільки таке виявлення самим відповідачем, є його обов`язком, що у спірних відносинах дотримано. Незаконна рубка може бути пояснена значною площею лісу за відсутності охоронного периметру, охорону якого по всій площі здійснити фізично неможливо.

Діюче законодавство не визначає правових підстав для відшкодування відповідачем шкоди, завданої невстановленими особами. Лісгосп несе відповідальність тільки в випадку виявлення незаконної рубки безпосередньо ним.

Відповідач повною мірою виконав свої обов`язки відносно охорони лісу, а прокурор не відмітив неправомірності дії відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та нанесенням збитків. Відсутня і вина відповідача.

Надана прокурором судова практика не може застосовуватись в спірних відносинах, оскільки вона стосується шкоди, виявленої за результатами проведення заходів держнагляду і контролю в спосіб, обумовлений законом. Відмічена практика обґрунтовує причинно-наслідковий зв`язок між вчиненим порушенням та збитками виявленням порушення при здійсненні уповноваженим суб`єктом своїх повноважень, а не за результатами розслідування закритого кримінального провадження (що має місце в обґрунтування позову).

Прокурор має довести наявність вини конкретної посадової особи відповідача, бездіяльність якого призвела до завдання збитків.

Інша судова практика, яку зазначив прокурор не співвідноситься з спірними відносинами.

Прокурору слід довести наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та збитками, завданими сільраді. З цього приводу прокурору слід уточнити, які вимоги обґрунтовуються: листом від 04.12.20 номер 1300; висновком експерта від 28.05.21 та постановою про закриття кримінального провадження.

Матеріали господарської справи не містять доказів передачі матеріалів закритого кримінального провадження до Шепетівської окружної прокуратури, а так само дозволу слідчого чи прокурора на використання і розголошення інформації досудового розслідування. Отже прокурор у господарській справі обґрунтовує вимоги матеріалами, отриманими у рамках кримінального провадження, які не визнані як речові докази. Тому вони не можуть бути належними доказами в господарській справі через процесуальне порушення їх набуття.

Матеріалами справи встановлено.

03.12.20 працівниками ДП „Ізяславське лісове господарство" складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства в кв. 42 вид. 6 Кунівське лісництво про те, що 03.12.20 в 09:20 год. у кв. 42 виділ 6 Кунівського лісництва ДП „Ізяславський лісгосп" виявлеено незаконну рубку чотирьох сиро ростучих дерев породи дуб. Розмір шкоди 57 268, 96 грн.

За відомістю переліку дерев ДП „Ізяславське лісове господарство" від 03.12.20 лісництво Кунівське на кв. 42, виділ 6, втд рубки - самовільна, виявлено: 4 пня дерев породи дуб.

04.12.20 ДП „Ізяславське лісове господарство" подало заяву до Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про сприяння в виявленні лісо порушників, які здійснили самовільну порубку дерев дуб у кварталі 42 виділ 6.

05.12.20 зареєстровано кримінальне провадження номер 1202024015000247 за заявою про вчинення кримінального правопорушення - 03.12.20 у кварталі 42 виділ 6, у Кунівському лісництві, невстановлена особа, здійснила незаконну порубку дерев породи дуб в кількості 4 штук, чим спричинила істотну шкоду навколишньому природному середовищу.

04.06.21 винесено постанову про закриття кримінального провадження, якою провадження номер 12020240150000247 від 05.12.20 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.

04.06.21 Шепетівське РУП повідомило прокурора, що закрито кримінальне провадження 12020240150000247. В ході здійснення досудового розслідування отримано ряд доказів, що у своїй сукупності вказують на порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незабезпечення постійним лісокористувачем в належному обсязі охорони, захисту, відтворення лісових насаджень.

