Рішення

від 06.06.2023 по справі 346/3842/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 346/3842/22

Провадження № 2/761/5076/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю секретаря Решти Д.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ", Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано Франківської області з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ", Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення грошових коштів.

23.09.2022р. ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ", Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення грошових коштівпередано за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2022р. позовна заява надійшла в провадження судді Романишеної І.П.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 04.11.2022р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Так, при усуненні недоліків позовної заяви позивач визначився з остаточним колом відповідачів у справі шляхом подання позовної заяви у новій редакції до Державного підприємства "СЕТАМ" (далі-Відповідач-1), Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відповідач-2), в якій просить суд:

- стягнути з Державного підприємства "СЕТАМ" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 81492,04 грн.;

- стягнути з Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5533,49 грн та моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовав тим, що 04.06.2021р. він на банківський рахунок ДП «СЕТАМ» сплатив гарантійний внесок за участь в електронних торгах арештованого майна, а саме: нежитлового приміщення, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер лоту 477038) в розмірі 29104,30 грн. без ПДВ. Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 27.07.2021р., він був визнаний переможцем електронних торгів за вказаним лотом та як переможець, 04.08.2021р. сплатив Відповідачу-1 додаткову винагороду в розмірі 52387,74 грн. у тому числі ПДВ 20%. Загальна сума сплаченої винагороди організатору торгів складає 81492,04 грн.

Надалі, на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021р. позивач втратив статус переможця торгів. Переможцем електронних торгів було визнано ОСОБА_2 . У червні-липні 2022 року позивач звертався до ДП «СЕТАМ» з заявами про повернення сплаченої ним винагороди, оскільки на підставі рішення адміністративного суду відпала підстава їх утримання ДП «СЕТАМ», однак останній безпідставно їх не повертає. Крім цього позивач ствердив, що через протиправні дії Відповідача-2 при здійсненні ним шести грошових переказів на загальну суму 1548348,76 грн. він сплатив комісію банку у розмірі 5533,49 грн. Основний платіж в розмірі 1548348,76 грн йому було повернуто, без повернення сплаченої ним комісії банку, а тому вбачає, що йому було заподіяно майнову шкоду у розмірі 5533,49 грн. Окрім того, позивач вбачає, що внаслідок знаходження грошових коштів у розмірі 1 548 348,76 грн в період з 04.08.2021р. по 13.07.2022р. на банківських рахунках Державної казначейської служби та неможливості їх використати для власних потреб, знецінення вказаних коштів по причині інфлації гривні, позивачу, у зв`язку з протиправними діями Відповідача-2 заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 150000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.12.2022р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовче засідання.

Судом було запропоновано відповідачам скористатися правом на подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду.

10.02.2023р. до суду надійшов відзив від Відповідача-2, в якому відповідач заперечує вимоги позивача в частині, що заявлені до нього та зазначає, що вимоги позивача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими, а кошти в розмірі 5533,49 грн., які є комісією банку на депозитний рахунок виконавчої служби не надходили, а тому не можуть стягуватись з Відповідача-2. Також, вимоги щодо стягнення моральної шкоди вважає безпідставними, оскільки вони не підтверджуються жодним доказом.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України Відповідач -1 не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї. За вказаних обставин, а також враховуючи те, що Відповідач -1 у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 13.03.2023р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, були повідомленні про дату, час, та місце розгляду справи.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд цивільної справи за відсутності належним чином повідомлених сторін, та ухвалити рішення у справі на підставі наданих до суду доказів, доводів та обґрунтувань сторін, що буде узгоджуватися з принципом змагальності та диспозитивності цивільного процесу.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно протоколу №548146 проведення електронних торгів від 10.5.2021р. о 9.00 год відбулись торги з продажу лоту №477038 , нежитлового приміщення, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 112 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-12).

З тексту протоколу проведення торгів вбачається, що переможцем торгів визнано учасника № 11 ОСОБА_1 , оскільки попередній переможець торгів не сплатив суму коштів за придбане майно.

Позивачем як учасником електронних торгів на рахунок Відповідача-1, як організатора торгів було внесено кошти в розмірі 29104.30 грн (гарантійний внесок) та додаткову винагороду в розмірі 52387,74 грн., а всього - 81492,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами.

На рахунок Відповідача-2 позивач через касу банку перерахував суму коштів за придбане майно в розмірі 1548348,76 грн, при цьому Коломийське відділення 02 АТ КБ Приватбанк нарахувало з цієї суми позивачу комісію за послуги з перерахунку коштів в розмірі 5533,49 грн., яка була сплачена останнім на рахунок банку (а.с.13-15).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року у справі № 300/4023/21, яке набрало чинності 31.03.2022р., позов ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо нескладання акту про проведення електронних торгів з продажу лоту №477038: «нежитлове приміщення, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною прощею 112 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 », за яким переможцем є ОСОБА_2 .

Визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо складання та направлення Державному підприємству «СЕТАМ» за результатами проведення електронних торгів, згідно протоколу №544552 від 29.06.2021, повідомлення про відсутність сплати від переможця за придбане майно від 19.07.2021 №1626703980.

Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 скласти та затвердити акт про проведення електронних торгів з продажу лоту №477038: «нежитлове приміщення, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною прощею 112 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 », за яким переможцем є ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, згаданим вище судовим рішенням встановлено, що переможцем електронних торгів з придбання лоту 477038 є не позивач, а гр. ОСОБА_2 , який повинен сплатити вартість придбаного лоту та винагороду організатору торгів.

З наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 487 від 03.06.2022р. вбачається, що Казначейська служба України на підставі розпорядження НОМЕР_2 відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повернуло на рахунок позивача сплачені ним кошти за придбане майно в розмірі 1548348,76 грн., що також було підтверджено у позовній заяві.

21.06.2022р. позивач звернувся до Відповідача-1 з заявою про повернення йому сплаченого гарантійного внеску та додаткової винагороди в розмірі 81492,04 грн., оскільки переможцем торгів за судовим рішенням визнано іншу особу.

Листом від 29.06.2022р. ДП «СЕТАМ» повідомило позивача, що Порядком реалізації арештованого майна, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.06.2016р. №2831/5 не передбачено повернення гарантійного внеску переможцю торгів, і що ДП «СЕТАМ» діяло у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися способом захисту свого права, який має відповідати встановленим законом і крім того, забезпечувати ефективний захист порушеного права.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з Відповідача-1 на користь позивача грошових коштів в розмірі 81492,04 грн, суд зазначає таке.

За приписами ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження): як в момент його набуття (збереження), так і на час розгляду спору.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. При цьому, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17 та від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

За встановленими обставинами справи, позивач ОСОБА_1 , як переможець торгів сплатив гарантійний внесок та додаткову винагороду організатору торгів - ДП «СЕТАМ» в розмірі 81492,04 грн.

Отже, спір у справі стосується повернення грошових коштів, сплачених позивачем, в межах проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна., а саме: лоту №477038: «нежитлове приміщення, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною прощею 112 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1301/29431, реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.

У вказаному порядку визначено, що гарантійний внесок - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5 %, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону

Гарантійний внесок переможця електронного аукціону зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно.

Так, судовим рішенням у справі № 300/4023/21 встановлено, що переможцем електронних торгів з продажу лоту №477038: «нежитлове приміщення, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною прощею 112 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є гр. ОСОБА_2 , а не позивач, а тому сума сплаченого гарантійного внеску повинна бути повернута позивачу, окрім того судом не було встановлено, що гр. ОСОБА_2 не здійснив повний розрахунок за придбане майно.

Згідно розділу X вказаного Порядку, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку:

зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);:

сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна та розподіляється Організатором відповідно до пункту 2 розділу III цього Порядку;

різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової;

у разі проведення електронних торгів у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VIІ цього Порядку, сума винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок Організатора.

З викладеного вбачається, що розмір винагороди за організацію та проведення електронного аукціону повинен сплатити переможець електронного аукціону, який в даному випадку є ОСОБА_2 , що підтверджено судовим рішенням у справі №300/4023/21.

Отже, правова підстава набуття ДП «СЕТАМ» коштів позивача у вигляді гарантійного внеску та додаткової винагороди організатору торгів відпала, оскільки переможцем електронного аукціону було змінено на іншу особа, яка відповідно повинна здійснювати оплату вказаних платежів, при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що кошти Відповідачем-1 не отримано чи вони утримуються за наявності правових підстав або ж були повернуті позивачу.

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення на його користь безпідставно не повернутої йому ДП «Сетам» суми гарантійного внеску та додаткової винагороди у розмірі 81492,04 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Відповідача-2 на його користь комісії банку за перерахунок коштів в розмірі 5533,49 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Комісійна винагорода - це плата клієнта банку за його послуги по здійсненні операції з переказу кошті згідно діючих Тарифів банку, яка зараховується на рахунок банківської установи.

Як встановлено матеріалами справи, позивач при сплаті вартості за придбане з електронних торгів майно в розмірі 1548348,76 грн., сплатив банку комісію в загальному розмірі 5533,49 грн. та вважає це майновою шкодою завданою Відповідачем -2.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.42 Закону України «Про платіжні системи», надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що матеріали справи, не містять доказів того, що позивач при перерахуванні коштів Відповідачу-2 за придбане майно заперечував щодо стягнення з нього комісійної винагороди за послуги надані банком.

Отже, сплата позивачем комісійної винагороди в сумі 5533,49 грн. відбулась з його згоди та у відповідності до встановлених правил надання банківських послуг.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки вина Відповідача-2 в перерахуванні комісійної винагороди банку в процесі судового розгляду не встановлена, а тому вважає, що відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення з Відповідача -2 грошових коштів в розмірі 5533,49 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача-2 на користь позивача моральної шкоди в розмірі 150 000 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

У статті 1167 ЦК України зазначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті; моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Позивачем необґрунтовано завдану моральну шкоду внаслідок неповернення коштів відповідачем. Судом при розгляді справи не встановлено обставини заподіяння позивачу моральної шкоди, а позивачем не надано інших доказів завдання моральної шкоди, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2 на користь позивача моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, в порядку ст. 141 ЦПК України на користь позивача підлягає до стягнення з ДП «СЕТАМ» частково витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 грн.40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 89, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ", Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення грошових коштів- задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 81492 (вісімдесят одну тисячу чотириста дев`яносто дві) грн. 04 коп. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи

Державне підприємство «СЕТАМ», адреса вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 39958500;

ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства Юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса вул.Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43316386.

Повний текст судового рішення складено: 06.06.2023 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА