Постанова

від 29.08.2023 по справі 924/1034/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року Справа № 924/1034/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі № 924/1034/22 (суддя Гладюк Ю.В., повний текст рішення складено 06.06.2023)

за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області; 2) Плужненської сільської ради

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство"

про стягнення шкоди

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Плужненської сільської ради звернувся до суду із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство" про стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 57268,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в рамках кримінального провадження, яке було відкрито за повідомленням ДП "Ізяславське лісове господарство", відповідно до акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 03.12.2020 встановлено, що 03.12.2020 о 90:20 год. у кварталі 42 виділ 6 Кунівського лісництва ДП "Ізяслвавське лісове господарство" виявлено незаконну порубку чотирьох дерев породи дуб з діаметром дерев у корі біля шийки кореня: 1 - 48 см., 1 - 50 см., 1 - 52 см., 1 - 62 см, внаслідок чого державі заподіяні збитки на суму 57 268, 97 грн.

Правовою підставою позову є положення ст. ст. 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 20-2, 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 позов задоволено.

Суд першої інстанції з посиланням на положення ст. ст. 19, 86, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про доведеність прокурором підстав для відшкодування відповідачем збитків, які завданні державі, внаслідок порушення лісового законодавства.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити в позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- посилання суду першої інстанції на висновок експерта, який встановлює суму завданих збитків, а також на постанову про призначення групи прокурорів в кримінальному провадженні № 12020240150000247 від 05.12.2020 та постанову про призначення групи прокурорів від 30.03.2021, які не є доказами правопорушення у кримінальному провадженні або доказами вини апелянта, є необґрунтованими та неналежними;

- припущенням суду першої інстанції є його твердження про те, що оскільки відповідачем не надано доказів відсутності його вини та вчинення ним достатніх дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу;

- апелянт вказує, що обставини правовідносин у справі № 906/366/20 не є подібними до правовідносин у справі № 924/1034/22.

Листом від 22.06.2023 судом було витребувано матеріали справи з Господарського суду Хмельницької області.

29.06.2023 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі № 924/1034/22; роз`яснено учасниками справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дана ухвала суду направлена на адреси сторін, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції.

Шепетівська окружна прокуратура надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Прокурор зазначає наступне:

- надані прокурором докази в обґрунтування позовних вимог у законний процесуальний спосіб визначають розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною порубкою, є належними, а тому правомірно прийнятті судом першої інстанції;

- відповідач не забезпечив, при достатніх та у повній відповідності до законодавства обсягах, професійного та матеріального ресурсу, виконання визначених законом обов`язків із охорони та збереження лісів, внаслідок чого державі заподіяні збитки на суму 57 268, 97 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі № 924/1034/22 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним господарським судом, 03.12.2020 працівниками ДП "Ізяславське лісове господарство" складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства в кв. 42 вид. 6 Кунівське лісництво про те, що 03.12.2020 в 09:20 год. у кв. 42 виділ 6 Кунівського лісництва ДП "Ізяславський лісгосп" виявлено незаконну рубку чотирьох сироростучих дерев породи дуб. Розмір шкоди 57 268, 96 грн.

За відомістю переліку дерев ДП "Ізяславське лісове господарство" від 03.12.2020 лісництво Кунівське на кв. 42, виділ 6, втд рубки - самовільна, виявлено: 4 пня дерев породи дуб.

04.12.2020 ДП "Ізяславське лісове господарство" подало заяву до Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про сприяння в виявленні лісопорушників, які здійснили самовільну порубку дерев дуб у кварталі 42 виділ 6.

05.12.2020 зареєстровано кримінальне провадження № 1202024015000247 за заявою про вчинення кримінального правопорушення - 03.12.2020 у кварталі 42 виділ 6, у Кунівському лісництві, невстановлена особа, здійснила незаконну порубку дерев породи дуб в кількості 4 штук, чим спричинила істотну шкоду навколишньому природному середовищу.

04.06.2021 винесено постанову про закриття кримінального провадження, якою провадження № 12020240150000247 від 05.12.2020 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.

