Ухвала

від 05.06.2023 по справі 260/3038/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження у адміністративній справі

05 червня 2023 рокум. Ужгород№ 260/3038/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М. розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) до Приватного нотаріуса Бисаги Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Заньковецької, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88005, код ЄДРПОУ 35045459) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Бисаги Юрія Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким просить суд визнати протиправними дії приватного нотаріуса Бисага Ю.Ю. щодо видання свідоцтва від 17.04.2019 №266 про придбання нерухомого майна (належного боржнику ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса» (код ЄДРПОУ 14313211), а саме: будівлі та споруди літ. Г, Я-2, Я, Я-1, Ч, І, 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, загальною площею 2685,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мартина Сергія, 4) з електронного аукціону на підставі протоколу №388182 про проведення електронних торгів, акту про проведені електронні торги від 22.02.2019 по зведеному ВП №43447465, проведення державної реєстрації нерухомого майна (номер запису про право власності №31230443) на власника - ОСОБА_1 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна №1813378921101, при наявності податкової застави згідно акту опису №7 від 25.08.2016, про що державним реєстратором внесено запис про обтяження №31230449 від 25.08.2016 та скасувати номер запису про право власності №31230443 за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна №1813378921101.

У своїй позовній заяві Головне управління ДПС у Закарпатській області зазначає, що неправомірні дії приватного нотаріуса Бисага Ю.Ю., зокрема, порушення алгоритму перереєстрації права власності з однієї особи на іншу, в даному випадку - з ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса» на ОСОБА_1 та бездіяльність органу державної виконавчої служби Головного ТУЮ в Закарпатській області, нове найменування - Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) при реалізації результату публічних торгів (щодо не зняття податкової застави) призвели до того, що в Головному управлінні відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо припинення податкової застави на спірне майно.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частинами першою, третьою статті 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Згідно абзацу першого пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Таким чином, критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Частинами першою та третьою статті 62 Закону №606-XIV встановлено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року №656/5 (далі - Тимчасовий порядок) визначено, що електронні торги - це прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі, а прилюдні торги - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 1 розділу 1 Тимчасового порядку). Цим же порядком передбачено правила, що визначають процедуру підготовки, проведення торгів, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів та правила щодо оформлення результатів торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажі майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу ІХ Тимчасового порядку, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною у судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

Системний аналіз частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України дає підстави для висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами у договорі купівлі-продажу є продавець і покупець. Разом з тим, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори, пов`язані з реєстрацією майна та майнових прав, з тих підстав, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Визначаючи предметну юрисдикцію справ, суди повинні встановлювати суть порушеного права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, характер спірних правовідносин, зміст та обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне майно реалізоване при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №43447465 від 19.11.2013 року, по виконанню виконавчих документів, де боржником є ПАТ «Машинобудівний завод «Тиса», відповідно до протоколу №388182 від 15.02.2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) 10.12.2018 р. проведено реалізацію нерухомого майна боржника, а саме: лот № 314229 нежитлові приміщення, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Нерухоме майно придбано - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ), за 1501000,00 грн.

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- 20.1.30. звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

- 20.1.31. звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

- 20.1.32. звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;

- 20.1.33. звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

- 20.1.34. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

- 20.1.34-1. звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;

- 20.1.35. звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

- 20.1.35-1. звертатися до суду щодо зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган;

- 20.1.35-2. звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу;

- 20.1.36. звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

- 20.1.37. звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання;

- 20.1.38. звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

- 20.1.39. звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство;

- 20.1.40. звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов`язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

- 20.1.40-1. звертатися до суду щодо визнання осіб пов`язаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи;

- 20.1.40-2. звертатися до суду щодо вилучення в дохід держави (конфіскацію) пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання у разі виявлення фактів, зазначених у статті 228 цього Кодексу.

Позивач звернувся за захистом свого майнового права, оскільки вживав заходи щодо звернення стягнення на спірне майно боржника - ПАТ «Машинобудівний завод «Тиса», яке попередньо визначив як таке, що перебуває у податковій заставі, та претендував на це майно як заставодержатель.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Позовні вимоги про визнання прилюдних торгів недійсними не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки не є публічно-правовими і стосуються захисту прав осіб у приватноправових відносинах.

Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №465/650/16-ц., а також у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду №826/16703/15 від 09 жовтня 2019 року.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, зважаючи на особливості правовідносин, пов`язаних із проведенням електронних торгів та реєстрацією права власності на майно, придбане на цих торгах, на яких Державне підприємство «СЕТАМ» за дорученням Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, виступає продавцем майна, спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Згідно із частиною другою статті 16, статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи із аналізу правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).

Необхідно зазначити, що оскільки виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Тому, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, суд дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства.

Із позовної заяви вбачається, що позивач шляхом пред`явлення адміністративного позову з цим предметом спору в дійсності має намір вжити заходів щодо захисту своїх прав, скасувавши номер запису про право власності №31230443 (проведено державну реєстрацію за власником ОСОБА_1 ) за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна №1813378921101.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 4 вересня та 28 листопада 2018 року (№823/2042/16, №823/1508/16 відповідно) спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі, адже дана справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст. 238, 248, 256, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі №260/3038/23 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) до Приватного нотаріуса Бисаги Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Заньковецької, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88005, код ЄДРПОУ 35045459) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги впродовж п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяЯ. М. Калинич