Постанова

від 06.06.2023 по справі 727/2958/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року м. Чернівці

Справа № 727/2958/23

Провадження №22-ц/822/474/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.,

суддів: Височанської Н.К., Кулянди М.І.,

секретар - Собчук І.Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій в особі голови Тімку Івана Георгійовича

відповідач - Чернівецька міська рада,

треті особи - приватний підприємець ОСОБА_1 , ТОВ "Будівельник 2020", Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, Комунальне підприємство "Чернівціводоканал",

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Голови товариства № 8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозікій та Сторожинецькій Тімку Івана Георгійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2023 року, головуючий у І-й інстанції - Терещенко О.Є.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій в особі голови Тімку І.Г. у березні 2023 року звернулося до суду з позовом до Чернівецької міської ради, треті особи - приватний підприємець ОСОБА_1 , ТОВ "Будівельник 2020", Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, КП "Чернівціводоканал", про повернення коштів дольової участі в будівництві водопровідних та каналізаційних мереж.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом товариства №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій в особі голови Тімку І.Г. до Чернівецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний підприємець ОСОБА_1 , ТОВ "Будівельник 2020", Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, КП "Чернівціводоканал", про повернення коштів дольової участі в будівництві водопровідних та каналізаційних мереж.

Роз`яснено товариству № 8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій в особі голови Тімку І.Г., що розгляд їх позовної заяви віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Чернівецької міської ради №808/18 від 28.09.2004 року було затверджено склад товариства №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій з кількістю 10 осіб із залученням 50% коштів мешканців будинків цих вулиць, з затвердженням обраного голосуванням голови товариства (гр-на ОСОБА_2 ), з вказівкою товариству укласти договір з проектною організацією на проектування зазначених в п.1 цього рішення мереж за рахунок коштів дольової участі товариств та погодити проектно-кошторисну документацію в установленому порядку.

Отже, за приписами законодавства позивач є господарською організацією - товариством, яке здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту утворення, має відповідні фонди. Члени даного товариства є носіями прав та обов`язків, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такого товариства.

Зі змісту позовної заяви товариства №8 вбачається, що спір у цій справі виник у межах господарських правовідносин позивача, у зв`язку з порушенням прав членів товариства.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Товариство №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Посилається на те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Зазначає, що Товариство не є юридичною особою, не має коду ЄДРПОУ, банківських рахунків. Товариство не може бути позивачем у даній справі, оскільки не є юридичною особою, позов подано ним як фізичною особою - головою товариства, який має цивільну правосуб`єктність, на відміну від Товариства. Стороною (позивачем) у даній справі є фізична особа - голова Товариства №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій Тімку І.Г., який не є суб`єктом господарювання, а тому даний спір підвідомчий Шевченківському районному суду м. Чернівці.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду відповідає.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

Статтею 2 ГК України визначено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

За змістом частин першої-третьої статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Отже, вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України, щодо віднесення до господарських правовідносин, зокрема правовідносин, які виникають з некомерційної діяльності, спрямованої на забезпечення матеріально-технічних умов функціонування таких суб`єктів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18, пункт 4.11) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19, пункт 74) зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

Приписами статей 83, 85, 86 ЦК України визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

У частині першій статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання" закріплено, що громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

Відповідно до частин першої та третьої статті 2 Закону України "Про громадські об`єднання" дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

Особливості регулювання суспільних відносин у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення окремих видів громадських об`єднань можуть визначатися іншими законами.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернівецької міської ради №808/18 від 28 вересня 2004 року затверджено склад Товариства №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій з кількістю 10 осіб із залученням 50% коштів мешканців будинків цих вулиць, з затвердженням обраного голосуванням голови товариства (гр-на ОСОБА_2 ), з вказівкою товариству укласти договір з проектною організацією на проектування зазначених в п.1 цього рішення мереж за рахунок коштів дольової участі товариств та погодити проектно-кошторисну документацію в установленому порядку.

З уточненої позовної заяви вбачається, що Товариство №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій в особі голови Тімку І.Г. просило стягнути з Чернівецької міської ради на їхню користь 2 552 087, 79 грн дольової участі в будівництві водопровідних та каналізаційних мереж, а також 3% річних - 225 517,32 грн та інфляційних витрат 1 172 545,44 грн, з тих підстав, що товариство профінансувало об`єкт, який є власністю територіальної громади на суму 2 552 087, 79 грн, отже такі кошти підлягають поверненню, оскільки територіальна громада збагатилась за рахунок коштів учасників товариства без належних підстав.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за приписами законодавства позивач є господарською організацією - товариством, яке здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту утворення, має відповідні фонди. Члени даного товариства є носіями прав та обов`язків, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такого товариства.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно зазначено, що спір стосується захисту прав членів Товариства №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій, оскільки спір у цій справі виник у межах господарських правовідносин Товариства №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій, у зв`язку з порушенням прав членів цього товариства.

Отже, цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з господарською діяльністю Товариства №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій, а тому підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частин 1, 3 статті 12, частин 1, 6 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок по доведенню обставин покладається на сторони.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо закриття провадження у справі, з огляду на необхідність розгляду спору в порядку господарського судочинства.

Судове рішення є законним і обґрунтованим, оскільки судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, апеляційну скаргу голови Товариства №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозькій та Сторожинецькій слід залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2023 року - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу голови Товариства №8 по прокладанню водопровідної та каналізаційної мереж по вулицях Марморозікій та Сторожинецькій Тімку Івана Георгійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: Н.К. Височанська

М.І. Кулянда