04.06.2021 Шепетівське РУП повідомило прокурора, що в ході здійснення досудового розслідування отримано ряд доказів, що у своїй сукупності вказують на порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незабезпечення постійним лісокористувачем в належному обсязі охорони, захисту, відтворення лісових насаджень.

Шепетівська окружна прокуратура листом від 18.10.2022 № 35-2867-20, який адресований до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, проінформовано про незаконну порубку дерев Кунівського лісництва, та просила повідомити, чи вживались та чи вживатимуться заходи судового захисту інтересів держави щодо відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Листом від 14.11.2022 № 1016/07, адресованим прокуратурі, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомляє, що державною екологічною інспекцією заходи досудового та судового врегулювання спору відносно до ДП "Ізяславське лісове господарство" не вживались. Інспекція просить розглянути питання пред`явлення позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції про стягнення шкоди у зв`язку з відсутністю на рахунку інспекції достатньої суми коштів необхідних для сплати судового збору.

Прокурор 18.10.2022 звернувся до Плужненської сільської ради з листом № 35-2867, в якому просив повідомити, чи вживатимуться сільрадою заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев на території Кунівського лісництва в кв. 42, виділ 6.

Листом від 29.11.2022 № 1039 Плужненська сільрада повідомила прокурора, що нею не вживатимуться заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною рубкою дерев, оскільки в бюджетних призначеннях не передбачені витрати на покриття судового збору. Рада просить заявити позов прокурором.

Листом від 01.12.2022 № 54-9378 вих-22 прокурор просить директора ДП "Ізяславське лісове господарство" надати належним чином завірені копії документів, що підтверджують право власності або право постійного користування ДП "Ізяславське лісове господарство" земельними ділянками, на яких здійснено незаконну рубку дерев (Кунівське лісництво, квартал 42, виділ 6) та інші документи.

Листом від 06.12.2022 № 1851 ДП "Ізяславське лісове господарство" направило прокурору запитувані документи.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею від 22.11.2010 серії ЯЯ № 338661, останній видано ДП "Ізяславське лісове господарство" про те, що воно є постійним користувачем земельної ділянки площею 1577, 6187 га на території Кунівської сільської ради для ведення лісового господарства.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30.03.2021 № 250418602 за земельною ділянкою із кадастровим номером 68221830000:05:061:0001 зареєстровано право постійного користування. Правокористувач - ДП "Ізяславське лісове господарство".

21.12.2022 прокурор направити лист № 54-9903 вих- 22 Держекоінспекції у Хмельницькій області, в якому повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Плужненської сільради, Держекоінспекції, шляхом пред`явлення позову.

21.12.2022 прокурор направив лист № 54-9905 вих 22, де повідомляє Плужненську сільську раду про намір здійснення представництва в суді інтересів держави, шляхом пред`явлення позову.

Також до справи подано: розрахунок шкоди заподіяної незаконною рубкою дерев в Кунівському лісництві ДП "Ізяславське лісове господарство" в кв. 42 виділ 6, пл. 26, 1 га., виконаний інженером о/з лісу, за яким розмір збитків складає 57 268, 96 грн.; висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12020240150000247 від 28.05.2021 № 570/21-22, за яким внаслідок проведення незаконної, як встановлено слідством разом з працівниками ДП "Ізяславське лісове господарство", порубки 4 дерев у Кунівському лісництві навколишньому природному середовищу завдано шкоду на суму 57 268, 97 грн.; довідка № 16 від 18.01.2023, видана ОСОБА_1 , що він працював в ДП "Ізяславське лісове господарство"; наказ ДП "Ізяславське лісове господарство" № 61-аг від 13.03.2020 відносно створення п`яти оперативних рейдових бригад по охороні лісу від лісових пожеж, лісопорущень та браконьєрства; штатний розпис апарату управління; штатний розпис ІТП, службовців цехового персоналу та лісників ДП; дислокація обходів, майстерських дільниць по ДП "Ізяславське лісове господарство"; робочу інструкція лісника від 21.08.2017; накладні на переміщення (ДП "Ізяславське лісове господарство", отримувач - Кунівське лісництво; постанова про призначення групи прокурорів в кримінальному провадженні № 12020240150000247 від 05.12.2020; постанова про призначення групи прокурорів від 30.03.2021.

Предметом позову у даній справі є вимога прокурора в інтересах позивачів про стягнення з відповідача збитків, які завдані внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 57 268, 97 грн.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, суд вказує слідуюче.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №912/2385/118 від 26.05.2020.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів.

Позов у справі, судове рішення в якій переглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Плужненської сільської ради. Позовні вимоги із посиланнями на положення ст. ст. 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 20-2, 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що відповідач, як постійний лісокористувач, допустив незаконну рубку лісу, що є підставою для стягнення з нього шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що порушення інтересів держави проявляється в порушенні законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що призводить до завдання державі збитків, чим обґрунтував порушення інтересів держави. Прокурор при поданні позову обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави позивачами, які не вжили заходів щодо стягнення завданої шкоди у судовому порядку, про що вони повідомили прокуратуру відповідними листами номер 1016/07 від 14.11.2022 та від 29.11.2022 № 1039.

Вказане підтверджує те, що органи, уповноважені на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про їх порушення, проявили пасивність та не вжили жодних дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на них функцій. Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаних органів або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Щодо вимоги прокурора про стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 572 68, 97 грн, то суд зазначає наступне.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України (далі ЛК) визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Як встановлено апеляційним судом, згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою № 338661 Серії ЯЯ, ДП "Ізяславське лісове господарство" в подальшому Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство" є постійним користувачем земельної ділянки на території Кунівської сільради Ізяславського району Хмельницької обл., цільове призначення якої - для ведення лісового господарства. Право постійного користування землею, площа 1577, 6187 (така як і в акті) за відповідачем підтверджується і витягом з державного реєстру речових прав від 30.03.2021.

Матеріалами справи встановлено, що природному середовищу завдано збитків на суму 57268,97 грн шляхом незаконної порубки чотирьох дерев породи дуб в кв. 42 виділ 6 Кунівського лісництва ДП "Ізяславський лісгосп", що підтверджується актом ДП "Ізяславське лісове господарство" огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства в кв. 42 вид. 6 Кунівське лісництво від 03.12.2020.

Отже, враховуючи те, що відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, тому суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення із відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 572 68, 97 грн.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, прийнятій об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиті відповідачем заходи, враховуючи факт наявності зрубаних дерев, є недостатніми, оскільки достатність відповідних заходів була б досягнута при відсутності факту порубки. Звернення до правоохоронних органів вже по факту здійснення незаконних дій, свідчить про намагання відповідача встановити обставини незаконної діяльності (з допомогою правоохоронних органів), в той час як обов`язок відповідача не допустити такої незаконної діяльності.

Факт незаконної рубки лісу та наявність у відповідача обов`язків щодо його охорони (лісу), про що відмічено раніше, свідчить про неналежне виконання відповідачем, як лісокористувачем таких обов`язків. Неналежні/недостатні заходи щодо охорони лісу (свідченням чого є наявність зрубаних дерев) свідчать також і про бездіяльність відповідача (наявність вини), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.

Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення достатніх дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (збитки). Настання ж цих збитків стало прямим наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, встановлених законодавством і статутом що, безумовно свідчить про причинно-наслідковий зв`язок, між протиправною поведінкою та шкодою, що завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев.

В свою чергу, розмір шкоди підтверджується розрахунком та експертним висновком від 28.05.2021 № 570/21-22, де питанням на експертизу є - на яку суму завдано шкоди навколишньому середовищу внаслідок проведення порубки 4 дерев у Кунівському лісництві.

Суд також відхиляє доводи відповідача про неналежність доказів отриманих в кримінальному провадженні для використання їх у господарській справі, оскільки факт вчинення правопорушення, відшкодування шкоди за наслідками якого є предметом спору, з вказівкою на відповідні докази повідомлений прокурору у майбутній господарській справі слідчим Шепетівського райуправління поліції листом від 04.06.2021 (а. с. 212). У листі зазначено, що в ході здійснення досудового розслідування отримано ряд доказів, що у своїй сукупності вказують на порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незабезпечення постійним лісокористувачем в належному обсязі охорони лісу.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі № 924/1034/22 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ізяславське лісове господарство" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі № 924/1034/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження до Верховного Суду встановлений статтями 286-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.