18.10.22 під номером 35-2867-20 Шепетівська окружна прокуратура направила лист до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій обл., де інформує про незаконну порубку дерев Кунівського лісництва та просить повідомити, чи вживались та чи вживатимуться заходи судового захисту інтересів держави щодо відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Листом від 14.11.22 номер 1016/07, адресованим прокуратурі, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій обл. повідомляє, що державною екологічною інспекцією заходи досудового та судового врегулювання спору відносно до ДП „Ізяславське лісове господарство" не вживались. Екоінстекція просить розглянути питання пред`явлення позову в інтересах держави в особі Державної екоінспекції про стягнення шкоди в зв`язку з відсутністю на рахунку Державної екологічної інспекції достатньої суми коштів необхідних для сплати судового збору.

Цього ж 18.10.22 за номером 35-2867 прокурор направив лист Плужненській сільській раді, де просить повідомити, чи вживатимуться сільрадою заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев на території Кунівського лісництва в кв. 42, виділ 6.

Листом від 29.11.22 номер 1039 Плужненська сільрада повідомила прокурора, що нею не вживатимуться заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною рубкою дерев, оскільки в бюджетних призначеннях не передбачені витрати на покриття судового збору. Рада просить заявити позов прокурором.

Листом від 01.12.22 номер 54-9378 вих - 22 прокурор просить директора ДП „Ізяславське лісове господарство" надати належним чином завірені копії документів, що підтверджують право власності або право постійного користування ДП „Ізяславське лісове господарство" земельними ділянками, на яких здійснено незаконну рубку дерев (Кунівське лісництво, квартал 42, виділ 6) та інші документи.

Листом від 06.12.22 номер 1851 ДП „Ізяславське лісове господарство" направило прокурору запитувані документи.

Згідно державного акту на право постійного користування землею сід 22.11.10 серії ЯЯ номер 338661, останній видано ДП „Ізяславське лісове господарство" щодо того, що воно є постійним користувачем земельної ділянки площею 1577, 6187 га на території Кунівської сільської ради для ведення лісового господарства. За витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30.03.21 номер 250418602 за земельною ділянкою із кадастровим номером 68221830000:05:061:0001 зареєстровано право постійного користування. Правокористувач - ДП „Ізяславське лісове господарство".

21.12.22 за № 54-9903 вих - 22 прокурором направлено Держекоінспекції у Хмельницькій обл. лист, де повідомлено про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Плужненської сільради, Держекоінспекції, шляхом пред`явлення позову.

21.12.22 прокурор направив лист номер 54-9905 вих 22, де повідомляє Плужненську сільську раду про намір здійснення представництва в суді інтересів держави, шляхом пред`явлення позову.

Також до справи подано: розрахунок шкоди заподіяної незаконною рубкою дерев в Кунівському лісництві ДП „Ізяславське лісове господарство" в кв. 42 виділ 6, пл. 26, 1 га., виконаний інженером о/з лісу, за яким розмір збитків дорівнює 57 268, 96 грн.; висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні номер 12020240150000247 від 28.05.21 номер 570/21-22, за яким - внаслідок проведення незаконної, як встановлено слідством разом з працівниками ДП „Ізяславське лісове господарство", порубки 4 дерев у Кунівському лісництві навколишньому природному середовищу завдано шкоду на суму 57 268, 97 грн.; довідка номер 16 від 18.01.23, видана ОСОБА_1 , що він працював в ДП „Ізяславське лісове господарство"; наказ ПД „Ізяславське лісове господарство" номер 61-аг від 13.03.20 відносно створення п`яти оперативних рейдових бригад по охороні лісу від лісових пожеж, лісопорущень та браконьєрства; штатний розпис апарату управління ДП „Ізяслдавське лісове господарство"; штатний розпис ІТП, службовців цехового персоналу та лісників ДП „Ізяславське лісове господарство"; дислокація обходів, майстерських дільниць по ДП „Ізяславське лісове господарство"; робоча інструкція лісника від 21.08.17; накладні на переміщення (ДП „Ізяславське лісове господарство", отримувач - Кунівське лісництво; постанова про призначення групи прокурорів в кримінальному провадженні 12020240150000247 від 05.12.20; постанова про призначення групи прокурорів від 30.03.21.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані доказа, давши їм оцінку у сукупності, суд врахував таке.

Щодо подання позову прокуратурою.

Предметом судового розгляду є поданий прокурором позов в інтересах держави в особі Держекоінспекції області та Плужненської сільської ради до відповідача, як постійного лісокористувача, про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу шляхом незаконної порубки дерев.

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Разом з тим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).

Прокурор при поданні позову обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави позивачами, які не вжили заходів щодо стягнення завданої шкоди у судовому порядку, про що вони повідомили прокуратуру відповідними листами номер 1016/07 від 14.11.22 та від 29.11.22 номер 1039 (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища призводить до завдання державі збитків, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

Суд вважає, що оскільки позивачами (при їх обов`язках у спірних відносинах) не вживались упродовж тривалого часу заходи щодо відшкодування заподіяної шкоди, такі дії були правомірно оцінені прокурором як бездіяльність указаних органів, а подання позову обґрунтоване.

По суті спору.

Матеріалами справи встановлено, що природному середовищу завдано збитків на суму 57 268, 97 грн. шляхом незаконної порубки чотирьох дерев породи дуб в кв. 42 виділ 6 Кунівського лісництва ДП „Ізяславський лісгосп". Вказане підтверджується актом ДП „Ізяславське лісове господарство" огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства в кв. 42 вид. 6 Кунівське лісництво від 03.12.20 про те, що 03.12.20 в 09:20 год. у кв. 42 виділ 6 Кунівського лісництва ДП „Ізяславський лісгосп" виявлено незаконну рубку чотирьох сиро ростучих дерев породи дуб та відомістю переліку дерев ДП „Ізяславське лісове господарство" від 03.12.20 лісництво Кунівське на кв. 42, виділ 6, вид рубки - самовільна, виявлено: 4 пня дерев породи дуб.

За ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

У відповідності до ст. ст. 16, 17 вказаного кодексу право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За державним актом на право постійного користування земельною ділянкою номер 338661 серії ЯЯ ДП „Ізяславське лісове господарство" в подальшому державне спеціалізоване господарське підприємство „Ліси України" в особі філії „Ізяславське лісове господарство" (відповідач) є постійним користувачем земельної ділянки на території Кунівської сільради Ізяславського району Хмельницької обл., цільове призначення якої - для ведення лісового господарства. Право постійного користування землею, площа 1577, 6187 (така як і в акті) за відповідачем підтверджується і витягом з державного реєстру речових прав від 30.03.21.

За статутом ДП „Ізяславське лісове господарство" відповідач створений з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, що перебувають у користуванні підприємства. Основним напрямком діяльності відповідача за п. 3.2. статуту є у тому числі охорона і захист лісів, що перебувають у користуванні підприємства, від незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях, забезпечення охорони і захисту лісів від пожеж та здійснення протипожежних заходів, захист від шкідників і хвороб, від пошкодження внаслідок антропогенного, іншого шкідливого впливу та інших порушень лісового законодавства.

Отже, відповідач є постійним лісокористувачем з відповідними правами та обов`язками, які з цього випливають, у тому числі з приводу охорони лісу від незаконних рубок.

За ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку. За ст. 63, 64 цього кодексу ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, в тому числі, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

За ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

З вищевказаних законодавчих положень та встановлених обставин справи витікає, що відповідач, як постійний лісокористувач зобов`язаний забезпечити охорону лісу на відведеній території (Кунівське лісництво виділ 6, кв. 42) від незаконних рубок, шляхом здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів.

Факт незаконної порубки чотирьох дерев породи дуб в кв. 42 виділ 6 Кунівського лісництва свідчить, що відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев не здійснено (здійснено не належним чином). Враховуючи, що територія лісу, на якій здійснено порубку належить до відповідальності відповідача, саме ним неналежно виконано обов`язок відносно охорони дерев.

Віповідач вказує, що він вжив всіх передбачених законодавством заходів щодо охорони лісу, зокрема виявив незаконну рубку та повідомив про це правоохоронні органи. Проте, суд зазначає, що вжиті відповідачем заходи, враховуючи факт наявності зрубаних дерев, є недостатніми, оскільки достатність відповідних заходів була б досягнута при відсутності факту порубки. Звернення до правоохоронних органів вже по факту здійснення незаконних дій, свідчить про намагання відповідача встановити обставини незаконної діяльності (з допомогою правоохоронних органів), в той час як обов`язок відповідача не допустити такої незаконної діяльності.

Відповідач вказує, що в нього відсутній обов`язок щодо відшкодування шкоди, оскільки позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Відсутня і вина відповідача, оскільки безпосереднього заподіювача шкоди не встановлено.

Дане твердження не враховуються судом виходячи з вищенаведеного.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. За ст. 105 ЛКУ відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у тому числі у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників (у тому числі через бездіяльність).

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Факт незаконної рубки лісу та наявність у відповідача обов`язків щодо його охорони (лісу), про що відмічено раніше, свідчить про неналежне виконання відповідачем, як лісокористувачем таких обов`язків. Неналежні / недостатні заходи щодо охорони лісу (свідченням чого є наявність зрубаних дерев) свідчать також і про бездіяльність відповідача (наявність вини), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.

Суд приймає також до уваги висновки Верховного Суду відмічені у постанові від 24.02.21 в справі номер 906/366/20, де Верховний Суд погодився (вважає правомірними) з судами першої і другої інстанції, що того, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16).

Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення достатніх дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (збитки). Настання ж цих збитків стало прямим наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, встановлених законодавством і Статутом що, безумовно свідчить про причинно-наслідковий зв`язок, між протиправною поведінкою та шкодою, що завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев.

Оскільки відповідачем не надано доказів відсутності його вини та вчинення ним достатніх дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Розмір шкоди підтверджується розрахунком та експертним висновком від 28.05.21 номер 570/21-22, де питанням на експертизу є - на яку суму завдано шкоди навколишньому середовищу внаслідок проведення порубки 4 дерев у Кунівському лісництві.

В даному разі слід зазначити про відхилення доводів відповідача про неналежність доказів отриманих в кримінальному провадженні для використання їх у господарській справі, оскільки факт вчинення правопорушення, відшкодування шкоди за наслідками якого є предметом спору, з вказівкою на відповідні докази повідомлений прокурору у майбутній господарській справі слідчим Шепетівського райуправління поліції листом від 04.06.21 (арк.. справи 212). У листі зазначено, що в ході здійснення досудового розслідування отримано ряд доказів, що у своїй сукупності вказують на порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незабезпечення постійним лісокористувачем в належному обсязі охорони лісу. При цьому вказано про наявність: розрахунку шкоди, акту огляду місця порубки дерев і висновку експерта.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство" (30300, Хмельницька обл., Шепетівський р-н., м. Ізяслав, вул. Михельська, 32, ЄДРПОУ 45076221) на єдиний розподільчий казначейський рахунок Плужненської сільської ради (30320, Хмельницька обл., Шепетівський район, с. Плужне, вул. Бортника, 7, ЄДРПОУ 04406745) р/р UА 108999980334189848000022741, отримувач: ГУК у Хмел.обл/Плужненськ.стг/ 21110000; код отримувача (ЄДРПОУ): 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 57 268, 97 грн. (п`ятдесят сім тисяч двісті шістдесят вісім грн. 97 коп.).

Стягнути з державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство" (30300, Хмельницька обл., Шепетівський р-н., м. Ізяслав, вул. Михельська, 32, ЄДРПОУ 45076221) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UА 188201720343120002000002814) 2 481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) судових витрат

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 06.06.23.

Віддрук / нап 6 прим:

1 - до справи

2 - обласній прокуратурі (sekretariat@khmel.gp.gov.ua)

3 - Шепетівській окружній прокуратурі (shepetiv_mprok@khmel.gp.gov.ua)

4 - Держекоінспекції у Хмельн. обл. (khmeln@dei.gov.ua)

5 - Плужненській сільраді (plugnerada@ukr.net)

6 - ОСОБА_2. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )